# Kilok.art

> Сайт про українське кіно, історію та літературу


## Posts

- [Збільшується  кількість спеціальних призів конкурсу](https://kilok.art/zbilshuyetsya-kilkist-speczialnyh/): Перший кінний полк чорних запорожців додає 10 книг про Перші Визвольні Змагання до призового фонду конкурсу «Українська революція з першоджерел»
- [Сюжет про конкурс на п'ятому каналі](https://kilok.art/syuzhet-pro-konkurs-na-pyatomu-kanali/)
- [Відкриття пам'ятної дошки воїнам Армії УНР.](https://kilok.art/vidkryttya-pamyatnoyi-doshky-voyinam-arm/): Відкриття пам&#8217;ятної дошки воїнам Армії УНР. Благодійна ініціатива “Героїка” у суботу, 16 березня 2013 року о 10:00, в селі Гнатівка Києво-Святошинського району Київської області, відкриває меморіальну дошку присвячену Окремому Запорізькому загонові Армії Української Народної Республіки.У лютому 1918 року, після запеклих 10-денних вуличних боїв у Києві, під тиском радянських армій В. Антонова-Овсієнка та М. Муравйова українські війська змушені були відступити зі своєї столиці на захід – у бік Житомира.В Гнатівці, під керівництвом виконувача обов’язків військового міністра Олександра Жуківського відбулося переформування всіх наявних військ в Окремий Запорізький загін.Серед вояків, що відступили до Гнатівки, та увійшли у склад Окремого Запорізького загону був і полк [&hellip;]
- [Оголошено конкурс для студентів та школярів!](https://kilok.art/ogolosheno-konkurs-dlya-studentiv-ta-shk/): Творча група фільму оголошує конкурс історичних робіт «Українська революція з першоджерел».Серед призів: електронні книги, годинники з національною символікою, науково-популярна та художня література про Армію УНР; батальний живопис київського художника Богдана Піргача.
- ["Українська революція": реконструкція історії](https://kilok.art/ukrayinska-revolyucziya-rekonstrukcziya/): «Українська революція» Автор сценарію, продюсер і режисер – Іван Канівець Головний оператор – Володимир Каштанов У ролях: Богдан Іванько, Олесь Доній та ін. kvideo.com.ua, 2012. У вересні минулого року в Будинку кіно відбулася прем’єра першої серії двосерійної стрічки Івана Канівця «Українська революція». Фільм знято за спогадами Всеволода Петріва – генерал-хорунжого армії УНР, військового міністра молодої республіки. З його мемуарами І. Канівець ознайомився під час роботи над «Тризубом Нептуна», документальною стрічкою про формування українського флоту 1917–1918 років (як бачимо, тема визвольних змагань для режисера не нова). Жанр фільму визначений як «документальна екранізація»(1); у цьому випадку також цілком можна застосувати поняття «історичної реконструкції»: [&hellip;]
- [Іван Канівець / Україна та Українська революція: про кіно і не тільки...](https://kilok.art/ivan-kanivecz-ukrayina-ta-ukrayinska-r/): Зараз, коли вимовляєш &#8220;Українська революція&#8221;, багато хто думає про події недавнього минулого. Насправді, Українська революція &#8211; це період 1917–1921 років, під час якого, українці відчайдушно боролися за створення власної держави. Пізніше історики назвали це Першими визвольними змаганнями. Хоча люди які боролися тоді, не мали гадки про те, що будуть якісь інші визвольні змагання. Вони вірили у свою перемогу. Поразка у цій боротьбі принесла нашій країні безліч трагічних наслідків, таких як колективізація, голодомори, політичні репресії. Також поразка призвела до менш трагічного, але значно тривалішого наслідку, який і досі нищить сучасні спроби розбудови української держави. Цей наслідок — історична амнезія. Події, які генерал-хорунжий [&hellip;]
- [Перша серія виходить у відкритий доступ!](https://kilok.art/persha-seriya-vyhodyt-u-vidkrytyj-dost/): Тепер можна дивитись &#8220;Українську революцію&#8221; в Online, або завантажити HD версію одним файлом. Творчий колектив фільму усіляко вітає його подальше БЕЗКОШТОВНЕ розповсюдження усіма доступними засобами.Прохання при викладенні фільму на інших сайтах, давати посилання на наш сайт. Перша серія виходить у відкритий доступ!
- [Щиро дякуємо усім небайдужим за допомогу!](https://kilok.art/shhyro-dyakuyemo-usim-nebajduzhym-za-dopom/): Завдяки пожертвам, зробленим під час прем’єри, виготовляється додаткова партія дисків для безкоштовного розповсюдження по кіноклубах та громадських організаціях. Щиро дякуємо усім небайдужим за допомогу! Проте, враховуючи, що допомогти прагнуть зазвичай далеко не мільйонери, ми не хочемо залишати в сімейних бюджетах українців дірки через нашу діяльність. Тому просимо, в майбутньому не повторювати подібних акцій.
- [Відбулась прем'єра першої серії](https://kilok.art/vidbulas-premyera-pershoyi-seriyi/): 8 вересня 2012 в Києві, в Будинку кіно, відбувся прем&#8217;єрний показ першої серії фільму «Українська революція». Прес-реліз показу. Стаття на &#8220;Козацькому краї&#8221;. Інформація про прем&#8217;єру на &#8220;Героїці&#8221;. Стаття про прем&#8217;єру в gazeta.ua.
- [Пенсіонери вирішили скинутися на другу серію "Української революції"](https://kilok.art/pensionery-vyrishyly-skynutysya-na-dru/): Стаття опублікована на сайті gazeta.ua 8 вересня у кивському Будинку кіно показали першу серію двосерійної документально-ігрової стрічки &#8220;Українська революція&#8221;. Фільм за книгою спогадів генерал-хорунжого армії УНР Всеволода Петріва зняв режисер Іван Канівець. Синя зала Будинку кіно не могла вмістити всіх охочих побачити фільм, і тому показ поділили на два сеанси. Хто прийшов вчасно, встигли подивитися фільм о 17, спізнився чи не вмістився, чекали на 17.40, коли показ повторили. Обидва рази зала була переповнена. Більшу частину глядачів склали пенсіонери, які йшли на показ із гордо піднятими головами і завзяттям в очах. Багато у вишиванках. Значно молодший, 31-річний глядач науковий співробітник історико-архітектурної пам&#8217;ятки-музею [&hellip;]
- [Кияни побачили екранізацію спогадів Всеволода Петріва](https://kilok.art/kyyany-pobachyly-ekranizacziyu-spogadiv/): Попри відверто антиукраїнську політику сучасного уряду, дедалі більше громадян намагаються відшукати власну ідентичність. В Україні з’являються не лише нові книги про історію визвольного руху, але й відновлюються могили бійців, будуються пам’ятники… знімається кіно! Останній факт є свідченням не тільки попиту на справжню історію, але й наявності митців, які здатні створити пропозицію. 8 вересня 2012 р. у столичному Будинку кіно відбувся прем’єрний показ першої серії фільму «Українська революція». Бажаючи ознайомитись з доробком українських митців було так багато, що організаторам довелось провести дві презентації замість однієї. Стрічка відзнята за спогадами генерал-хорунжого Армії УНР Всеволода Петріва. Цей киянин спромігся згуртувати вояків-українців колишньої Російської імператорської [&hellip;]
- [6-го вересня радіоефір](https://kilok.art/6-go-veresnya-radioefir/): 6-го вересня о 9:00 на третьому каналі національного радіо має відбутися ефір з режисером фільму &#8220;Українська революція&#8221; Іваном Канівцем
- [Богдан Бенюк про фільм "Українська революція"](https://kilok.art/bogdan-benyuk-pro-film-ukrayinska-rev/)
- [Зняли фільм про УНР. Прем'єра - в суботу](https://kilok.art/znyaly-film-pro-unr-premyera-v-subotu/): Цієї суботи о 17:00 в київському Будинку Кіно покажуть першу частину документального двосерійника про українську державність 1917-1921 років &#8220;Українська революція&#8221;. Це екранізація спогадів генерал-хорунжого Української Народної Республіки Всеволода Петріва. Головного отамана військ УНР Симона Петлюру зіграв Народний депутат Олесь Доній. Закадровий голос начитав Богдан Бенюк. &#8220;Прикро, що й після 21-го року незалежності трапляються люди, які не знають, що в 1917-му році було утворено незалежну українську державу, яка боролася за своє існування до 21-го&#8221;, &#8211; Іван Канівець. &#8211; Знімальному процесу надав істотну ресурсну допомогу депутат Андрій Шкіль. Також допоміг львівський меценат Володимир Правосудов, &#8211; розповів сайту gazeta.ua режисер, він же автор сценарію, Іван [&hellip;]
- [“Українська революція” зроблена зусиллями 300 акторів і 11 операторів](https://kilok.art/ukrayinska-revolyucziya-zroblena-zu/): У суботу, 8 вересня, в Будинку кіно відбудеться прем´єра 1-ї серії документального фільму «Українська революція» Про це, як передає кореспондент «Коментарів», повідомив автор сценарію, режисер і продюсер документального фільму «Українська революція» Іван Канівець. За його словами, фільм базується на спогадах військового міністра, генерал-хорунжого армії УНР Всеволода Петріва. У них описуються події часів визвольної боротьби 1917-1921 рр, але крім цього спогади Петріва важливі і тим, що автор розповідає не стільки про дії керівників держави, скільки ділиться власними враженнями про те, що він бачив і чув у ті часи. &nbsp;«Спогади Петріва дають важливі відповіді на те, чому і як українці боролися за свою [&hellip;]
- [Відбулась прес-конференція](https://kilok.art/vidbulas-pres-konferencziya/): В УНІАН (вул.Хрещатик, 4, конференц-зал) відбулась прес-конференція з нагоди прем&#8217;єри першої серії документального фільму &#8220;Українська революція&#8221;. Вийшла інформація про фільм на радіо-ЕРА FM. Вийшов матеріал з прес-конференції на п&#8217;ятому каналі. Вийшла стаття в &#8220;Коментарях&#8221;. Публікація в gazeta.ua. Стаття в &#8220;ХайВей&#8221;.
- [Плакат прем'єри](https://kilok.art/plakat-premyery/): Плакат прем&#8217;єри доступний для завантаження.
- [Прес-конференція з нагоди прем'єри першої серії](https://kilok.art/pres-konferencziya-z-nagody-premyery-per/): 3-го вересня о 10:30 В УНІАН (вул.Хрещатик, 4, конференц-зал) відбудеться прес-конференція з нагоди прем&#8217;єри першої серії документального фільму &#8220;Українська революція&#8221;. Реєстрація журналістів на місці за редакційними посвідченнями. Учасники: Народний артист України Богдан Бенюк; виконавець ролі Симона Петлюри Олесь Доній; виконавець ролі Всеволода Петріва Богдан Іванько; композитор та звукорежисер Андрій Пархоменко; автор сценарію, продюсер та режисер Іван Канівець.
- [Прем'єра  першої серії в Києві](https://kilok.art/premyera-pershoyi-seriyi-v-kyyevi/): 8-го вересня, в Києві, відбудеться прем&#8217;єра першої серії документального фільму «Українська революція». Місце проведення — Будинок кіно, вулиця Саксаганського 6, Синій зал. Початок о 17:00.
- [Допрем’єрний показ першої серії](https://kilok.art/dopremyernyj-pokaz-pershoyi-seriyi/): 24 серпня, у Львові, в рамках позаконкурсної програми VII фестивалю незалежного кіно «Кінолев», відбудеться допрем’єрний показ першої серії фільму «Українська революція». Фільм відкриває програму «Молоде українське кіно», початок о 22:30.
- [Група сайтів kvideo.com.ua переїжджає на інший хостінг](https://kilok.art/grupa-sajtiv-kvideo-com-ua-pereyizhdzhaye-na-inshyj-ho/): У зв’язку з перебазуванням, в найближчий період можливі збої в роботі сайтів. У разі таких збоїв, новини будуть розміщуватись на сторінках у Facebook та Twitter.
- [Відкриття пам’ятної дошки воїнам Армії УНР](https://kilok.art/vidkryttya-pamyatnoyi-doshky-voyinam-arm-2/): Благодійна ініціатива “Героїка” у суботу, 16 березня 2013 року, в селі Гнатівка Києво-Святошинського району Київської області, відкриває меморіальну дошку присвячену Окремому Запорізькому загонові Армії Української Народної Республіки. Серед вояків, які увійшли до складу Окремого Запорізького загону був і полк імені Костя Гордієнка під командою полковника Всеволода Петріва. воїнам Армії УНР
- [Відео-інтерв'ю про роботу над фільмом](https://kilok.art/video-intervyu-pro-robotu-nad-filmom/): Відео-інтерв&#8217;ю про роботу над фільмом «Українська революція» режисера Івана Канівця Оксані Мацунич , створення спецефектів та зйомки.
- [Вітаємо усіх членів знімальної групи та шанувальників фільму з новим 2012 роком!](https://kilok.art/vitayemo-usih-chleniv-znimalnoyi-grupy/): Бажаємо щастя, здоров’я, кохання, успіхів!А також бажаємо кожному того, чого було багато у гордієнківців — віри в свої сили, та віри в Україну!Людина здатна на неможливе, коли її серце горить вірою.З новим з новим 2012 роком! Творча група фільму «Українська революція»
- [Офіційна заява з приводу дати виходу фільму](https://kilok.art/oficzijna-zayava-z-pryvodu-daty-vyhodu-f/): Шановні учасники проекту, та майбутні глядачі фільму! В останній день осені, мушу поділитися з Вами інформацією про стан готовності фільму.Є позитивні новини. Знімальний процес майже завершено. Із запланованих двох серій в 25 хвилин кожна, відзнято матеріал сцен, що займають у фільмі близько 48 хвилин. Тобто, невідзняті сцени, це близько 2 хвилин фільму.Зображення першої серії, за винятком кількох сцен, та кількох нескладних спецефектів вже готове.Зображення другої серії, потребує розробки ще кількох складних спецефектів. Для другої серії не вистачає сцени з Михайлом Грушевським, організація зйомки якої досі не вдалася.Довгий час не було змоги записати пісні у виконанні Тараса Компаніченко, але 22 листопада, нарешті, [&hellip;]
- [Відеозвіт про запис пісень.](https://kilok.art/videozvit-pro-zapys-pisen/): Публікуємо відеозвіт про запис пісень. Відео записане в Good Records Studio під час запису автентичних пісень 1918 року, для фільму «Українська революція». Пісні виконав Тарас Компаніченко. Звукорежисер Андрій Пархоменко.
- [Запис автентичних пісень для фільму](https://kilok.art/zapys-pisen-dlya-filmu/): 22 листопада відбувся запис автентичних пісень 1918 року, для фільму «Українська революція». Пісні виконав Тарас Компаніченко. Запис зроблено в Good Records Studio. Звукорежисер Андрій Пархоменко.
- [Вітаємо з днем українського кіно!](https://kilok.art/vitayemo-z-dnem-ukrayinskogo-kino/): Знімальна група фільму «Українська революція» вітає усіх з днем українського кіно! Бажаємо працівникам галузі творчих успіхів, а глядачам приємних вражень від перегляду українських стрічок!
- [Як знімати українське кіно, або історія створення фільму «Українська революція»](https://kilok.art/yak-znimaty-ukrayinske-kino-abo-istori/): «Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців», – таку думку колись висловив Олександр Довженко. Інша мудрість,- &#8220;Народ, який не знає своєї історії приречений на її повторення&#8221;.Тож не випадково, з здобуттям Незалежності, коли більшість українців знали лише «офіційну» історію, ми припустили чимало помилок, що можна було оминути маючі історичний досвід здобуття самостійності і державотворення 1917-1921 рр. Наслідки цих помилок ми бачимо вже сьогодні і врешті-решт це може призвести до втрати державності. Лише поверхневий аналіз подій за 20 років Незалежності легко проявить усі здобутки та втрати, і терези переважать не на користь українців.Проте, не будемо говорити про сумне. А повернемось до [&hellip;]
- [Перший показ трейлеру до фільму «Українська революція».](https://kilok.art/pershyj-pokaz-trejleru-do-filmu-ukra/): 24 серпня, у Львові, в рамках VI міжнародного фестивалю незалежного кіна «Кінолев 2011», відбувся перший показ трейлеру до фільму «Українська революція».З нагоди показу фільму «Тризуб Нептуна», що був відзначений спеціальною відзнакою фестивалю «Кінолев» у минулому році, а також презентації трейлеру нового фільму «Українська революція», до виступу на фестивалі були запрошені режисер та продюсер Іван Канівець, а також оператор Рустам Ходжиєв. Іван Канівець сказав:Сьогодні можна почути, що в нашій країні безліч негараздів. Мабуть це правда. Але це можна змінити. І це можна змінити завдяки людям, які будуть готові йти на жертви заради власної країни. Хочу нагадати висловлювання американського президента Кеннеді: «не запитуй, [&hellip;]
- [Готовий трейлер фільму «Українська революція»!](https://kilok.art/gotovyj-trejler-filmu-ukrayinska-r/): Готовий трейлер фільму «Українська революція»! Це стрічка про драматичні події 1917 року, що визначили хід української історії. У фільмі відтворено атмосферу епохи, ключові постаті та гострі конфлікти часу. Уже в трейлері можна відчути напругу, масштаб і емоційну силу майбутньої картини.
- [Офіційна заява з приводу відтермінування прем'єри фільму](https://kilok.art/oficzijna-zayava-z-pryvodu-vidterminuv/): Шановні учасники проекту, та майбутні глядачі фільму!З сумом маю повідомити Вам, що прем&#8217;єра фільму, запланована на серпень, переноситься на кілька місяців. Це сталося з незалежних від творчої групи причин.Розрахунковий бюджет фільму складає близько 420 тисяч гривень. Але навіть з урахуванням невеликої спонсорської допомоги, знімальна група не мала і чверті потрібної суми. Тому виконання усіх необхідних робіт стало можливим лише завдяки безкоштовній допомозі більше ніж двох сотень волонтерів, серед яких реконструктори, члени знімальної групи, власники кіно та звукового обладнання, історики, музиканти, працівники музеїв, та багато інших. Проведення зйомок в таких умовах вимагало від творчої групи координації зусиль багатьох людей, і це не [&hellip;]
- [запис дикторського тексту з Богданом Бенюком](https://kilok.art/zapys-dyktorskogo-tekstu/): Проведена перша сесія запис дикторського тексту з Богданом Бенюком. Проведена перша сесія запису дикторського тексту з Богданом Бенюком. Його голос надає матеріалу особливої глибини та емоційної виразності. Запис став важливим етапом у роботі над фільмом і задав тон подальшому озвученню. Попереду — наступні сесії та фінальне формування звукової доріжки.
- [Запис саундтреку фільму "Українська революція"](https://kilok.art/zapys-saundtreku/): Відбувся запис саундтреку фільму &#8220;Українська революція&#8221;. Композитор оригінального саундтреку Андрій Пархоменко. Оркестровка Артем Рощенко. Виконує Національний Академічний духовий оркестр України.
- [Подяка.](https://kilok.art/podyaka/): На засіданні, присвяченому 20-річчю Спілки офіцерів України, творчою групою була висловила щира подяка за підтримку та допомогу в роботі над фільмом. Було відзначено внесок організації у відтворення історичних подій і військової складової стрічки. Учасники зустрічі наголосили на важливості такої співпраці для збереження історичної пам’яті. Захід пройшов у теплій та урочистій атмосфері.
- [Відеозвіт про роботу з оркестром](https://kilok.art/videozvit-pro-robotu-z-orkestrom/): Відеозвіт про роботу з оркестром у межах створення фільму &#8220;Українська революція&#8221;. У ньому зафіксовано процес репетицій, запису музичного матеріалу та взаємодію диригента з музикантами. Кадри передають атмосферу творчого пошуку й зосередженої спільної праці. Музика, створена оркестром, стане важливою складовою емоційного звучання стрічки.
- [Новий розділ сайту](https://kilok.art/novyj-rozdil-sajtu/): Відкрився новий розділ сайту, де можна докладніше дізнатися про героїв фільму. Готовий розділ присвячений Симону Петлюрі.
- [Співпраця з оркестром](https://kilok.art/spivpraczya-z-orkestrom/): Відбувся запис маршів для фільму «Українська революція». Музичні композиції виконані Національним академічним духовим оркестром України. Потужне та урочисте звучання маршів підкреслює історичний масштаб подій, відтворених у стрічці. Співпраця з оркестром творить важливу частину саундтреку та загальну атмосфери фільму.
- [Розпочата робота над трейлером](https://kilok.art/rozpochata-robota-nad-trejlerom/): Відзнято початкову сцену фільму, у якій Всеволод Петрів пише свої спогади. Саме ця сцена стала відправною точкою для подальшої роботи над візуальною концепцією трейлера. Після її завершення розпочата робота над трейлером фільму. Очікується, що вже за кілька тижнів трейлер буде готовий до презентації.
- [«Українська революція» на Твіттері!](https://kilok.art/ukrayinska-revolyucziya-na-tvitteri/): Відкрито офіційний твіттер фільму «Українська революція» за спогадами Всеволода Петріва!
- [Зйомка 11-12 червня у Львові](https://kilok.art/zjomka-11-12-chervnya-u-lvovi/): Фотоальбом 8. Зйомки, що проходили 11–12 червня у Львові. У цьому альбомі зібрані яскраві моменти робочого процесу, кадри з локацій та деталі зйомок. Львівська атмосфера додала особливого колориту стрічці і стала важливою частиною створення фільму. Фотоальбом. Зйомка 11-12 червня у Львові
- [Зйомка з гарматами. Вогонь!](https://kilok.art/zjomka-z-garmatamy-vogon/): Зйомка з гарматами. Частина друга. Продовження роботи над артилерійськими сценами дало змогу розширити масштаб епізодів і доповнити їх новими ракурсами. Особливу увагу було приділено деталям, злагодженій роботі команди та історичній достовірності. Ця частина зйомок завершила формування ключових батальних сцен фільму. Фотоальбом Зйомка з гарматами. Вогонь!
- [Зйомка з гарматами. Світлини](https://kilok.art/zjomka-z-garmatamy-svitlyny/): Зйомка з гарматами. Частина перша. Цей етап роботи був присвячений постановці сцен із використанням артилерії. У кадрі відтворювалися напружені та динамічні моменти історичних подій. Перша частина зйомок заклала основу для подальшого розвитку цих сцен у фільмі. Фотоальбом Зйомка з гарматами. Світлини
- [Опубліковано другий фотоальбом зйомок 22 травня](https://kilok.art/opublikovano-drugyj-fotoalbom-zjom/): Село Дмитрівка під Києвом. Друга добірка світлин датована 22 травня 2011 року і зроблена під час роботи в Дмитрівці. Фотографії передають настрій локації та ключові моменти знімального процесу. Продовження серії візуальних матеріалів з цього етапу зйомок. Дивитись другий фотоальбом зйомок 22 травня
- [Опубліковано перший фотоальбом зйомок 22 травня](https://kilok.art/opublikovano-pershyj-fotoalbom-zjom/): Село Дмитрівка під Києвом. Перша частина світлин була зроблена 22 травня 2011 року під час зйомок у Дмитрівці. Ці кадри зафіксували атмосферу місцевості та робочі моменти знімального процесу. Фотографії відкривають серію візуальних матеріалів, присвячених цьому етапу роботи. Дивитись перший фотоальбом зйомок 22 травня
- [Більше інформації про фільм](https://kilok.art/bilshe-informacziyi-pro-film/): Українська революція з&#8217;явилася на Facebook. Українська революція на фейсбук.
- [Створені фони для стільниці](https://kilok.art/stvoreni-fony-dlya-stilnyczi/): Створені фони для стільниці, вони викладені у розділі Завантаження.
- [Доній зіграв Петлюру](https://kilok.art/donij-zigrav-petlyuru-2/): Депутат-&#8220;нунсівець&#8221; 41-річний Олесь Доній зіграв Симона Петлюру в документальному фільмі &#8220;Українська революція&#8221; режисера 32-річного Івана Канівця. У стрічці йдеться про події в Україні 1917–1918-х. В основу поклали спогади громадського діяча, генерала-хорунжого Армії УНР Всеволода Петріва. — Я знімаюся безкоштовно, бо підтримую цю ідею. У нас дуже мало історичного кіно, й те показують о третій ночі, — каже нардеп. — Жодних грошей із державного бюджету на стрічку не отримували. Добре, що в нас іще є романтики, які хочуть знімати документалістику. Там, де не вистачає фото й відеохроніки, використовуємо історичну реконструкцію. В ній я беру участь. З&#8217;являюся у трьох епізодах. Тексту не мав. [&hellip;]
- [Фільм про Симона Петлюру знімуть за 400 тисяч гривень](https://kilok.art/film-pro-symona-petlyuru-znimut-za-400-t/): Український режисер-документаліст Іван Канівець знімає фільм про події в Україні 1917-1918-х років &#8220;Українська революція&#8221;. У основу покладені спогади громадського діяча, генерала-хорунжого Армії УНР Всеволода Петріва. &#8220;Коли минулого року працював над дипломною роботою й знімав фільм про створення українського флоту у 1917-18 роках, через нестачу кіно- та фото-хроніки звернувся до пошуку мемуарів людей, які жили у ті часи. Серед них знайшов записи Всеволода Петріва, який у 1919 році був військовим міністром УНР. Звернув увагу на дуже цікаву історію, яка і лягла у основу цієї стрічки. У фільмі йтиметься про українські дивізії на територію Білорусі, якими командував Всеволод Петрів. Буде епізод, коли Центральна [&hellip;]
- ["Нунсівець" Олесь Доній зіграв Петлюру](https://kilok.art/Nunsivecz-Oles-Donij-zigrav-Petlyuru/): &#8220;Нунсівець&#8221; Олесь Доній зіграв роль Симона Петлюри в документальному фільмі &#8220;Українська революція&#8221; молодого режисера Івана Канівця. &#8220;У фільмі йдеться про події в Україні 1917-1918 років. Іван знімає його за спогадами Всеволода Петріва ( Громадський діяч, генерал-хорунжий Армії УНР — Gazeta.ua&#8221;.) Це документальне кіно. Там, де не вистачає фото і відеоматеріалів, режисер використовує історичну реконструкцію, в якій я саме і беру участь. Роль маю епізодичну. З&#8217;являюсь у кадрі тричі. Одного разу, коли Симон Петлюра заборонив розстрілювати красноармійських полонених. Текст не вчив, режисер пояснював про що йтиметься у тому чи іншому епізоді й ми імпровізували. Оскільки читав спогади Петріва, знаю що Петлюра відмовився [&hellip;]
- [2011: Доній у ролі Петлюри](https://kilok.art/2011-donij-u-roli-petlyury/): Трейлер до фільму &#8220;Українська революція&#8221;. В образі Симона Петлюри, який у Києві 1917-18 рр. командує загоном донбаських гайдамаків, знявся нардеп Олесь Доній &#8211; сам колишній революціонер. Історична реконструкція &#8211; коні, зброя, піротехніка та інші видовищні красоти. Власне, це маленьке відео &#8211; не фільм, а трейлер. Трейлер до історичного документального фільму &#8220;Українська революція&#8221;, знятого за спогадами Всеволода Петріва &#8211; генерал-хорунжого Армії УНР, який так невдало захищав Київ від більшовицьких військ на чолі з Муравйовим. Як прийнято у сучасних документалках, широко використовуються постановочні кадри з історичною реконструкцією. В них в образі Симона Петлюри зразка 1917-18 рр. і з&#8217;являється народний депутат Олесь Доній &#8211; [&hellip;]
- [Доній зіграв Петлюру](https://kilok.art/donij-zigrav-petlyuru/): Народний депутат України від “Народної самооборони” Олесь ДОНІЙ зіграв роль Симона Петлюри в історичному фільмі “Українська революція” режисера Івана КАНІВЦЯ. Про це УНІАН повідомили у прес-службі &#8220;Народної самооборони&#8221;. За словами О.ДОНІЯ, фільм розповідає про події в Україні в 1917-18 роки та знятий за спогадами Всеволода Петріва &#8211; військового та громадського діяча, письменника, військового міністра та генерал-хорунжого Армії УНР, який боронив Київ від більшовицьких військ на чолі з Муравйовим. “Загалом це документальне кіно, але там, де не вистачає документальних фото- і відеоматеріалів, використовується історична реконструкція. В одному з невеличких епізодів взяв участь і я. Мені подзвонив давній приятель Богдан БЕНЮК, який озвучуватиме [&hellip;]
- [Опубліковано фотоальбом других зйомок у Київський фортеці](https://kilok.art/opublikovano-fotoalbom-drugyh-zjom/): Режисер Іван Канівець разом із групою операторів та командою воєнних реконструкторів продовжують зйомки фільму про Українську революцію 1917 року. У центрі уваги — петлюрівці, робітничий клас, червоні гайдамаки, розстріли та барикади. Олесь Доній виконує роль Симона Петлюри. Зйомки проходять на території Історико-архітектурної пам’ятки-музею «Київська фортеця». Фото — Орися Григоренко Дивитись фотоальбом других зйомок у Київський фортеці.
- [Українська революція невдовзі на екранах](https://kilok.art/ukrayinska-revolyucziya-nevdovzi-na-ekr/): Зйомки фільму за спогадами Всеволода Петріва про Полк імені Костя Гордієнка мали місце у музеї &#8220;Пирогово&#8221;. Учасники – Військово-історичне товариство реконструкторів боїв і навіть представник офіцерства військово-морських сил України. Олесь Доній в ролі Симона Петлюри. Петлюрівці, робочий клас, червоні гайдамаки, розстріл, барикади. Відбувалось усе на території Історико-архітектурної пам&#8217;ятки-музею &#8220;Київська фортеця&#8221;. Український режисер Іван Канівець готує документальний фільм на основі спогадів генерала та військового міністра УНР Всеволода Петріва, який вийде на екрани в серпні 2011 року. Український режисер, випускник Національного університету театру, кіно і телебачення Іван Канівець готує документальний фільм, присвячений подіям Української революції 1917-1918 років. Загалом про тогочасні революційні події в [&hellip;]
- [Тізер фільму](https://kilok.art/tizer-filmu/): Вийшов перший тізер фільму &#8220;Українська революція&#8221;. Його можна переглянути тут
- [«Я, воїн УНР»](https://kilok.art/ya-voyin-unr/): У Київській фортеці знімають фільм про Українську революцію 1917—1918 років Минулої неділі кореспонденту «Дня» випала нагода побувати на зйомках документального фільму про Українську революцію 1917—1918&nbsp;років (ми вже повідомляли нашим читачам про цей фільм у матеріалі «Українська революція. Історія без прикрас» у «Дні» №42 від 11 березня ц.р.). Зйомки відбувалися у Київській фортеці. Воїнів армії Української Народної Республіки у фільмі грають реконструктори з військово-історичних клубів «Повстанець» та «Чота пішої розвідки 3-ї залізної дивізії ДА УНР», які вивчають цей період до деталей. Під час зйомок штурму Київської фортеці, коли «УНРівці» билися з «червоноармійцями», кореспонденту «Дня» довелося спостерігати цікаву картину. Реконструктори усяко ухилялися від [&hellip;]
- [Опубліковано фотоальбом зйомок у Київський фортеці](https://kilok.art/opublikovano-fotoalbom-zjomok-u-kyyi/): Режисер Іван Канівець разом із операторською групою та командою воєнних реконструкторів продовжують роботу над фільмом про Українську революцію 1917 року. У кадрі — петлюрівці, робітничий клас, червоні гайдамаки, розстріли та барикади. Симона Петлюру грає Олесь Доній. Зйомки відбуваються на території Історико-архітектурної пам’ятки-музею «Київська фортеця». Фотограф — Орися Григоренко Дивитись фотоальбом зйомок у Київський фортеці.
- [Українська революція. Iсторія без прикрас](https://kilok.art/ukrayinska-revolyucziya-istoriya-bez-pryk/): Режисер Іван Канівець готує документальний фільм на основі спогадів генерала та військового міністра УНР Всеволода Петріва Український режисер, випускник Національного університету театру, кіно і телебачення Іван Канівець готує документальний фільм, присвячений подіям Української революції 1917—1918&nbsp;років. Загалом про тогочасні революційні події в Україні було знято лише декілька стрічок, зокрема «Українська революція — втрачена держава» Сергія Братішка та «Українська революція 1917—1921». Про режисера Івана Канівця «День» вже повідомляв своїм читачам після його дебюту з документальним фільмом «Тризуб Нептуна» — першим, який розповідає про революційне становлення Українського державного флоту в 1917—1918 роках. Друга стрічка, над якою зараз працює режисер, — це продовження теми, тільки [&hellip;]
- [Зйомки у Пирогові. Опубліковано фотоальбом 1.](https://kilok.art/opublikovano-fotoalbom-zjomok-u-pyr/): Фотоальбом 1. Зйомки у Пирогові Преші велики зйомки у Пирогові відбулися в лютому 2011 року. Дивитись.
- [НА ХВИЛЯХ ЧОРНОГО МОРЯ](https://kilok.art/na-hvylyah-chornogo-morya/): Валерій СЕРДЮК Оригінал статті опубліковано на сайті http://Glupov.net Своєрідним підсумком кінематографічного року стала презентація молодого українського кіно. Спочатку в агенції УНІАН молоді українські режисери, випускники Київського Національного університету театру, кіно й телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого поділилися своїм баченням ситуації в українському кіно й телевізії. Власне кажучи, ми не почули нічого нового. Українського кіно фактично немає, знімають одні й ті самі люди; а те, що всупереч усьому знімуть, практично ніде показувати. Провідні українські телеканали це або взагалі не продемонструють (традиційна відмовка &#8211; не-формат), або втиснуть серед ночі, коли усі нормальні глядачі сплять… Немає гарних сценаріїв. Вітчизняні продюсери воліють знімати або про Росію, [&hellip;]
- [Український флот Центральної Ради в 1917 році.](https://kilok.art/ukrayinskyj-flot-czentralnoyi-rady-v-1917/): Гриценко І. В. опубліковано в журналі &#8220;Чорноморська безпека&#8221; за №4(18) 2010 Автор висловлює щиру подяку за наданий матеріал та суттєву допомогу історикам:  к.і.н. А. Г. Папакіну, О. О. Гайдуку (Санкт-Петербург)та  І. Василику (Буенос-Айрес). Розгортання українського воєнно-морського руху та створення передумов для становлення національного флоту (весна-літо 1917 р.). Лютнева революція 1917 скасувала царизм, який, за виразом В.Винниченка, «розсунувся і впав як спорохнявіла бочка, в якій росло й напирало корінням на старі стінки, молоде, сильне дерево». Демократичні здобутки революції відкрили для українського суспільства нові горизонти та перспективи розвитку. Невдовзі після перемоги революції, в Києві, на початку березня, зусиллями українських політичних партій була створена [&hellip;]
- [Презентація фільму "Тризуб Нептуна" та відгуки в пресі](https://kilok.art/prezentacziya-filmu-tryzub-neptuna-ta/): Оригінал статті розташований на сайті Студії ВІАТЕЛ https://viatel.kiev.ua/blog/prezentatsiya-filmu-trizub-neptuna/ 26 вересня 2010 року в приміщенні Асторономічної обсерваторії Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася презентація фільму Івана Канівця &#8220;Тризуб Нептуна&#8221;. На презентації були присутні актор Богдан Бенюк, режисери Василь Вітер, Ігор Слісаренко, Василь Образ, перший адмірал Українського чорноморського флоту Вадим Кожин, історичні консультатнти Андрій Лубенець, Ігор Гриценко, історики, журналісти, друзі молодого режисера. Презентація пройшла гарно. Глядачі вітали Івана і раділи його першому вагомому спіху. Незадовго до цього фільм Івана отримав нагороду на V Фестивалі Незалежного кіно &#8220;Кінолев&#8221;. Прочитайте докладніше про здобутки режисера фільму &#8220;Тризуб Нептуна&#8221; на кінофестивалі. Журналіст газети &#8220;День&#8221; Вікторія Скуба [&hellip;]
- [Презентація фільму «Тризуб Нептуна» в Севастополі](https://kilok.art/prezentacziya-filmu-tryzub-neptuna/): 16 жовтня 2010 року в Севастопольському центрі культури та мистецтв на великому екрані відбулась презентація документального фільму, яку розпочали спільною молитвою військові капелани ВМС ЗСУ ієрей Микола (УГКЦ) та ієрей Макарій (УПЦ КП). Стрічка розповідає про революційну фазу становлення Українського Державного Флоту в 1917-1918 рр.«Тризуб Нептуна» був нагороджений спеціальною відзнакою п’ятого Львівського міжнародного кінофестивалю незалежного кіно «КіноЛев» 2010. Автор і режисер Іван Канівець (перед мікрофоном) розповів про роботу над фільмом. &nbsp;Українська громадськість стоячи аплодувала авторам.
