Павло Скоропадський, Симон Петлюра, Євген Коновалець у кінохроніці
Павло Скоропадський, Симон Петлюра, Євген Коновалець — три постаті, що стали символами боротьби за незалежну Україну. Сьогодні їх можна побачити у відновлених кадрах історичної хроніки, ця реставрація вперше представлена на сайті Центрального державного архіву аудіовізуальних та електронних документів України.
Цей унікальний матеріал — результат нашої цифрової обробки фільму у 4K, здійсненої вперше з 1991 року.
Проєкт має на меті не тільки відродження української кіноспадщини: ми не лише відновили зображення, а й повертаємо глядачам живу історію, яку радянська пропаганда намагалася перетворити на ідеологічний інструмент. Реставрація здійснена для проекту «Генерація волі», першого українського документального історичного 3D-фільму. Рік тому, ми вже презентували відреставрований фільм «Український рух» 1917 року. Матеріал, що ми пропонуємо зараз, це третя та четверта частина радянського монтажного фільму ВУФКУ 1928 року «Документи епохи», який зберігається у Центральному державному архіві аудіовізуальних та електронних документів України.
Подвійна природа фільму: пропаганда, що врятувала архів
Історичні фрагменти, які ми відновили, походять із фільму, створеного у 1928 році Всеукраїнським фотокіноуправлінням (ВУФКУ).
Його метою було пропагандистське переосмислення подій 1917–1921 років — у дусі радянської ідеології. Проте саме завдяки цій функції архівні плівки збереглися. Радянська влада зберігала їх як «докази революційної боротьби», показуючи лідерів українського руху як ворогів нашого народу. Але попри радянські субтитри та контекст, безцінні кадри Павла Скоропадського, Симона Петлюри та Євгена Коновальця — справжніх лідерів українського визвольного руху, свідчать самі за себе.
Таким чином, пропаганда стала несподіваним охоронцем пам’яті: саме вона дозволила цим документальним кадрам пережити заборони, цензуру й десятиліття забуття.
Єдині кадри з гетьманом Скоропадським
Третя частина відновленого матеріалу містить єдині відомі кінокадри з гетьманом Павлом Скоропадським. Це безцінний фрагмент, що документує одну з найконтроверсійніших, але водночас ключових постатей української державності 1918 року.
На цих зйомках відображено період Гетьманату — часу короткочасної стабільності, коли Україна мала централізовану владу, власну адміністрацію й міжнародне визнання. Саме ці кадри дають змогу побачити Скоропадського не як міфічного персонажа, а як реальну історичну людину, присутню у вирі подій.
Симон Петлюра та Євген Коновалець — повернення Директорії
Четверта частина демонструє події кінця 1918 року — вступ військ Директорії до Києва після повалення Гетьманату. На екрані — Симон Петлюра разом зі старшинами, серед яких можна впізнати Євгена Коновальця, командира Січових стрільців, Андрія Мельника, Юрія Отмарштейна а інших.
Це — живе свідчення відродження Української Народної Республіки, зафіксоване об’єктивом очевидців.
Попри пізнішу радянську інтерпретацію, що намагалася представити ці події як «перехідну фазу» до влади більшовиків, кадри зберігають свою документальну силу — вони показують справжніх учасників національно-визвольної боротьби, а не спотворені ідеологічні образи.
Наш шлях до цифрового відродження
Наша реставрація розпочалася у 2016 році й тривала дев’ять років. Ми здійснили перший 4K-скан цієї архівної плівки в історії незалежної України, провели очищення, стабілізацію зображення, відновлення частоти кадрів і текстури плівки.
Процес був складним, але результат перевершив наші очікування — кожен фрагмент відновлено з максимальною точністю та повагою до оригіналу. В результаті реставрації можна побачити багато важливих деталей зображення, які раніше дослідники не помічали. Наприклад: пов’язка на руці Симона Петлюри не білого коліру, як зазначали окремі дослідники, а двох кольорів, жовтого та блакитного. Старшини Січових стрільців мають кортики однакового заразка.
Мета полягала не лише у технічному оновленні, а у відродженні історичної пам’яті. Ми прагнули, щоб сучасний глядач зміг відчути подих часу та побачити Павла Скоропадського, Симона Петлюру, Євгена Коновальця у справжніх архівних зйомках, які промовляють без слів.
Відродження, яке продовжується
Сьогодні ці кадри стали частиною спільного надбання — доступного для дослідників, кінематографістів і всіх, хто цікавиться історією України. Реставрація у 4K — це не лише технологічне досягнення, а символ повернення української історії народу.
Переглянути відео можна на нашому YouTube-каналі kilok.art, а також на офіційному сайті архіву:
🎞️ Дивитися відео:
📎 Публікація Центрального державного архіву аудіовізуальних та електронних документів України
Ми продовжуємо роботу над реставрацією наступних плівок періоду 1917-1920 років.
Попередня реставрація фільму «Український рух» 1917 року:
Хочете допомогти проекту? Це просто, придбайте роман Івана Канівця “Циндао-Відень-Київ” або його англомовні електронні книги про боротьбу за волю України.
Українська 
English