- [УКРАЇНСЬКИЙ ЧОРНОМОРСЬКИЙ ФЛОТ (1918-1919)](https://kilok.art/ukrayinskyj-chornomorskyj-flot-1918-1919/): Володимир Трембіцький, Нью-Йорк Стаття опублікована на сайті &#8220;Українське життя в Севастополi&#8221; http://ukrlife.org/main/uacrim/trembicky.htm Автор цих довідкових матеріалів про український флот доби визвольних змагань давно досліджує означену тему з усією її багатосторонньою проблематикою. Переглянуто тисячі аркушів архівних, інших документальних та мемуарних джерел і в результаті пильної праці зібрано багатющі фактологічні дані, деякі з документів, що зберігаються тепер у дослідника, — унікальні. Довголітня дружба пов&#8217;язувала Володимира Трембіцького з капітан-лейтенантом Святославом Шрамченком, який в роках 1918 — 1919 працював у міністерстві морських справ у Києві. Серед найновіших розвідок ньюйоркського науковця назвемо публікацію «Чорноморська проблема України», вміщену в «Альманасі Українського Народного Союзу» (Парсіпанні — Нью-Йорк, 1998. [&hellip;]
- [Іван Канівець та Ірина Громозда - призери фестивалю "Кінолев 2010"](https://kilok.art/ivan-kanivecz-ta-iryna-gromozda-pryze/): Оригінал статті розташований на сайті Студії ВІАТЕЛ https://viatel.kiev.ua/blog/ivan-kanivets-ta-irina-gromozda-prizeri-kinofestivalyu-kinolev-2010/ 24 серпня 2010 року у Львові на V Фестивалі Незалежного кіно &#8220;Кінолев&#8221; були відзначені роботи молодих режисерів &#8211; випускників 2010 року Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім.І.Карпенка-Карого Молодий кінорежисер Іван Канівець одержав престижну нагороду за фільм &#8220;Тризуб Нептуна&#8221; Молодий кінорежисер Ірина Громозда одержала Диплом цього ж кінофестивалю за найкраще пластичне вирішення фільму &#8220;Дурочка&#8221; (за мотивами повісті А.Чехова &#8220;Хористка&#8221;) ВІТАЄМО!!! 26 вересня в приміщенні Асторономічної обсерваторії Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася презентація фільму Івана Канівця &#8220;Тризуб Нептуна&#8221;. На презентації були присутні актор Богдан Бенюк, режисери Василь Вітер, Ігор Слісаренко, Василь [&hellip;]
- [Переможці “КіноЛева-2010″](https://kilok.art/peremozhczi-kinoleva-2010%e2%80%b3/): Переможці “КіноЛева-2010″ за версією молодіжного журі Найкраще пластичне вирішення фільму “Дурочка”, реж.: Ірина Громозда, Україна За креативність “Уві сні”, реж.: Катерина Чепік, Україна Найкраща акторська гра “Не тато”, реж. Максим Ксєнда, Україна Найкраща анімаційна стрічка “Всередині”, реж. Олена Потьомкіна, Україна Найкраща документальна стрічка “Настя Волошин. Жертва напоказ”, реж.: Іван Федорич, Україна Найкраща ігрова стрічка “Рахіра”, реж.: Мар’ян Бушан, Україна “За завісою”, реж.: Олександр Биков, Україна Гран-прі Максім Буйніцкі “Перешкода”, Україна Переможці “КіноЛева-2010″ за версією організаторів Спеціальна відзнака “Тризуб Нептуна”, реж.: Іван Канівець, Україна Найкраща анімаційна стрічка “Уві сні”, реж. Катерина Чепік, Україна Найкраща документальна стрічка “Днюка”, реж.: Андрій Кутіло, Олександр Наливайко, [&hellip;]
- [Документальний фільм «Тризуб Нептуна»](https://kilok.art/dokumentalnyj-film-tryzub-neptun/): В цей день у 1918 році Чорноморський флот підняв український прапор. Як наші моряки домоглися цього дивіться у документальному фільмі «Тризуб Нептуна».
- [РОЗБУДОВА СИСТЕМИ ВІЙСЬКОВО-МОРСЬКОЇ ОСВІТИ В ДОБУ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ 1917–1921 років](https://kilok.art/rozbudova-systemy-vijskovo-morsko/): Андрій ЛУБЕНЕЦЬ,кандидат історичних наук, капітан 1 рангу,начальник кафедри українознавства і всесвітньої культури Севастопольського військово-морського інституту ім. П.С.Нахімова Журнал &#8220;Воєнна історія&#8221; #4 (40) за 2008 рік 12 квітня 2007 року за №297 Президентом України Віктором Ющенком був підписаний Указ «Про заходи з відзначення 90-річчя подій Української революції 1917–1921 років та вшанування пам’яті її учасників», у якому, зокрема, вимагається розглянути в установленому порядку питання щодо присвоєння окремим навчальним закладам, установам, військовим частинам імен видатних діячів Української революції 1917–1921 років, їх найменування на честь визначних подій революційної доби 1.1 жовтня 2008 року виповнюється 90 років створенню Української гардемаринської школи, яку цілком обґрунтовано можна вважати [&hellip;]
- [документальні фільми «Українські епізоди»](https://kilok.art/dokumentalni-filmyukrayinski-epi/): «Українські епізоди» (2008), збірка з трьох короткометражних документальних фільмів про історію України Режисер та сценарист Іван Канівець Оператор Володимир Каштанов На жаль, у нас немає можливості виставити фільм онлайн.
- [Підйом українських прапорів Чорноморським флотом не був випадковим](https://kilok.art/pidjom-ukrayinskyh-praporiv-chornomo/): Андрій ЛУБЕНЕЦЬ,“Флот України”, http://fleet.sebastopol.ua Революційні події весни 1917 року надали українському народу реальний шанс відродження власної держави. Стихійний народний рух почав набувати організаційних форм після обрання на спільних зборах політичних партій єдиного представницького органу — Української Центральної Ради. 5 — 8 травня 1917 року відбувся I Всеукраїнський військовий з’їзд, що ухвалив рішення про проведення українізації у частинах російської армії, які знаходилися на теренах України. Процес українізації не міг оминути і Чорноморського флоту, за вплив на який активізували свою боротьбу майже всі тогочасні політичні партії. Чи не найбільшу кількість прихильників на флоті отримав український рух. Тому цілком закономірно, що питання створення українського [&hellip;]
- [ЗАГИБЕЛЬ ЕСКАДРИ](https://kilok.art/zagybel-eskadry/): Олексій ПІДЛУЦЬКИЙ &#8220;Дзеркало тижня&#8221; № 13 (337) 31 Березня 2001 року Десь наприкінці 60-х, чи то в шостому, чи в сьомому класі нас повели в культпохід у театр імені Тараса Шевченка &#8211; слухати оперу. Шедевр звався &#8220;Загибель ескадри&#8221; і був створений за відомою п&#8217;єсою найкращого драматурга Радянської України Олександра Корнійчука. Зал був напівпорожнім- напівзаповненим учнями різних київських шкіл. Під час спектаклю підлітки сміялися, щось вигукували, навіть нявчали. Автор цих рядків, якого батьки змалечку намагалися прилучати до прекрасного, з п&#8217;яти років мав найкраще, якесь навіть трепетне ставлення до опери. Отож перед спектаклем намагався довести юним шанувальникам &#8220;Бітлз&#8221; та &#8220;Роллінг Стоунз&#8221;, що опера [&hellip;]
- [Англійська версія сайту!](https://kilok.art/Anglijska-versiya-sajtu/): Відсьогодні функціонує англійська версія сайту документального проекту «Генерація волі». На ній розміщено коротку інформацію про фільм, а також усі варіанти першого тізера з субтитрами англійською мовою. Англійський сайт
- [Вперше про визвольні змагання – у 3D!](https://kilok.art/Vpershe-pro-vyzvolni-zmagannya-u-3d/): Публікуємо перший тізер документального проекту «Генерація волі». Інноваційна кіноісторія у кількох частинах з доповненнями базується на спогадах борців за незалежність у 1917-1921 роках. Як ніколи реальними, перед глядачем постануть діячи УНР, Гетьманату, Директорії, бійці українського війська, українські моряки, вільні козаки та інші українці. Відреставрована кінохроніка та світлини тих часів у форматі 3D зроблять події сторічної давнини значно ближчими, дадуть кожному можливість доторкнутися до власної історії.
- [«Тризуб Нептуна» буде показано в музеї](https://kilok.art/Tryzub-Neptuna-bude-pokazano-v-muze/)
- [Відкриття виставки](https://kilok.art/Vidkryttya-vystavky/): 25-го січня, в Музеї театрального, музичного та кіномистецтва України відкрилась кінематографічна виставка «До 100-річчя відновлення «&#8230;незалежної, Вільної, Суверенної Держави Українського Народу». Серед експонатів цієї виставки кадри хронікальних фільмів , відреставрованих і вперше оброблених у 3D – основа документального проекту «Генерація волі», матеріали до д/ф «Українська революція за спогадами Всеволода Петріва» і «Тризуб Нептуна». Зображення краєвидів Києва і Севастополя кін. ХІХ – поч. ХХ ст., переведені у 3D-формат. Зразки комп’ютерної обробки зображень кораблів Чорноморського флоту, які піднімали українські прапори в 1917–1918 рр. Збагачують виставку графічні роботи художника-постановника «Української революції…» Василя Придатко-Доліна та серія плакатів «Військові підрозділи доби Перших визвольних змагань», створені знімальною [&hellip;]
- [Презентація календаря на 2018 рік](https://kilok.art/Prezentacziya-kalendarya-na-2018-rik/): 27 грудня в Українському кризовому медіа-центрі відбулась презентація календаря. До 100-річчя підняття українських прапорів над Чорноморським флотом дослідники створили календар на 2018 рік. Це перший календар із кольоровими зображеннями кораблів, які піднімали українські прапори у 1917-1918 роках. «Ми створили цей календар для того, щоб нагадати українцям про те, як проходила боротьба за волю України 100 років тому. Нам би дуже хотілось, щоб поява цього календаря посприяла певній інформаційній хвилі і тому, щоб громадські та державні заклади провели акції на згадку 100-річчя підняття прапорів, а також певну інформаційну кампанію, яка, сподіваюсь, поширить знання про ці події», – розповів Іван Канівець, кінорежисер, сценарист [&hellip;]
- [Розповсюдження календаря на 2018 рік](https://kilok.art/Rozpovsyudzhennya-kalendarya-na-2018-rik/): Дякуємо всім, хто скористався нашою пропозицією про безкоштовне розповсюдження календаря на 2018 рік. Зарезервована для цього кількість календарів вичерпана. Усі, хто надіслав заявки, незабаром отримають свої екземпляри.
- [Календар на 2018 рік](https://kilok.art/Kalendar-na-2018-rik/): Сто років тому, 29 квітня 1918 року, Чорноморський флот за наказом командуючого підняв українські прапори. Ця подія стала результатом довгої та складної боротьби моряків-українців. Щоб вшанувати їхні вчинки та пам’ять, знімальна група фільму «Тризуб Нептуна» підготувала тематичний календар до сторіччя цієї події. Завдяки нашим художникам, вперше в Україні можна побачити кольорові зображення кораблів, які піднімали українські прапори. Дякуємо за допомогу Ігорю Гриценку, чия книга «Український Державний Флот в 1917–1919 pp.» є найповнішим виданням з історії тих подій. За сприяння української діаспори Лондона, надруковано наклад для безкоштовної передачі у військові частини та навчальні заклади. Викладачі історії, які хотіли б отримати безкоштовний екземпляр [&hellip;]
- [Показ фільму на фестивалі "Історія.UA"](https://kilok.art/Pokaz-filmu-na-festyvali-Istoriya-ua/): Сьогодні на фестивалі &#8220;Історія.UA&#8221; відбудеться показ фільму &#8220;Українська революція&#8221;. Стрічку представляє режисер Іван Канівець.
- [Есмінець “Завидний” підняв український прапор](https://kilok.art/Esminecz-Zavydnyj-pidnyav-ukrayins/): (1917 р., зі спогадів Вадима Богомольця) В липні 1917 року одною з подій, яка струснула цілою Чорноморською Фльотою, було піднесення ескадренним міноносцем «Завидний» українського прапору. Треба сказати, що цього ми (Рада Укр. Чорноморської Громади) сподівались і балачки про це були у нас вже давненько, бо «Завидний» був скомплетований більшістю зі свідомих українців, а Головою Українського Гуртка на міноносці був надзвичайно енергійний та інтелігентний матрос Прокопович, який і підготував цю подію. Одного дня в Раду прибули схвильовані, зі щасливим виразом облич, українські делегати з «Завидного» і зголосили, що міноносець підніс український прапор. Якийсь надзвичайно радісний, святочний настрій охопив наших членів Ради. Всі [&hellip;]
- [Іван Канівець: цілісне прочитання Української революції](https://kilok.art/Ivan-Kanivecz-czilisne-prochytannya-Ukr/): Треба почати з того, що про 100-річчя Української революції, яке наша країна має відзначати в цьому році, вітчизняні ЗМІ мовчать. А ця подія вже ступила на поріг, адже революція почалася в лютому, і вже 2 березня цар Микола ІІ відрікся від трону; Російської імперія почала розпадатися. Фінляндія і Польща виявилися згуртованішими і здобули незалежність. Україна, яка, починаючи з 1917-го, боролася чотири роки, незалежності не здобула, її окупували більшовики, внаслідок чого у ХХ столітті українці зазнали винищення голодом і репресіями. Не буде перебільшенням твердити, що в часи деспотії їх переслідували не тільки за класовою, а й за національною ознакою, накидаючи на кожного, [&hellip;]
- [Прес-брифінг про інфографіку присвячену Дню Українського Моря](https://kilok.art/Pres-bryfing-pro-infografiku-prysvyach/): В Українському кризовому медіа-центрі відбувся прес-брифінг присвячений інфографіці до Дня Українського Моря та сторіччю підняття українських прапорів Чорноморським флотом. За ініціативи кінорежисера Івана Канівця створили серію інфографік до «Дня Українського моря» та 100-річчя підняття українських прапорів над Чорноморським флотом у Севастополі. Він працює над фільмом «Генерація волі», присвяченого подіям революційних років в Україні. Саме знімальна група реалізувала проект у співпраці з істориком із Запоріжжя, автором книги «Український державний флот» Ігорем Гриценком та Андрієм Іванцем, кандидатом історичних наук, координатором Таврійської гуманітарної платформи. Їх презентували під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. «Щороку громадськість відзначає свято «День Українського моря». Це свято відзначається з [&hellip;]
- [Український прапор 1917-1921 років (частина друга)](https://kilok.art/Ukrayinskyj-prapor-1917-1921-rokiv-chastyna-d/): Перша частина нашої інфографіки про український прапор викликала доволі широкий резонанс. Ми вирішили продовжити цю роботу. В ході проведення досліждення кінохроніки з істориком Михайлом Ковальчуком, він запропонував нам цікавий матеріал. На цій основі створено другу частину інфографіки про український прапор. Дозволяємо вільне використання цього матеріалу з некомерційною метою. Перша частина:
- [Опубліковано інфографіку про український прапор 1917-1921 років (друга частина)](https://kilok.art/Opublikovano-infografiku-pro-ukrayin/)
- [Вадим Богомолець та Микола Максимов . Остання інфографіка до 29 квітня](https://kilok.art/Vadym-Bogomolecz-ta-Mykola-Maksymov-O/): Завершуємо презентувати інфографіку присвячену Дню Українського Моря. Згадуємо Вадима Богомольця (про нього читайте тут) та та Миколу Максимова. Файли високої роздільної здатності. Створено для некомерційного використання.
- [Володимир Савченко-Більський та Михайло Остроградський-Апостол. Інфографіка до 29 квітня](https://kilok.art/Volodymyr-Savchenko-Bilskyj-ta-Myha/): Ми продовжуємо презентувати інфографіку присвячену Дню Українського Моря. Сьогодні згадуємо Володимира Савченко-Більського (про нього читайте тут) та Михайла Остроградського-Апостола (про нього читайте тут). Файли високої роздільної здатності. Створено для некомерційного використання.
- [В'ячеслав Клочковський та Микола Неклієвич . Інфографіка до 29 квітня](https://kilok.art/Vyacheslav-Klochkovskyj-ta-Mykola-Nekl/): Ми продовжуємо презентувати інфографіку присвячену Дню Українського Моря. Сьогодішній аркуш присвячений В&#8217;ячеславу Клочковському та Миколі Неклієвичу. Про В&#8217;ячеслава Клочковського читайте тут. Про Миколу Неклієвича тут. Файли високої роздільної здатності. Створено для некомерційного використання.
- [Дмитро Антонович та Степан Письменний. Інфографіка до 29 квітня](https://kilok.art/Dmytro-Antonovych-ta-Stepan-Pysmenny/): Ми продовжуємо презентувати інфографіку присвячену Дню Українського Моря. Сьогодні публікуємо аркуш з Дмитром Антоновичем та Степаном Письменним. Про Дмитра Антоновича читайте тут. Про Степана Письменного тут. Файли високої роздільної здатності. Створено для некомерційного використання.
- [29 квітня - День Українського Моря!](https://kilok.art/29-kvitnya-Den-Ukrayinskogo-Morya-2/): (Продовження) 29 квітня 1918 року Чорноморський флот підняв українські прапори. Починаючи з 1919 року, цей день святкувся як День Українського Моря. Ми продовжуємо презентувати інфографіку присвячену Дню Українського Моря. Читайте більше про Михайла Білинського тут. Окремий сайт присвячений Святославу Шрамченко. Файли високої роздільної здатності. Створено для некомерційного використання.
- [29 квітня - День Українського Моря!](https://kilok.art/29-kvitnya-Den-Ukrayinskogo-Morya/): 100 років тому, після падіння російського царату, в Севастополі ширився український рух. Українці, які служили у Чорноморському флоті, розпочали боротьбу за його українізацію. 29 квітня 1918 року Чорноморський флот підняв українські прапори. Докладніше про це дивіться у фільмі &#8220;Тризуб Нептуна&#8221;. Починаючи з 1919 року, 29 квітня святкувалося як День Українського Моря. Більше інформації про історію українського флоту того періоду шукайте на цьому сайті. Цього року ми презентуємо інфографіку, присвячену Дню Українського Моря. Файли високої роздільної здатності. Створено для некомерційного використання.
- [Оновлення сайту фільму "Тризуб Нептуна"](https://kilok.art/Onovlennya-sajtu-filmu-Tryzub-Neptun/): 29 квітня 1918 року Чорноморський флот підняв українські прапори. Про це йдеться у нашому фільмі &#8220;Тризуб Нептуна&#8221;. Від сьогодні на сайті фільму доступні версії з англійськими та польськими субтитрами.
- [Шевченківські концерти](https://kilok.art/SHevchenkivski-konczerty/): (1902 р., зі спогадів Дмитра Дорошенко) На весну 1902 року, десь у березні чи на початку квітня ук­раїнська колонія в Петербурзі святкувала Шевченкові роковини. Звичайно в день смерти поета відправлялася урочиста панахида в Казанському соборі, що стоїть на головній вулиці &#8211; Невському проспекті &#8211; і є одною з головних церков столиці. На цю панахи­ду сходилося багато людей, і тут можна було побачити визначних діячів, письменників, учених і мистців, які явилися віддати поша­ну пам&#8217;яті великого українського поета. Увечері (не завжди того самого дня, часом і значно пізніше) відбувався концерт, чи як ка­зали в Галичині, академія. Порівнюючи не так давно перед моїм приїздом [&hellip;]
- [Інфографіка про український прапор 1917-1921 років](https://kilok.art/Infografika-pro-ukrayinskyj-prapor-1917-1921/): Наша знімальна група часто змушена відповідати на запитання з приводу порядку кольорів на українському прапорі в 1917-1921 роках. Ми вирішили, оминувши філософські та геральдичні питання, звести відповідні документальні зображення до інфографіки. Дозволяємо вільне використання цього матеріалу з некомерційною метою.
- [Опубліковано інфографіку про український прапор 1917-1921 років](https://kilok.art/Infografika-pro-ukrayinskyj-prapor-1917-192-2/): Створено інфографіку про порядок смуг українського прапору 1917-1921 років.
- [Вийшов календар «Українська революція 1917-1921 років. Військові підрозділи»](https://kilok.art/Vyjshov-kalendar-Ukrayinska-revolyucz/): Календар на 2017 рік створено до сторіччя Української Народної Республіки. На його сторінках можна побачити історичні світлини та сучасні реконструкції вояків різних частин армії УНР. На зворотах аркушів розміщена коротка історія цих частин, описані їхні здобутки та перемоги. Серед операцій українського війська того періоду — звільнення Криму та східної України від російських військ, які російське керівництво називало «добровольцями» та «повсталим українським народом». Календар створено спільно Українським інститутом національної пам’яті, військово-історичним клубом «Повстанець» та учасниками знімальної групи фільму «Українська революція за спогадами Всеволода Петріва». Він поширюватиметься на заходах Українського інституту національної пам’яті.
- [Наприкінці віку](https://kilok.art/Naprykinczi-viku/): (кінець 19 ст., зі спогадів Сергія Єфремова) Хто з українців пережив свідомо часи великої реакції 80-х і першої половини 90-х років — бодай не верталися! &#8211; той знає, яке тоді було українське життя. Я зазнав уже тільки самий кінчик цього часу, але все-таки бачив його в апогеї. Тихо скрізь і мертво, жадних публічних об’явів українства, тільки в поодиноких хатах, між поодинокими і буквально-таки самотніми одиницями тьмяно блимав той каганець рідної справи. І що найгірше &#8211; нізвідки, здавалось, не проходило надії проміння, жадного проблиску чогось яснішого, якогось виходу. Я не знаю, та тепер і сказати не можу, на що сподівались ми, молоді [&hellip;]
- [Дизайн сайту оновлено](https://kilok.art/Dyzajn-sajtu-onovleno/): Дизайн сайту оновлено з використанням іншої світлини Степана Самійленка.
- [Большевики у Полтаві](https://kilok.art/Bolshevyky-u-Poltavi/): (зима 1917-1918 років, зі спогадів Віктора Андрієвського) В місті цілу ніч ішли труси в Українців, і зараз совєтські авта ганяють по цілій Полтаві, щоб неодмінно за всяку ціну знайти мене, голову губернської земської Управи М. Токаревського (укр. С.-Д.), члена губ. зем. Управи О. Янка (укр. С.-Р.), голову повітової зем. Управи Я. Стеньку (укр. С.-Р.).Таким чином серед „контрреволюціонерів” був тілько один я не-соціяліст. Решта були хоч і соціялісти, але видні в Полтаві У к р а ї н ц і, от через що за ними так шукали московські С.-Д.-большевики, через що для них українські соціялісти також стали „контрреволюціонерами&#8221;. Ні в кого з [&hellip;]
- [До дня народження Михайла Грушевського](https://kilok.art/Do-dnya-narodzhennya-Myhajla-Grushevsko/): 29 вересня 1866 року народився історик, Голова Центральної Ради Української Народної Республіки Михайло Сергійович Грушевський. В ході роботи над фільмом «Генерація волі» наша знімальна група відреставрувала маловідомий кінопортрет Михайла Грушевського, зображення якого ми представляємо широкому загалу. Зображення відтворено з кінокадрів, які зберігаються в Центральному державному кінофотофоноархіві України імені Г. С. Пшеничного.Реставрація стала можливою завдяки Благодійному фонду «Героїка» та Юрію Яворському.
- [Документальний проект «Генерація волі»](https://kilok.art/dokumentalnyj-proekt-generacziya-vo/): «Генерація волі» — перший український документальний історичний 3D-фільм Івана Канівця, присвячений Українським визвольним змаганням 1917–1921 років. Виробництво проєкту розпочалося у 2015 році та переросло у масштабну багаторічну ініціативу, що поєднує кіно, історичні дослідження й сучасні технології. Це інноваційний багатосерійний кінопроєкт із додатковими тематичними фільмами, побудований на спогадах учасників боротьби за незалежність України на початку ХХ століття. У стрічках оживають діячі Української Народної Республіки, Гетьманату Павла Скоропадського та Директорії, а також українські військові, моряки, вільні козаки й цивільні, які стали творцями державності. Основу візуальної частини становить відреставрована автентична кінохроніка та унікальні фотографії 1917–1921 років, адаптовані у формат 3D. Такий підхід дозволяє максимально [&hellip;]
- [В австрійському полоні](https://kilok.art/V-avstrijskomu-poloni/): (1917 рік, зі спогадів Василя Проходи) Велике обурення серед нас викликав напад російських кирасирів на ешелон Богданівського полку, що був відправлений на фронт. Так званий наступ Керенського на фронті, коли німці не виявляли ворожої активости, ми вважали непотрібним пролиттям крови, а для справи української державности лише шкідливим.Ми були переконані, що росіяни ніколи не погодяться на незалежність України, а тому порозуміння з ними мирним шляхом не може бути. Лише кілька осіб з нашої Громади українських старшин вважали, що в інтересах соціяльної революції українці мають діяти разом з росіянами, а тому творення незалежних українських військових частин не потрібне. На таких зборах з пристрасними [&hellip;]
- [Просимо підтримати петицію!](https://kilok.art/Prosymo-pidtrymaty-petycziyu/): Бізнесмени збираються забудувати Обсерваторну гору Києва, що загрожує існуванню однієї із найстаріших обсерваторій України! https://petition.kievcity.gov.ua/petition/?pid=3517 Наша знімальна група давно співпрацює з Київською астрономічною обсерваторією.В приміщенні обсерваторії проводилась презентація фільму «Тризуб Нептуна» у 2010 році. У 2011 на території обсерваторії знімалися кадри для фільму «Українська революція». Співробітники обсерваторії допомагали у пошуку матеріалів для відтворення вигляду старого Києва для другої серії фільму «Українська революція». Просимо підписати петицію, і допомогти нашим товаришам!https://petition.kievcity.gov.ua/petition/?pid=3517 Знімальна група фільмів «Українська революція» та «Генерація волі»
- [В Севастополі](https://kilok.art/V-Sevastopoli/): (1917 рік, зі спогадів Михайла Михайлика) Пройшло з пів місяця по оголошенню „здобутків революції,&#8221; себто ріжних свобод. Часописи приносили вістку за вісткою з Києва і з інших міст України про ріжні прояви українського руху-життя. Нарешті появилися українські газети у Севастополі.По військових частинах життя Українців уже почало набирати трохи виразнішого характеру. Автор цих споминів служив тоді у школі авіяції у Севастополі, тому позволить собі трохи зупинитися над життям Українців у його частині, тим більше, що анальоґічне життя було майже у всіх частинах севастопольської залоги і фльоти, всі вони були майже самостійні, однаково находилися поза містом, однаково були набрані з ріжних місцевостей бувшої [&hellip;]
- [Служба в першому автопанцерному дивізіоні](https://kilok.art/Sluzhba-v-pershomu-avtopanczernomu-dyvi/): (1917 рік, зі спогадів Степана Самійленко) Після відпустки почалась щоденна кропітка праця в дивізіоні. Я мав кілька років стажу учбової праці в царській армії &#8211; школив кулеметчиків і тепер приклав свій досвід для вишколу вояків української армії. Праці було багато і на якусь &#8220;політику&#8221; часу не лишалось. До жодної партії я не належав, хоч у той час куди не прийдеш усе розмови про політику та про різні партії. У мене ж, як і в багатьох старшин, був такий настрій, що &#8220;політика не наше діло&#8221;. Ми &#8211; люди військові, наше діло &#8211; обороняти батьківщину. Тепер маємо свій уряд &#8211; Центральну Раду, маємо [&hellip;]
- [Вечір з нагоди Дня флоту УНР](https://kilok.art/Vechir-z-nagody-Dnya-flotu-UNR-2/): 28 квітня, четвер, 19:00Будинок кіно, Синій зал Показ історичного документального фільму «ТР??ЗУБ НЕПТУНА»Стрічка розповідає про історія виникнення українського руху та підняття українських прапорів у Севастополі, а також про конфлікт українських моряків з большевиками, в часи перших визвольних змагань у 1917-1918 роках.Фільм отримав спеціальну відзнаку на п&#8217;ятому Львівському міжнародному фестивалі незалежного кіно &#8220;Кінолев&#8221; 2010.Авторська група: народний артист України Богдан Бенюк, Іван Канівець, Андрій Пархоменко, Влад Сурнін,  Андрiй Лубенець, Ігор Гриценко. Виступить Тарас КомпаніченкоКобзар, бандурист та лірник, лідер гурту «Хорея Козацька», заспіває автентичних українських пісень періоду визвольної боротьби початку ХХ сторіччя, розповість про музичну культуру українського війська. Виступить Андрій ІванецьІсторик, координатор ГО «Таврійська [&hellip;]
- [Вечір з нагоди Дня флоту УНР](https://kilok.art/vechir-z-nagody-dnya-flotu-unr/): 28 квітня, четвер, 19:00Будинок кіно, Синій зал Показ історичного документального фільму «ТР??ЗУБ НЕПТУНА»Стрічка розповідає про історія виникнення українського руху та підняття українських прапорів у Севастополі, а також про конфлікт українських моряків з большевиками, в часи перших визвольних змагань у 1917-1918 роках.Фільм отримав спеціальну відзнаку на п&#8217;ятому Львівському міжнародному фестивалі незалежного кіно &#8220;Кінолев&#8221; 2010.Авторська група: народний артист України Богдан Бенюк, Іван Канівець, Андрій Пархоменко, Влад Сурнін,&nbsp; Андрiй Лубенець, Ігор Гриценко. Виступить Тарас КомпаніченкоКобзар, бандурист та лірник, лідер гурту «Хорея Козацька», заспіває автентичних українських пісень періоду визвольної боротьби початку ХХ сторіччя, розповість про музичну культуру українського війська. Виступить Андрій ІванецьІсторик, координатор ГО «Таврійська [&hellip;]
- [Показ в Університеті](https://kilok.art/Pokaz-v-Universyteti/): 6 квітня 2016 року в Національному лісотехнічному університеті України відбувся показ фільму «Українська революція».
- [Роздуми у німецькому полоні](https://kilok.art/Rozdumy-u-nimeczkomu-poloni/): (1917 рік, зі спогадів Віктора Зелінського) Розмова з Йолтуховським, його інформації про українську справу струснули мною в найглибших фібрах моєї душі. Прямо не можу описати того почуття, яке бушувало в той час в мені. Я бачив Україну, свої молоді літа. Я почув запах квітів українських степів, по яких я дитиною у супроводі дорогої мами та няні-українки бігав і ті цвіти збирав. Я почув ті пісні, що їх виспівувала моя няня, змальовуючи героїчні змагання українського козацтва. Я ставав тепер іншою людиною, в мені ломилися важкі окови отого страшнього леду, що наріс впродовж довгих років мойого виховання в російському середовищі. Я чув, що [&hellip;]
- [Дивна зустріч](https://kilok.art/Dyvna-zustrich/): (1918 рік, зі спогадів Всеволода Петріва) Одного разу йду я собі по вулиці Антонівки та бачу натовп, у якому мальовничо переливалися чемерки і куцани наших хлопців із селянськими білими сорочками та своєрідними безрукавками гагаузів. Із середини натовпу чути якусь музику; щось подібне до скрипки та сильний, хоча й старечий голос, який щось виспівує на східний мотив і на цілком мені незнаній мові.Підходжу та бачу старого, — кажуть теж, близько 100 років йому — сліпого на одно око турка, який, як мені казали, попав сюди як полонений з-під Плєвни і залишився між гагаузами дожити віку.З дивного якогось інструменту зі смичком — скрипки [&hellip;]
- [Охорона кордону на Донеччині](https://kilok.art/Ohorona-kordonu-na-Donechchyni/): (весна 1918 року, зі спогадів Степана Самійленко, скорочено) Ранньої весни большевицькоrо духу вже й чути не було на Україні, потроху витіснили його. Не було вже червоних зайд, хіба що часом заскакували червоні загони в paйон Дебальцева і то нас послали, щоб їх не допускати.До Дебальцева ми їхали спокійно, а на зупинках наш вояцький хор з колишніх бурсаків такі концерти давав, що тисячі людей сходились пісень послухати.На станції Дебальцево ми спершу жили в вагонах, а коні стояли прив&#8217;язані до возів коло вагонів. Чекали дальших наказів, а час витрачали на муштру, бо багато добровольців було неознайомлених із зброєю. Cтаршини-кулеметчики увесь час &#8220;проробляли&#8221; кулемети [&hellip;]
- [Розпочато новий проект!](https://kilok.art/Rozpochato-novyj-proekt/): Відкрито сайт та фейсбук-сторінку нового проекту «Генерація волі». На сайті міститься інформація про фільм та створено розділ, який буде наповнюватись цитатами зі спогадів учасників Визвольних змагань.
- [Відкрито сайт та фейсбук проекту «Генерація волі»](https://kilok.art/Vidkryto-sajt-ta-fejsbuk-proektu-Gen/): Для публічного висвітлення процесу роботи над проектом «Генерація волі» відкрито сайт проекту, який знаходиться за адресою www.g.kvideo.com.ua. Також створено фейсбук-сторінку проекту. На сайті міститься інформація про фільм, створено розділ, який буде наповнюватись цитатами зі спогадів учасників Визвольних змагань, а також вказана електронна адреса для зв’язку із творчою групою фільму.
- [Державна  нагорода за захист Вітчизни!](https://kilok.art/Derzhavna-nagoroda-za-zahyst-Vitchyzny/): Згідно указу Президента України № 722 від 25 грудня 2015 року: «За особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, високий професіоналізм, вірність військовій присязі постановляю:…Нагородити орденом Богдана Хмельницького III ступеня…БАРОТОВА&nbsp;Тимура Хікматулловича&nbsp;–&nbsp;підполковника…Президент України Петро ПОРОШЕНКО25 грудня 2015 року» Вручення відбулося в колонному залі КМДА 12 лютого 2016 року. У роботі над фільмом «Українська революція» Тимур Баротов приймав участь як виконавець ролі сотника Андрієнко, виконавчий продюсер фільму та військово-історичний консультант.
- [Прилуцькі ЗМІ про фільм!](https://kilok.art/Pryluczki-ZMI-pro-film/): Відеосюжет комунального підприємства телекомпанія „Прилуки” про День Патріота в Прилуках, а також фотоальбом про показ фільму &#8220;Українська революція&#8221;.
- [Документальний фільм «Українська революція за спогадами Всеволода Петріва»](https://kilok.art/dokumentalnyj-film-ukrayinska-re/): Фільм «Українська революція» – це документальна екранізація спогадів генерал-хорунжого УНР Всеволода Петріва.Він народився в Києві у родині генерала російської царської армії. Закінчив Київський кадетський корпус (1900), Павловське Вище воєнне училище в Петербурзі (1902), Миколаївську Академію Генерального Штабу (1910). У березні 1917 року отримав звання полковника. Під час Першої світової війни за бойові заслуги був нагороджений Георгієвською зброєю (24 січня 1917 за бій 27 травня 1915) та всіма орденами до Святого Володимира III ступеня з мечами та бинтою.Спогади Петріва описують його участь у Перших Визвольних Змаганнях 1917-1921 років.Ці спогади дуже важливі тим, що їх автор описує не дії керівників держави, а ділиться [&hellip;]
- [Показ у Сокалі!](https://kilok.art/Pokaz-u-Sokali/): У Сокалі відбувся показ документального фільму &#8220;Українська революція&#8221;.
- [Журнал «Універсум» опублікував наші плакати!](https://kilok.art/ZHurnal-Universum-opublikuvav-nashi/): На четвертій сторінці обкладинки журналу «Універсум» № 9–10 (263–264), 2015 розміщено плакати серії «Військові підрозділи доби Перших визвольних змагань». Знімальна група фільму &#8220;Українська революція&#8221; щиро вдячна реакції журналу «Універсум» за допомогу в популяризації історії армії УНР.
- [Фільм "Українська революція" визнано екстремістською продукцією у Білорусі](https://kilok.art/Film-Ukrayinska-revolyucziya-vyznano-e/): Олесь Доній, виконавець ролі Симона Петлюри у фільмі &#8220;Українська революція&#8221;, був затриманий на кордоні з Білоруссю. Як передає Еспресо.TV: &#8220;У представників &#8220;Останньої барикади&#8221; було вилучено 22 &#8220;екстремістські&#8221; примірники: п&#8217;ять дисків документального фільму Івана Канівця &#8220;Українська революція&#8221; (там Доній зіграв епізодичну роль Петлюри) про Визвольні змагання 1917-1921 рр., диски &#8220;Музична сотня. Майдан&#8221; (чотири диски антології пісень гуртів та співаків, які виступали на Майдані), диски &#8220;Остання барикада&#8221;(чотири диски антології повстансько-патріотичних пісень) і один диск-фільм про Голодомор.&#8221; Еспресо.TV Докладніше про подію
- [Донія 5 годин обшукували і допитували на білоруському кордоні](https://kilok.art/Doniya-5-godyn-obshukuvaly-i-dopytuvaly-n/): Колишнього народного депутата України Олеся Донія п’ять годин тримали на кордоні з Білоруссю Про це сам Доній повідомив на своїй сторінці у Facebook, передає Еспресо.TV. &#8220;П&#8217;ять годин тривав обшук та допити на білоруському кордоні представників &#8220;Останньої барикади&#8221;. Ми вп&#8217;ятьох (всі з журналістськими посвідченнями) рушили до Вільнюса транзитом через Білорусь. Нас звинуватили у провозі екстремістської літератури та аудіо продукції&#8221;, &#8211; написав він. У представників &#8220;Останньої барикади&#8221; було вилучено 22 &#8220;екстремістські&#8221; примірники: п&#8217;ять дисків документального фільму Івана Канівця &#8220;Українська революція&#8221; (там Доній зіграв епізодичну роль Петлюри) про Визвольні змагання 1917-1921 рр., диски &#8220;Музична сотня. Майдан&#8221; (чотири диски антології пісень гуртів та співаків, які [&hellip;]
- [Показ на День захисника України!](https://kilok.art/Pokaz-na-Den-zahysnyka-Ukrayiny/): 14 жовтня, з нагоди Дня захисника України, в Києві на Михайлівській площі, в рамках виставки “Сила нескорених”,&nbsp;Український інститут національної пам’яті проводитиме кінопокази. У програмі заходу: 14:00 фільм “Українська революція за спогадами Всеволода Петріва” За участі: історика Павла Подобєда. 15:20 фільм “Холодний Яр. Воля України або смерть” режисера Галини Химич За участі: історика Ярослава Файзуліна. 18:00 “Хроніка Української повстанської армії 1942-1945”, док. фільм режисера Тараса Химича. За участі: Голови УІНП Володимира В’ятровича.
- [«Українська  революція» тепер має і грузинські субтитри](https://kilok.art/ukrayinska-revolyucziya-teper-maye-i-gr/): Друзі з Грузії зробили подарунок знімальній групі &#8220;Української революції&#8221;, зробивши субтитри до кінострічки грузинською мовою. Їх можна увімкнути при перегляді в Youtube
- [Презентація повної версії фільму «Українська  революція» у Львові](https://kilok.art/prezentacziya-povnoyi-versiyi-filmu-uk/): 26 вересня 17:00 Показ відбудеться у Будинку офіцерів, Червоний зал кінотеатру «Кінопалац», вул. Театральна, 22.
- [Далеке-недавнє: кіноспомин про Першу українську революцію](https://kilok.art/daleke-nedavnye-kinospomyn-pro-pershu-u/): «Українська революція за спогадами Всеволода Петріва». Автор сценарію, режисер і продюсер – Іван Канівець. Головний оператор – Володимир Каштанов. У ролях: Богдан Іванько, Богдан Бенюк, Олесь Доній та ін. Kvideo.com.ua, 2015. «Яке воно недавнє, а таке далеке здається оце минуле…» – так розпочинає свої «Спомини з часів української революції (1917–1921)» Всеволод Петрів, військовий міністр і&nbsp;генерал-хорунжий&nbsp;Армії УНР, колишній офіцер імперської російської армії і активний учасник творення армії української. Мемуариста від описаних ним подій відділяли близько десяти років, нас – майже століття. Час, за історичними мірками невеликий, умістив цілу епоху, якщо не дві: тут і сімдесятиліття активного викорінення ожилого було духу українського незалежництва, [&hellip;]
- [Фільм «Українська революція» виходить у відкритий доступ!](https://kilok.art/film-ukrayinska-revolyucziya-vyhody/): Тепер можна дивитись &#8220;Українську революцію&#8221; в Online, або завантажити HD версію одним файлом. При перегляді з Youtube можна увімкнути чи вимкнути субтитри. Оновлена у 2015 році перша серія: Перша серія одним файлом. First episode with english subtitles. Друга серія: Друга серія одним файлом. Second episode with english subtitles. Творчий колектив фільму усіляко вітає його подальше БЕЗКОШТОВНЕ розповсюдження усіма доступними засобами.Прохання при викладенні фільму на інших сайтах, давати посилання на наш сайт.
- [Фільм «Українська революція» поширюється завдяки ентузіастам!](https://kilok.art/film-ukrayinska-revolyucziya-poshyryu/): У 2012 році, після виходу першої серії фільму «Українська революція», знімальна група через газету «День» та сайт фільму запропонувала усім бажаючим організовувати покази картини за умови безкоштовного доступу глядачів. Ми були вражені кількістю таких акцій, про які нам було повідомлено. Їх рахунок йшов на сотні. Врешті, це стало одним з головних методів поширення стрічки. Ми вважаємо за необхідне діяти так само і з другою серією. Тому продовжується безкоштовне розповсюдження дисків для громадських організацій та активістів, які готові організовувати покази фільму. Такі акції вже відбулися у різних містах, зокрема у Запоріжжі:https://www.facebook.com/events/486582891507829/У Харкові:https://www.facebook.com/hanna.churkina/posts/996184750422047https://www.facebook.com/photo.php?fbid=996278677079321 На сьогоднішній день ентузіасти отримали вже більше 350 дисків. Завтра [&hellip;]
- [«Українська революція» на Espreso.tv](https://kilok.art/ukrayinska-revolyucziya-na-espreso-tv/): 14 червня о 20:00 на Espreso.tv, дивіться фільм «Українська революція за спогадами Всеволода Петріва».
- [Телевізійна прем’єра другої серії фільму «Українська революція»](https://kilok.art/televizijna-premyera-drugoyi-seriyi-fi/): 6 червня о 19:20 на П’ятому каналі, вперше на українському телебаченні, дивіться другу серію фільму «Українська революція за спогадами Всеволода Петріва».
- [Розповсюдження дисків з фільмом «Українська революція»](https://kilok.art/rozpovsyudzhennya-dyskiv-z-filmom-ukr/): На сьогоднішній день серед учасників проекту, громадських організацій та активістів, які готові організовувати &nbsp;покази фільму, розповсюджено вже більше 250 дисків з фільмом «Українська революція за спогадами Всеволода Петріва». Окрім обох серій фільму, у додатках диски містять музику до фільму, плакати серії «Військові підрозділи доби Перших визвольних змагань» та інші матеріали.
- [Телевізійна прем'єра повної версії фільму «Українська революція»](https://kilok.art/televizijna-premyera-povnoyi-versiyi-f/): 25 травня, показом просто неба у провулку імені Костя Гордієнка, завершилася програма публічних акцій, пов’язаних з виходом другої серії фільму «Українська революція за спогадами Всеволода Петріва». На черзі телевізійна прем&#8217;єра фільму! 30 травня о 19:20 на П’ятому каналі дивіться першу серію фільму. 6 червня о 19:20 на П’ятому каналі дивіться другу серію фільму.
- [Остання Барикада про фільм «Українська революція»](https://kilok.art/ostannya-barykada-pro-film-ukrayins/): Остання Барикада з Олександром Донієм &#8211; найгрунтовніша програма про українську культуру. Остання Барикада про фільм «Українська революція» вийшла нещодавно. Програма виходить у прямому ефірі щотижня по вівторках о 19:00 на «Центральному каналі» (КДРТРК, http://www.kdrtrk.inet.ua). Повтор програми &#8211; по середах о 06:00, 12.30 та 24:00. Гості студії: Олександр &#8220;Фоззі&#8221; Сидоренко (гурт ТНМК), Ірина Стельмах (Радіо Свобода), Олександр Демченко (журналіст, поет), Євген Демченко (громадський та інтернет активіст), у рубриці &#8220;Персона&#8221; &#8211; Олег &#8220;Фагот&#8221; Михайлюта (гурт ТНМК). Автор та ведучий Олександр Доній.
- [Показ фільму «Українська революція» просто неба](https://kilok.art/pokaz-filmu-ukrayinska-revolyucziya-2/): 25 травня 20:40 Силами мистецького об’єднання «Остання барикада», у місті Києві, у провулку імені Костя Гордієнка, 25 травня о 20:40, просто неба, буде показано повну версію фільму «Українська революція» (перша та друга серії).
- [Презентація  музики до фільму «Українська революція»](https://kilok.art/prezentacziya-muzyky-do-filmu-ukrayin/): 20 травня 16:00 Презентація музики до фільму відбудеться в Музеї театрального, музичного та кіномистецтва України м. Київ, вул. Лаврська 9, корп. 26. Усі, кому сподобалася музика до фільму, зможуть почути історію її створення. Вперше публічно прозвучить запис повної версії музики. Також буде розказано про пошук оригінальних маршів для фільму. Композитор Андрій ПархоменкоМузика записана у виконанні Національного академічного духового оркестру УкраїниГенеральний директор оркестру Олександр ПіроженкоДиригент Олексій Рощак Вхід&nbsp;вільний
- [Показ фільму «Українська революція» (перша та друга серії)](https://kilok.art/pokaz-filmu-ukrayinska-revolyucziya/): 16 травня 2015 &#8211; програма святкування Міжнародного Дня музеїв у Національному музеї Тараса Шевченка. Вхід&nbsp;вільний О 15:30 відбудеться показ фільму «Українська революція» (перша та друга серії).
- [Відбулася прем'єра фільму «Українська революція»!](https://kilok.art/vidbulasya-premyera-filmu-ukrayins/): Дякуємо усім, хто завітав на прем’єру! Дякуємо усім, хто працював над фільмом! Дякуємо усім, хто допоміг підготувати та провести прем’єру! Графік наступних заходів дещо змінився: від 6-го до 17-го травня Національний музей Тараса Шевченка м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 12 Виставка картин «Малярські нотатки до спогадів Всеволода Петріва» 16 травня 15:30 Національний музей Тараса Шевченка м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 12 Показ фільму «Українська революція» (перша та друга серії) 20 травня 16:00 Музей театрального, музичного та кіномистецтва України м. Київ, вул. Лаврська 9, корп. 26 Презентація музики до фільму 25 травня м. Київ, провулок Костя Гордієнка Показ фільму під відкритим небом [&hellip;]
- [Змонтовано виставку "Малярські нотатки до спогадів Всеволода Петріва"](https://kilok.art/zmontovano-vystavku-malyarski-notat/): Від завтрашнього дня розпочнуться акції пов’язані з прем’єрою повної версії фільму «Українська революція». Сьогодні в Національному музеї Тараса Шевченка змонтовано виставку «Малярські нотатки до спогадів Всеволода Петріва». Завтра, 6-го травня о 18:00, відкриття. Запрошуємо усіх бажаючих! Окрім робіт художника Василя Придатко-Доліна, на виставці також представлені усі 12 плакатів серії «Військові підрозділи доби Перших визвольних змагань».
- [Розклад акцій пов'язаних з презентацією фільму «Українська революція»](https://kilok.art/rozklad-akczij-povyazanyh-z-prezentacz/): Оновлено розклад проведення акцій: Час Місце Акція 6 травня 18:00 Національний музей Тараса Шевченкам. Київ, бульвар Т. Шевченка, 12 Презентація виставки картин «Малярські нотатки до спогадів Всеволода Петріва» 8 травня 18:00 Книгарня «Є», м. Київ, Лисенка, 3 Презентація аудіодоріжки з авторським коментарем до першої серії історичного документального фільму «Українська революція за спогадами Всеволода Петріва» 14 травня 19:00 Будинок кіно, Червона зала м. Київ, вул.Саксаганського, 6 Прем’єра повної версії фільму «Українська революція за спогадами Всеволода Петріва» (перша та друга серії) 16 травня Національний музей Тараса Шевченкам. Київ, бульвар Т. Шевченка, 12 Показ повної версії фільму «Українська революція за спогадами Всеволода Петріва» з [&hellip;]
- [Виставка "Малярські нотатки до спогадів Всеволода Петріва"](https://kilok.art/vystavka-malyarski-notatky-do-spogad/): Час проведення виставки: 6-17 травняВідкриття &#8211; 6 травня, 18:00 Національний музей Тараса Шевченка:м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 12 Збірка живопису та графіки «Малярські нотатки до спогадів Всеволода Петріва» — це рідкісна можливість зазирнути у творчу майстерню художника Василя Придатко-Доліна, де створювалось художнє бачення історичних реконструкцій у кінострічці «Українська революція» — екранізації спогадів генерал-хорунжого УНР Всеволода Петріва. Зазвичай творчість художників-реконструкторів залишається за кадром, і такі виставки, як «Малярські нотатки» — це гарна нагода побачити, як із крихт минувшини народжується реконструкція епохи, кінострічка. Адже час змінює все навколо, і сьогодні важко уявити, як саме, наприклад, кіннота форсувала вночі Німан по кризі, або що [&hellip;]
- [Презентація аудіодоріжки з авторським коментарем до першої серії](https://kilok.art/prezentacziya-audiodorizhky-z-avtorsk/): 8 травня, 18:00Книгарня&nbsp;«Є»:м. Київ, вул.&nbsp;Лисенка,&nbsp;3.Вхід&nbsp;вільний Хронометраж фільму не дозволяв екранізувати усі події описані Всеволодом Петрівим. Деякі події та соціальні процеси, добре зрозумілі читачу його спогадів (які були написані до десятиріччя Перших Визвольних Змагань) не завжди очевидні сучасному глядачу. Про зйомки фільму, але в першу чергу про події що залишились поза кадром, у спеціально створеній аудіодоріжці розповідає режисер фільму Іван Канівець. Після перегляду першої серії з авторським коментарем, розповідь режисера про роботу над фільмом.
- [Партія DVD-дисків з фільмом «Українська революція»](https://kilok.art/partiya-dvd-dyskiv-z-filmom-ukrayinska/): Для учасників проекту, а також для розповсюдження серед навчальних закладів та кіноклубів, готується партія DVD-дисків з фільмом «Українська революція» і додатками до нього.
- [Прем'єра повної версії фільму](https://kilok.art/premyera-povnoyi-versiyi-filmu/): Прем&#8217;єра повної версії фільму «Українська революція за спогадами Всеволода Петріва» (перша та друга серії) відбудеться 14-го травня о 19:00 в Будинку кіно, за адресою: м. Київ, вул.Саксаганського, 6. Окрім самої прем’єри, знімальна група планує низку інших акцій. На сьогоднішній графік проведення заходів: 12-го травня о 13:30 — закритий показ другої серії фільму для представників мас-медіа 14-го травня о 19:00 — прем’єра 20-го травня о 16:00 — презентація музики до фільму в Музеї театрального, музичного та кіномистецтва України, за адресою: вул. Лаврська, 9, корпус 26 (на території Києво-Печерської Лаври) Докладніше про заплановані заходи буде повідомлено згодом. Ведеться робота з організації інших акцій.
- [Накутники для музею](https://kilok.art/nakutnyky-dlya-muzeyu/): Реквізит, виготовлений спеціально для зйомок фільму «Українська революція», відправляється в музеї. Зокрема, військово-історичний клуб «Повстанець» передав накутники з однострою полку імені Богдана Хмельницького Музею Української Революції 1917-1921 років. Вензель «БХ» на накутнику відтворив художник фільму Василь Придатко-Долін. Ще декілька предметів реквізиту також передано в інші музеї.
- [Розділ  сайту «Статті» оновлено](https://kilok.art/rozdil-sajtu-statti-onovleno/): Додано дві статті, які вийшли вже доволі давно, проте були відсутні на нашому сайті: Анастасія Пащенко. &#8220;Українська революція&#8221;: реконструкція історії Іван Канівець. Україна та Українська революція: про кіно і не тільки&#8230;2012 рік
- [Радикально оновлено дизайн сайту «Українська революція»](https://kilok.art/radykalno-onovleno-dyzajn-sajtu-uk/): Для нормального переходу від старої до нової версії тим, хто вже користувався сайтом, радимо очистити кеш браузера. Або просто оновити сторінки сайту.
- [Фоторепортаж про презентацію плакатів УНР](https://kilok.art/fotoreportazh-pro-prezentacziyu-plakat/): 24 грудня 2014 року у приміщенні книгарні «Є» за на вулиці Лисенка відбулась презентація плакатів серії «Військові підрозділи доби Перших визвольних змагань».
- [П'ятий канал про презентацію плакатів УНР](https://kilok.art/pyatyj-kanal-pro-prezentacziyu-plakativ/)
- [Анонс: Фільми Івана  Канівця 2004-2014](https://kilok.art/anons-filmy-ivana-kanivczya-2004-2014/): 20 грудня&nbsp;&nbsp; початок о&nbsp;&nbsp; 13:00Кіноклуб Києво-Могилянської АкадеміїКультурно-Мистецький Центр НаУКМА,вул. Іллінська 9,&nbsp; 1-й поверх (номер 4 на мапі)Вхід вільний У програмі: Фільм про Трипілля &#8211; цивілізацію, яка існувала на теренах України в давні часи. 2004 рік.Ведучий: Віктор Степанов Оператори: Юрій Тур, Володимир Каштанов Режисер: Іван Канівець Стрічка про Олександра Поліщука та його захоплення трипільською цивілізацією. 2006 рік.Оператор: Володимир Каштанов Режисер: Іван Канівець Три епізоди з історії України: мисливці за мамонтами, скіфи, історія гривні. 2008 рік.Оператор: Володимир Каштанов Режисер: Іван Канівець Фільм про трагічну долю музею історії Києва. 2009 рік.Оператор: Володимир Каштанов Режисер: Іван Канівець Кінострічка про боротьбу українських моряків за створення українського [&hellip;]
- [Презентація  плакатів серії «Військові підрозділи доби Перших визвольних змагань»](https://kilok.art/prezentacziya-plakativ-seriyi-vijsko/): 24 грудня 2014 року, знімальна група фільму «Українська революція», разом з військово-історичним клубом &#8220;Повстанець&#8221;, в приміщенні книгарні «Є» проведе презентацію плакатів серії «Військові підрозділи доби Перших визвольних змагань». У програмі презентації: 1. Демонстрація усіх дванадцяти плакатів серії; 2. Розповідь про історію підрозділів збройних сил України в період Української революції 1917–1921 років; 3. Історія створення плакатів; 4. Обговорення розповсюдження плакатів та популяризації героїв Перших визвольних змагань. Учасники презентації:1. Іван Канівець, режисер фільму «Українська революція»;2. Владислав Куценко, голова військово-історичного клубу &#8220;Повстанець&#8221;, головний військово-історичний консультант фільму «Українська революція». Презентація відбудеться 24-го грудня о 18.30 у приміщенні книгарні «Є» за адресою: м. Київ, вул. Лисенка, [&hellip;]
- [Готуємо презентацію плакатів!](https://kilok.art/gotuyemo-prezentacziyu-plakativ/): Знімальна група фільму «Українська революція», разом з військово-історичним клубом &#8220;Повстанець&#8221;, планує провести презентацію плакатів серії «Військові підрозділи доби Перших визвольних змагань». Робота над серією плакатів зайняла майже рік. Метою роботи є популяризація захисників України в період Української революції 1917–1921 років.Загалом створено 12 плакатів, присвячених різним підрозділам. На плакатах можна побачити, як виглядали однострої, та прочитати коротеньку історію підрозділу:&nbsp;&nbsp;&nbsp; 1. Вояк Першої&nbsp; Української дивізії Синьожупанників&nbsp;&nbsp;&nbsp; 2. Українській матрос з лінійного корабля «Воля»&nbsp;&nbsp;&nbsp; 3. Козак українського полку імені Богдана Хмельницького&nbsp;&nbsp;&nbsp; 4. Кулеметник 3-ї Залізної дивізії Дієвої Армії УНР&nbsp;&nbsp;&nbsp; 5. Гайдамака полку імені кошового отамана Костя Гордієнка&nbsp;&nbsp;&nbsp; 6. Стрілець Окремого загону Січових Стрільців&nbsp;&nbsp;&nbsp; 7. [&hellip;]
- [Останній плакат!](https://kilok.art/ostannij-plakat/): Останній плакат, яким завершується серія плакатів присвячена Армії УНР. Усі дванадцять плакатів знаходяться у розділі «Завантаження»: Пропонуємо ентузіастам розповсюджувати всю серію по школах та інших навчальних закладах. Усі охочі можуть завантажити для друку плакати серії у форматах А1 й А3. Знімальна група дозволяє вільно використовувати ці файли з некомерційною метою. Для плакатів знімалися учасники ВІК &#8220;Повстанець&#8221;. Фотограф Світлана Кульчицька.
- [Ще один плакат!](https://kilok.art/1643/): Передостанній плакат із серії, присвяченої Армії УНР. Повна версія у розділі «Завантаження»: Усі охочі можуть завантажити для друку плакати серії у форматах А1 й А3. Знімальна група дозволяє вільно використовувати ці файли з некомерційною метою. Для плакатів знімалися учасники ВІК &#8220;Повстанець&#8221;. Фотограф Світлана Кульчицька.
- [Завершено роботу над зображенням!](https://kilok.art/zaversheno-robotu-nad-zobrazhennyam/): Завершено роботу над зображенням другої серії фільму «Українська революція». Тепер залишилося лише доробити звук&#8230; Про час і місце прем&#8217;єри другої серії буде повідомлено на сайті фільму «Українська революція» та на нашій сторінці у фейсбук.
- [І знову плакати!](https://kilok.art/i-znovu-plakaty/): Наближаємось до завершення серії плакатів присвячених Армії УНР. Тепер у розділі «Завантаження» доступні ще два плакати: Усі охочі можуть завантажити їх для друку у форматах А1 й А3. Знімальна група дозволяє вільно використовувати ці файли з некомерційною метою. Для плакатів знімалися учасники ВІК &#8220;Повстанець&#8221;. Фотограф Світлана Кульчицька.
- [Продовжуємо серію плакатів!](https://kilok.art/prodovzhuyemo-seriyu-plakativ/): Продовжуємо серію плакатів присвячених Армії УНР. Тепер у розділі «Завантаження» доступні ще два плакати: Усі охочі можуть завантажити їх для друку у форматах А1 й А3. Знімальна група дозволяє вільно використовувати ці файли з некомерційною метою. Для плакатів знімалися учасники ВІК &#8220;Повстанець&#8221;. Фотограф Світлана Кульчицька.
- [Ще два плакати!](https://kilok.art/shhe-dva-plakaty/): Продовжуємо випуск серії плакатів &#8220;Військові підрозділи доби Перших визвольних змагань&#8221;. Від сьогодні у розділі «Завантаження» доступні ще два плакати: Усі охочі можуть завантажити їх для друку у форматах А1 й А3. Знімальна група дозволяє вільно використовувати ці файли з некомерційною метою. Для плакатів знімалися учасники ВІК &#8220;Повстанець&#8221;. Фотограф Світлана Кульчицька.
- [Нові плакати!](https://kilok.art/novi-plakaty/): Знімальна група фільму «Українська революція» спільно з ВІК &#8220;Повстанець&#8221; продовжує випуск серії плакатів, присвячених військовим підрозділам доби Перших визвольних змагань. Від сьогодні у розділі «Завантаження» доступні ще два плакати: 3. Козак українського полку імені Богдана Хмельницького 4. Кулеметник 3-ї Залізної дивізії Дієвої Армії УНР Усі охочі можуть завантажити їх для друку у форматах А1 й А3. Знімальна група дозволяє вільно використовувати ці файли з некомерційною метою. Для плакатів знімалися учасники ВІК &#8220;Повстанець&#8221;. Фотограф Світлана Кульчицька.
- [29 квітня - день флоту УНР](https://kilok.art/29-kvitnya-den-flotu-unr/): 29-го квітня 1918 року Чорноморський флот підняв українські прапори. Цей день було проголошено днем флоту в Українській Народній Республіці.Пропонуємо тим, хто ще не бачив, переглянути стрічку «Тризуб Нептуна» про події 1917-1918 років на Чорному морі.
- [Починаємо випуск серії плакатів!](https://kilok.art/pochynayemo-vypusk-seriyi-plakativ/): Знімальна група фільму «Українська революція» спільно з ВІК &#8220;Повстанець&#8221; починає випуск серії плакатів, присвячених військовим підрозділам доби Перших визвольних змагань. Від сьогодні у розділі «Завантаження» доступні перші два: Усі охочі можуть завантажити їх для друку у форматах А1 й А3. Знімальна група дозволяє вільно використовувати ці файли з некомерційною метою. Для плакатів знімалися учасники ВІК &#8220;Повстанець&#8221;. Фотограф Світлана Кульчицька.
- [Заява  творчої групи фільму «Українська революція»](https://kilok.art/zayava-tvorchoyi-grupy-filmu-ukrayins/): Заява творчої групи фільму «Українська революція» &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;У 2011 – 2012 роках, під час зйомок вуличних боїв 1918-го року у Києві, наша знімальна група у страшному сні не могла уявити, що громадяни України змушені будуть знову будувати барикади, що в Києві запалають будинки і знову буде литися кров. І що на очах учасників наших зйомок, в столиці нашої країни, нелюді одягненні у військову форму, з вогнепальною зброєю знову будуть полювати на людей. &nbsp;&nbsp;&nbsp; Ми вважаємо, що люди, вбиті за участь в акціях протесту за останній час, є справжніми Героями України. &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Просимо усіх, у кого є можливість, допомогти сім`ям загиблих. &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Слава Героям! Список [&hellip;]
- [Відбулось нагородження переможців!](https://kilok.art/vidbulos-nagorodzhennya-peremozhcziv/): В Києві, у приміщенні Музею Української Революції 1917-1921 років, відбулось нагородження переможців конкурсу «Українська революція з першоджерел».
- [Нагородження переможців конкурсу!](https://kilok.art/nagorodzhennya-peremozhcziv-konkursu/): Нагородження переможців конкурсу «Українська революція з першоджерел» відбудеться 11 січня 2014 року в Києві, у приміщенні Музею Української Революції 1917-1921 років (вул. Володимирська, 57). Початок о 12:00.
- [Переможці конкурсу](https://kilok.art/peremozhczi-konkursu/): В останній день 2013 року, ми оголошуємо повні результати конкурсу «Українська революція з першоджерел». В Севастополі вже відбулося нагородження Дмитра Рогожина, який зайняв перше місце серед школярів. Незабаром на цьому сайті буде повідомлено про час і місце нагородження інших переможців. Вітаємо усіх з Новим Роком!
- [Нагорода  переможцю!](https://kilok.art/nagoroda-peremozhczyu/): Відбулось перше нагородження згідно результатів конкурсу «Українська революція з першоджерел». Диплом першого ступеня серед школярів отримав учень 10 класу&nbsp; 5-ї гімназії ім. Лесі Українки (м. Севастополь) Дмитро Рогожин. Нагорода переможцю!
- [Завтра на майдані!](https://kilok.art/zavtra-na-majdani/): Завтра, 29 листопада, прапор полку імені Костя Гордієнка, який можна було побачити у фільмі, буде на майдані. Усі бажаючі, приєднуйтесь!
- [Визначено переможців конкурсу!](https://kilok.art/vyznacheno-peremozhcziv-konkursu/): Журі конкурсу «Українська революція з першоджерел» завершило свою роботу. Визначено десятьох переможців конкурсу. Незабаром буде повідомлено про час і місце проведення церемонії нагородження переможців.
- [Прийом  робіт на конкурс завершено!](https://kilok.art/pryjom-robit-na-konkurs-zaversheno/): Прийом робіт на конкурс «Українська революція з першоджерел» завершено! Усі роботи надані на розгляд журі, яке і визначить переможців конкурсу. Організатори конкурсу дякують усім, хто прийняв участь в цьому проекті. Адже збереження історичної пам’яті про Перші Визвольні Змагання є важливим для кожного українця.По завершенню роботи журі, результати будуть оприлюднені на цьому сайті.
- [Вітаємо  усіх зі святом Покрови!](https://kilok.art/vitayemo-usih-zi-svyatom-pokrovy/): Творча група фільму «Українська революція» вітає усіх зі святом Покрови!Хочемо також повідомити, що робота над другою серією фільму «Українська революція» не зупиняється. Поки що рано говорити про дату прем’єри, адже робота над фільмом і далі ведеться волонтерами, і це накладає на нас певні обмеження. Проте кожен день наближає нас до завершення проекту.
- [Подовжено термін прийому робіт конкурсу «Українська революція з першоджерел»](https://kilok.art/podovzheno-termin-pryjomu-robit-konku/): Творча група фільму «Українська революція» та благодійний фонд «Героїка» прийняли рішення про подовження терміну прийому робіт конкурсу до 14 жовтня 2013 року.До розгляду журі конкурсу тепер також можна подавати публікацій у загальнонаціональних та регіональних друкованих засобах масової інформації.Докладніше про усі зміни можна дізнаватись із положення про проведення конкурсу.
- [Нагорода!](https://kilok.art/nagoroda/): Перша частина фільму «Українська революція» відзначена дипломом II ступеня на IV Міжнародному фестивалі &#8220;Калинові мости&#8221;, який відбувся в Ольштині (Польща).Серед організаторів заходу – Ольштинський відділ Об’єднання українців у Польщі та Рівненська обласна державна телерадіокомпанія.
- [Зйомки фільму завершено!](https://kilok.art/zjomky-filmu-zaversheno/): Пройшло багато часу з 5 січня 2011 року, коли розпочалися зйомки фільму «Українська революція». Нарешті, 10 липня 2013 року, було відзнято останню сцену стрічки. Хоча до завершення роботи ще далеко, проте цей важливий і відповідальний етап вже позаду. Зйомки фільму завершено! Ми ще раз дякуємо усім, хто долучився до проекту!
- [Пісня “Повставали козаченьки” для завантаження у MP3 !](https://kilok.art/pisnya-povstavaly-kozachenky-dlya-z/): Пісня “Повставали козаченьки”, яка була використана у першій серії фільму «Українська революція» тепер у вільному доступі.Виконує Тарас Компаніченко та гурт «Хорея козацька».Звукорежисер Андрій Пархоменко.Музика народна.Слова &#8211; Віра Лебедова (Костянтина Малицька). Скачати можна у розділі &#8220;Завантаження&#8221;
- [Відбудеться показ двох фільмів Ірини Правило](https://kilok.art/vidbudetsya-pokaz-dvoh-filmiv-iryny/): В кіноклубі Києво-Могилянської академії відбудеться показ двох короткометражних ігрових фільмів молодого режисера Ірини Правило.
- [Презентація історичного роману Івана Канівця "Циндао-Відень-Київ"](https://kilok.art/Prezentacziya-istorychnogo-romanu-Ivan/): 17 вересня о 16:00 в малому залі Львівської універсальної наукової бібліотеки, в рамках Львівського книжкового ярмарку «Форум видавців», відбудеться перша презентація історичного роману «Циндао-Відень-Київ». Книга розповідає про карколомні авантюрні пригоди та історію кохання на тлі подій Першої світової війни та Української революції 1917-1921 років. Її герої житимуть і діятимуть в умовах розвитку передових соціальних та технічних ідей свого часу. На сторінках роману можна зустріти історичних діячів, таких, як Євген Коновалець, Андрій Мельник, Симон Петлюра та ін. Всі реальні історичні події в книзі виписані згідно відповідно до консультацій провідних історичних дослідників тієї доби. Презентацію проведуть автор роману Іван Канівець та один із [&hellip;]
- [Про книжкову індустрію та долю письменників](https://kilok.art/Pro-knyzhkovu-industriyu-ta-dolyu-pysme/): &nbsp; Довгий час я був певен, що справжня книжкова індустрія могла виникнути лише з широким запровадженням винаходу Гуттенберга. Але от до рук потрапив матеріал Мері Беард, професорки Кембриджського університету, і я зрозумів, що помилявся… Сьогодні більшість письменників прагнуть публічності і визнання. Так було й раніше. В стародавній Греції між Гомером і його колегою Гесіодом відбувся літературний двобій. Переміг… Гесіод! Його поема «Труди і дні» виявилася для тогочасних любителів римованого слова цікавішою, ніж «Іліада». Зрештою, Гесіод писав про сучасне йому життя грецьких селян, про їх тяжку працю, несправедливість можновладців тощо. Все це йшло в комплекті з порадами щодо мореплавства, ведення господарства, життя [&hellip;]
- [Віктор Клобучар — хорватський піонер австро-угорської морської авіації](https://kilok.art/tribyut-horvatskomu-narodovi/): Працюючи над романом «Циндао–Відень–Київ», я випадково відкрив для себе маловідому історичну постать — Віктор Клобучар, хорватський офіцер австро-угорського флоту і один з піонерів морської авіації. Під час роботи над художніми творами мені цікаво повертати широкій аудиторії прикметних українських дійових осіб, незаслужено забутих історією. До певної міри навіть не подобається ідея використовувати в художніх творах вигаданих персонажів. Маємо ж стільки людей, життя яких склалося так, що жоден драматург чи письменник не видумає краще. Досить взяти хоча б документальні книги Романа Коваля, що базуються на спогадах та архівних документах. Там такі характери, такі долі, що можна знімати захопливі фільми або писати книги будь-якого [&hellip;]
- [Українська авіація 1918 року: в пошуках загубленого авіапарку в Києві](https://kilok.art/v-poshukah-zagublenogo-aviaparku/): Українська авіація під час Української революції 1917–1918 Під час роботи над історичним романом про Українську революцію «Циндао–Відень–Київ» виникла потреба з’ясувати точне розташування українських авіапарків у Києві під час подій 1918 року. Це дослідження стало окремою історією — майже детективною. Історія Української революції та її збройних сил, на жаль, досі недостатньо досліджена. Це особливо кидається в око, коли починаєш працювати над художнім твором на відповідну тему і змушений вийти за межі доріжок, прокладених дослідниками. Сьогодні хочу поділитися однією, майже детективною історією. Якось, під час збору матеріалів для фільму «Генерація волі», знайшов цікаві спогади большевика, що в складі армії Муравйова брав участь у [&hellip;]
- [Ми стали ще на крок ближче до публікації роману «Циндао-Відень-Київ»!](https://kilok.art/My-staly-shhe-na-krok-blyzhche-do-publikaczi/): Ми стали ще на крок ближче до публікації роману «Циндао-Відень-Київ»! Незабаром маємо побачити макет для друку. Вчора завершена робота над ілюстраціями для першого видання. Ось так, наприклад, виглядає основний портрет головного героя фільму: &nbsp; Окрім його пригод, у книзі ви зможете почитати про маловідомі, але цікаві історичні факти, зокрема: Під час захисту Києві від армії Муравйова у 1918 році активно діяла українська авіація. Її літаки обстрілювали та бомбили ворожі війська. Потрапивши в Київ, росіяни хотіли помститися українським літунам &#8211; але ті вже були далеко. &nbsp; Взимку 1917-1918 років у Києві існувала українізована частина «самокатчиків». Це були вояки, які на полі бою [&hellip;]
- [«Круїз у Джунглях», або пригоди на Амазонщині](https://kilok.art/Kruyiz-u-Dzhunglyah-abo-prygody-na-Amaz/): 27 числа мені випала можливість подивитись новий пригодницький фільм «Круїз у Джунглях». Так уже склалося, що маю певне чуття на ті фільми, які мають мені сподобатись, – і тут воно не підвело. Режисерові Жауме Колєт-Серра, якого ми знаємо за хорорами та трилерами, вдалося створити неймовірну пригодницьку стрічку. Хоча такі розважальні фільми, де герої мужньо долають неймовірні перепони, виконують карколомні трюки, стикаються з містикою та потойбічним світом і при цьому завдяки своєму ідеалізму вперто йдуть до якоїсь вищої мети, торкаються чогось у глибині сердець багатьох із нас, проте знято їх куди менше, ніж хотілося б.&nbsp; &nbsp; І це невипадково, адже набір того, [&hellip;]
- [Івана Канівця нагороджено](https://kilok.art/Ivana-Kanivczya-nagorodzheno/): 24 липня в Києві відбувся XXVI з’їзд Спілки офіцерів України. За висвітлення історії українського війська засобами кінематографу, організацію урочистих заходів із вшанування пам’яті борців за волю та роботу над романом «Циндао-Відень-Київ», режисеру нашого проекту Іванові Канівцю на цьому з’їзді було урочисто вручено пам’ятну медаль «100 років прапору ВМС ЗС України» та відзнаку «30 років Спілці офіцерів України».
- [«Пульс»: біг з перешкодами до перемоги](https://kilok.art/Puls-big-z-pereshkodamy-do-peremogy/): &nbsp; Про проблему інклюзії останнім часом говорять все частіше – й закономірно, що рано чи пізно мав з’явитися відповідний фільм. І тим більше на часі стрічка, в якій би люди з особливими фізичними потребами виступали не жертвами, а переможцями. Спортивна драма «Пульс» – повнометражний дебют Сергія Чеботаренка, що розповідає історію паралімпійської чемпіонки. Тема тим більш виграшна, що йдеться про жінку (сильна жінка, що долає всі перепони, – така собі «попелюшка ХХІ ст.»). А головне, що знято стрічку на основі реальних подій: її героїня Оксана Ботурчук – кількаразова призерка літніх Паралімпійських ігор, що вже дуже скоро боротиметься за спортивну честь України на [&hellip;]
- [«Нарцис і Ґольдмунд» за Германом Гессе: історія (не)одного життєвого вибору](https://kilok.art/Narczys-i-Goldmund-za-Germanom-Gess/): &nbsp; Є фільми, після перегляду яких виходиш з кінозали з легким серцем і порожньою головою – і в цьому, власне, цих фільмів покликання. Але сьогодні ми поговоримо про фільм роду прямо протилежного. Здається, останнім часом якось бракує стрічок, що беруться за «високі», фундаментальні теми у високому ж зображальному ключі. «Нарцис і Ґольдмунд» же Штефана Руцовицькі за однойменним твором Германа Гессе – якраз із таких . Звісно, поняття «кінострічка про життя» звучить наївно (а яка не про життя?), але що поробиш, коли фільм таки дійсно про життя? Про життєву дорогу, коротку, але наповнену, і про іншу, слід гадати, довгу, але малоподієву – [&hellip;]
- [Три чарівники країни Оз](https://kilok.art/Try-charivnyky-krayiny-Oz/): «Чарівника країни Оз» Френка Баума почали екранізувати майже одразу після появи повісті. Ми пропонуємо Вам три екранізації, три погляди на історію дівчинки Дороті і «чарівника» казкової країни – 1910-х, 1920-х, 1930-х років.&nbsp; Кожний представляє кінематографічну культуру свого часу, з її чеснотами і недоліками, має свій стиль, свою «ауру». Але, перш за все,&nbsp; кожна кінооповідь – чарівна мандрівка казковим світом, світом фантазії. Чарівна країна не фантастична, вона – простір уяви, тобто існує в самих нас. Можливо, саме про це і хочуть сказати нам фільми… «Чарівник країни Оз»-1910.&nbsp; Чи можна переказати повість десятьма фільмовими хвилинами? У 1910-ті роки це робили, подекуди досить успішно. [&hellip;]
- [Іван Канівець презентує збірку історичних оповідань!](https://kilok.art/Ivan-Kanivecz-prezentuye-zbirku-istor/): 12 червня о 15:30 в приміщенні НІАМ «Київська фортеця» відбудеться презентація збірки переможців конкурсу історичного оповідання.Конкурс «ProМинуле» організований ЛітАкцентом та видавництвом «Темпора», втретє пройшов у 2020-му році, з темою «Українське місто у 1920-х». Тепер, після довготривалих локдаунів та карантину, вийшла збірка «Електрифіковане та українізоване» — це 18 історичних оповідань, зі сторінок яких постають українські міста, якими вони були століття тому — у буремних 1920-х, в часи електрифікації та українізації, повоєнної розрухи та НЕПу, культурного піднесення попри втрачену державність. На презентації один з авторів — Іван Канівець — представить збірку, розкаже про роботу над оповіданням, розповість про взаємозв’язок історичної літератури та кінематографу. [&hellip;]
- [Презентація збірки](https://kilok.art/Prezentacziya-zbirky/): Незабаром відбудеться довгоочікувана подія! Останні роки чимало сценарних ідей нашого режисера почали втілюватись у життя у вигляді літературних творів. Ми вже згадували про роман Івана Канівця «Циндао-Відень-Київ», що зараз готується до друку, але це, так би мовити, вершина айсбергу. Все почалося з конкурсу історичного оповідання &#8220;ProМинуле&#8221;.Три роки поспіль Іван займав призові місця в цьому конкурсі. І ось нарешті, попри усі корона-вірусні складнощі, виходить збірка оповідань-переможців третього конкурсу! Серед них – його оповідання «День святого Йосипа», гостросюжетна історія в Галичині 1920-х. Дивіться презентацію онлайн за участі авторів завтра, 6 червня о 12:00 https://fb.me/e/2CkRhFUUk До зустрічі у неділю!
- [Іван Канівець розповідає на радіо про фестиваль "Поза часом"](https://kilok.art/Ivan-Kanivecz-rozpovidaye-na-radio-pro/): Про фільми, які перемогли у 9 номінаціях, говорили з головою журі. Ведучі Андрій Куликов Гостi Іван Канівець Читати та слухати
- [Найстаріші 3D фото з нашої колекції 2](https://kilok.art/Najstarishi-3d-foto-z-nashoyi-kolekcziyi-2/): Попередні матеріали по темі: Історія України у фото і кіно: 3D-формат Справжні 3D-фото Першої світової війни 1 Справжні 3D-фото Першої світової війни 2 Найстаріші 3D-фото Перший матеріал, який ми розмістили на цьому блозі, — «Історія України у фото і кіно: 3D-формат». Згодом виставили переведені нами в анагліф справжні давні 3D-фото. А сьогодні продовжуємо занурюватись у часи, коли 3D (стерео) світлини щойно з’явилися. Мабуть, у ті часи більшість людей не усвідомлювала, що їхні відбитки світлопису (так іноді називали фото в ті часи) будуть цікавими через півтора сторіччя, і що одною з основних розважальних технологій ХХІ сторіччя буде те саме 3D. Часи змінюються, [&hellip;]
- [«Погані дороги» Наталії Ворожбит](https://kilok.art/Pogani-dorogy-Nataliyi-Vorozhbyt/): &nbsp; Володимир Гурін &#8211; солдат, Андрій Лелюх &#8211; командир, Ігор Колтовський &#8211; директор школи Погана дорога – власне, цим відкривається фільм. Звичайнісінька ґрунтівка, якою авторка – сценаристка, режисерка і авторка однойменної п’єси-першоджерела Наталя Ворожбит – поведе своїх персонажів, а з ними й глядача. Це така собі «дорога війни», що пов’язує території окуповані й звільнені, об’єднані травматичним досвідом; люди, котрі в тій чи іншій формі зазнали його – так би мовити, «населення» – й опиняються в центрі уваги.&nbsp; Тут немає «гучної» війни зі стріляниною, вибухами, танками й диверсантами. Вона показана непрямо – через людські типи, психологію та стосунки: українські військові на блокпосту, [&hellip;]
- [«Танго зі смертю»: жіночі образи каральної системи в українському кіно 1990-х](https://kilok.art/Tango-zi-smertyu-zhinochi-obrazy-karal/): &nbsp; У 1990-х, з проголошенням української незалежності, в суспільстві почала формуватися нова історична картина світу. Митці зреагували – і вітчизняне кіно збагатилося низкою фільмів-викриттів злочинів комуністичного режиму. Вони стали таким собі вибухом історичного колективного несвідомого, потребою «проговорити», від-образити травматичний досвід (себто не просто його показати, а перевести в образи, о-формити). Один з лейтмотивних образів – жінка-представниця імперської радянської системи, що підкорює (чи, принаймні, намагається підкорити) протагоніста – українця на історичному розпутті. Такий мотив є у «Вальдшнепах» і «Танго смерті» Олександра Муратова, «Вінчанні зі смертю» Миколи Мащенка, «Саду Гетсиманському» Ростислава Синька… У кожному – своя розробка теми чоловіка й жінки, стосунки яких [&hellip;]
- [VIII Міжнародний фестиваль історичного кіно «Поза часом»](https://kilok.art/viii-Mizhnarodnyj-festyval-istorychnogo-k/): Незабаром в Києві відбудеться дуже цікава подія для усіх любителів кінематографу та історії. З 18-го по 20-те травня в Київській фортеці пройде VIII Міжнародний фестиваль історичного кіно «Поза часом». Це єдиний в нашій країні (та й у багатьох сусідніх) фестиваль історичного кіно. Вже не один рік ми можемо на власні осі побачити, які історичні теми хвилюють українських режисерів. Які художні рішення вони знаходять для їх розкриття. Можемо спостерігати, як зростає майстерність деяких режисерів, що кожен рік надсилають свої нові стрічки. Цікаво: хоча у нас немає якоїсь спільноти людей, що займаються історичним кіном, і всі працюють, майже не оглядаючись на інших, проте [&hellip;]
- [«Совість» Володимира Денисенка: нестандартний радянський фільм про «Велику Вітчизняну війну»](https://kilok.art/Sovist-Volodymyra-Denysenka-nest/): &nbsp; Володимир Денисенко, учень Олександра Довженка, постать напрочуд цікава. У 1949 р. його, одного з найкращих студентів Київського інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого, було заарештовано нібито за зв&#8217;язок з молодіжною антирадянською націоналістичною організацією і за «антирадянські націоналістичні вірші». Вироком було заслання, з якого юнак повернувся лише за чотири роки, після смерті Сталіна. Згодом він домігся повної реабілітації, закриття справи за відсутністю доказів, проте тавро колишнього політв’язня, «буржуазного націоналіста» так і лишилося: як «неблагонадійний», Денисенко лишався під наглядом КДБ, був невиїзним (наприклад, коли його фільм «Роман і Франческа» відправляли на Венеційський кінофестиваль, самого постановника зняли буквально з трапа літака). &nbsp; &nbsp; [&hellip;]
- [Найстаріші 3D фото з нашої колекції](https://kilok.art/Najstarishi-3d-foto-z-nashoyi-kolekcziyi/): Ми розпочинали цей блог з допису «Історія України у фото і кіно: 3D-формат». Згодом показали переведені нами в анагліф справжні 3D-фото Першої світової війни. А сьогодні хочемо зануритись у сиву давнину. Мабуть, ніхто у світі не скаже точно, які саме 3D (стерео) світлини є найстарішими. Тим більше, що значна їх кількість погано атрибутована. Ми вирішили відібрати з наших запасів ті фото, які показують перші кроки об’ємного фотографування. Їхня якість не дуже висока, але уявіть собі: люди, яких ви зараз побачите в об’ємі, були сфотографовані близько ста семидесяти років тому! Якщо це не занурення у справжню історію, то що тоді є зануренням? [&hellip;]
- [3D-фото Першої світової війни 2](https://kilok.art/3d-foto-Pershoyi-svitovoyi-vijny-2/): Ми розпочинали блог із допису «Історія України у фото і кіно: 3D-формат». Згодом показали переведені нами в анагліф справжні 3D-фото Першої світової війни.Сьогодні продовжуємо цю серію.Для перегляду необхідні червоно-сині окуляри.       На першому фото, датованому 1918 роком, бачимо штаб третьої американської піхотної дивізії у Франції. Зверніть увагу на діагональні смуги нижче погона у сидячого. Це емблема дивізії. Вона розпочала свою участь у війні на позиціях уздовж Марни, місця вирішальної битви 1914 року. За захист підступів до Парижу під час німецького наступу отримала назву «Скеля Марни». Її частини зупиняли останній німецький наступ у цій війні.     На другому фото [&hellip;]
- [До Дня українського моря](https://kilok.art/Do-Dnya-ukrayinskogo-morya/): 29 квітня &#8211; День українського моря. В цей день у 1918 році Чорноморський флот з наказу командувача підняв українські прапори. Інфографіка створена знімальною групою фільму «Тризуб Нептуна» у 2017 році. Про 29 квітня та «Тризуб Нептуна»&nbsp;
- [29 квітня та «Тризуб Нептуна»](https://kilok.art/29-kvitnya-ta-Tryzub-Neptuna/): 29 квітня 1918 року Чорноморський флот з наказу командувача підняв українські прапори. Цій події присвячено мій фільм 2010 року «Тризуб Нептуна» –  стрічку, що відкрила нову сторінку у моїй творчій діяльності. З того часу займаюся висвітленням історії Української революції 1917– 1921 років. Сьогодні хочеться згадати декілька цікавих моментів, пов’язаних із роботою над «Тризубом». Одним з художніх елементів фільму стали титри. Я мав вкрай мало хроніки, зате багато поштівок, на яких зазвичай писали якесь гасло, або нейтральне – «Київ-красавець чекає на вас!», або не зовсім – «Наші браві герої!» . Тож спало на думку, що з’явилася нагода досягти одразу кількох результатів. По-перше, [&hellip;]
- [Крейсер «Кайзерін Елізабет» у Циндао: українці в австро-угорському флоті](https://kilok.art/ukrayinczi-more-i-kajzerin-elizabet/): Крейсер «Кайзерін Елізабет» у Циндао — маловідомий епізод історії Першої світової війни на Далекому Сході. Саме цей корабель австро-угорського флоту опинився у центрі подій під час облоги німецької бази Циндао у 1914 році. Хочеш побачити світ? Приєднуйся до військово-морських сил! В кінці ХІХ – на початку ХХ сторіччя людство насолоджувалося неймовірною як на сьогодні свободою пересувань. Не було паспортів у сучасному розумінні цього слова, відповідно, не було віз. Маєш гроші — мандруй! Проте більшість українців, що мешкали в Російській та Австро-Угорській імперії, попросту не могли скористатися цими можливостями, не маючи достатньо грошей. Для значної кількості селян та робітників єдиним способом подивитись [&hellip;]
- [«Циндао-Відень-Київ»](https://kilok.art/CZyndao-Viden-Kyyiv/): Робота над проектом «Генерація волі», окрім запланованих кількох серій-доповнень, дала ще одне цікаве відгалуження. Це написаний нашим режисером Іваном Канівцем роман «Циндао-Відень-Київ». Хоча прямого зв’язку між «Генерацією волі» і сюжетом роману немає, та вийшло так, що головний герой книги — представник тієї самої генерації, яка стала до зброї, щоб вибороти Україні волю. Він є збірним образом, проте на сторінках книги ви зможете зустрітися з Євгеном Коновальцем, Андрієм Мельником, Симоном Петлюрою та іншими учасниками визвольної боротьби. Епізоди з ними, як у нашому документальному кіно, виписані на основі документів та консультацій істориків. Робота над романом ішла увесь минулий рік, і ми сподіваємось незабаром [&hellip;]
- [Як можна знімати історичне кіно.](https://kilok.art/yak-mozhna-znimaty-istorychne-kino/): У нещодавньому матеріалі йшлося про те, як режисер, який знімає історичне кіно але не розуміється на історії, може перетворити свого головного героя на ідіота. Сьогодні поговоримо про позитивний приклад роботи з історією. У 2004 році режисер Олівер Стоун (який перестав існувати для мене як митець після його проросійських агіток) створив стрічку про Олександра Македонського, котра невибагливо називається «Олександр». Звичайно, після його жонглювання з фактами про Україну та розповідей про «українських нацистів» і доброго Путіна виникає підозра, чи не застосовував він такі ж методи, розповідаючи про Олександра чи, ще раніше, про вбивство Кеннеді у фільмі «JFK». Проте у випадку з «Олександром» першоджерела [&hellip;]
- [10 історичних деталей в серіалі «Пуаро»](https://kilok.art/10-istorychnyh-detalej-v-seriali-Puaro/): Через хворобу на ковід я мав час подивитись багато кіно та серіалів, на що зазвичай часу не вистачає. Тепер хочу поділитися деякими цікавими спостереженнями. Серед переглянутих був серіал «Пуаро» з Давидом Суше, який знімався з 1989 по 2013 роки. Між іншим, у нього вельми непоганий переклад українською. Колись давно я вже частково дивився цей серіал, проте сприймав його суто як детективну історію. Зараз же увагу привернула маса історичних деталей, та й взагалі відтворення середовища 30-х років, в яких відбувається дія більшості серій. Хоча серіал не документальний і навіть не історичний, проте інколи бажання авторів відобразити якісь реалії тих часів виходить далеко [&hellip;]
- [Німецька колонія Циндао: «далекосхідний Гібралтар» кайзера](https://kilok.art/dalekoshidnyj-gibraltar-kajzera/): Німецька колонія Циндао наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття стала однією з найцікавіших сторінок європейської присутності в Китаї. Це місто, яке іноді називали «далекосхідним Гібралтаром кайзера», швидко перетворилося на військово-морську базу та економічний центр Німецької імперії в регіоні. Це місце стало тлом дії історичного роману «Циндао-Відень-Київ». У матеріалі, присвяченому історичному реалізму в кіно, ми обіцяли написати про Циндао. Виконуємо обіцяне. У кінці ХІХ сторіччя європейські країни були зацікавлені у встановленні економічного панування над Китаєм. Попри бідність значної частини населення та слабкість політичного режиму, Китай був гігантським ринком, який, з одного боку, продукував товари, ціновані європейськими споживачами (тканини, кераміку, витвори мистецтва [&hellip;]
- [Сходження до безодні](https://kilok.art/Shodzhennya-do-bezodni/): Про війну можна писати по-різному. Можна – пригодницьку літературу. Можна – документальну. А можна – містику та жахи. При цьому не баналізуючи і не «знижуючи» тему, а навпаки, по-новому висвітлюючи її, переплавляючи в моторошних та водночас майже (майже?) правдивих історіях колективний і особистий досвід. «Безодня» Влада Сорда так і означена – «Мілітарі-горор, написаний українським солдатом, який понад чотири роки воював з російськими окупантами». І ключове слово тут – саме «мілітарі». У цій збірці оповідань показаний світ війни затягує й жахає чи не більше за власне «страшні історії». Втім, відокремити одне від іншого тут нелегко. Розірвана на шматки дитина, що її необачна [&hellip;]
- [Помилки ціною кіна](https://kilok.art/Pomylky-czinoyu-kina/): Про те, як 6-дюймова гармата руйнує репутацію адмірала. Багато говорять про те, що треба мити руки перед їжею, дивитися на світлофор перш ніж переходити дорогу, та трошки розумітись на історії, якщо плануєш знімати історичне кіно. Як правило, говорять марно. Тому сьогодні я опишу дуже показовий приклад того, як нерозуміння кінематографістами деталей створеної ними ж сцени призводить до… самі побачите чого. Ще в 2008 році росіяни випустили фільм «Адмірал». (Прийнято вказувати режисера, але титри не дають повної відповіді на це питання, і розгляд його відведе в бік від нашої історії). Як ми зараз розуміємо, він був одною з цеглинок тієї шовіністичної пропаганди, [&hellip;]
- [Неспішний чвал в нікуди: «Туринський кінь» Бели Тарра](https://kilok.art/Nespishnyj-chval-v-nikudy-Turynskyj-k/): &nbsp; «Апокриф» про божевілля Ніцше – у Турині він побачив, як візник гамселить непокірного коня, впав тварині на шию, заплакав і втратив свідомість – вартий того, щоб бути екранізованим. Утім, «екранізовувати» філософа – річ невдячна. З ним можна лише вступати в діалог… а то й розгорнути його думку у власну. Як це, власне, і зробив Бела Тарр у своєму «Туринському коні». Дійсно, «читати» кінотвір через Ніцше напряму буде не найкращою ідеєю. Зрештою, філософствувати молотом, хай і словесним, – річ одна, а плівкою – геть інша. Та й взагалі, Ніцше є магістром «веселої науки», а до Таррової творчості веселість світовідчуття, скажімо так, [&hellip;]
- [Пеннівайз-Деррі-Україна](https://kilok.art/Pennivajz-Derri-Ukrayina/): &nbsp; Зустріч з кінгівським «Воно» відбулася в мене вже в досить пізньому віці, причому в дещо специфічному контексті: під час роботи над рецензією на нову екранізацію (що вже обертається «прицільним», досить-таки навіть параноїдальним читанням). І, як водиться, автор повернувся іншим боком, незгірш як хатинка на курячих ніжках у казці. Так, «Кінг-шкільних-років-автор-жахастиків» і «Кінг-дорослого-читача-з-гуманітарною освітою» перетинаються – але й цілком різні. Для останнього тут знаходиться місце не лише гострому сюжету, яскравим героям і страхам різного рівня й глибини, а й психоаналізу, міфології… та суспільнознавству. На кшталт ідеї про те, що Воно – це Деррі, і Деррі – це Воно. На той момент, [&hellip;]
- [3D-фото Першої світової війни](https://kilok.art/3d-foto-Pershoyi-svitovoyi-vijny/): Ми розпочинали наш блог з допису «Історія України у фото і кіно: 3D-формат». Так сталося невипадково, адже вже кілька років ми працюємо над переведенням кінохроніки періоду Української революції 1917-1921 років у 3D. Проект, в якому вона має бути застосована, називається «Генерація волі». Перші результати роботи навіть пройшли певну апробацію: в Музеї театрального музичного і кіномистецтва відбулася виставка «До 100 – річчя відновлення «&#8230;незалежної, Вільної, Суверенної Держави Українського Народу», також ми випустили календар «Українська революція у 3D» Враховуючи, що людство масово створює тривимірні зображення вже майже 200 років, технічна частина процесу добре та докладно описана у багатьох джерелах. Проте важливим питанням лишається [&hellip;]
- [Книги ночі, тіней і снів](https://kilok.art/Knygy-nochi-tinej-i-sniv/): Є книги для певного настрою. Є – для певного часу доби. Сьогодні мова піде про книги «нічні». «Книга вигаданих неістот» Євгена Ліра й Кшисі Федорович, «Пісні тіней і порожнечі» поетів українських двадцятих, зібрані тим самим Євгеном Ліром, вийшли у «Домі Химер» – молодому видавництві, що спеціалізується на «темній» літературі. «Темними» у найкращому сенсі слова є й ці книги. «Книга вигаданих неістот», означена як «спекулятивна енциклопедія», – путівник Краєм Снів, довідник з онейронавтики, бестіарій не-істот, що причаїлися в глибинах несвідомого, компендіум зі снознавства і сновидства…. Якщо простіше – фантазійний (не плутати з фентезійним!) нон-фікшн, який розповідає про місця та персонажів світу снів. [&hellip;]
- [Повість про Машеньку](https://kilok.art/Povist-pro-Mashenku/): &nbsp; Не знаю, чи це ознака того, що наш блог вже сходить на пси, але ми вирішили зробити крок до мейнстріму. Ну, майже. Бо котиків не буде. Буде Машенька, тому що чоловік рішуче сказав мені: «Пиши не про туринського коня, а про білогородську мишу». Машенька увійшла в наше життя вже більше року тому. Спочатку знайомство було заочним: ми знали, що вона є, з красномовного шарудіння десь у стіні. Потім Іван побачив її в шафі, за чим послідувала коротка динамічна спроба зловити звірину. Руками. В рукавичках. В принципі, від початку все було зрозуміло… але наш клаузевіц дав команду, ми наготувалися і зайняли [&hellip;]
- [Німецький хлопчик і червона химера в степах України](https://kilok.art/Nimeczkyj-hlopchyk-i-chervona-hymera-v-s/): &nbsp;1920 рік, німецька колонія в степах України, дружба німецького й єврейського хлопчика на тлі неймовірної змови проти одного з більшовицьких лідерів… Звучить досить інтригуюче (хоч і не без кон’юнктурщинки), чи не так? Лишається дізнатися, наскільки виконання відповідатиме задуму. Україно-грузино-литовська копродукція відомого грузинського режисера Зази Урушадзе (передчасно покинув світ у 2019 році) має в основі книжку «Антон, його друг і російська революція» канадійця Дейла Ейслера, що його ім’я стоїть і в списку сценаристів. Мабуть, саме іноземне джерело посприяло дещо незвичній для нас перспективі: це такий собі погляд на події в країні «збоку», з точки зору чужоземця… чи дитини. Власне, така перспектива – [&hellip;]
- [Як добровольці "Українську революцію" рятували.](https://kilok.art/YAk-dobrovolczi-Ukrayinsku-revolyucziyu/): Свято українських добровольців, що його країна відзначала вчора, надихнула на спогади про те, як силами добровольців знімався і наш фільм. Добровольці рятували Україну не тільки в часи нинішньої війни. Враховуючи довгий досвід бездержавності, дуже часто на порятунок українці могли очікувати тільки від добровольців. Кадр з фільму &#8220;Українська революція за спогадами Всеволода Петріва&#8221; Для нашої знімальної групи сучасний добровольчий рух також розпочався ще до 2014 року. Під час роботи над фільмом «Українська революція» ми не мали змоги платити учасникам проекту гонорарів. А у стрічці так чи інакше було задіяно кілька сотень людей! Багато хто витратив не один місяць для увічнення пам’яті вояків [&hellip;]
- [Шевченко у 1917 році: календар, революція і обітниця](https://kilok.art/shevchenko-kalendar-obitnyczya/): Пам’ять про Тараса Шевченка завжди займала особливе місце в українському житті. Особливо це відчувалося у революційні роки. Шевченко у 1917 році став для українців символом надії на майбутню державу. Для мене особисто, як і для багатьох українців, вже давно стало доброю традицією, що незабаром після початку календарної весни ми вшановуємо пам’ять Тараса Шевченко. Це настільки увійшло в життя, що виникла певна автоматична асоціація: весна — Шевченко. Шевченко у 1917 році До 1917 року, попри усі заборони, цю дату також святкували. Інколи і деінде майже офіційно, як, наприклад, описано в Дмитра Дорошенка: На весну 1902 року, десь у березні чи на початку [&hellip;]
- [Шевченкові твори в ігровому кіно](https://kilok.art/SHevchenkovi-tvory-v-igrovomu-kino/):  До Шевченківських днів – матеріал про екранізації Шевченка в кіно (лише ігровому: анімація – окрема тема). В основу лягла моя ж стаття «Мотиви і образи Кобзаря в кіно» (журнал «Кіно-Театр», №1, 2014), доповнена фрагментами рецензій «Парад вільних» (журнал «Кіно-Театр», №1, 2015) і «Толока як спроба української історіософії» (журнал «Кіно-Театр», №4, 2020).                          1910–1920-ті: перша екранізація та нездійснені проекти До постаті Тараса Шевченка, як і до його творів, український кінематограф не звернутися не міг. При цьому, якщо екранні біографії Кобзаря ставали помітними подіями в історії вітчизняного кіномистецтва («Тарас Шевченко» Петра Чардиніна, [&hellip;]
- [Мей Вест – кінодіва-бунтарка](https://kilok.art/Mej-Vest-kinodiva-buntarka/): До свого гендерного свята виставляю статтю, присвячену одній з найнеординарніших постатей Голлівуду, що свого часу захопила і майже закохала мене в себе. Матеріал вже публікувався в журналі «Кіно-Театр» (№6, 2017), проте в дещо скороченому варіанті. Отже, повна і трохи підредагована версія: &nbsp;&nbsp; Серед зірок «золотої доби» Голлівуду особливе місце посідає Мей Вест (справжнє ім’я Мері Джейн Вест, 1893, Бруклін – 1980, Голлівуд). У нашому випадку це – не загальна фраза, а констатація факту. Середнього віку, зі специфічною зовнішністю жінка змогла не лише стати одним із символів жіночої притягальності, а й здійснити у доволі пуританському тоді американському кіно справжнісіньку «сексуальну революцію». Віл [&hellip;]
- [Генерація волі. Реконструкція образу молодого мічмана Якима Христича](https://kilok.art/generacziya-voli-rekonstrukcziya-obrazu-2/): Неочікувані проблеми – річ звична при роботі над фільмом. Зіткнулася з нею і знімальна група першого короткометражного доповнення до проекту «Генерація волі» під робочою назвою «29 квітня».&nbsp;(Ремарка щодо назви: як часто наголошує завідуючий Музею Української Революції 1917-1921 років Олександр Кучерук, в цей день відбулися, «три в одному», три визначні події нашої історії: прийняття Центральною Радою конституції Української Народної Республіки, проголошення Павла Скоропадського Гетьманом України та підняття Українських прапорів Чорноморським флотом). Стрічка має базуватися на спогадах трьох осіб: лейтенанта Святослава Шрамченка, поручника Михайла Михайлика та мічмана Якима Христича. Сама історія побудована таким чином, що їхні спогади доповнюють один одного, але при цьому [&hellip;]
- [«Я» та «Інші» в сучасній комедії, чи «Бувайте, придурки!»](https://kilok.art/YA-ta-Inshi-v-suchasnij-komediyi-chy-Bu/): &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;Жан-Баптіст Кюшас – Альбер Дюпонтель,&nbsp;Сюз Траппе&nbsp;– Віржині Ефіра у&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;фільмі&nbsp;«Відчайдушні втікачі». Реж.&nbsp;Альбер Дюпонтель, 2020. Колись Кінг Відор відкрив свій уже класичний «Натовп» (1928) сценою геніально простою й ємною: велике місто, хмарочос – безліч поверхів, безліч вікон, і за кожним – безліч робочих місць, безліч працівників, зі своїми іменами й реєстраційними номерами. Всі записані, всі пораховані. Натовп, кожна «молекула» якого – особистість зі своєю історією, що може (і повинна!) зацікавити і схвилювати. &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; [&hellip;]
- [Реставрація фото](https://kilok.art/Restavracziya-foto/): Кілька місяців тому наша знімальна група взяла участь в одному незвичайному культурницькому проекті, присвяченому духовній музиці Розстріляного Відродження. Хоча ця тема здається далекою від матеріалів нашого фільму, але, на наш погляд, дуже цікавою та важливою з точки зору пізнання вітчизняної культури та історії. Вчора ми отримали змогу погортати перші два видання, присвячені творчому спадку П. Козицького та С. Чавдарова. Вони містять ноти та слова, а також історичні розвідки, присвячені цим матеріалам.На наш погляд, вплив двох вищеозначених митців на музичну сферу важко переоцінити, але, якщо діяльність та творчість письменників та поетів Розстріляного Відродження вже є більш-менш відомою, то питання духовної музики залишається [&hellip;]
- [Документальний фільм про червоний терор.](https://kilok.art/Dokumentalnyj-film-pro-chervonyj-te/): Як і обіцяли, публікуємо український варіант тексту, оригінал тут. &nbsp; Серед рідкісних фрагментів архівних кіноматеріалів, які збереглися з періоду Української революції 1917-1921 років, є один, що стоїть осторонь від типового документального кіно тих часів. Зазвичай ми бачимо політичних лідерів і громадські зустрічі, як у фільмі Скобелевського комітету «Український рух» (1917), або військових на парадах і в звичайному житті, як у стрічці «Українці у Вецларі» (1918) або в «Військовому параді» (знятий на Софіївській площі в Києві влітку 1918 року). Іноді в кадрі – звичайні люди чи пейзажі та панорами міст, як у «Картинах Кримського півострова» (1918). Але фільм «Жертви В.У.Ч.К. в Україні» [&hellip;]
- [«Іван Мазепа» 1918 року: кінематографічне не/відкриття України](https://kilok.art/Ivan-Mazepa-1918-roku-kinematografichn/): Продовжуючи&nbsp;«історичну хвилю» на тему Української революції 1917–1921 рр.&nbsp;в нашому блозі, викладаю тут свою статтю, присвячену німецькому фільму 1918 р. про Мазепу. Матеріал був опублікований у журналі&nbsp;«Кіно-Театр»,&nbsp;№2,&nbsp;2018. Сам фільм можна&nbsp;переглянути&nbsp;(якщо пощастить, оскільки для перегляду потрібен Adobe Flash Player) за посиланням:&nbsp;https://www.europeana.eu/en/item/08614/cat41703. Отже:&nbsp;&nbsp;&nbsp; 1917-1917-1918 роки – час, коли Україна, одержавши автономію, а затим незалежність, уперше за довгий час вийшла на міжнародну арену. Звісно, не варто переоцінювати значення цього факту для тодішньої Європи, яку трусило світовою війною. Тим не менш, нова держава з’явилася, вступила у міжнародні зв’язки – і цю колишню «білу пляму» на ментальній мапі світу потрібно було якось означити. Особливо актуальним це було для Німеччини, [&hellip;]
- [Documentary about red terror in Kyiv](https://kilok.art/documentary-about-red-terror-in-kyiv/): Я написав цей матеріл англійською мовою для наших закордонних колег, багато з яких думають що нинішня війна з Росією є лише випадковим непорозумінням через жорстку позицію Українскої влади. Незабаром я підготую його перклад українською і також опубілікую на блозі. &nbsp; Among rare pieces of archive cinema footages which survived form the period of Ukrainian revolution 1917-1921, there is one which stands aside from the mainstream of those days documentary. Usually we can see the political leaders and public meetings, like in “Ukrainian movement” (1917) or we can see the military forces on parades and in ordinary life like in “Ukrainians in [&hellip;]
- [Книга про Боярку в нашій історії.](https://kilok.art/Knyga-pro-Boyarku-v-nashij-istoriyi/): У вже далекому 2010 році, під час роботи над сценарієм до фільму «Українська революція», я читав спогади Всеволода Петріва. Часто ловлячи себе на думці, що не можу чітко уявити середовище, в якому відбуваються описані автором події. Мова йде не тільки про архітектуру та географію, якраз це можна було уявити завдяки збереженим світлинам та мапам. Те саме стосувалося костюмів і побуту. Але як думали ті чи інші особи? Чому вони робили саме те, що робили? У всього цього мала бути своя передісторія. Якої Петрів, звичайно, не знав, але яка була потрібна, щоб реалістичніше показати події. От, наприклад: в кінці другої серії «Української [&hellip;]
- [“To kill the Beast”: «Звір»](https://kilok.art/to-kill-the-beast-Zvir/): &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;Паскаль&nbsp;–&nbsp;Джонні Флінн і Молл&nbsp;–&nbsp;Джессі Баклі Вільнолюбна, бунтівлива дівчина в лещатах консервативної родини (і загалом оточення), таємничий незнайомець, що приходить ніби нізвідки, аби врятувати її… Мотив, здавалося б, далеко не новий, а проте він таїть у собі досить потенціалу, щоб знов і знов вигравати новими барвами. Наприклад, показавши історію про дівчину й серійного вбивцю, котра переходить у щось значно глибше. «Звір» Майкла Пірса (2017) покликається на історію маніяка на прізвисько «джерсійський звір», що тримав у страху мешканців Джерсі в 1960–1970-х рр. Покликається досить умовно, про [&hellip;]
- [“I’ll be watching you…”: «Житловий комплекс “Ред Роуд”»](https://kilok.art/ill-be-watching-you-ZHytlovyj-kompleks-Red-R/): &nbsp; Всюдисущі камери, що слідкують за кожним твоїм кроком, &#8211; чи не неодмінний атрибут антиутопій. І – елемент сучасного публічного простору. На практиці «всевидюще око» камер спостереження виявляється не таким уже й диявольським винаходом; принаймні, найпершою його функцією є збереження порядку, захист добропорядних громадян. А втім, відчуття дискомфорту від присутності такої камери лишається, навіть якщо ти входиш до числа тих самих «добропорядних громадян». Погляд – форма влади, і від того, хто спостерігає за тобою, в якийсь момент може залежати сама твоя доля. Історію одного з таких спостерігачів і розповідає стрічка&nbsp;«Житловий комплекс “Ред Роуд”» режисерки Андреа Арнольд (2006). Героїня – Джекі (Кейт [&hellip;]
- [Подяка](https://kilok.art/Podyaka-2/): ПЛАСТ Кривий Ріг щиро дякує Генерація волі за календар з піснями української революції в чудовому виконанні Taras Kompanichenko та Хорея Козацька &#8211; Chorea Kozacky . Прекрасний друк, автентичні фото і можливість не тільки прочитати тексти, а ще й послухати патріотичні українські пісні. Дякуємо за ваш внесок в справу національно-патріотичного виховання молоді! СКОБ!
- [«Смерть» Діда Мороза та пробудження «Сплячої красуні»: «Вбивство Діда Мороза» Крістіан-Жака (1941 р.)](https://kilok.art/Smert-Dida-Moroza-ta-probudzhennya/): &nbsp; Новорічно-різдвяні (чи різдвяно-новорічні, це вже зараз кому як) свята – також час подекуди несподіваних зустрічей із кіноперлинами на тему. Вбитий «Дід Мороз», проказа, таємничий барон і ніби вихоплена із середньовічних легенд історія кохання – здавалося б, не надто стандартний набір для новорічної історії… проте лише на перший погляд. &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; Корнюсс &#8211; Гаррі Бор&nbsp; «Вбивство Діда Мороза» Крістіан-Жака за однойменним романом П&#8217;єра Вері (1941 р.) належить до таких [&hellip;]
- [Або пан, або пропав. Або став «Безславним кріпаком».](https://kilok.art/Abo-pan-abo-propav-Abo-stav-Bezslavny/): В ці дні у прокаті йде новий український фільм «Безславні кріпаки». Тарас Шевченко з катаною … Колись один мій товариш, розповідаючи про новий на той момент фільм «Snatch gobl», казав так: «Там є все: англійці, ірландці, росіяни, євреї, циганє, негри і навіть собака!» Десь так можна сказати і про «Безславних кріпаків», хоча собаки там якраз немає. На перший погляд складається враження, що стрічка інспірована фільмами Тарантіно, але створена на вітчизняному матеріалі. Можливо, це і так, треба запитати авторів, але в такому разі вона себе переросла. Хоча присутня еклектика, характерна для пізніх картин зазначеного режисера, проте за нею ховається абсолютно інший зміст, [&hellip;]
- [Сашко Лірник: «Щоб кожне слово мало значення…»](https://kilok.art/Sashko-Lirnyk-SHHob-kozhne-slovo-malo-zna/): &nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;&#8211;&nbsp;Чи легко, маючи досвід казкаря, переходити до сценарної справи? &nbsp; &nbsp; &nbsp;Це було зовсім не легко. Треба весь час правити текст, щоб не втратити ідею, яку заклав, бо в результаті виходить зовсім не те, що хотів. Це дуже важко переживати. Але треба розуміти: якби я сам був режисером і мільярдером, мав купу грошей – я б зробив те, що хочу. От як уявив собі – отак би й було. А тут же купа людей, і кожен своє уявляє! Хтось не розуміє твого посилу, і те, що для тебе цілком очевидне, його не чіпає&#8230; Я себе вважаю більше [&hellip;]
- [Календар на 2021 рік](https://kilok.art/Kalendar-na-2021-rik/): Знімальна група фільму «Генерація волі» підготувала календар на 2021 рік. Час української революції був і часом розквіту нової української пісні. Умовно нової: досі побутували популярні старі пісні, та й нові часто складалися на відомі мелодії, отже, народна творчість буяла не на порожньому місці. Але важливо було те, що співали слова, які торкалися серця, присвячені сьогоденню, визвольній боротьбі. Пісні, що увійшли до календаря, — це частина правдивих музичних пам&#8217;яток про ту епоху. Вони, — мов щирі свідки-самовидці, що зберігають емоційну пам&#8217;ять про добу Української революції. В них сплелись водночас дух епохи, ідеали борців, етика та естетика часу. Цей календар створений на основі [&hellip;]
- [Новий роман](https://kilok.art/Novyj-roman/): Режисер нашого проекту має багато ідей для ігрових та документальних фільмів. Але знімати їх у сучасних умовах вкрай довго і складно. Тому паралельно з роботою над проектом «Генерація волі» він перетворив один зі своїх сценаріїв на роман. Наразі йдуть пошуки видавця. Герой цього твору в часи Першої світової війни та Української революції здійснив подорож, що потребувала хоробрості, чимало витримки та трохи авантюризму. В історії, дія якої розгорнулась від Жовтого моря до сивих Карпат (а потім до Ревучого) він знайшов своє призначення, виконав обітницю Шевченкові, підніс тризуб високо у небо… і, звісно, здобув кохання. На сторінках цього роману можна зустріти Андрія Мельника, [&hellip;]
- [«Дивні дні» на екрані. Фестивальне кіно на пульсі часу](https://kilok.art/Dyvni-dni-na-ekrani-Festyvalne-kin/): &nbsp; Поки масовий кінематограф з перемінним успіхом перелаштовується під сучасну систему цінностей, кіно фестивальне опрацьовує світоглядні виклики по-своєму. Принаймні, добірка, запропонована ІV Київським тижнем критики (відбувся 22–28 жовтня), складається в досить струнку схему. Тут немає традиційного «героя», та й виклики, з якими стикаються центральні персонажі, нібито цілком буденні – але й по-своєму симптоматичні. А поважна фестивальна історія кожної стрічки свідчить про те, що підняті нею питання, як і обрана для їх втілення кінематографічна форма, є направду влучними. Сімка фільмів міжнародної програми, що охопила стрічки різних жанрів і характерів, у різному ж ключі відчула настрої певної цивілізаційної тривоги. Безпосередньо проявилася вона у [&hellip;]
- [Пісні для календаря!](https://kilok.art/Pisni-dlya-kalendarya/): &#8220;Хорея Козацька&#8221; спеціально для нашого календаря виклала в Інтернет оновлені версії пісень з диска &#8220;Пісні Української Революції&#8221;!
- [Створено блог "Кіновізія"](https://kilok.art/Stvoreno-blog-Kinoviziya/): Сталося! Ідея, що визрівала більше двох років, нарешті реалізувалася. Під час роботи над фільмами режисеру доводиться занурюватись у найрізноманітніші проблеми. Історичні, організаційні, соціальні, культурні… Часто хочеться висловитися з цього приводу, але потрібен відповідний майданчик. Щось подібне відчувала і моя дружина. Отже, ми створили на двох блог про кіно, де будемо ділитися своїми думками щодо пережитого. Перші дописи вже чекають на читачів. Іван Канівець
- [In vino veritas?](https://kilok.art/in-vino-veritas/): Четверо втомлених від життя шкільних вчителів намагаються пожвавити млявий життєвий плин, підтримуючи певний рівень алкоголю в крові. Похмурий український артгауз чи безшабашна українська комедія? Ні, данська трагікомедія (що ж, якісь спільні цінності з Європою ми маємо, і це не може не радувати). І все ж «Ще по одній» («Druk») Томаса Вінтерберга – не про алкоголізм… хоча і про алкоголізм також. &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;Мартін&nbsp;–&nbsp;Мадс Міккельсен «На півшляху свого земного світу Я трапив у похмурий ліс густий» – чи [&hellip;]
- [Шевченко і кіно: спроба повернення](https://kilok.art/SHevchenko-i-kino-sproba-povernennya/): &nbsp; У більшості випадків, коли виходжу з зали після перегляду вітчизняного фільму і питаю себе, як сподобалося, відповідь: «Враження неоднозначні». Розкритиковувати на друзки, як на мене, річ непотрібна і нецікава (аналізувати куди захопливіше). Розхвалювати – часто особливо ні за що. Словом, щось вийшло добре, щось погано – як у житті. &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; Тарас Шевченко&nbsp;–&nbsp;Борис Орлов Десь так – і з фільмом «Тарас. Повернення» Олександра Денисенка, що не так вже й давно зійшов з екранів. У наш час взятися за [&hellip;]
- [Історія одного «Визволення», або Олександр Довженко у Західній Україні. Рік 1940](https://kilok.art/Istoriya-odnogo-Vyzvolennya-abo-Olek/): Рік 1939-й, приєднання Західної України до УРСР – здійснення давньої мрії «двох Україн» про злуку… і несподівано гостре зіткнення двох її культурних традицій-орієнтацій, «європейської» західноукраїнської і «підросійської» наддніпрянської… Відобразити цю знаменну подію (об’єднання) в «дзеркалі епохи» мав головний кіноспівець країни, Олександр Довженко. &nbsp;У вересні-жовтні 1939 року він працює в Західній Україні як керівник кіногрупи і політпрацівник. Разом зі своєю дружиною Юлією Солнцевою він поставив художньо&#8211;документальний фільм «Визволення українських і білоруських земель від гніту польських панів і возз’єднання народів-братів в єдину сім’ю», поєднавши хронікальні матеріали із публіцистичним дикторським текстом. І він же з дружиною дає іншу, тіньову картину – в так само [&hellip;]
- [Історія України у фото і кіно: 3D-формат](https://kilok.art/Istoriya-Ukrayiny-u-foto-i-kino-3d-format/): У сучасному кінопрокаті важливою ознакою високоякісного технологічного кінофільму є наявність 3D-версії. Сьогоднішній 3D-формат не є по-справжньому тривимірним. Він складається із двох окремих зображень, для правого і для лівого ока. Залежно від того, як обладнаний кінотеатр, ці зображення демонструються за допомогою або кольорового анагліфу (тоді фільм треба переглядати в червоно-синіх окулярах), або різних методів поляризації (ще один тип окулярів), або інших методів.   Проте ця система не є новим винаходом. 50-ті роки ХХ-го сторіччя стали першою «золотою ерою» комерційного тривимірного кінематографу. Було випущено сотні стрічок. Тоді ці фільми називалися стереоскопічними. Але такі кінострічки знімалися і раніше. 10 червня 1915 року, у Нью [&hellip;]
- [Разом із Тарасом Компаніченком працюємо над календарем!](https://kilok.art/Razom-iz-Tarasom-Kompanichenkom-praczyu/): Разом із Тарасом Компаніченком працюємо над календарем на 2021 рік, останній рік сторіччя Української революції. Історичні консультації отримуємо в Олександра Кучерука. Далі буде!
- [«Новинарня» підготувала матеріал до 150-річчя контр-адмірала Михайла Остроградського-Апостола](https://kilok.art/Novynarnya-pidgotuvala-material-do-150/): «Новинарня» підготувала цікавий матеріал до 150-річчя контр-адмірала Михайла Остроградського-Апостола. Серед інших в кадрі присутні: історичний консультант нашої знімальної групи Андрій Іванець та режисер нашого проекту Іван Канівець. Дякуємо Катерині Стулень та Євгену Роженюку за майстерну роботу!
- [Огляд від «Порохівниці»](https://kilok.art/Oglyad-vid-Porohivnyczi/): Поки йде робота над фільмами «Генерація волі», пропонуємо тим, хто не знав про попередні наші проекти (чи ж хоче дізнатися про них більше) ознайомитися з чудовим оглядом «Порохівниця». Сторінка популяризує багато цікавих історичних проектів та публікує чимало інформації, присвяченої героям Українських Визвольних змагань та їх вшануванню сьогодні. https://porokhivnytsya.com.ua/&#8230;/01/15/ukrainska-revoluzia/
- [Лейтенант флоту УНР Святослав Шрамченко у 3D](https://kilok.art/Lejtenant-flotu-UNR-Svyatoslav-SHramche/): &#8220;Цей день, 29 квітня 1918 р., коли в год. 16. ціла Чорноморська Фльота виявила свою приналежність до своєї матері-України, став найвидатнішим днем Української Державної Фльоти і святом Українського моря.&#8221;Лейтенант флоту УНР Святослав Шрамченко. Перше доповнення до «Генерації волі» базується в тому числі і на його спогадах. Зображення для перегляду в 3D-окулярах.
- [Йде робота над першим доповненням до фільму "Генерація волі".](https://kilok.art/Jde-robota-nad-pershym-dopovnennyam-do-f/)
- [Промова Івана Канівця на нагородженні ІІІ-го конкурсу історичних оповідань "ProМинуле"!](https://kilok.art/Promova-Ivana-Kanivczya-na-nagorodzhenn/)
- [Наш режисер посів ІІІ місце в ІІІ конкурсі історичних оповідань "ProМинуле"!](https://kilok.art/Nash-rezhyser-posiv-III-miscze-v-III-konku/): за матеріалами сайту litakcent.com Оголошено переможців третього конкурсу історичного оповідання «ProМинуле», організованого спільно ЛітАкцентом і видавництвом «Темпора». Темою цьогорічного конкурсу було українське місто у 1920-х роках. Члени журі – Софія Філоненко, Віктор Разживін, Віталій Михайловський – прочитали надіслані на конкурс тексти і визначили переможців. Третє місце посів Іван Канівець – багатолітній фіналіст, а торік – і переможець конкурсу. Цього року в «короткий список» увійшло його оповідання «День святого Йосипа». «Жанр історичного оповідання – це можливість відкрити читачеві вікно у захопливий світ, в якому існували покоління українців. Ближче познайомити його з відомими визначними особами або показати життя людей, про яких залишилось мало [&hellip;]
- [Лінкор «Воля» на холсті](https://kilok.art/Linkor-Volya-na-holsti/): Після 29-го квітня цього року ми отримали листи від бажаючих придбати наші картини з лінкором «Воля», крейсером «Пам’ять Меркурія» та іншими кораблями, які ми зобразили для календаря «100 років підняттю українських прапорів Чорноморським флотом», на холсті. Зараз ми вивчаємо можливості якісного друку відповідного накладу. Орієнтовна вартість такої картини буде 500 грн., без урахування доставки. Розмір 30х40 см, натягнута на підрамник, з зубчаткою для підвісу, без лакування. Якщо бажаючих буде більше, ціна може зменшитись за рахунок накладу. Друк планується на кінець травня &#8211; початок червня. Якщо є бажаючі, зголошуйтесь.
- [День флоту УНР](https://kilok.art/Den-flotu-UNR/): В цей день, два роки тому. У Києві на Майдані Незалежності відбулося урочисте підняття військово-морського прапора на честь 100-річчя підйому українських прапорів Чорноморським флотом.
- [Тимур Баротов в ефірі 5-го каналу Львів.](https://kilok.art/Tymur-Barotov-v-efiri-5-go-kanalu-Lviv/): Тимур Баротов розповів про календар і не тільки.
- [Календар в ліцеї](https://kilok.art/Kalendar-v-liczeyi/): Ліцей імені Героїв Крут у Львові пише: Сьогодні до нас завітав давній приятель ліцею учасник війни на сході України капітан ІІ рангу лицар ордена Богдана Хмельницького Тимур Баротов. Багатьом відомі його творчі кінопроекти, присвячені подіям Української революції 1917-1921 років. Цього разу гість передав ліцею календар “Українці в революції”. Унікальність видання в тому, що календар оздоблений 3D-вставками із оригінальних фотографій періоду визвольної боротьби. Відповідно, до кожного примірника календаря додаються анагліфні окуляри для перегляду вставок. Ці зображення &#8211; результат роботи над документальним фільмом у 3D-форматі про події тих років.
- [Презентація](https://kilok.art/Prezentacziya/): День СоборностіКиїв, Будинок профспілок, 22 січня Роман КОВАЛЬ, Віктор МОРЕНЕЦЬ, Юрій ЮЗ??Ч представлять т. 3 енциклопедії “«Подєбрадський полк» Армії УНР”, Василь КОВТУН – збірку “Дорогою через Майдан”, Марко МЕЛЬН??К – спогади “Жадання фронту”, Іван КАНІВЕЦЬ – календар на 2020 р. Українці в революції”, Євген БУКЕТ – збірку “Коліївщина: право на повстання”. Тарас С??ЛЕНКО – визвольні пісні. Поч. 19.00., 22 січня 2020 р., Майдан Незалежності, буд. 18/2, 2-й пов. Організатори: Національний меморіальний комплекс “Герої Небесної сотні”, Музей Революції Гідності, Історичний клуб “Холодний Яр”.
- [Поліпшення зображень](https://kilok.art/Polipshennya-zobrazhen/): В ході роботи над календарем на 2020 рік ми зіткнулися з проблемою: декілька зображень, які дуже хотілося використати, були не досить якісними для друку на формат А3. Користуючись своїм досвідом з реставрації кінохроніки для проекту &#8220;Генерація волі&#8221;, ми змогли відреставрувати їх та штучно збільшити роздільну здатність. Кінцевий результат можна буде побачити вже за кілька днів: календарі — у друці!
- [Презентація календаря «Українці в революції» на 2020 рік](https://kilok.art/Prezentacziya-kalendarya-Ukrayinczi-v-re/): В Національному історико-архітектурному музеї «Київська фортеця», під егідою Міжнародного фестивалю історичного кіно «Поза часом», 26 грудня о 16:30 відбудеться презентація календаря на 2020 рік «Українці в революції». Сто років тому відбулися доленосні події, що отримали назву «Української революції». Більше чотирьох років наш народ боровся за створення незалежної соборної держави. Починаючи з 2017 року, знімальна група фільму Генерація волі випускає тематичні календарі, присвячені цим подіям. На 2020 рік ми підготували календар на тему «Українці в революції». Хоча 1917–1921 роки були насичені боями та походами, був у українців час і на сімейне життя, і на зустрічі з друзями, і на вистави, і на [&hellip;]
- [Календар на 2020 рік](https://kilok.art/Kalendar-na-2020-rik/): Знімальна група фільму «Генерація волі» підготувала календар на 2020 рік. Сторіччя тому відбулися доленосні події, що одержали назву «Української революції». Більше чотирьох років наш народ воював за створення незалежної соборної держави. Календар присвячений тим, хто боровся за волю України 100 років тому. Хоча 1917-1921 рр. були насичені боями та походами, був у українців час і на сімейне життя, і на зустрічі з друзями, і на вистави, і на співи. А саме особисте життя формувало той світ, заради якого вони йшли у бій&#8230; У цьому календарі ми хотіли показати, якими були наші предки поза межами поля бою, що вони захищали ціною власного [&hellip;]
- [Заява з приводу "реінтеграції"](https://kilok.art/Zayava-z-pryvodu-reintegracziyi/): Зі вчорашнього дня в суспільстві йде обговорення ідеї «реінтеграції» українських військових з армією Російської Федерації та збройних сил російських маріонеткових «республік» на сході України. Причому мотивується це наявністю військових традицій, які існують, крім «національної ідеї». Моральна та політична оцінка цих намірів очевидна. Наслідки можуть бути доволі широкими: від зриву західної допомоги ЗСУ і до зневіри громадян у бажанні армії захищати Україну. Причини подібних заяв стануть очевидними трохи пізніше. Але ми хотіли б звернути увагу на те, що обійшли увагою у більшості обговорень.Про які «військові традиції» йшлося?Припустимо, що в контексті стосунків української та російської армій мова йшла про спільні навчання – наприклад, [&hellip;]
- [Глибоко шоковані!](https://kilok.art/Glyboko-shokovani/): Глибоко шоковані заявою начальника Управління цивільно-військового співробітництва ЗСУ полковника Олексія Ноздрачова. Пишаємося вояками армії УНР, від яких неможливо було почути таких думок.
- [Презентація книжки "Звіяні вітром бездержавності: українська еліта у 19 столітті"](https://kilok.art/Prezentacziya-knyzhky-Zviyani-vitrom-bez/): Режисер нашого проекту Іван Канівець буде 6-го числа на презентації серед фіналістів другого конкурсу історичного оповідання «ProМинуле». Літакцент, Видавництво «Темпора» і ProМинуле &#8211; конкурс історичного оповідання запрошують на презентацію книжки &#8220;Звіяні вітром бездержавності: українська еліта у 19 столітті&#8221;. У ній зібрані історичні оповідання фіналістів ІІ конкурсу &#8220;ProМинуле&#8221;. Це 16 оповідань про те, ким були і чим жили представники української еліти у ХІХ столітті. Книжка містить тексти, що ввійшли до &#8220;короткого списку&#8221; Другого конкурсу історичного оповідання «ProМинуле. Дія відбувається в Києві, Харкові, Полтаві, Мінську, Астрахані, Львові, Лолині, Махнівці, Гурзуфі, Любечі, Качанівці, Мойсівці, Очкиному, Зазим’ї та на хуторі біля Борзни.Захід відбудеться у форматі [&hellip;]
- [ЗУСТРІЧ ЛІЦЕЇСТІВ КВЛ З КІНОРЕЖ??СЕРОМ ІВАНОМ КАНІВЦЕМ](https://kilok.art/ZUSTRICH-LICZEYISTIV-KVL-Z-KINOREZHYSERO/): 25 жовтня 2019 року в Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна на честь відзначення Дня Військово-морського флоту України та до Дня підняття українського прапора над кораблями Чорноморського флоту у 1918 році ліцеїсти 4 та 6 навчальних рот разом з вчителями Самофаловим М.О. та Шкурат О.В. зустрілися з кінорежисером Іваном Канівцем. Богунці прослухали історичний екскурс «Від заснування Чорноморського флоту до Військово-морського флоту України». На завершенні зустрічі вони подивились фільм «Тризуб Нептуна».
- [Перемога на літературному конкурсі](https://kilok.art/Peremoga-na-literaturnomu-konkursi/): 28 травня у київській Книгарні «Є» уже вдруге нагородили переможців конкурсу історичного оповідання «ProМинуле». Цьогоріч автори писали про українську еліту в ХІХ столітті.Конкурс «ProМинуле» організований «ЛітАкцентом» і видавництвом «Темпора». Оповідання «Добровольці» режисера проекту «Генерація волі» Івана Канівця отримало перше місце на ProМинуле &#8211; конкурс історичного оповідання. Видавництво «Темпора» планує видати збірку 15 кращих оповідань. Минулорічна збірка «Memento momentum свободи» вже давно у магазинах.
- [Іван Канівець розповів військовим Об’єднаного оперативного штабу про флот УНР](https://kilok.art/Ivan-Kanivecz-rozpoviv-vijskovym-Ob/): За матеріалами Українського інституту національної пам&#8217;яті 4 березня 2019 року історик, режисер, автор документальних фільмів «Тризуб Нептуна» та «Українська революція» Іван Канівець прочитав для військовослужбовців Об’єднаного оперативного штабу ЗСУ лекцію на тему «Історія Військово-морського флоту УНР та Української держави». Рамкова доповідь торкнулась найцікавіших сторінок флоту в часи Української революції 1917-1921 років. Мова йшла і про весняний наступ українських підрозділів 1918 року, коли союзницькі німецькі та українські війська наступали на Крим, і про наказ командувача флоту контр-адмірала Михайла Сабліна підняти українські прапори над кораблями Чорноморського флоту 29 квітня 1918 року. Іван Канівець особливий акцент зробив на тактико-технічних характеристиках плавскладу Чорноморського флоту, озброєнні, [&hellip;]
- [Анонс. "Захисники" - монодрама з аудіовізуальним супроводом](https://kilok.art/Anons-Zahysnyky-monodrama-z-audiovi/): У програмі VI Міжнародного фестивалю історичного кіно «ПОЗА ЧАСОМ», &#8220;Захисники&#8221; &#8211; монодрама з аудіовізуальним супроводом про події Української революції 1917-1921 років. На основі оповідання та кіносценарію Івана Канівця. у Київській фортеці, вхід з бул. Лесі Українки 12-14, адміністративний корпус, 1-й поверх 13 квітня 18.00
- [Виставка в Ізмаїлі](https://kilok.art/Vystavka-v-Izmayili/): Виставка «Українська революція у 3D» нещодавно презентована в Ізмаїльському державному гуманітарному університеті. Захід організовано представниками Центру громадянської освіти Наталією Будзило, Світланою Кравченко і Наталією Рябовою за сприяння ректора університету професора Ярослава Кічука і професора кафедри загальної педагогіки, дошкільної, початкової та спеціальної освіти Олени Білої. 22 лютого з метою реалізації плану заходів Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді, затвердженій наказом Міністерства освіти і науки України 16 червня 2015 р. № 641, в ІДГУ представниками Центру громадянської освіти Наталією Будзило, Світланою Кравченко і Наталією Рябовою була організована творча зустріч з Іваном Канівцем, істориком, українським кінорежисером, старшим викладачем Київського національного університету театру, кіно і [&hellip;]
- [Дякуємо всім хто звернувся до нас з заявками на отримання безкоштовного екземпляра календаря «Техніка та озброєння армії УНР»!](https://kilok.art/Dyakuyemo-vsim-hto-zvernuvsya-do-nas-z-zaya/): Станом на цю хвилину весь наклад розподілено. Всіх, хто отримав підтвердження на свої заявки, внесено у списки для розсилки та роздачі. На жаль, більше календарів не залишилось. Але якщо хтось має дуже велике бажання отримати календар, все одно пишіть. Раптом нам вдасться знайти можливість на друк додаткової партії, або хтось, з якихось причин, не забере зарезервований для нього календар. Нагадуємо, що ця акція стала можливою завдяки допомозі української діаспори Лондона.
- [Календар на 2019 рік](https://kilok.art/Kalendar-na-2019-rik/): Знімальна група фільму «Генерація волі» підготувала календар на 2019 рік на тему «Техніка та озброєння армії УНР». 100 років тому важливим компонентом нашої боротьби за незалежність була новітня військова техніка. Армія Української Народної Республіки та Української Держави активно використовувала сучасну артилерію, панцирні потяги, панцирники, літаки. Українські моряки боролися за створення власного флоту. Ми не маємо змоги згадати в цьому календарі усіх, хто пов’язаний зі зброєю та технікою армії УНР, адже їх дуже і дуже багато. Не можемо ми показати і всі зразки гармат, літаків та панцирників. Але у сторіччя визвольної боротьби маємо згадати хоча б частину тих героїв, які боролися за [&hellip;]
- [Есмінець “Жуткий”](https://kilok.art/Esminecz-ZHutkyj/): В кінці 2017 року знімальна група фільму «Тризуб Нептуна» підготувала календар на 2018 рік «100 років підняттю українських прапорів Чорноморським флотом», на основі спеціально створених малюнків кораблів ЧФ. Публікуємо ці малюнки для вільного використання у некомерційних цілях. Зазначимо, що наш колектив також створив календар на 2019 рік, присвячений зброї та техніці армії УНР. Закладений у 1902 р. на Миколаївському адміралтействі, спущений на воду у 1904 р., в строю з 1905 р.Брав участь у бойових операціях Світової війни. Навесні 1917 року на кораблі вже існувала українська організація. 15 квітня старшини та матроси есмінця передали скарбнику Союзу матросів 20 руб. 89 коп. для [&hellip;]
- [Малюнки з календаря «100 років підняттю українських прапорів Чорноморським флотом»](https://kilok.art/Malyunky-z-kalendarya-100-rokiv-pidnyattyu/): В кінці 2017 року знімальна група фільму «Тризуб Нептуна» підготувала календар на 2018 рік «100 років підняттю українських прапорів Чорноморським флотом», на основі спеціально створених малюнків кораблів ЧФ. Від сьогодні ми публікуємо ці малюнки для вільного використання у некомерційних цілях. Зазначимо, що наш колектив працює над календарем на 2019 рік, присвяченим зброї та техніці армії УНР. Про його вихід буде докладно повідомлено пізніше.
- [Лінійний корабель “Воля”](https://kilok.art/Linijnyj-korabel-Volya/): В кінці 2017 року знімальна група фільму «Тризуб Нептуна» підготувала календар на 2018 рік «100 років підняттю українських прапорів Чорноморським флотом», на основі спеціально створених малюнків кораблів ЧФ. Публікуємо ці малюнки для вільного використання у некомерційних цілях. Зазначимо, що наш колектив також створив календар на 2019 рік, присвячений зброї та техніці армії УНР. Закладений 17.10.1911 у Миколаєві, спущений на воду 15.04.1914, в строю з 15.06.1917. Будувався як “Імператор Олександр III”. Після Лютневої революції, завдяки позиції матросів-українців, названий “Воля”. Влітку 1917 завершив випробування і увійшов до бойового складу ЧФ. Був найсильнішим кораблем на Чорному морі. 22 листопада підняв український прапор. У грудні [&hellip;]
- [Крейсер “Пам’ять Меркурія”](https://kilok.art/Krejser-Pamyat-Merkuriya/): В кінці 2017 року знімальна група фільму «Тризуб Нептуна» підготувала календар на 2018 рік «100 років підняттю українських прапорів Чорноморським флотом», на основі спеціально створених малюнків кораблів ЧФ. Публікуємо ці малюнки для вільного використання у некомерційних цілях. Зазначимо, що наш колектив також створив календар на 2019 рік, присвячений зброї та техніці армії УНР. Закладений 23.08.1901 на Миколаївському адміралтействі, спущений на воду 20.05.1902, в строю з 1905 р. Спочатку називався “Кагул”, але цю назву у 1907 році віддали бунтівному “Очакову”. Один з найбільш активно діючих кораблів ЧФ у Світовій війні. Навесні 1917 року на крейсері вже існував український гурток. Після проголошення ІІІ-го [&hellip;]
- [Броненосець “Ростислав”](https://kilok.art/Bronenosecz-Rostyslav/): В кінці 2017 року знімальна група фільму «Тризуб Нептуна» підготувала календар на 2018 рік «100 років підняттю українських прапорів Чорноморським флотом», на основі спеціально створених малюнків кораблів ЧФ. Публікуємо ці малюнки для вільного використання у некомерційних цілях. Зазначимо, що наш колектив також створив календар на 2019 рік, присвячений зброї та техніці армії УНР. Закладений 6.05.1894 на Миколаївському адміралтействі, спущений на воду 20.08.1896, в строю з 1899 р. Хоча на початок Світової війни “Ростислав” вже сильно застарів, а у порівнянні з “Пантелеймоном”, “Євстафієм” та “Іоанном Златоустом” був значно слабкішим, проте через відсутність лінкорів у складі ЧФ у 1914 році входив до ядра [&hellip;]
- [Есмінець “Звонкий”](https://kilok.art/Esminecz-Zvonkyj/): В кінці 2017 року знімальна група фільму «Тризуб Нептуна» підготувала календар на 2018 рік «100 років підняттю українських прапорів Чорноморським флотом», на основі спеціально створених малюнків кораблів ЧФ. Публікуємо ці малюнки для вільного використання у некомерційних цілях. Зазначимо, що наш колектив також створив календар на 2019 рік, присвячений зброї та техніці армії УНР. Закладений 1.01.1904 на Миколаївському заводі “Наваль”, спущений на воду в 11.1904, в строю з 08.1907.Брав участь в операціях 1914–1917 років. Влітку 1917 року на кораблі існувала українська організація. В грудні, перебуваючи в Одесі, підняв український прапор. На 8-й сесії Центральної Ради з привітанням виступила делегація моряків від крейсера [&hellip;]
- [Броненосець “Іоанн Златоуст”](https://kilok.art/Bronenosecz-Ioann-Zlatoust/): В кінці 2017 року знімальна група фільму «Тризуб Нептуна» підготувала календар на 2018 рік «100 років підняттю українських прапорів Чорноморським флотом», на основі спеціально створених малюнків кораблів ЧФ. Публікуємо ці малюнки для вільного використання у некомерційних цілях. Зазначимо, що наш колектив також створив календар на 2019 рік, присвячений зброї та техніці армії УНР. Закладений 31.10.1904 на Лазаревському адміралтействі в Севастополі, спущений на воду 30.04.1906, в строю з 19.03.1911.“Іоанн Златоуст” та “Євстафій” – два останні та найпотужніші (до появи лінкорів) кораблі Чорноморського флоту. “Іоанн Златоуст” брав активну участь у бойових діях 1914–1917 років. Ще навесні 1917 року на броненосці з’явився український гурток. [&hellip;]
- [Есмінець “Завидний”](https://kilok.art/Esminecz-Zavydnyj/): В кінці 2017 року знімальна група фільму «Тризуб Нептуна» підготувала календар на 2018 рік «100 років підняттю українських прапорів Чорноморським флотом», на основі спеціально створених малюнків кораблів ЧФ. Публікуємо ці малюнки для вільного використання у некомерційних цілях. Зазначимо, що наш колектив також створив календар на 2019 рік, присвячений зброї та техніці армії УНР. Закладений у 1902 р. на Миколаївському заводі “Наваль”, спущений та введений у стрій у 1903 р.Брав активну участь в операціях Першої світової війни. Мав діяльну українську організацію. 12 липня 1917 року першим з кораблів Чорноморського флоту підняв український прапор. Восени команда ухвалила не спускати українського прапора та вимагати [&hellip;]
- [Броненосець “Євстафій”](https://kilok.art/Bronenosecz-YEvstafij/): В кінці 2017 року знімальна група фільму «Тризуб Нептуна» підготувала календар на 2018 рік «100 років підняттю українських прапорів Чорноморським флотом», на основі спеціально створених малюнків кораблів ЧФ. Публікуємо ці малюнки для вільного використання у некомерційних цілях. Зазначимо, що наш колектив також створив календар на 2019 рік, присвячений зброї та техніці армії УНР. Закладений 11.03.1904 на Миколаївському адміралтействі, спущений на воду 21.10.1906, в строю з 15.05.1911.“Євстафій” та “Іоанн Златоуст” – два останні та найпотужніші (до появи лінкорів) кораблі Чорноморського флоту. “Євстафій” брав активну участь у бойових діях Першої світової війни. У 1917 році на броненосці з’явилася українська організація, члени якої були [&hellip;]
- [Крейсер “Прут”](https://kilok.art/Krejser-Prut/): В кінці 2017 року знімальна група фільму «Тризуб Нептуна» підготувала календар на 2018 рік «100 років підняттю українських прапорів Чорноморським флотом», на основі спеціально створених малюнків кораблів ЧФ. Публікуємо ці малюнки для вільного використання у некомерційних цілях. Зазначимо, що наш колектив також створив календар на 2019 рік, присвячений зброї та техніці армії УНР. Колишній турецький крейсер “Меджидіє”, затонув неподалік Одеси 21.03.1915, підірвавшись на міні. Піднятий та введений у стрій ЧФ.Корабель довгий час перебував у ремонті та переобладнувався, тому встиг взяти участь лише в операціях 1916 року, зокрема у Трапезундській. З 1917 року на крейсері існувала українська організація. В кінці року “Прут” [&hellip;]
- [Броненосець “Георгій Побідоносець”](https://kilok.art/Bronenosecz-Georgij-Pobidonosecz/): В кінці 2017 року знімальна група фільму «Тризуб Нептуна» підготувала календар на 2018 рік «100 років підняттю українських прапорів Чорноморським флотом», на основі спеціально створених малюнків кораблів ЧФ. Публікуємо ці малюнки для вільного використання у некомерційних цілях. Зазначимо, що наш колектив також створив календар на 2019 рік, присвячений зброї та техніці армії УНР. Закладений 23.04.1891 на верфі РОПіТ в Севастополі, спущений на воду 26.02.1892, в строю з 09.1893. Входив до найпершої серії броненосців Чорноморського флоту. Перед початком Світової війни безнадійно застарілий корабель переозброїли на чотирнадцять 152-мм гармат, на ньому проходили навчання курсанти. Після початку війни на броненосці розташувався штаб флоту. 29 [&hellip;]
- [Канонірський човен “Кубанець”](https://kilok.art/Kanonirskyj-choven-Kubanecz/): В кінці 2017 року знімальна група фільму «Тризуб Нептуна» підготувала календар на 2018 рік «100 років підняттю українських прапорів Чорноморським флотом», на основі спеціально створених малюнків кораблів ЧФ. Публікуємо ці малюнки для вільного використання у некомерційних цілях. Зазначимо, що наш колектив також створив календар на 2019 рік, присвячений зброї та техніці армії УНР. Закладений 18.05.1886 на верфі РОПіТ у Севастополі, спущений на воду 9.04.1887, в строю з 03.1888. Брав активну участь в операціях Світової війни з першого дня війни з Туреччиною, спочатку в районі Одеси, потім в районі узбережжя Грузії, в кінці війни – в складі Дунайської флотилії. В кінці 1917-го [&hellip;]
- [Броненосець “Борець за свободу” (”Князь Потьомкін-Таврічєскій”)](https://kilok.art/Bronenosecz-Borecz-za-svobodu-Kn/): В кінці 2017 року знімальна група фільму «Тризуб Нептуна» підготувала календар на 2018 рік «100 років підняттю українських прапорів Чорноморським флотом», на основі спеціально створених малюнків кораблів ЧФ. Публікуємо ці малюнки для вільного використання у некомерційних цілях. Зазначимо, що наш колектив також створив календар на 2019 рік, присвячений зброї та техніці армії УНР. Закладений 25.09.1898 на Миколаївському адміралтействі, спущений на воду 13.09.1900, в строю з 20.05.1905.Броненосець, перейменований на “Пантелеймон” після повстання 1905 року, на початок Першої світової війни залишався одним з найсильніших кораблів Чорноморського флоту. Брав активну участь у бойових діях у 1914–1917 роках. Після повалення царату корабель отримав назву “Борець [&hellip;]
- [Перші визвольні змагання в 3D: від кінопроекту до виставки](https://kilok.art/Pershi-vyzvolni-zmagannya-v-3d-vid-kinop/): Журнал “Кіно-театр”, 2018 №5 Анастасія Пащенко З 25 січня до 18 березня в Музеї театрального, музичного та кіномистецтва України експонувалася виставка «До 100-річчя відновлення “&#8230;незалежної, Вільної, Суверенної Держави Українського Народу”» (автор проекту – кінорежисер Іван Канівець, куратор – завідувачка відділу кіно МТМКУ Галина Процев’ят)[1]. Фактично, вона показала кінематографічну репрезентацію Перших визвольних змагань у сучасному технологічному форматі. Центральне місце посіли переведені в стерео кадри кінохроніки – осердя майбутнього документального кінопроекту Івана Канівця[2] «Генерація волі». Оснований на спогадах свідків подій 1917–1921 років, він представить різні грані непростого народження української державності. Ключовою рисою проекту стане поки що незвична для нашого документального кіно форма – [&hellip;]
- [Фото з презентації календаря “Російський військовий корабель на дні”](https://kilok.art/foto-z-prezentacziyi-kalendarya-rosijs/): Викладаємо фото із сьогоднішньої презентації календаря “Російський військовий корабель на дні” в Національному військово-історичному музеї України:
- [Презентація календаря на 2022-2023 роки “Російський військовий корабель на дні”](https://kilok.art/prezentacziya-kalendarya-na-2022-2023-roky-ros/): Важливою частиною сучасної війни з росією стала активна інформаційна кампанія, зокрема ревізія іміджу російської історії та культури. Розвінчання російських міфів, що сформували образ непереможного російського війська, є невід&#8217;ємною її складовою.&nbsp; Одним із найбільших таких міфів лишається “слава російського флоту”. У дійсності історія останнього чималою мірою складається з поразок, випадків самозатоплення та різноманітних казусів, що завершувалися загибеллю кораблів і людей. Завдяки інформаційній подачі такі випадки подавалися як зразки героїзму й жертовності. Щоб нагадати нашим громадянам коротку історію ганьби російського флоту, ініціатива “КІЛок.art” випустила календар на 18 місяців, з липня 2022 по грудень 2023. Кожна сторінка календаря присвячена поразці чи трагічному казусу з [&hellip;]
- [Брехлива пропаганда «Стєрєгущєго», або як закалялись 28 панфіловців](https://kilok.art/brehlyva-propaganda-styeryegushhyego-a/): Ця історія почалася в росії на початку ХХ-го сторіччя. Почалася ще за царя, але її палко підхопили большевики, а зараз використовують пропагандисти «спецоператора». Сьогодні це вже не просто історія, а ціла традиція, нові штрихи до якої додають на наших очах як жадібні до грошей покидьки, так і геть божевільні ідіоти. В ході експансії на китайські території інтереси «великої» росії зіштовхнулися з інтересами острівної Японії. Усі розуміли. що буде війна, але росіяни не вважали японців достойним супротивником, тому, хоча й витрачали величезні гроші на підготовку до війни, нормально підготуватися до неї не змогли. Раніше багато хто запитував: як же так? А от [&hellip;]
- [До розділу "Книги" додано навчальний посібник](https://kilok.art/do-rozdilu-knygy-dodano-navchalnyj-p/): До розділу &#8220;Книги&#8221; додано навчальний посібник Івана Канівця з режисури кіно та телебачення &#8220;Варіативне кіно: режисура екранних творів з сюжетами, що змінюються&#8220;. Про посібник В роботі &#8220;Варіативне кіно: режисура екранних творів з сюжетами, що змінюються&#8221; пропонується новий погляд на варіативність як на можливість існування екранного твору у кількох варіантах, що є новою технологією режисури в образотворчих мистецтвах. В рамках цієї інтерпретації, варіативність може використовуватись з метою розширення можливостей з формування драматургічного конфлікту, поглиблення характерів героїв екранних творів, відкриття нових рис художніх образів. Розглянута можливість впливу варіативності на жанрові ознаки екранного твору. Показано тенденції еволюції варіативності від моменту появи і до сьогодення. [&hellip;]
- [«Москва» і «Жемчуг»](https://kilok.art/moskva-i-zhemchug/): В кумедному (з української точки зору) фіналі історії крейсера «Москва» не останню роль зіграло «специфічне» ставлення росіян до служби. Навіщо готуватися до бою, чекати супротивника? Прийде — наваляємо! Щоправда, знаючи їхнє ставлення до України, це видається зрозумілим: хіба українці можуть їм чимось нашкодити? Виявилось, можуть! Але якщо глибше подивитись на історію російського флоту, ми побачимо, що так само «вільно» вони ставились і до інших супротивників, наприклад, до німецького флоту. Був у російському флоті такий собі крейсер «Жемчуг». Не «Москва», звичайно, але теж символічна назва. Збудований за програмою 1898 року «для Далекого Сходу». За основу взяли проєкт збудованого німецькою фірмою Шихау для [&hellip;]
- [Відкриваємо попереднє замовлення на календар “Російський військовий корабель на дні”!](https://kilok.art/vidkryvayemo-poperednye-zamovlennya-na/): Відкриваємо попереднє замовлення на календар “Російський військовий корабель на дні”! Усі флоти світу колись програвали морські битви. Але російський флот не тільки виділяється кількістю своїх поразок, але і є рекордсменом з їх ганебності. Причому майже кожну ганебну поразку вони намагаються виставити героїчним вчинком і мало не перемогою. Одним словом, “пішли зі Зміїного в якості “жесту доброї волі””. Ми можемо пишатися тим, що в ході нинішньої війни і Україна стала «винуватицею» чергової російської ганьби. Мова, звичайно, про “Москву”. Як ви знаєте, вже не один рік ми створюємо календарі на тему історії українського війська. Щоб нагадати нашим громадянам коротку історію ганьби російського флоту, [&hellip;]
- [Новий календар "Російський військовий корабель на дні"](https://kilok.art/novyj-kalendar-rosijskyj-vijskovy/): Одним із найбільших російських міфів лишається “слава російського флоту”. Поразки, самозатоплення, дурнуваті казуси, що завершувалися загибеллю кораблів і людей, подавалися під соусом героїзму й жертовності. Можете не сумніватися, що і загибель крейсера “Москва” обросте відповідними легендами. Власне, саме “Москва” наштовхнула нас на цю ідею. Ми хотіли б не просто порозвінчувати міфи про російський флот, але й “монетизувати” їх на користь Збройних сил України. Як ви знаєте, вже не один рік ми створюємо календарі на тему історії українського війська і безкоштовно поширюємо їх серед військових частин, навчальних і культурних закладів, ГО тощо. Цього року дещо змінюємо формат роботи: 1. Новий календар буде [&hellip;]
- [Роздвоєння української свідомості](https://kilok.art/rozdvoyennya-ukrayinskoyi-svidomosti/): Під час роботи над романом «Циндао-Відень-Київ» я наштовхувався на дещо дивні спогади про початок російсько-української війни у грудні 1917 року. Це писали різні автори, про різні випадки, але ситуація описувалась подібна, що говорить про її типовість. У тих спогадах говорилось про історичну пам&#8217;ять, про утиски нашого народу з боку москалів. Часто народні дискусії про це ініціювалися приходом кобзаря до якогось села. Виходило, що люди знають про всі злочини, які росіяни чинили, пам&#8217;ятають і про Батурин, і про знищення козацьких січей, і про утиски козаків, що вижили, і про запровадження російських адміністрацій з висилкою наших урядовців до Сибіру. Здавалося, народ з таким [&hellip;]
- [kilok.art - наш новий сайт](https://kilok.art/kilok-art-nash-novyj-sajt/): Після початку вторгнення “не на часі” виявилися багато раніше важливих речей. Серед них — і структурні зміни нашого сайту, точніше, сайтів, робота над якими велася довше, ніж хотілося б. Проте зараз має бути запущений проєкт, який видається нам незайвим і заради якого нарешті хотілося б об&#8217;єднати наших друзів. Отже: відтепер маємо один сайт і одну фейсбук-сторінку, що об&#8217;єднує всі проєкти родини Канівців — фільми “Тризуб Нептуна”, “Українська революція” і “Генерація волі”, книгу “Циндао-Відень-Київ”, кінодослідницький блог “Кіновізія” й різні додаткові та менш довговічні активності. Попервах вестимо сторінки паралельно (господи, ще одна!), себто дублюватимемо інформацію з нової сторінки на старі. Але поступово від [&hellip;]
- [Інфографіка про «Азов» різними мовами.](https://kilok.art/Infografika-pro-Azov-riznymy-movam/): Сьогодні Маріуполь став одним з основних символів українського спротиву російській агресії. Це відбулося значною мірою завдяки стійкості та мужності бійців «Азову». Щоб наші герої швидше повернулися додому живими та неушкодженими дуже важлива міжнародна підтримка в цьому питанні. Проте російська пропаганда багато років розповсюджує міфи про «Азов», які, на жаль, мають вплив на частину західної аудиторії. Ось інфографіка для протидії цим міфам. Український, англійський та російський варіанти. Незабаром будуть іншими мовами. Просимо максимально поширити, особливо тим, хто має контакт з західною аудиторією. Інфографіка про «Азов»
- [Хроніки спецоператора №5, Перемовини](https://kilok.art/Hroniky-speczoperatora-%E2%84%965-Peremovyny/): Показавши противнику усю свою міць, бункерна криса готова до перемовин.
- [Хроніки спецоператора №4, Зруйнована мрія](https://kilok.art/Hroniky-speczoperatora-%E2%84%964-Zrujnovana/): Поки десь іде війна, в бункері шукають хвилини для солодкого сну.
- [Як фіни за Незалежність боролися](https://kilok.art/YAk-finy-za-Nezalezhnist-borolysya/): Після розпаду російської імперії у 1917 році, деяким поневоленим народам вдалося вибороти незалежність, деяким, зокрема нам — ні. Серед тих, з ким ми часто провіюємо себе — Фінляндія. У нас частіше за все прийнято згадувати фінську боротьбу за незалежність в контексті війни 1939-1940 років та політики «фінляндизації». Значно рідше пригадують що відбувалося там у 1917-1918 роках. Але всі ці події відбувались не на пустому місці, і стали можливими завдяки роботі поколінь фінських патріотів. Ось фрагмент із вже цитованого мною в одному з попередніх дописів джерела, головнокомандувача збройних сил Росії Далекому Сході з липня 1904 по лютий 1905 р. генерал-ад&#8217;ютанта О.М. Куропаткіна, [&hellip;]
- [Хроніки спецоператора №3, Вибори](https://kilok.art/Hroniky-speczoperatora-%E2%84%963-Vybory/): В бункері відбуваються вибори, вибори нового президента.
- [День Українського Моря](https://kilok.art/Den-Ukrayinskogo-Morya/): Сьогодні, коли на теренах України палає вогонь жорстокої війни, життя всіх українців залежить від стійкості та мужності тих, хто зі зброєю в руках боронить нашу країну. Ці герої продовжують традиції багатьох поколінь наших співвітчизників, які неодноразово являли світу чудеса відваги, військової майстерності та відданості Батьківщині. Серед важливих дат нашої військової історії — 29 квітня 1918 року. Тоді Чорноморський флот з наказу командувача підняв українські прапори. З 1919 року цей день відзначався українськими патріотами як День Українського Моря. В часи російської імперії більшість матросів та офіцерів Чорноморського флоту були українцями. Хоча система тодішнього військового виховання (і цивільної освіти) намагалася витравити усі національні [&hellip;]
- [Столиця та 72 години](https://kilok.art/Stolyczya-ta-72-godyny/): В першій половині 90-х років була популярною німецька пісня &#8220;Das ist alles nur geklaut&#8221;, що можна перевести як «Це все просто вкрадено». Я вже писав про те як росіяни мавпують свої плани з у різних країн та епох. Але пам&#8217;ять весь час видає все нові і нові цікавинки. В останні дні різні аналітики підводять підсумки «першої фази» російського наступу, і весь час згадують про плани захопити столицю за 72 години. Десь я це вже чув … Ось цитата з книги (виділення моє): Широкорад Александр Борисович, Россия — Англия: неизвестная война, 1857–1907, Москва, 2003. 5 грудня 1896 р. на нараді міністрів під [&hellip;]
- [Хроніки спецоператора №2, Гостомель](https://kilok.art/Hroniky-speczoperatora-%E2%84%962-Gostomel/): В бункері дуже переймаються ходом спецоперації, а особливо — долею Гостомеля.
- [Хроніки спецоператора №1, 24 лютого](https://kilok.art/Hroniky-speczoperatora-%E2%84%961-24-lyutogo/): Рано чи пізно усе втаємничене випливає на світ. Так само і історія одного бункера …
- [Тонка жовто-блакитна лінія](https://kilok.art/Tonka-zhovto-blakytna-liniya/): Після Кримської війни (1853-1856) крилатою стала фраза «Тонка червона лінія». Її авторство належить серу Вільяму Говарду Расселу, одному з перших військових кореспондентів в сучасному розумінні цього слова. Описуючи те, як невеличний британський піхотний підрозділ зустрів атаку російської кавалерії, він написав про «тонку червону смугу повінчану лінією зі сталі». Згодом фразу коротили до «тонкої червоної лінії». Щоб ви розуміли, за тодішніми тактичними поглядами, кавалерія була ударним родом військ, як зараз танки. І протистояти їй піхота мала або за допомогою каре, а для цього була потрібна знано більше чисельність. Або як мінімум глибоким строєм, тоді як у описаному прикладі англійці вишикувались двома шеренгами. [&hellip;]
- [Плани, плани, плани ...](https://kilok.art/Plany-plany-plany/): Після розпаду СРСР в росії з&#8217;явилися купа спеціалістів по стратегічному плануванню. Вони працювали як для держави, так і для бізнесу. Потреба в них була велика, бо все в країні змінювалось, і всі хотіли ці зміни направити в потрібному для себе руслі. Ці люди (їх було кілька груп та течій, але для теми допису це не принципово) придумали нову термінологію, яка дозволяла їм презентабельно виглядати в очах багатих замовників та широкого загалу. Звичайні слова набували в їх статтях та промовах нового змісту: «распаковка», «смисли», «проект», «фабрика», «агент», «актор» і так далі. Наприклад «фабрика смислов», звучить же круто? Проте їх пронози були вкрай [&hellip;]
- [«Протягом двох століть мир тривав 71 2/3 року»](https://kilok.art/Protyagom-dvoh-stolit-myr-tryvav-71-2-3-ro/): Сьогодні ми часто говоримо, що росія завжди була агресивною країною, яка жорстоко захоплювала землі своїх сусідів. Проте ми є особами зацікавленими, бо зараз самі потерпаємо від нападу росії. Тому навіть не всі із наших друзів на заході вірять нам в цьому аспекті. А ось самовикриття від особи яка була одним з архітекторів відповідної політики у ХІХ сторіччі. Це фрагмент з книги головнокомандувача збройних сил Росії Далекому Сході з липня 1904 по лютий 1905 р. генерал-ад&#8217;ютанта О.М. Куропаткіна, який до цього був військовим міністром росії, а ще раніше брав участь у загарбницьких війнах імперії. (виділення моє) Главные задачи, поставленные нашей армии в [&hellip;]
- [Казка про Ойлушу, його прислужника Ойгу, та їх орків.](https://kilok.art/Kazka-pro-Ojlushu-jogo-prysluzhnyka-Ojg/): Маленький Тарасик забрався у своє ліжечко, під ковдру, розмальовану слоненятами та жирафами. Сонечко вже давно сховалося за дахами далеких будинків. Сильно хотілося спати. Але погляд плюшевого ведмедика Ревунчика, що сидів біля краю подушки, не давав заплющити очі. Так само дивився і зібраний з конструктора жовто-блакитний динозавр Діно. Трохи далі, на полиці з іграшками, наполегливо відблискував відображеним фарами світлом місяця Блискавка Макквін. За ним тіснилися в очікуванні пожежна та поліцейська машинки, а за ними, біля книжечок, стояв танк, на який Тарасик нещодавно закріпив наш український прапор, такий самий, як він бачив на татковому. Всі чекали. Мамо! — покликав Тарасик. Відповіді не було. [&hellip;]
- [Правда полковника Траутмена](https://kilok.art/Pravda-polkovnyka-Trautmena/): У восьмидесятих роках минулого сторіччя, завдяки появі у громадян СРСР відеомагнітофонів, (правдами та неправдами завезених із заходу) багато хто отримав змогу подивитись кіно, яке в імперії зла не показували в кінотеатрах. В цьому кіно фігурували і радянські війська та їх методи бойових дій. В СРСР такі фільми називали пропагандистськими. Їх сюжети настільки контрастували з радянським поглядом, що навіть середній громадянин СРСР, який на власному досвіді знав що радянська влада завжди бреше, не міг до кінця повірити в побачене. Думалося, що все таки західні кінематографісти занадто перегинають. Мабуть, там теж є якийсь «обком», який дає вказівки вже надто чорнушно показувати радянську армію. [&hellip;]
- [«Москва» палає](https://kilok.art/Moskva-palaye/): Сьогодні всі обговорюють історію з тим, як завдяки нашим Нептунам, запалала «Москва». Наша знімальна група займалася темою українських Військово-морських сил та українського моря ще у 2009 році, і неодноразово поверталася до неї. Тому ми не могли пропустити такої новини, і зробили маленьке гумористичне відео на тему: Між іншим, незабаром 29 квітня — День українського моря. На наш погляд історія з «Москвою» — чудовий символічний подарунок до цього свята.
- [«Да, Турецький, від живого тебе мало толку»](https://kilok.art/Da-Tureczkyj-vid-zhyvogo-tebe-malo-tol/): Цей текст почав визрівати 23-го лютого, 24-го здавалося, що є більш актуальні задачі. Але зараз, коли росіяни готуються до нового наступу, один аспект їх підготовки знову змусив мене повернутися до теми. За всі 8 років війни на окупованих територіях залишалось багато українців. Можна зрозуміти прислужників росіян, на те вони і прислужники. Можна зрозуміти кримських татар, для них Крим — це землі предків, з яких росіяни вже один раз їх зігнали. Але важко зрозуміти «нейтральних», тих, що «за мир». Історія росії там же не таємниця. Всі знають, як вона діяла раніше. Окупаційна влада всі 8 років показувала, що так само росія діє [&hellip;]
- [Навіщо путіну Буча?](https://kilok.art/Navishho-putinu-Bucha/): Тільки позавчора опублікував допис про те, як, по наростаючій, російські звірства відкривають справжнє обличчя (скривавлену морду) «великої» російської культури. Як приходить усвідомлення того, що росіяни за сторіччя ані трохи не змінилися, і все, що описували наші предки, у спогадах про російську армію, на жаль, чиста правда. Кожен раз ми бачимо таке, що гіршого злочину, здається, вже неможливо уявити. Але за день два розуміємо, що то була лише розминка. Так само з моїм позавчорашнім дописом. Те саме відбувалося і під час Майдану. Мені здається, тут прослідковується певна схема. Ворогу бракує мотивованого гарматного м&#8217;яса. Для росіян дуже важливо перетворити цю війну в чергову [&hellip;]
- [Наше майбутнє](https://kilok.art/Nashe-majbutnye/): В останні роки я вже далеко не перший раз ловлю себе на певному роздвоєнні свідомості. Режисер має досліджувати світ, щоб розуміти що було, що є, і що буде. Інакше він не зможе відтворювати реальність на екрані. В той же час, на багато речей ти дивишся як звичайна людина. В перші дні російського наступу я жахався коли бачив зруйновні дитячі садочки. Я же знаю як важко садочку купити хороші меблі. Вони мають бути красивими та різнокольоровими, щоб маляткам було весело гратися там. Для цього не підходять дешеві сірі офісні меблі. Скільки ж треба буде часу, щоб відновити стіни, дахи, купити нові меблі? [&hellip;]
- [Непокаране зло повертається (не знаю чи варто ставити 18+)](https://kilok.art/Nepokarane-zlo-povertayetsya-ne-znayu-ch/): Пару років тому я побачив жахливі кінокадри. Можливо, я занадто чутливий, але від вигляду спотворених тіл тоді мене ледь не знудило. Тому в той час я вирішив ці кадри не поширювати. Врешті, там йшлося про злочини давно минулих часів. Навіщо збуджувати зайву ненависть проти росіян? Зараз у нас з ними інший рахунок: за Крим, за Донбас. Але статтю написав. Тепер, після Бучі та Ірпеня, не бачу сенсу замовчувати правду. Маємо чітко усвідомлювати: росія прийшла сюди, щоб знищувати українців. Вона вже робила це раніше і буде робити знову скрізь, де зможе. Винищення всіх, хто чогось вже досяг у житті, і запровадження російської [&hellip;]
- [Україна знову в огні. Довженко про війну](https://kilok.art/Ukrayina-znovu-v-ogni-Dovzhenko-pro-vijn/): Не знаю, чи варто зараз рекомендувати нашим читачам до «воєнної бібліотеки» «Щоденник» Довженка. Надто багато в ньому болю, і неприємної правди, й апокаліптичних картин війни. Вирішуйте для себе. Але в роки війни писав він і тексти для широкого загалу, і вже вони грають на внутрішніх струнах читача, пробуджуючи потрібні у воєнний час емоції — гнів, зневагу до ворога, впевненість у перемозі та її важливості для світу. Це те, що нам потрібно й зараз. Так, Довженко працював у радянській ідеологічній системі, проте думав і писав про українців і для українців. Крім того, він, навіть пишучи на так звані «гостроактуальні» для того часу [&hellip;]
- [російська традиція](https://kilok.art/rosijska-tradycziya/): Вчора на очі потрапили на censor.net фото того, що слуги бункерного любителя вбивств зробили з книгарнею у Херсоні. Місті, яке майже не постраждало від бойових дій. Але ж загарбники не можуть спати спокійно, якщо щось десь не зруйновано. Здавалося б, ну що тут такого, особливо на фоні Маріуполя. Але на справді це своєрідна традиція, архетипна дія болотних варварів. Знищуючи культуру, вони сподіваються, що наступне покоління завойованих виросте на їх ідеалах. Тому головний приціл – дитячі книжки … Свого часу мене вразила подібна історія, яка відбулась під час окупації Львова російським військом на початку Першої світової війни. Її описав у свої спогадах [&hellip;]
- [За що б'ються наші вояки](https://kilok.art/Za-shho-byutsya-nashi-voyaky/): В часи Другої світової війни в Сполучених Штатах був створений кількасерійний документальний фільм «Чому ми сражаємось?». Над ним працювали кращі фахівці довоєнного кіно. Він у вкрай доступній формі розповідав про злочини вчиненні державами вісі протягом війни. Сьогодні нам не треба розповідати про злочини російських загарбників. Вони їх творять стільки, що і хотів би не знати, не сховаєшся. Але як сформулювати ось це «Чому ми сражаємось?» просто і коротко, так щоб було зрозуміло не тільки нам, а і людям в інших країнах? Вчора я наштовхнувся на інтерв&#8217;ю, яке, на мій погляд, дає вичерпну відповідь на це питання. Журналіст розмовляє з матір&#8217;ю окупанта, [&hellip;]
- [Ціна терору](https://kilok.art/CZina-teroru/): Сьогодні провідною ознакою російського вторгнення в Україну став терор. Терор проти цивільного населення. Це давня історична традиція наших північних заклятих сусідів. Її можна відслідкувати від самих початків московської держави. При чому, час та технічний прогрес не змінили справі на краще, а скоріше навпаки, дозволили поставити терор на індустріальну основу. Чого такім чином домагається вождь військових злочинів, зрозуміло. І останні сторіччя ніби дають йому підставі думати шо все знову спрацює. Проте, здається, шо вбивці дітей звикли заглядати лише на 100-150 років у глибину віків. Я ж пропоную розглянуту більш давній приклад, який, на мою думку краще відповідає розвитку нашої ситуації. Початки людської [&hellip;]
- [Звідки ростуть ноги у російського плану війни](https://kilok.art/Zvidky-rostut-nogy-u-rosijskogo-pla/): Попри поступове усихання каналів інтернету на мокшанських болотах, різноманітні російські «експерти» намагаються залишити там свої, можливо останні цифрові сліди. Серед цього інформаційного шуму можна виділити дві пов&#8217;язані між собою думки, що повторюються у різних формах любителями «величі». Перше, це розчарування, що кількаденна операція так затягнулась. Можна навіть побачити окремі звинувачення деяких генералів у непрофесіоналізмі. Цікаво, чи це карається згідно нових російських законів? При цьому більшість незадоволених намагаються себе заспокоїти прикладами різних більш довгих операцій з часів другої світової. Вважають, що треба ще трошки «додавити». Друга думка – російський план є шедевром військового планування. Він неперевершений, унікальний, геніальний, нічого подібного ніколи не [&hellip;]
- [Чому росіяни творять такі звірства?](https://kilok.art/CHomu-rosiyany-tvoryat-taki-zvirstva/): Сьогодні, те що відбувається з Маріуполем, Бучею, Ірпенем, Черніговом, Сумами та іншими міста та селищами змушує багатьох в Європі та у декого в Україні задати питання: «Як так можна?». Як правило, ми собі відповідаємо що причиною тут — доктрина російської армії та психологія її, якщо можна так висловитись, «вояків». Це безперечно так, але залишається питання раціональності такої поведінки, адже росіяни хочуть в тій чи інший формі приєднати ці території до свої імперії. Тож навіщо їм знищені міста з залишками населення яке буде ненавидіти їх поколіннями? Здається це все якась дурість або прорахунки росіян. Але це тільки на перший погляд. По-перше, росіяни [&hellip;]
- [Старі пісні про головне](https://kilok.art/Stari-pisni-pro-golovne/)
- [Пісня про окупантів](https://kilok.art/Pisnya-pro-okupantiv/): Сто років тому росіяни намагались завоювати Україну, потім написали епічні пісні про це … Вони співають їх і досі. Одна з них добре лягає на сьогоднішні події.
- [Причини Чорнобаївки](https://kilok.art/Prychyny-CHornobayivky/): Багато хто дивується причинам Чорнобаївського серіалу, аналогічним російським спробам навести переправу через Ірпінь та іншим подібним історіям. Пояснення тут просте, російська армія має глибокі історичні традиції, корені багатьох із них лежать у принципі «баби ще нарожають». І хоча зараз ситуація з поповненнями у воїнів великої дороги не дуже, але традиції помирають тяжко … Ось що писав про це Фрідріх-Вільгельм фон Меллентін, німецький генерал часів другої світової війни: Ведення бойових дій росіянами, особливо в наступі, характеризується використанням великої кількості живої сили та техніки, які командування часто вводить у бій нерозважливо та вперто, проте досягає успіху. Росіяни завжди славилися своєю зневагою до смерті; [&hellip;]
- [Про сирійців, лосів та цар-пушку](https://kilok.art/Pro-syrijcziv-losiv-ta-czar-pushku/): У новинах можна прочитати що на допомогу другій армії світу вирушають сирійці, що мають значний досвід вуличних боїв (наприклад в Алеппо, який, мабуть, має дуже знадобитися росіянам у Маріуполі). Не буду детально нагадувати, що перемогти в Сирії асадівці змогли тільки за допомоги північних косплеєрів. Але цікаво інше, невже за допомогою «військових зборів» зайвохромосомні не могли набрати відповідної кількості убивць у себе дома? І гроші, і дозвіл грабувати, все як люблять представники великої культури. Тим більше, підтримка душегубної операції у північних болотах гучна, як жаб&#8217;ячі співи у період розмноження. Мабуть зрозуміти хитрий задум бункерного затворника можна якщо на додачу до сирійців згадати [&hellip;]
- [Вождь та його прислужники](https://kilok.art/Vozhd-ta-jogo-prysluzhnyky/): В останні дні (сподіваюсь і в прямому і в переносному сенсі, да не побачить цих слів усюдисущій фейсбук) кремлівський любитель косплея має відчувати невимовну радість. Все нові і нові сцени з історії його улюбленої війни відтворюються його відданим народом. Мабуть вже не один раз володар мордору відчув себе у ролі Сталіна, якому один з його генералів доповідав десь так: «Товариш Сталін, наступ розвивається успішно, але підкиньте мені ще пару дивізій, у мене солдати скінчились …» Взагалі, здається, ми пропустили вкрай цікавий поворот у справі примирення і прощення масштабно розгорнутогої на північних болотах.&nbsp; Років із 15 тому там було прийняте рішення про [&hellip;]
- [Нинішня війна та твори Азімова](https://kilok.art/Nynishnya-vijna-ta-tvory-Azimova/): У попередніх дописах я наводив фрагменти з книги «Стратегія непрямих дій», які давали нам можливість оцінити події нинішньої війни з точки зору історичного досвіду. Це була серйозна література. Сьогодні хочу запропонувати погляд на сучасні події на основі більш легкої літератури. Нещодавно на екрани вийшов серіал &#8220;Foundation&#8221; за романом Айзека Азімова. Серед циклу книг автора на цю тему є роман &#8220;Foundation and empire&#8221;. Сучасна росія є скоріше лубочною пародією на Імперію, яку описує автор. Адже на відміну від Римської, Британської, Австро-угорської та багатьох інших імперій росія майже ніколи (за виключенням кількох дуже коротких проміжків часу) не створювала умов для широких верств своїх [&hellip;]
- [До чого все йде](https://kilok.art/Do-chogo-vse-jde/): Життя покаже чим завершиться російсько-українська війна (2014-?). Я певен що Росія зазнає поразки в тій чи іншій формі. І хоча ми не можемо передбачити точні результати війни, проте тенденції її розвитку на основі використаних Росією методів нам можуть підказати військові теоретики. Проте те, як завершилась епопея попередника Путіна у останньому, четвертому фрагменті з книги Безіла Ліддел Гарта «Стратегія непрямих дій». Гітлер ще далі розвинув мистецтво наступальної стратегії. Він краще, ніж будь-який з його супротивників, опанував мистецтво проведення першого етапу великої стратегії, а саме розвитку та координування всіх видів військових приготувань та всіх можливих засобів, які можуть бути використані для впливу на [&hellip;]
- [Методи Путлера](https://kilok.art/Metody-Putlera/): Дії Росії в останні тижні (і навіть роки) здаються гротескним косплеєм націонал-соціалістичної Німеччини. Дійсно ми бачимо дуже багато аналогій, проте історія грає з нами злий жарт. Гітлер не був винахідником багатьох методів, які Німеччина під його керівництвом застосовувала в роки Другої світової війни. Фюрер набирався досвіду з різних джерел, в тому числі у большевиків, методи яких вважав дуже ефективними. А багато їх «винаходів» стали розвитком давніх російських підходів, і були вперше застосовані саме в Україні у 1917-1921 роках. І дивлячись на сьогоднішні звірячі обстріли мирних кварталів українських міст мені згадується в першу чергу кількаденний артилерійський обстріл Києва армією Муравйова на початку [&hellip;]
- [Одна з причин невтручання Заходу у військові дії](https://kilok.art/Odna-z-prychyn-nevtruchannya-Zahodu-u-vij/): Продовжую публікувати фрагменти з книги англійського військового теоретика Безіла Генрі Ліддел Гарта «Стратегія непрямих дій». На мій погляд аналіз наведений й у цьому фрагменті є неповним, адже не враховує активної політики СРСР. Але цей автор має великий авторитет серед західної військово-політичної еліти, і я думаю, що рішення по допомозі Україні приймаються з урахуванням викладеного нижче. У березні 1938 р. Гітлер вторгся в Австрію і охопив у такий спосіб фланг Чехословаччини, розбивши одночасно ланцюги, якими Франція опоясала Німеччину після Першої Світової війни. У вересні 1938 р. у результаті Мюнхенського угоди Гітлер не тільки захопив Судетську область, а й паралізував Чехословаччину у стратегічному [&hellip;]
- [Курс Путлера](https://kilok.art/Kurs-Putlera/): До 24го числа я багато писав про те, як росія готувала війну проти України за допомогою своєї пропаганди, як використовувала нашу власну силу щоб підготувати нашу окупацію Криму та інших територій України. Зараз часто порівнюють Путіна з Гітлером, а останні тижні з вереснем 1939 року. Щоб зрозуміти наскільки успішно Путін косплеїть фюрера, і зрозуміти наскільки правильно західні країни реагують на це, пропоную читачам ознайомитись з аналізом дій Гітлера зробленим англійським військовим теоретиком Безілом Генрі Ліддел Гартом у книзі «Стратегія непрямих дій». Цей фрагмент присвячений початковому етапу агресії в Європі. На війні важливо не допускати недооцінки своїх супротивників. Не менш важливо розуміти [&hellip;]
- [Трохи графіки про війну. Можете вільно користуватись](https://kilok.art/Trohy-grafiky-pro-vijnu-Mozhete-vilno/)
- [Мотиваційне відео](https://kilok.art/Motyvaczijne-video/)
- [Підмога (18+)](https://kilok.art/Pidmoga-18/): Щоб збадьоритися чим було &#8230; Пісня звідси :
- [Голуб миру на танку, або дещо про російську пропаганду в кіно. Частина І](https://kilok.art/Golub-myru-na-tanku-abo-deshho-pro-rosijs/): Російське пропагандистське кіно – як відомо, «мистецтво» для людей з міцними нервами і не менш міцним стравоходом. Утім, кінознавці – люди всеїдні, тож ми подивилися декілька зразків росагіткіно і готові провести вас колами альтернативної реальності, в якій Росія виступає мирною визволителькою, а Україна, Грузія і Захід – лютими завойовниками. Заодно черговий раз глянемо на технології формування пропагандистської картинки. Зрештою, фейк і агітаційне мистецтво – досить близькі родичі, опробуване в одному легко переноситься в друге… Головний посил інформаційний посил такого кіно – очікувано, визволення територій, які його потребують. Знову ж таки очевидно, але проговоримо: Росія тут виступає захисницею і миротворицею, країна, в [&hellip;]
- [Залп сміхом по ворогу](https://kilok.art/Zalp-smihom-po-vorogu/): Руїни Кремля, Путін, що плазує перед українським воїном, а той, розправивши архангельські крила і здійнявши вогненного меча, провіщає йому суд Божий – мрія, сон золотий кожного українця… і водночас – перша сцена патріотичної комедії Володимира Тихого «Наші котики». (Як же тут стриматися, щоб не поставити?) Омріяна картина ця, втім, виявляється сном і тут: насправді фільм присвячено подіям далекого-недавнього 2014 року, коли російська агресія набирала обертів, а добровольці чи не активніше і успішніше, ніж державна система, рятували Україну. Невеликий загін таких охітних, що успішно розгромлює всі російські й сепаратистські загони, а заразом «виховує» наївну журналістку в правильному патріотичному дусі – нехитрий зміст [&hellip;]
- [Кіноклуб оборони України](https://kilok.art/Kinoklub-oborony-Ukrayiny/): Сьогодні багато хто переймається питанням, чи підуть росіяни у великий наступ. Кожен день мені дзвонять знайомі, аби обговорити його перспективи. Що ж, поживемо, побачимо. Наразі наближається вечір неділі, тому для тих, хто не зайнятий в укріпленні оборони України, саме час подивитись тематичне кіно. Візьму на себе сміливість порекомендувати дещо з запасів світового кінематографу. Росіяни за останні сторіччя встигли не раз повоювати зі своїми сусідами, і хоча їхня пропаганда любить виставляти їх непереможними, але це не так. Звичайно, самі вони про це кіно не знімали… 1. Nihonkai daikaisen (Велика битва у Японському морі) — японський фільм 1969 року, присвячений ключовій битві російсько-японської [&hellip;]
- [Із Циндао в Київ через Відень](https://kilok.art/Iz-CZyndao-v-Kyyiv-cherez-Viden/): Стаття опублікована на сайті газети &#8220;Кримська Світлиця&#8221; Нещодавно Видавництво Марка Мельника випустило в світ історико-пригодницький роман Івана Канівця «Циндао – Відень – Київ». Автор – кінорежисер. Народився в Києві у 1978 році. Закінчив Київський політехнічний інститут, а також університет культури і мистецтв і імені І.К. Карпенка-Карого. Через захоплення історією, з початку сторіччя працює над документальними фільмами про минувшину України. З 2009 року висвітлює в кіно боротьбу українців за волю в перші десятиріччя ХХ століття.Іван Канівець – автор сценаріїв і режисер документальних фільмів: «Тризуб Нептуна» (2010 р.) &#8211; про підняття українських прапорів Чорноморським флотом у Севастополі в 1918 році, «Українська революція за [&hellip;]
- [Російська пропаганда в кіно: перший український культурний фронт і його поразка](https://kilok.art/deshho-pro-kino-yak-pershyj-ukrayinskyj-fr/): Сьогодні експерти говорять що для швидкого підвищення обороноздатності нам дуже важливе постачання новітньої протитанкової та протиповітряної зброї. З цим важко посперечатись. Але навіть за умови формального закінчення війни, протистояння з Росією нікуди не дінеться у &nbsp;найближчі роки. Про те, що нам потрібно у більш віддаленій перспективі, йдеться у статті «Дещо про кіно як перший український фронт та його поразку». Одним із важливих інструментів цієї боротьби стала російська пропаганда в кіно, яка протягом багатьох років формувала сприйняття України у масовій культурі. Стаття надрукована в журналі «Кіно-Театр» №5 (вересень-жовтень) 2021 під назвою &#8220;Дещо про кіно як перший український фронт та його поразку&#8221; За [&hellip;]
- [Вітаємо усіх з Днем Соборності!](https://kilok.art/Vitayemo-usih-z-Dnem-Sobornosti/): Щороку 22 січня ми згадуємо проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році. Ця дата була обрана спеціально, як перша річниця IV Універсалу, яким було проголошено незалежність України. В романі &#8220;Циндао-Відень-Київ&#8221; йдеться про події пов’язані з боротьбою за незалежність у 1918 році. З нагоди сьогоднішнього свята, для тих, хто замовить книгу з набором поштівок або 3D-буклетом, пересилка Укрпоштою або Новою поштою за наш рахунок. Пропозиція діє до кінця понеділка 24-го січня при замовленні через сайт або фейсбук &#8220;Циндао-Відень-Київ&#8221;. Ось фрагмент з роману про ці події: «Прокинувся Олександр від того, що хтось сильно термосив його [&hellip;]
- [Про наш новий календар - на Армія FM!](https://kilok.art/Pro-nash-novyj-kalendar-na-Armiya-fm/): Нагадуємо, що безкоштовні примірники для розповсюдження по військових частинах, навчальних закладах, ГО тощо наразі є, але їхня кількість меншає з кожним днем. Тож поспішайте замовити для своєї організації!
- [Вчора ми нарешті отримали зразок календаря!](https://kilok.art/Vchora-my-nareshti-otrymaly-zrazok-kale/): Вчора ми нарешті отримали зразок календаря! Повний наклад матимемо на руках 4-го січня. Дякуємо усім, хто надсилає заявки на безкоштовний наклад, а також тим, хто купує календар! Завдяки лондонській діаспорі ми вже п’ятий рік поспіль маємо можливість надрукувати наклад для безкоштовної роздачі по військовим частинам та навчальним закладам. У переддень Нового року особливо хочеться зробити щось для людей, які є нашим щитом проти агресії Росії. Тож не соромтесь замовляти безкоштовний примірник! Поки що маємо достатній запас!
- [Від Жовтого моря до Сивих Карпат](https://kilok.art/Vid-ZHovtogo-morya-do-Syvyh-Karpat/): У&nbsp;Синій залі Будинку кіно (м. Київ), відбулася презентація історично-пригодницького роману Івана Канівця «Циндао-Відень-Київ». Автор&nbsp;— режисер кількох документальних фільмів на&nbsp;тему Української революції 1917−1921 рр.; наразі він працює над документальним проектом у&nbsp;3D «Генерація волі». Зібрані для роботи матеріали, а&nbsp;також створений раніше сценарій пригодницького ігрового фільму, лягли в&nbsp;основу роману. Сюжет розгортається в&nbsp;часи Першої світової війни та&nbsp;Української революції. Головний герой&nbsp;— юний львів’янин Олександр&nbsp;— в&nbsp;ході подій формується як&nbsp;особистість та&nbsp;визначається з&nbsp;власною ідентичністю. Він вільно володіє російською, польською, німецькою. Він товаришує з&nbsp;представниками цих націй. І&nbsp;всі кличуть його до&nbsp;себе. Він знає, що&nbsp;є&nbsp;українцем. Але що&nbsp;таке бути українцем тоді в&nbsp;межах імперії? Одна не&nbsp;визнає такого народу взагалі, інша нібито визнає, проте ставиться [&hellip;]
- [Календар на 2022 рік](https://kilok.art/Kalendar-na-2022-rik/): В історії нашого народу багато героїв. Коли країна опинялась у небезпеці, тисячі українців ставали на її захист. Так відбувається зараз, так було і сто років тому. На жаль, ми часто забуваємо, як боролися за нашу свободу наші діди та прадіди. Цей календар — спроба ще раз нагадати про буремні події Української революції 1917–1921 років. Він створений на матеріалах історично-пригодницького роману Івана Канівця «Циндао-Відень-Київ». Головний герой книги — вигаданий персонаж, але у вирі карколомних подій часу він постійно опиняється серед відомих історичних діячів. Андрій Мельник рятує його від смерті в бою, Євген Коновалець допомагає вийти з депресії, Симон Петлюра віддає наказ на [&hellip;]
- [Про дату Різдва та очікування російського наступу](https://kilok.art/Pro-datu-Rizdva-ta-ochikuvannya-rosijs/): Наша країна сьогодні існує у певному роздвоєнні. Так, життя йде своїм ходом, всі готуються до зустрічі Нового року. В той же час, думки багатьох займає питання: чи підуть російські війська у широкий наступ з метою окупації більшої частини України? Реально в тій чи іншій формі до вторгнення готується (тікати або битися) критична меншість, тим не менш, думають про це майже всі. Нещодавно був на презентації одного доволі серйозного наукового збірника, і першою темою для розмов запрошених авторів стала: чи підуть росіяни в наступ. Для ширшого загалу це питання часто звучить як: чи розпочнуть росіяни війну з Україною? Хоча для тих, хто [&hellip;]
- [Замовляйте календар на 2022 рік!](https://kilok.art/Zamovlyajte-kalendar-na-2022-rik/): Замовлення календаря на 2022 рік! Від сьогодні можна зробити замовлення на комерційний наклад історичного календаря за матеріалами роману «Циндао-Відень-Київ». Вартість одного екземпляра — 200 грн. Будемо відправляти календар поштою, як тільки отримаємо наклад з друкарні. Вартість пересилки — за рахунок замовника. Ті, хто відвідали презентацію у Львові, а також зробили передзамовлення на роман, зможуть отримати календар зі знижкою у 20%. Ті, хто відвідав презентацію у Києві та мають відповідний промокод, зможуть придбати його зі знижкою у 15%. Заявки надсилайте у приват Циндао-Відень-Київ. Нагадуємо, що ще можна зробити замовлення на БЕЗКОШТОВН??Й екземпляр календаря. Завдяки лондонській діаспорі він надається представникам навчальних закладах, військових [&hellip;]
- [Документ і вигадка в історичному романі: як створювався роман «Циндао–Відень–Київ»](https://kilok.art/pro-spravzhni-ta-vygadani-syuzhety/): Пишучи історичний роман про Українську революцію «Циндао–Відень–Київ», важливо було провести межу між документально підтвердженими фактами та художнім домислом. У цій роботі я постійно ставив собі питання: як поєднуються документ і вигадка в історичному романі. Як український режисер-документаліст, я довгі роки був проти того, щоб в художніх творах про нашу історію використовувати вигадані сюжети. Розрахунок був простий. Ми ж її довгий час не вивчали, отже, погано знаємо навіть головних діячів кожної епохи, а що вже казати про інших? При цьому маємо таку кількість надзвичайно цікавих біографій, що можна знімати в будь-якому жанрі… Наприклад: скромний хлопчик із Жовкви, Любомир Романків, у 1957 році [&hellip;]
- [Готуємо календар на 2022 рік!](https://kilok.art/Gotuyemo-kalendar-na-2022-rik/): Незабаром розповімо докладніше.
- [Іван Канівець в гостях у Громадського радіо.](https://kilok.art/Ivan-Kanivecz-v-gostyah-u-Gromadskogo/): Між реальністю й&nbsp;вигадкою: історичні події й&nbsp;персонажі в&nbsp;літературі й&nbsp;кінематографі в&nbsp;історичному пригодницькому романі Івана Канівця «Циндао-Відень-Київ». Ведучі Василь Шандро Гостi Іван Канівець Читати та слухати
- [Інтерв'ю на радіо](https://kilok.art/Intervyu-na-radio/): Про роботу над романом “Циндао-Відень-Київ” в ефірі Армія FM розповів письменник та кінорежисер Іван Канівець, який присвятив свою творчість висвітленню Української революції 1917–1921 років. Наталія Шмарко: Як виникла ідея роману і чому саме така назва? Іван Канівець: Сам роман складається з трьох частин. У першій події розгортаються в китайському місті Циндао, яке в 1914 році було колонією Німецької імперії. Початок Першої світової війни. Юнак тільки закінчив навчання у Львівській гімназії і вирушив із друзями в навколосвітню подорож. Друга частина – розповідь про те, як йому вдалося повернутися через фронти світової війни до Львова, який на той час був частиною Австро-Угорської імперії. [&hellip;]
- [Ранкова кава на армія ФМ](https://kilok.art/Rankova-kava-na-armiya-FM/): Говоримо про історично &#8211; пригодницький роман &#8220;Циндао &#8211; Відень &#8211; Київ&#8221;, наш гість &#8211; письменник Іван Канівець.
- [Презентація книги «Циндао-Відень-Київ» у стінах ліцею](https://kilok.art/Prezentacziya-knygy-CZyndao-Viden-Kyyi/): 9 грудня 2021 року в бібліотеці Київського військового ліцею імені Івана Богуна відбулася зустріч богунців з Іваном Канівецьким, автором книги «Циндао-Відень-Київ», що присвятив свою творчість висвітленню Української революції 1917–1921 років.Також, захоплюючись історією, пан Іван працював над документальними фільмами про минуле України та боротьбу українців за волю в перші десятиріччя ХХ ст. Іван Канівець розповів про маловідомі та цікаві факти з історії створення української армії та в підтвердження цих фактів надав можливість подивитися рідкісні&nbsp; фото тих часів. На згадку про зустріч Іван подарував дві свої авторські книжки ліцею. Цю зустріч для ліцеїстів організували та провели вчителі підкомісії з суспільних дисциплін. Оригінал статті
- [Презентація історично-пригодницького роману Івана Канівця «Циндао-Відень-Київ»](https://kilok.art/Prezentacziya-istorychno-prygodnyczkog/): Нарешті!Презентація історично-пригодницького роману Івана Канівця «Циндао-Відень-Київ» у Києві!16 грудня о 18:30 у Синій залі Будинку кіно будемо раді бачити всіх шанувальників історії Української революції 1917-1921 рр. Якщо австрійці, росіяни, поляки та українці готові вважати тебе за свого, то ким ти є? Що має робити українець, коли найбільші імперії світу зійшлися у смертельному двобої? Який у нього вибір? Як не втратити кохання, коли руйнується світ навколо? З такими питаннями стикається юнак — головний герой цього сюжету. Тяжкі випробування формуватимуть його характер, і доля постійно ставитиме перед вибором. На його очах і за його участі відбудуться події, що визначать новітню історію України. Авантюрні [&hellip;]
- [Вітаємо усіх оборонців України зі святом!](https://kilok.art/Vitayemo-usih-oboroncziv-Ukrayiny-zi-svya/)
- [Дещо про історію війська України до 30-річчя ЗСУ](https://kilok.art/Deshho-pro-istoriyu-vijska-Ukrayiny-do-30-r/): Ми відзначаємо велике свято, можливо, одне з найбільших у воюючій країні — ювілей її збройних сил. 30 років тому Верховна рада ухвалила Закон України «Про Збройні сили України», за яким святкуємо цей день. У 1991-му році Збройні сили України утворювались як військо нової країни, складалися вони в першу чергу з розташованих на наших теренах частин армії СРСР. Але сьогоднішні Збройні сили є, принаймні, функціонально, спадкоємцями армії УНР. Навесні 1918-го року армія новоутвореної держави мала звільнити Крим та частини нинішніх Донецької та Луганської областей. І звільнила. Тоді. Щоправда, робила це в союзі з німецькою армією і на фоні серйозної кризи в Росії. [&hellip;]
- [Третій тізер роману «Циндао-Відень-Київ» доступний для перегляду!](https://kilok.art/Tretij-tizer-romanu-CZyndao-Viden-Ky/): Говорили: у січні місяці російська армія буде готова йти на Київ. І вона прийшла. Рік 1918-тий.
- [До 30-річчя Збройних Сил України!](https://kilok.art/Do-30-richchya-Zbrojnyh-Syl-Ukrayiny/): В романі «Циндао-Відень-Київ» на основі документальних джерел показані перші бої війни за незалежність 100 років тому, а ще: висвітлені історіі створення Січових Стрільців, Першого українського авіазагону, описане прийняття Четвертого універсалу – фактичної декларації незалежності України. Тому, сподіваємось, серед читачів книги буде багато військових, яким цікава історія збройних сил нашої країни. З 2-го по 7-ме грудня включно вартість книги з додатковими матеріалами знижена. І повний подарунковий набір, в який входять 6 поштівок на основі ілюстрацій з роману та 3D-буклет, тепер коштує 475 гривень.
- [Про Майдан](https://kilok.art/Pro-Majdan/): В цей день у 2013 році наше життя пішло іншою колією, хоча мало хто це одразу збагнув. У кожного був свій початок Майдану. Для мене він стався зовсім випадково. Я був на церемонії вшанування загиблих під час Голодомору, і там неочікувано зустрів журналістку Вікторію Скубу з чоловіком. Після завершення заходу вони запропонували підкинути мене машиною до метро. Чому б ні? Дорогою до Майдану Незалежності сказали, що хочуть зайти туди: нібито Мустафа Найєм скликає людей на демонстрацію за підписання асоціації. Захотілося піти з ними. Тоді не дуже вразило побачене. Люди зібрались, але їх було не так і багато. І, головне, їх настрій&#8230; [&hellip;]
- [Перемога над піратами](https://kilok.art/Peremoga-nad-piratamy/): Нещодавно ми писали що наші російські «брати» вирішили трохи підзаробити на нашому фільмі. Сьогодні у нас маленька перемога. За нашою скаргою піратський контент було видалено з Youtube. Більше пісня з нашого фільму, яку співає Тарас Компаніченко, не входить до збірки «Russian Music»!
- [Другий тізер роману «Циндао-Відень-Київ» доступний для перегляду!](https://kilok.art/Drugyj-tizer-romanu-CZyndao-Viden-Ky/)
- [Російське піратство](https://kilok.art/Rosijske-piratstvo/): Наші російські «брати» (або «партнери», як мене просили їх називати представники влади до 2014 року), не перестають дивувати! Здавалося б, фільм «Українська революція за спогадами Всеволода Петріва» не має їм сильно подобатись. Зрештою, вони там програли, ми виграли. Але, виявляється, вони й на нашому фільмі вирішили трохи підзаробити! Виставили собі в youtube пісню звідти, яку виконує Тарас Компаніченко з Хорея Козацька &#8211; Chorea Kozacky: https://youtu.be/o2mHsj8deGI Причому, як виявилось це ще й «Russian Music»! Фантастика. Оформили сьогодні через youtube скаргу на порушення авторських прав. Цікаво, що при внесенні скарги треба було погодитись на умову: що якщо youtube визнає її неправомірною, то канал [&hellip;]
- [Повний наклад роману «Циндао-Відень-Київ»](https://kilok.art/Povnyj-naklad-romanu-CZyndao-Viden-K/): Маємо велике свято: нарешті отримали повний наклад роману «Циндао-Відень-Київ»! Дякуємо Видавництво Марка Мельника за плідну співпрацю! Починаємо розсилати попередні замовлення. Ми дуже вдячні усім, хто замовив книгу наперед: тим самим ви допомогли розрахуватися за друк. На жаль, поки що не можемо сказати, як і коли відбудеться презентація в Києві: ситуація з коронавірусом, як добре відомо, складна. Як варіант, організуємо захід онлайн. Слідкуйте за нашими повідомленнями на сайті та сторінці роману у Facebook.
- [Наклад «Циндао-Відень-Київ» буде готовий 11-го листопада](https://kilok.art/Naklad-CZyndao-Viden-Kyyiv-bude-goto/): Шановні замовники роману «Циндао-Відень-Київ»! За свіжою інформацією з друкарні, наклад книги буде готовий 11-го листопада. Почнемо розсилати книги, щойно одержимо. Перепрошуємо за вимушену затримку! Для тих, хто ще не замовив книгу, приємна новина: термін попереднього замовлення, відповідно, подовжено до 11-го числа включно. До цього часу можна придбати книгу та супутні матеріали з 10%-ю знижкою та підписом від автора. Також усі, хто зробить попереднє замовлення, отримають знижку на календар на 2021 рік за мотивами роману.
- [Україна в «Цивілізації»](https://kilok.art/Ukrayina-v-CZyvilizacziyi/): Стаття для тих, кому цікаво, як Україну бачать у світі … комп&#8217;ютерних ігр. (А це тільки для сервісу Steam 120 мільйонів активних користувачів у 2020 році) Коли я був маленький (а це давненько, в часи пізнього СРСР), діти гралися в м&#8217;яча у дворі; ще влітку була популярна гра у «бризкалки», які робили з пляшок від радянського прального порошку, вставляючи в кришку як «дуло» корпус від кулькової ручки. Я теж, бувало, в таке грався, але мав і іншу, важливішу розвагу, до якої приєднувалися усі мої друзі. У мене вдома був комп&#8217;ютер, тож можна було грати в ігри. В ті часи персональний комп&#8217;ютер [&hellip;]
- [Перший тізер роману «Циндао-Відень-Київ» доступний для перегляду!](https://kilok.art/Pershyj-tizer-romanu-CZyndao-Viden-Ky/): Сьогодні о 20.00 на платформі YouTube презентуємо перше коротке відео, присвячене роману «Циндао-Відень-Київ»! Запрошуємо долучитися до особистого спілкування з автором роману у коментарях!
- [Маска у транспорті (у ХХІ сторіччі)](https://kilok.art/Maska-u-transporti-u-HHI-storichchi/): На фоні умов карантину та транспортних обмежень в Києві, що вступили в дію сьогодні, згадалися роздуми британського вояка часів Першої світової війни (лондонця, не довчився на лікаря). Оригіналу під руками не маю, тому передаю близько до тексту: Після страшних подій на Іпрі [перша в світі газова атака– І.К.] маска все більше входить в наше життя. Вона з&#8217;явилася раніше, після важких позиційних боїв осені 1914 року, коли сморід від десятків тисяч трупів, що опинилися між ворогуючими сторонами, не давав жити та дихати тим, хто ще залишався живим. Спочатку це була звичайна марлева пов&#8217;язка, яку всі робили самі, і яку треба було носити [&hellip;]
- [«Легіон. Хроніка УГА 1918-1919 рр.»: кіно про народження національної армії... і не лише](https://kilok.art/Legion-Hronika-UGA-1918-1919-rr-kino-pro-nar/): Вперше опубліковано: Пащенко Анастасія. Бої Української Галицької Армії // Кіно-Театр. &#8211; 2016. &#8211; №2. &#8211; С. 6-7. «Легіон. Хроніка Української Галицької Армії 1918-1919 рр.» Сценарист: Олександр Пагіря Режисер і оператор: Тарас Химич Оповідачі: Віктор Власенко, Януш Юхницький, Владислав Лучишин, Бернард Уліат Invert pictures, 2015 Як народжується національна армія? Питання, що ставиться на кожному етапі державотворення. Гостро постало воно і сьогодні, в час, коли сформована раніше військова структура проходить правдивий гарт (доводячи власну недосконалість і необхідність реформування). Тому з особливим інтересом зараз сприймаються кінороботи, присвячені історії українського війська. Зокрема, цікаві паралелі можна побачити між подіями у відродженій Україні 1917 і 2013 років… [&hellip;]
- [Анімаційні світи Давида Черкаського](https://kilok.art/animaczijni-svity-davyda-cherkaskogo/): 1. Від памфлета до притчі В історію світового кіно 1960-ті роки увійшли як період піднесення, причому не лише ігрового авторського кінематографу, але й анімації. В Україні, зокрема, в цей час відбувається нове її народження після тривалої паузи (перший період – 1920-1930-ті роки): у 1959 році, постановою ради міністрів УРСР, при Київнаукфільмі відкривається цех художньої мультиплікації. Очолив його представник «першого покоління» українських аніматорів Іполит Лазарчук, до якого долучилися Ніна Василенко, Ірина Гурвич і творча молодь – Цезар Оршанський, Алла Грачова, Марк Драйцун та ін.[1] Серед них – і одна з найяскравіших постатей в історії вітчизняної (і не лише) анімації Давид Черкаський. Дебютом [&hellip;]
- [Фантазійний кіноколаж від Веса Андерсона](https://kilok.art/Fantazijnyj-kinokolazh-vid-Vesa-Ander/): Створивши фантазійну картину модерну в «Готелі «Будапешт»», Вес Андерсон знов показує себе тонким стилістом у ««Французький вісник» від «Ліберті, Канзас Івнінґ Сан»». Цього разу матеріалом йому слугують французькі сімдесяті… хоча одразу обмовимося: куди більше тут відчувається шалений дух 60-х. Отже, ««Французький вісник» від «Ліберті, Канзас Івнінґ Сан»» – назва дещо оксюморонна. Вона одразу задає «фільмову оптику»: Франція поглядом американців. Але – не «пересічного американця» (хоч мотив «американської глибинки» звучить і в назві часопису, і в яскраво-бадьорих пейзажах кукурудзяних полів). Це погляд американського інтелектуала, що знає, відчуває і, головне, любить свій предмет. Їхніми очима ми і бачимо – точніше, їхніми матеріалами «читаємо» [&hellip;]
- [Головний герой «Циндао-Відень-Київ»](https://kilok.art/Golovnyj-geroj-CZyndao-Viden-Kyyiv/): На сторінках роману «Циндао-Відень-Київ» можна зустріти багатьох історичних діячів, котрі боронили нашу країну в роки Української революції. Це і Євген Коновалець, і Андрій Мельник, і Симон Петлюра, і багато інших. Хоча книга вже друкується, але робота над матеріалами до неї продовжується. Наприклад, нещодавно завершений малюнок головного героя в однострої Галицько-Буковинського куреня Січових Стрільців. Він завершує галерею зображень, що демонструють еволюцію юнака від 1914 до 1918 років.
- [Гібридна війна, зрада та законодавці. (Частина друга)](https://kilok.art/Gibrydna-vijna-zrada-ta-zakonodavczi-CH-2/): Перша частина В Україні поширена думка, що гібридна війна з&#8217;явилася в 2014-му році як результат втілення на практиці теоретичної доктрини начальника Генштабу ЗС Росії Валерія Герасимова. Але вперше поняття гібридної війни відчули на собі саме ми, українці, у період 1917-1919-го років. Події того часу настільки збігаються з тим, що відбувалося у 2014-2015 роках, що стає зрозуміло: росіяни, на відміну від нас, добре вчили нашу історію. І робили з неї висновки. Захоплення українських кораблів у грудні 1917-го року відбувалось за таким самим сценарієм, як і в 2014-му. Саме в 1918 році на запит українських дипломатів, коли ж росіяни виведуть війська з території [&hellip;]
- [Гібридна війна, зрада та законодавці. (Частина перша)](https://kilok.art/Gibrydna-vijna-zrada-ta-zakonodavczi-CH/): В Україні поширена думка, що гібридна війна виникла в 2014-му році як результат втілення на практиці теоретичної доктрини начальника Генштабу ЗС Росії Валерія Герасимова. Хоча сам термін, як і його суть, були описані раніше, і геть безвідносно Росії. Про це можна прочитати тут. Тим не менш, Росія і до 2014-го року часто використовувала елементи гібридної війни. Цей метод сучасна РФ успадкувала від СРСР, а той ще від Росії царської. Щоб далеко не ходити за прикладами, давайте поглянемо на ХХ сторіччя. Була така історія, яка отримала назву «концесії на річці Ялу». В кінці ХІХ сторіччя російський купець з Владивостока Юлій Брінер (між [&hellip;]
- [«Останній поєдинок» Рідлі Скотта: в напрямку Середньовіччя](https://kilok.art/Ostannij-poyedynok-Ridli-Skotta-v-na/): &nbsp;Десь так на світанку своєї творчості Рідлі Скотт відзняв «Дуелянтів» (1977), психологічну драму на основі реальних подій, майже нереалістичну – як то нерідко буває в житті – історію про те, як двоє офіцерів наполеонівської армії роками раз за разом сходилися в герці. Був там свій герой (д’Юбер у виконанні Кіта Керредайна), був і антигерой (Феро – Гарві Кейтель) – протилежний полюс, переслідувач, «тінь». Гарві Кейтель і Кіт Керредайн у «Дуелянтах» Цього року режисер випустив у люди «Останній поєдинок», ніби закільцювавши свою творчість, чи, принаймні, якийсь значущий її відрізок. І знов – історична основа (лишень не наполеонівська доба, а Середньовіччя), знов Франція, [&hellip;]
- [Вінтажний Київ в автентичному 3D. Частина перша](https://kilok.art/Vintazhnyj-Kyyiv-v-avtentychnomu-3d-CHastyn/): Моє захоплення 3D-зображеннями розпочалося десь у 2015-му році, в період завершення роботи над фільмом «Українська революція за спогадами Всеволода Петріва». Не те щоб раніше не знав про існування подібних технологій. У мене, ще радянської дитини, були кілька значків та поштівок з нанесеними за допомогою поляризаційного покриття були кількома шарами зображення. В народі це називалося «голограми». Також мав радянський пристрій для перегляду стереозображень; переважно це були малюнки для дітей. В дитинстві те здавалося цікавою розвагою. З 2008-го року, коли був захоплений ідеєю краще роздивитися (в усіх сенсах цього слова) історію нашої визвольної боротьби, я неодноразово стикався з тим, що стереотипні уявлення, які [&hellip;]
- [Про одного з захисників України.](https://kilok.art/Pro-odnogo-z-zahysnykiv-Ukrayiny/): У кожного свята є своя специфіка. Іноді сформована роками та традиціями, іноді – самою темою для святкування. В день 14 жовтня я завжди гортаю книжки, присвячені визвольній боротьбі. Що шукаю? Не знаю. Може, щось, що пропустив, коли читав раніше… Цього 14 жовтня у мене в руках ««Подєбрадський полк» Армії УНР» Романа Коваля. Книга — скарб для кіновиробництва, як і багато інших книг цього автора. Там такі історії, такі долі людей, що їх не на один десяток фільмів вистачить. Може, як буде у нас справжнє українське кіно, то й знімуть … Але думаю про інше. Згадується вже такий далекий 2010 рік. Влада, [&hellip;]
- [Вітаємо усіх захисників і захисниць України зі святом!](https://kilok.art/Vitayemo-usih-zahysnykiv-i-zahysnycz-U/): Вітаємо усіх захисників і захисниць України зі святом! В ці дні, коли Росія черговий раз намагається стерти з політичної мапи Україну, ми пишаємось тими, хто став на наш захист! Завдяки вам, тим, хто продовжує традиції славного козацтва, військ УНР, УПА та інших оборонців України, над нашими містами сьогодні мирне небо. Ви зламали загарбницькі плани однієї з найпотужніших армій світу! Ви ділом довели право нашого народу на вільне існування, а наших дітей – на щасливе майбутнє. Ваші подвиги буде згадувати не одне покоління наших нащадків. Ми віримо у вас, бажаємо якнайшвидшої перемоги. Хай кожен із вас повернеться до своїх родин та обійняти [&hellip;]
- [До дня захисників і захисниць України!](https://kilok.art/Do-dnya-zahysnykiv-i-zahysnycz-Ukrayiny/): 14 жовтня, на Покрову, ми вже багато років вшановуємо українське військо. Згадуємо тих, хто не одне сторіччя боронив мирне життя нашого народу. Благодійний фонд «Героїка» реалізував багато проєктів зі збереження пам’яті про українських вояків. Ще у далекому 2010 році його засновники допомагали Іванові Канівцю творити фільм «Українська революція за спогадами Всеволода Петріва». Сьогодні прийшов час знову об’єднати зусилля. З кожного замовлення роману «Циндао-Відень-Київ», зробленого з 12 по 16 жовтня включно, 50 грн. буде передано до фонду «Героїка» на його проєкти. В романі описані перші у ХХ сторіччі українські військові підрозділи, зокрема легіон Січових Стрільців, Галицько-Буковинський курінь Січових Стрільців, Перший український авіаційний [&hellip;]
- [Іван Канівець говорив з Василем Шандро на радіо про роботу над романом "Циндао-Відень-Київ"](https://kilok.art/Ivan-Kanivecz-govoryv-z-Vasylem-SHandr/): Сьогодні в ефірі Українське радіо Іван Канівець говорив з Василем Шандро про те, як творити історичні фільми та книги. Слухайте про роботу над романом &#8220;Циндао-Відень-Київ&#8221; та особливості висвітлення української історії художніми засобами! http://www.nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html&#8230;
- [На сайті додано можливість попередньо переглянути фрагмент тексту "Циндао-Відень-Київ"](https://kilok.art/2112/): Раді повідомити: на сайті роману &#8220;Циндао-Відень-Київ&#8221; ми додали можливість попередньо переглянути фрагмент тексту книги. Тепер потенційні читачі будуть знати, як розпочалась повна авантюрних пригод подорож головного героя через фронти Першої світової війни та битви Української революції до зустрічі зі своїм справжнім коханням.
- [Історичний роман Івана Канівця "Циндао-Відень-Київ"](https://kilok.art/istorychnyj-roman-ivana-kanivczya-czynda/): Літо 1914 року. Юний львів’янин Олександр – гість на розкішній яхті, що здійснює навколосвітню подорож. В одному з її пунктів – Циндао, німецькій колонії в Китаї, куточку раю на землі – безтурботних мандрівників заскочує світова війна. У вихорі “великої історії”, що підхоплює Олександра, він має визначитись, ким є – лояльним громадянином імперії чи українцем. Має зрозуміти, як і для чого жити, коли навколо руйнується старий світ. Має відшукати дівчину з минулого, котра приходить до нього у снах, щоб зрозуміти, хто є його справжнім коханням. Докладніше про проект
- [QR-коди в романі](https://kilok.art/qr-kody-v-romani/): Серед консультантів історичного роману &#8220;Циндао-Відень-Київ&#8221; був і Тарас Компаніченко. Про це ми вже писали, зокрема, у дописі «Шевченко, календар, обітниця» Автору дуже хотілося б, аби читач зміг відчути те саме, що й автор та його персонажі, уявляючи, як звучали автентичні пісні Української революції. Тож на сторінках повного накладу книги ми розмістили QR-коди з посиланням на виконання цих пісень Тарасом Компаніченком та «Хореєю козацькою». Так, новітні технології завдяки кропіткій роботі відкривають нам вікно в історію!
- [Попереднє замовлення на роман «Циндао-Відень-Київ»!](https://kilok.art/Poperednye-zamovlennya-na-roman-CZynda/): Раді повідомити, що відсьогодні можна зробити попереднє замовлення на історичний роман Івана Канівця «Циндао-Відень-Київ»! Роман видається Видавництво Марка Мельника, обсяг – 584 сторінки з ілюстраціями. Ви можете замовити книгу на нашому сайті, або написавши у приват офіційної фейсбук сторінки роману. На передзамовлення роману та супровідних матеріалів діє знижка 10%. Розсилка замовлень буде здійснюватись на початку листопада. Розсилка здійснюється тільки по Україні в зоні, що обслуговується &#8220;Укрпоштою&#8221; та &#8220;Новою поштою&#8221;. Оплата розсилки – за рахунок одержувача. Всі, хто зробить попереднє замовлення, отримають книгу з підписом автора. Наразі готується календар на 2022 рік на основі ілюстрацій до роману. Для тих, хто зробить попереднє [&hellip;]
- ["Подарунковий" комплект роману "Циндао-Відень-Київ"](https://kilok.art/Podarunkovyj-komplekt-romanu-CZynda/): Доля влаштувала так, що власником першого примірника та першим читачем роману &#8220;Циндао-Відень-Київ&#8221; став голова Українського культурного фонду Владислав Берковський. Автор роману Іван Канівець, як режисер проекту Генерація волі, свого часу звертався до пана Берковського, тодішнього директора Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г. С. Пшеничного, щодо питань, пов’язаних з реставрацією кінохроніки часів Української революції 1917-1921 років. Тож мав особливу приємність зустрітися з ним на &#8220;Форумі Видавців&#8221; у Львові. Пан Берковський став першим власником не тільки примірника роману, а й повного, «подарункового» комплекту, в який входять сама книга, 6 поштівок на основі ілюстрацій та 3D-буклет з 10 із 25 ілюстрацій до роману, переведених [&hellip;]
- [Книжкові новинки Форуму видавців у Львові: роман «Циндао–Відень–Київ» у десятці кращих](https://kilok.art/roman-czyndao-viden-kyyiv-potrapyv-do/): У 2021 році історичний роман «Циндао–Відень–Київ» увійшов до списку книжкові новинки Форуму видавців у Львові, які видання vsviti.com.ua назвало найцікавішими книжками року. Форум видавців у Львові — головна книжкова подія України Форум видавців у Львові — одна з найважливіших книжкових подій України. Уже понад двадцять років він об’єднує письменників, видавців, дослідників і читачів. Щороку на форумі презентують сотні нових книжок, відбуваються дискусії, лекції, автограф-сесії та зустрічі з авторами. Для читачів це можливість познайомитися з новими іменами та знайти найцікавіші книжкові новинки року. За версією vsviti.com.ua, до десятки кращих книжкових новинок Форуму видавців у Львові 2021 року увійшов і роман Івана Канівця [&hellip;]
- [Нова, справжня «Дюна»](https://kilok.art/Nova-spravzhnya-Dyuna/): Нещодавно відбулася довгоочікувана прем’єра, в кінотеатрах йде нова «Дюна». Фільм режисера з яскраво вираженим почерком, канадійця Дені Вільньова. Як і можна було очікувати, тут є про що поговорити з режисерської точки зору,&nbsp; але такий аналіз буде довгим і малоцікавим широкій аудиторії. Тому мені хочеться висловитись не як кінематографісту, а як людині, яка читала книги Френка Херберта в юному віці, і досі любить ці твори. Неможливо дивитись нову «Дюну» і не порівнювати її як з оригінальним романом, так і з попередніми екранізаціями. Промоматеріали нового фільму готували мене до найгіршого, і лише напівінтуітивна віра в талант Вільньова змусила відвідати допрем’єрний показ. Скажу одразу, [&hellip;]
- [Нагорода на презентації](https://kilok.art/Nagoroda-na-prezentacziyi/): Під час першої презентації роману &#8220;Циндао-Відень-Київ&#8221; автора книги Івана Канівця Спілкою учасників бойових дій «Асоціація комбатантів» було нагороджено медаллю «30 років незалежності України». Медаль вручив один із консультантів книги, капітан другого рангу Тимур Баротов. Івана Канівця нагороджено за його діяльність по висвітленню історії боротьби за незалежність України в першій половині ХХ сторіччя. Це стосується як кінематографічної творчості (фільмів «Тризуб Нептуна», Українська революція за спогадами Всеволода Петріва» та інших), так і літературної, зокрема, оповідань, надрукованих у збірниках літературного конкурсу ProМинуле &#8211; конкурс історичного оповідання, та роману «Циндао-Відень-Київ».
- [В очікуванні на Спасителя, або образ Героя-колонізатора в кінематографі](https://kilok.art/V-ochikuvanni-na-Spasytelya-abo-obraz-Ge/): &nbsp;&nbsp; Серед важливих проблем, безпосередньо чи опосередковано відображених у кінематографі, своє місце належить питанню ставлення до «іншого». Опозиція «ми – вони», одна з основних категорій свідомості, відіграє важливу роль в політико-культурних дискурсах, зокрема в колоніалістичному. &nbsp;&nbsp; &nbsp;Експансіоністський міф пошуку щастя «десь там» належить до провідних сюжетів світової культури. Проте особливого звучання набуває він тоді, коли починає втілюватися у життя – звичайно, у формах, далеких від епічних. Тоді чужі краї перетворюються на землі «з молочними ріками й киселевими берегами», а образ конкістадора чи піонера героїзується. Таким він і вступає у коло літературних, згодом – кінематографічних сюжетів, стаючи гідним нащадком фольклорного героя. Відповідно [&hellip;]
- [Ліна Костенко. 94 роки!](https://kilok.art/Lina-Kostenko-94-roky/): Сьогодні свій день народження відзначає одна з найпотужніших фігур новітньої української історії, що її сучасниками ми маємо честь бути, — Ліна Костенко. 94 роки — ціла епоха&#8230; І Ліна Василівна сама є цілою епохою української культури. Сьогодні вона змушена знову писати про війну, але навіть тут звучить певність у тому, що то — черговий гарт, що його проходить нація, аби стати ще гіднішою і ще сильнішою. Сьогодні українська нація — це воїни і волонтери. А Ліна Костенко була і лишається її духом і серцем. У нас вже підриваються на мінах.В полях по обрій брухту і броні.У нас стрічають люди на колінахсвоїх [&hellip;]
- [“Непотрібні речі”: чому варто подивитись](https://kilok.art/Nepotribni-rechi-chomu-varto-podyvy/):               Нещодавно на платформі sweet.tv стала доступною короткометражна анімаційна стрічка Дмитра Лісенбарта “Непотрібні речі”. Вона має вже досить поважну історію: дебют на Шанхайському МКФ і перемога в українському конкурсі міжнародного фестивалю анімації LINOLEUM (2021 р.), Національна премія кінокритиків “Кіноколо” за найкращий анімаційний фільм 2021 року, найкращий анімаційний фільм кінофестивалю Prague Film Awards 2023 року&#8230; &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Менш ніж чвертьгодинна екранізація оповідання Роберта Шеклі “Лавка старовинних чудасій” заново обіграє тему “людина vs робот”, торкаючись питань межі людського. Майбутнє, роботи мають ті самі права, що й люди. В оселі одного з них відбувається трагедія: вбито людину. Господар розповідає слідчим історію їхніх стосунків: людина була не другом [&hellip;]
- [Оскарівські номінанти-2024: “Оппенгеймер”](https://kilok.art/Oskarivski-nominanty-2024-Oppengejme/): У класичному нуарі “Цілуй мене насмерть” (Kiss Me Deadly) Роберта Олдріча 1955 року, з його апокаліптичним образом ядерної енергії, останню було порівняно зі скринькою Пандори. Тоді ж я вперше почула загадкові кодові слова, які глядачу 50-х мали пояснити все: “мангеттенський проєкт”, “Лос-Аламос”, “Трійця”&#8230; І ось, через майже сімдесят років, вийшов фільм про чоловіка, котрий відчинив цю скриньку Пандори і дав словам “Трійця” і “Лос-Аламос” нове значення. “Оппенгеймер” став кінематографічною сенсацією, зібравши оберемок нагород, увінчаний колекцією “Оскарів”: найкращий режисер, найкращий актор, найкращий актор другого плану, найкраща музика, найкраща операторська робота, найкращий монтаж, нарешті, найкращий фільм&#8230; Фільмом року “Оппенгеймер” став невипадково. І мова [&hellip;]
- [Вийшов кольоровий тизер до роману "Циндао-Відень-Київ".](https://kilok.art/Vyjshov-kolorovyj-tyzer-do-romanu-CZyn/): В ході роботи над новим проєктом, про який незабаром розкажемо детальніше, ми оновили романтичний тизер до роману &#8220;Циндао-Відень-Київ&#8221;. Тепер ілюстрації з книги замінені на кольорові зображення, створені за допомогою штучного інтелекту. Боротьба з ним за потрібну нам візуалізацію була нелегкою: він мав свої вподобання і власне бачення, але наразі нам вдалося підкорити цей цифровий мозок та зробити його більш-менш покірним учасником нашого творчого колективу. Він трішки попрацював і над анотацією роману, створивши свою, на наш погляд, кумедну версію: Уявіть світ, де кольори танцюють із історією, де відтінки пристрасті зливаються з тінями революції. &#8220;Циндао-Відень-Київ&#8221;, роман кінорежисера Івана Канівця, пропонує приманливий погляд на [&hellip;]
- [Оскарівські номінанти-2024: “Бідолашні створіння”](https://kilok.art/Oskarivski-nominanty-2024-Bidolashni-s/):               Йоргос Лантімос має заслужену славу майстра вигадливих історій&#8230; і соціальної сатири. Суспільство тотального контролю в “Іклі” й “Лобстері”, просякнутий інтригами і фаворитизмом режим у “Фаворитці”&#8230; Тепер — ХІХ століття, час наукових відкриттів, епоха заліза й пари, соціалізму (до його потворних покручів- комуністичних режимів), жіночої емансипації та ще багато чого іншого. Час, коли, по суті, почав формуватися той світ, що в ньому ми живемо зараз!               “Франкенштейн” з промовистою підназвою “Сучасний Прометей”, історія людського гібрису й всесилля, став одним з ключових міфів епохи. Активно обіграє його і Аласдер Ґрей у своєму романі 1992 року, що ліг в основу однойменного фільму Лантімоса. Таким собі [&hellip;]
- [Оскарівські лауреати-2024: “Зона інтересу”](https://kilok.art/Oskarivski-laureaty-2024-Zona-interes/):               Звання найкращого міжнародного фільму цього року здобула британсько-польська &#8220;Зона інтересу&#8221; Джонатана Глейзера за однойменним романом Мартіна Еміса. Родинна історія коменданта Аушвіцу Рудольфа Хьосса пропонує несподівану картину нацистських злочинів: фільм зображує їх&#8230; не показуючи. Точніше, показуючи найтоншими штрихами-натяками, старанно лишаючи на маргінесі кадру, а то й старанно за кадр виводячи. Більша частина екранного дійства розгортається в будинку Хьоссів просто-таки за табірним муром. Сімейну ідилію не порушує майже нічого&#8230; крім дрібних незручностей на кшталт труби крематорію, що безперервно димить, а вночі осяює небо зловісним багрянцем. Чи попелу спалених, що потрапляє до річки, де — треба ж статися такій неприємності! — якраз купалися комендантові [&hellip;]
- [Оскарівські лауреати-2024: “20 днів у Маріуполі”](https://kilok.art/Oskarivski-laureaty-2024-20-dniv-u-Mariu/):               Отже, “20 днів у Маріуполі”&#8230; Фільм, що і без “Оскара” був би для нас переможцем. Вже сам факт його появи став професіональним подвигом і майже дивом: знімальна група три тижні провела у серці пекла — і вийшла звідти живою та з кіноматеріалом, що, сподіваймось, колись послужить свідченням у Гаазі. Двадцять днів, двадцять кіл пекла; і, на відміну від дантівських, тут немає поділу на кола більших і менших страждань: всі вони однаково сповнені смертю і болем. Наростає лише одне: відчуття неминучого кінця, з невідступним наближенням російської армії.               Цей фільм — така собі кінематографічна Еринія: це крик болю і відчаю, звинувачення і заклик [&hellip;]
- [Про "мужність" капітуляції](https://kilok.art/Pro-muzhnist-kapitulyacziyi/): Сьогодні вперше на високому рівні пролунала порада Україні підкоритися та погодитись із власним знищенням &#8230; Пропозиція безумовно цікава.
- [9 березня - День народження Тараса Шевченка](https://kilok.art/9-bereznya-v-Ukrayini-Den-narodzhennya-Ta/): Сьогодні на сайті kilok.art ми вшановуємо великого українського поета Тараса Шевченка. Ми зібрали разом матеріали, що присвячені його життю та творчості, щоб поділитися з вами найцікавішими фактами, історіями та іншими аспектами роботи з творчим спадком митця. Вшануємо разом великого генія української літератури та мистецтва! Під час роботи над сценарієм &#8220;Генерації волі&#8221; ми наштовхнулись на цікаві спогади Дмитра Дорошенка про вшанування пам&#8217;яті Шевченка 100 років тому: Матеріал про екранізації Шевченка в кіно: Про сучасний образ Шевченка який шукає шлях до глядача: Про те, як йшла робота над романом &#8220;Циндао-Відень-Київ&#8221;, у розділі про вшанування Шевченка у 1917 році: І відповідний фрагмент роману: У [&hellip;]
- [Оскарівські номінанти-2024: “Анатомія падіння”](https://kilok.art/Oskarivski-nominanty-2024-Anatomiya-pa/):               Як би несподівано це не звучало, але судові драми (ясна річ, якісно зняті) — чи не найнапруженіший з усіх жанрів. У детальному розборі одного взятого злочину розкриваються такі глибини людської натури, такі демони в душі “звичайного громадянина”, що їм може позаздрити будь-який трилер чи фільм жахів. “Анатомія падіння”, отже, назва цілком промовиста. У ній два шари, поверхневий — опис самого злочину (чи не-злочину), навколо якого обертається дія, а саме падіння з вікна чоловіка героїні, — і глибинний, символічний: анатомія падіння морального, деградації особистості.               Мова йде передусім про героїню фільму, письменницю Сандру Войтер (у блискучому виконанні Сандри Гюллер), що по мірі знайомства [&hellip;]
- [Оскарівські номінанти-2024: “Барбі”](https://kilok.art/Oskarivski-nominanty-2024-Barbi/):              “Барбі”, без сумніву, стала головним глядацьким феноменом минулого року, а то й кількох минулих років. Всі, мабуть, пам&#8217;ятають натовпи глядачок, вбраних у рожеве, що на якийсь час став кольором фемінізму&#8230; ну, майже. “Рожевий фемінізм” цілком характеризує і фільм та закладені в ньому ідеї. Зовні все чудово, просто-таки ляльково красиво: така собі жіноча утопія, що в ній жінка живе в ідеальному світі і може завиграшки досягти будь-яких кар&#8217;єрних вершин. По-своєму цікава думка (на які фільм насправді не надто багатий): наскільки розмаїтий асортимент ляльок барбі різних “професій” вплинув на емансипацію дівчаток? Втім, враховуючи, що іграшки в певному сенсі є (ідеалізованим) віддзеркаленням реального світу [&hellip;]
- [Оскарівські номінанти 2024: “Американське чтиво”](https://kilok.art/Oskarivski-nominanty-2024-Amerykans/): Расова “повісточка” в кінематографі стала настільки відвертою “повісточкою”, що давно напрошується на сатиру. І ось — будь ласка, “Американське чтиво” Корда Джефферсона за романом Персіваля Еверетта «Erasure» (2001). Герой, темношкірий “високочолий” письменник Телоніус Еллісон-«Монк», переживає свого роду творчу кризу. Не тому, що йому бракує ідей, а тому, що його якісна література не знаходить розуміння та попиту. Явище це для книжкового (і не лише книжкового) ринку досить типове, але “Монка” найбільше вбиває те, що в ньому бачать передусім не письменника, а “чорного” письменника — і очікують “чорної” ж літератури, себто жорсткої соціальної драми з життя маргіналізованих афроамериканців. В хвилину злості та відчаю [&hellip;]
- [Таємні знання штучного інтелекту?](https://kilok.art/Tayemni-znannya/): Інколи штучний інтелект вражає несподіваним розумінням, здавалось би, очевидних речей. Чи, може, це вплив суспільства на думку комп&#8217;ютера? Якщо так, то яких меж він сягати? Чи не навіємо ми йому ті думки, яких самі боїмося? Задали йому ось такий зразок, з проханням намалювати атаку російської армії. А вийшло …
- [Цифрові дива](https://kilok.art/CZyfrovi-dyva/): Працюємо над новим проєктом, про який незабаром повідомимо. В ході роботи вчергове доводиться боротися за здоровий глузд зі штучним інтелектом. Інколи &#8220;похмурий геній&#8221; змушує задуматись над поняттям норми в цьому світі, або навіть замислитись про існування альтернативних реальностей. Ми думали, що фраза &#8220;місто лева&#8221; &#8211; це всього лише метафора&#8230; але штучний інтелект змусив уявити його буквально! Здається, тут у наш світ прорвалася сцена зі всесвіту &#8220;Золотого компасу&#8221;&#8230; Які тільки&nbsp;химерні кораблі не з&#8217;являлися під українським прапором! Гра у сніжки буває різною&#8230; А що відбувається тут, ми самі до кінця не розуміємо! Словом, дякуємо тобі, ШІ: ти таки розширюєш&nbsp;межі фантазії.
- [Кіно про жінку та “жіноче” в програмі Берлінале](https://kilok.art/Kino-pro-zhinku-ta-zhinoche-v-programi/): Фільмів про те, як це — бути жінкою, на цьогорічному Берлінале було чимало і в різних ракурсах. Історій із &#8220;жіночою оптикою&#8221; все більшає, як і кількості режисерок, яким, звісно, жіночий досвід ближчий. Втім, &#8220;жіноча тематика&#8221;, за всієї умовності поняття, лишається і свого роду суспільними студіями, а передусім, коли йдеться про історичне чи документальне кіно.               Свого роду триптих на фестивалі мимоволі сформували стрічки про жінку у ХУІІІ ст. &#8220;Диявольська купіль&#8221; (реж. Вероніка Франц і Северін Фіала, Австрія, Німеччина; Срібний ведмідь за видатний мистецький внесок) основана на архівних судових документах. Розповідає вона про жінку, яка не може &#8220;знайти себе&#8221; в похмурих буднях маленького [&hellip;]
- [Африка на Берлінале 2024](https://kilok.art/Zolotyj-vedmid-Berlinale-2024/): Отже, Золотий ведмідь Берлінале дістався &#8220;Дагомеї&#8221; французької режисерки Маті Діоп. Африка, без перебільшення, є одним з лейтмотивів цьогорічного Берлінале. Низка фільмів у програмі, окрема подія, присвячена спочилій рік тому режисерці із Сенегалу Сафі Файє, кенійка Лупіта Ніонго як голова журі, нарешті, гран-прі фестивалю… Звісно, &#8220;Африка&#8221; як збірне поняття &#8211; річ дуже умовна, адже говоримо тут про величезний континент з десятками країн і кіноіндустрією різного рівня; тож і представлені були в програмі стрічки різних країн і щонайрізніших напрямків &#8211; від тонкої драми &#8220;Чорний чай&#8221; Абдеррахмана Сіссако (Франція, Мавританія, Люксембург, Тайвань, Кот&#8217;д Івуар), дія якої розгортається в Китаї, до спогадів про війну &#8220;Ночі [&hellip;]
- ["Редакція" Романа Бондарчука на Берлінале 2024](https://kilok.art/Redakcziya-Romana-Bondarchuka-na-Berlin/): Кілька слів про &#8220;Редакцію&#8221; Романа Бондарчука. (Кілька — бо окреу рецензію ми спокійно підготуємо після фестивальної гарячки; часу доволі, бо — інформація з перших уст, себто від продюсерки, — прокат в Україні планується на осінь. Трохи шкода, бо фільм потрібен, як-то кажуть, на вчора, але що поробиш: має ще поїздити по світу і, маємо надію, назбирати призів.) Отже. Ота загальна анотаація про молодого біолога, що зазнімкував підпалювачів лісу і в пошуках справедливості намагається пробити лобом міцну стіну нашої бюрократії — це ну-у дуже загальна канва фільму. Насправді це — історія молодого, недосвідченого і тому ще наївного журналіста, котрий потрапляє у кролячу [&hellip;]
- [Нова версія другого тізеру роману «Циндао-Відень-Київ» на Youtube shorts!](https://kilok.art/Nova-versiya-drugogo-tizeru-romanu-CZy/): Від сьогодні нова версія другого тізеру роману «Циндао-Відень-Київ» на Youtube shorts!
- [Відео з Берлінале 2024](https://kilok.art/Video-z-Berlinale-2024/): Берлінале 2024 очами самовидця:
- [То чи потрібне нам Берлінале?](https://kilok.art/To-chy-potribne-nam-Biyenale/): &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Нещодавно трапився коментар під дописом на Берлінале: мовляв, та навіщо нам ті “червоні доріжки”, фестивалі, “Євробачення” і всякі інші гулянки? Це, відверто кажучи, різонуло. І не лише тому, що змішав серйозний мистецький фестиваль в одну купу з умовними “пянками-гулянками”. Такі коментарі — а скільки їх вже написано, і скільки ще написано буде! — наочно демонструє, наскільки наше суспільство ще далеке від розуміння інформаційної/культурної війни. Важливою складовою якої є оті самі фестивалі. Навіть “Євробачення” з його грайливою атмосферою, що суспільству в стані війни видається такою недоречною, лишається важливим майданчиком для контакту зі світовим глядачем. Якщо дуже просто й цинічно — з отим [&hellip;]
- [Круглий стіл та презентація відреставрованого фільму "Украинское движение"](https://kilok.art/Kruglyj-stil-ta-prezentacziya-vidresta/): Перша презентація відреставрованого фільму &#8220;Украинское движение&#8221; відбудеться вже 15 лютого, в Національному музеї історії України, о 14 годині. Вона матиме трохи незвичний ракурс, який показує, що наша нова реставрація актуальна не лише для нашого проєкту, але й загалом для перспектив реставрації кіноматеріалів в Україні і поза нею — чим ми надзвичайно пишаємося! Отже, будемо раді бачити вас 15 лютого, о 14 годині годині, на круглому стілі під назвою «Штучний інтелект як спосіб фізичного збереження та реставрації кіно і фото документів у цифровій формі». Адреса Національного музею історії України: вул. Володимирська, 2. Додаткова інформація за телефонами +38 (044) 278 48 64 або [&hellip;]
- [Проєкт "Генерація волі" досяг важливого етапу](https://kilok.art/Proyekt-Generacziya-voli-dosyag-vazhlyvog/): Нещодавно завершився важливий етап у роботі над проєктом «Генерація волі» режисера Івана Канівця. Ця робота, присвячена висвітленню визвольної боротьби України, також ставить за мету збагатити наші знання з історії УНР. в рамках проєкту вперше в України було проскановано хроніку за період 1917-1919 років у форматі 4K, а це відкриває нові можливості для дослідження цього періоду. Справа в тому, що реставрація кіноматеріалу не лише покращила якість зображення, але й дала змогу виявити низку деталей. Інколи настільки промовистих, що вони доповнюють, іноді з несподіваного боку показують картину українського суспільно-політичного життя в роки революції. Вже у 2019 році було успішно завершено реставрацію документального фільму [&hellip;]
- [Сергій Параджанов: Віртуоз зображення](https://kilok.art/Sergij-Paradzhanov-Virtuoz-zobrazhenn/):               “Параджанівський” січень минув, проте “параджанівський” рік триває! Нагадаємо, що сторічний ювілей одного з найвидатніших режисерів світового кіно, котрий багато років працював в Україні і створив тут перший свій шедевр “Тіні забутих предків”, відзначають не лише в нас, а й в усьому світі. Користуючись нагодою, пропонуємо вам переклад маленького нарису про Майстра із щомісячника берлінського Інституту кіно- й відеомистецтва “Арсенал”: &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Через п’ять років після нашої великої ретроспективи фільмів Сергія Параджанова (1924-1990) ми представляємо невелику добірку робіт режисера та художника, музиканта та автора – тепер зосередившись на двох його останніх роботах і трьох короткометражних фільмах, котрі рідко можна побачити. Параджанов, що народився й [&hellip;]
- [Чому нам потрібний “Довбуш”](https://kilok.art/chomu-nam-potribnyj-dovbush/): “Довбуш” Олеся Саніна досі простує екранами — і українськими, і закордонними — наочно демонструючи, наскільки нам потрібний такий герой. Отут і виникає питання: “Такий” — це який? І питання це певною мірою можна віднести до самого фільму. “Таке кіно нам потрібне” — свідчить і шум навколо фільму, і, головне, зібрана ним каса. Але знову ж таки: “Таке” — це яке? Робота над “Довбушем” ішла в післямайданній Україні, і запит на героя типу Довбуша більш-менш зрозумілий: в уяві середнього українського глядача з шкільних років лишився дещо туманний образ народного месника-маргінала, “українського Робін-Гуда”. Так ще й такого, що не просто забирав у багатих [&hellip;]
- [Рецензія на роман «Циндао-Відень-Київ»: пацифіст іде на війну за Україну](https://kilok.art/pershyj-roman-ivana-kanivczya-paczyfist-i/): Ця рецензія на роман «Циндао-Відень-Київ» присвячена дебютному історичному твору Івана Канівця, дія якого розгортається на тлі Першої світової війни та Української революції 1917–1921 років. Сюжет роману «Циндао-Відень-Київ» розгортається на тлі Першої світової війни та Української революції 1917 – 1920-х років. Автор з точністю та увагою до історичних деталей розкриває психологію молодого покоління, на долю якого випало розпочати боротьбу за незалежність України. Автор уміло переплітає життя вигаданих героїв з реальними історичними постатями – Євгеном Коновальцем, Андрієм Мельником, Дмитром Вітовським, Іваном Чмолою, Симоном Петлюрою та іншими. Цей прийом додає глибини й достовірності розповіді, надаючи читачам можливість зазирнути в життя тих, хто відіграв значну [&hellip;]
- [Останній «Індіана Джонс»?](https://kilok.art/ostannij-indiana-dzhons/): У вже далекому червні 1981-го року на світові екрани вийшов фільм «Індіана Джонс: У пошуках втраченого ковчега». Тоді, в часи СРСР, мешканці України могли його побачити хіба що на нелегальних відеокасетах. У червні цього року в прокат виходить п’ята, мабуть, остання частина пригод зухвалого археолога. Важко повірити, що, з огляду на вік виконавця головної ролі (80 років!), створити такий наповнений трюками та пригодами фільм в принципі можливо. Збираючись на показ фільму «Індіана Джонс і реліквія долі», важко позбутися двох думок: перше, чи можна увійти у ту саму річку п’ять разів, та друге, чи вдасться «омолодити» Харрісона Форда так, щоб він не [&hellip;]
- [«Вартові Галактики 3»: третій не зайвий!](https://kilok.art/vartovi-galaktyky-3-tretij-ne-zajvyj/): У прокат виходить третя частина «Вартових Галактики». Цей фільм вартий уваги і тих, хто хоче побачити в кінематографі відображення нинішньої війни, і тих, хто хотів би на пару годин відволіктися від нашої реальності. І справді, герої борються з маніяком, який намагається нав’язати галактиці своє схиблене бачення всесвіту, &nbsp;створює «антиземлю», поневолює різні форми життя, тримає у клітках дітей для своїх експериментів з перетворення видів та вбиває усіх, хто йому вже не потрібний. Ну, і хоче створити вищу расу, куди ж без цього. Прямих відсилок до&nbsp; росії немає, але українське око може їх знайти, бо у справді якісному кіно має бути справжній великий [&hellip;]
- [<strong>Збір грошей завдяки календарю “Пісні Української революції” успішно завершено!</strong>](https://kilok.art/zbir-groshej-zavdyaky-kalendaryu-pisni/): В неділю, 23 квітня, завдяки фестивалю історичного кіно «Поза часом» останні примірники  календаря “Пісні Української революції” на 2023 рік знайшли своїх власників! Це нам дає змогу переказати останній транш на підтримку ЗСУ. Переводимо гроші фонду “Повернись живим”. Дякуємо всім, хто придбав календар, і особливо тим, хто перераховує більше 300 грн! Кожна зайва гривня — куля для окупанта. Загалом завдяки продажу календаря нам вдалося зібрати 37 730 грн., які чотирма траншами були перераховані на потреби ЗСУ. Дякуємо ЗСУ! Дякуємо Тарасові Компаніченко та «Хореї козацькій» за їх сподвижницьку працю з відродження української пісенної традиції!
- [ПРОГРАМА IX Міжнародного фестивалю історичного кіно «ПОЗА ЧАСОМ»](https://kilok.art/programa-ix-mizhnarodnogo-festyvalyu-ist/): 22-23 квітня 2023 року у камінній залі Київської фортеці відбудеться IX Міжнародний фестиваль історичного кіно «Поза часом». 22 квітня, субота 11.30&nbsp;&nbsp; Танок метелика. Короткометражний документальний.&nbsp; Україна. Реж. Марія Феленко,&nbsp; Україна, 17 хвилин 11.50 &nbsp;Грецький горішок. Повнометражний документальний. Україна. Реж. Віктор Булига, 82 хвилини 13.20&nbsp; Підпільний роман. Короткометражний документально-ігровий. Україна. &nbsp;Реж. Анна Шерстюк, Україна, 21 хвилина 13.45 Кавалери. Короткометражний документальний. Україна. Реж. Віктор Булига, 14 хвилин 14.00 «High school graduation. Повнометражний документальний. Україна-Німеччина. Реж. Аліса Сизих, 116 хвилин 16.00 У бомбосховищі. Короткометражний документально-ігровий. Україна.&nbsp; Реж. Сергій Шевчик, 6 хвилин 16.10&nbsp; Марія. Повнометражний документальний. Реж. Марія Яремчук, 70 хвилин 17.40&nbsp;&nbsp; Єден. Короткометражний документальний. [&hellip;]
- [АНОНС: IX Міжнародний фестиваль історичного кіно «Поза часом»](https://kilok.art/anons-ix-mizhnarodnyj-festyval-istorych/): 22-23 квітня 2023 року у камінній залі Київської фортеці відбудеться IX Міжнародний фестиваль історичного кіно «Поза часом». Протягом всіх років існування фестивалю, з 2014 року національно історико-архітектурний музей «Київська фортеця» виступає співорганізатором цього просвітницького і мистецького заходу. Міжнародний фестиваль історичного кіно «Поза часом» &#8211; один з небагатьох фестивалів історичного кіно в Європі (такі фестивалі є ще в Румунії, Франції, Бельгії та Хорватії). Від початку існування щорічний фестиваль не було проведено лише один раз: у 2022 році – через початок повномасштабної фази війни в Україні. Але в цьому році організатори вирішили, що фестивалю бути, бо саме зараз історичне кіно набуло нового забарвлення [&hellip;]
- [Краще пізно, ніж ніколи.](https://kilok.art/krashhe-pizno-nizh-nikoly/): Для людей, які жили в Україні до 2014 року, природнім є те, що держава та її інституції, часто-густо ставилися байдуже, а то й негативно, до усіх пов’язаних з Україною питань. Що поробиш, колоніальний спадок… З початком нинішньої війни все почало змінюватись. І от стало відомо, що Тарас Компаніченко та «Хорея козацька» отримали Шевченківську премію. Коли восени я дізнався, що їх номіновано, то не сумнівався: вони її отримають. Не тому, що мав якусь втаємничену інформацію: я не знав (і досі не знаю) ні склад комітету, ні правила присудження. Але я знав, що це буде справедливо. Я знав, що наше суспільство має величезний [&hellip;]
- [Роковини Шевченка, 1917 рік.](https://kilok.art/rokovyny-shevchenka-1917-rik/): &#8230; Попри війну та віддаленість від України, в Царицині діяла українська громада. Завдяки евакуації 1915 року, коли бачили загрозу захоплення німцями Києва, та висилкам російською владою громадських діячів з Галичини та Волині, вона поповнилася активними членами з досвідом культурної роботи. У лютому, на роковини Шевченка[1], мала відбутися велика маніфестація. Таборянам очікувано не дозволили приєднатися до неї; тільки Коновалець знайшов привід відпроситися в начальства до міста. Січовики заздалегідь зібрали гроші на великий вінок. Нести його мали два українця-рядовика з охорони табору. Їм вдалося отримати в цей день звільнення. Олександр взявся написати красивим рукописним шрифтом присвяту на стрічці вінка. У день роковин Коновалець [&hellip;]
- [Драма становлення в часи змін](https://kilok.art/drama-stanovlennya-v-chasy-zmin/): Складно жити в добу змін! А тим складніше, коли тобі ще немає сімнадцяти, і ти сама стоїш на порозі нового, дорослого життя. За власними проблемами не дуже-то й помічаєш, як міняється світ навколо&#8230; Хоча, про це легко писати кінокритикам ХХІ століття, які добре знають, що означає для України 1991 рік. А Кіра, героїня драми “Ти мене любиш?”, в цей час творить власну життєву історію. Їй та її близьким не до політики, тут би вижити самим і якось налагодити життя. І лише десь на задньому фоні голосом радіодиктора між іншим звучать новини про події, що змінюють світ довкола. Режисерка фільму Тоня Ноябрьова [&hellip;]
- ["Пісні Української революції" - гроші ЗСУ](https://kilok.art/pisni-ukrayinskoyi-revolyucziyi-groshi-z/): Цими днями, у рамках концертів &#8220;Carmina belli/ Пісні війни&#8221; та &#8220;Борітеся &#8211; поборете&#8221;, нам, завдяки продажу календарів &#8220;Пісні Української революції&#8221;, вдалося зібрати 7500 грн на підтримку ЗСУ. Сьогодні ми перераховуємо ці кошти у фонд &#8220;Повернись живим&#8221;.  Наш наклад майже розпродано, проте ми ще маємо примірників для останнього траншу. Ви можете долучитися до нашого збору, придбавши собі чи друзям ексклюзивний календар з 12 нагадуваннями про те, якою яскравою була пісенна культура нашого війська сто років тому. Замовити календар можна у наших соцмережах, або ж за посиланням:
- [Молитва за гетьмана …](https://kilok.art/molytva-za-getmana/): Грима вогнем і сяя блиском сталі, Підуть в похід сини енкаведе, Коли у бій пошле їх недо-сталін, І новий вагнер в бій їх поведе! Рік тому радісна орда кинулась плюндрувати нашу країну, отримавши відмашку: «все можна». Більше ніяких фігових ЛНР/ДНР, російська армія «визволяє» Україну від українців. Раніше казали, що, коли говорять гармати, мовчать музи (зараз дехто каже: мистецтво поза політикою), але це, звичайно, не так. Під час війни митці, звичайно, відступають на другий план, але вони можуть — і мають — підставляти плече або своїм збройним силам, або ворожим. Це хто як захоче. В цю ж категорію потрапляють і представники засобів [&hellip;]
- [«Ще не вмерла Україна» в радянському кіно](https://kilok.art/shhe-ne-vmerla-ukrayina-v-radyanskomu-k/): В кіно СРСР від часів Довженка і до останніх масштабних постановок, таких, як серіал «Государствєнная граніца» (1980-1988, реж. Борис Степанов), знаходилось місце для наших співвітчизників, які боролися за свободу рідного краю. Як правило, такі персонажі були як мінімум негативними, а часто і просто кумедними, щоб показати, що сама ідея української державності – це смішно. При цьому намагалися не показати справжнього розмаху визвольної боротьби, виставляючи її представників маргіналами. Навіть окремі натяки на існування українського руху на Чорноморському флоті у 1918 році, у фільмі «Загибель ескадри» (1966, реж. Володимир Довгань), призвели до прохолодного ставлення влади до фільму, попри цілком «большевицький» дух картини. Інколи [&hellip;]
- [Українська суперсила очима американської зірки](https://kilok.art/ukrayinska-supersyla-ochyma-amerykan/): (“Суперсила”. Реж. Шон Пенн і Аарон Кауфман) Читаючи у 2022 році захоплені відгуки Шона Пенна про Володимира Зеленського зокрема і народ України загалом, важко було б повірити: до життя документальний фільм “Суперсила” покликала скандальна телефонна розмова Трампа й Зеленського 2020 року. Незрозуміла країна з мутною владою, що втрутилася в передвиборчу кампанію США — ось, власне, чим була Україна для багатьох американців, включаючи Шона Пенна. Так зародилася ідея фільму про Україну, точніше, про її президента: історія коміка, котрий став лідером нації. Але з нашою країною так просто не буває, і концепція стрічки мінялася на очах; у підсумку маємо історію про країну, що, [&hellip;]
- [Український орденоносець Шон Пенн](https://kilok.art/ukrayinskyj-ordenonosecz-shon-penn/): 24 лютого, на тлі вісток з фронтів, порівняно малопомітною пройшла інформація: всесвітньовідомий актор і Шон Пенн в Україні й збирається знімати про неї фільм. Втім, під час вручення президентом Володимиром Зеленським нагород іноземним зіркам, що відвідали Україну[1], його відзначення викликало найменше сумнівів. Від самого початку відкритого російського вторгнення, до того, як світовою спільнотою пройшла хвиля солідарності з Україною і стало гарним тоном демонструвати підтримку їй, Шонн Пенн чітко висловив свою позицію: «Якщо ми дамо Україні битися самій, наша американська душа буде втрачена». Ці слова, сказані 25 лютого, коли думка про «Київ впаде за три дні» ще не була заперечена самим життям, [&hellip;]
- [День закоханих — і День дарування книг](https://kilok.art/den-zakohanyh-i-den-daruvannya-kny/): Завтра — одразу два свята! День закоханих — і День дарування книг. До цих свят даруємо вам знижку у 10 % на наш роман. Діятиме вона до кінця тижня.Роман “Циндао-Відень-Київ” — це перш за все історію про генерацію волі, історія тих людей, завдяки яким сто років тому постала Українська республіка. Але який же роман без кохання? Герой роману, що потрапляє у вир Першої світової війни та революції, також шукає свою половинку. Він має визначитись, яке кохання є справжнім: дитяче, що досі з&#8217;являється йому у снах, чи любов дівчини з реального життя. І тут є драматичні зізнання, несподівані зустрічі, розлуки й зустрічі. [&hellip;]
- [“Корсет”. Непарадний портрет імператриці](https://kilok.art/korset-neparadnyj-portret-impera/): Втомлена старіюча (а за мірками свого часу вже й стара) жінка — м&#8217;яко кажучи, не найперша асоціація з культовою постаттю Єлизавети Баварської-“Cісі”. Тим більше, після трилогії з не менш культовою Ромі Шнайдер у ролі знаменитої імператриці. Але режисерка Марі Кройцер й акторка Вікі Кріпс і не думали про нову, модернізовану версію канонічного образу імператриці Австро-Угорщини. Якраз-таки навпаки: “Корсет” є суцільною його деконструкцією. Але — по порядку. Метафора корсету є більш ніж прозорою. Якщо говорити про предмет гардеробу, що приніс найбільше бід жіноцтву (якщо не рахувати китайських черевичків, котрі деформували ноги дівчатам), — корсет буде згаданим найперше. Конструкція, яка затискала тіло, утруднюючи [&hellip;]
- [Замальовка Києва, захопленого військами Муравйова](https://kilok.art/zamalovka-kyyeva-zahoplenogo-vijsk/): Це — уривок із роману “Циндао-Відень-Київ”. Замальовка Києва, захопленого військами Муравйова. Коли книга писалася, війна вже тривала, але і тоді важко було повірити, що подібне повториться — хай не у самому Києві, але на підступах до нього. [1]&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Большевицький евфемізм для розстрілу. Генерал-лейтенант Микола Духонін — останній головнокомандувач російської армії, вбитий большевиками при захопленні ставки. Похований у Києві.
- [Дивна пісня](https://kilok.art/dyvna-pisnya/): Росіяни мають погану традицію: як тільки їм здається, що у них в країні все добре, вони лізуть зі зброєю в Україну. За останні триста років це не вперше, не вдруге, і навіть не вдесяте. Відповідно, українське військо вже не раз виганяло окупантів. Навесні 1918 року наші війська разом з німецькими союзниками визволяли Лівобережжя від росіян. (Саме тоді вперше прозвучала епічна теза про те, що «їх там немає».) Крім драматичних моментів цієї історії, бували там і кумедні ситуації, про одну з яких ідеться у спогаді Всеволода Петріва, тоді полковника українського війська, командира полку імені Костя Гордієнка. Отже, весна 1918, Полтава: Врешті вечеря [&hellip;]
- [29 січня січня, в День пам'яті Героїв Крут, не стало Дмитра Павличка](https://kilok.art/29-sichnya-sichnya-v-den-pamyati-geroyiv-krut/): 29 січня січня, в День пам&#8217;яті Героїв Крут, не стало Дмитра Павличка. Знову і знову звідусіль звучать його досягнення й регалії, щоб нагадувати нам, кого ми втратили. Одна з ключових фігур поезії свого часу, один зі стовпів Незалежності, один з її вартових — словом, Герой України. На цьому тлі якось губиться: “Павличко і кіно”. Воно й не дивно, бо фільмографія коротка, та й сценарист — не та фігура, яку найперше згадують, говорячи про кінематограф. А разом із тим, якщо придивитися і уявити, що Павличкових фільмів не було б&#8230; Чи тим самим був український кіноландшафт? Чи тим самим був би український глядач? [&hellip;]
- [War Documentary. Promo](https://kilok.art/war-documentary-promo/): &#8220;Cry, but do filming!&#8221; &#8211; the famous Ukrainian film director Olexandr Dovzhenko told to the documentary filmmakers during the Second World War. And they filmed. They are still filming now, sometimes creating real cinematic art&#8230; no matter how strange it sounds about pictures of such a terrible reality. There are photographs from the First World War &#8211; creepy and yet beautiful images of the dead war landscape: the earth dug by trenches, single trees, lots and lots of barbed wire. Now we have plenty of similar shots just outside Kyiv: black craters on a snowy field, antitank hedgehogs on a deserted [&hellip;]
- [Плевна — Осман Дігма Шайтан](https://kilok.art/plevna-osman-digma-shajtan/): Сьогодні наші стосунки з Туреччиною символізуються перше за все словом «Байрактар», про який вже і вірші писали, і пісні співають, і їжу на його честь називають, і ще багато чого. Треба зазначити, що заслужено. Маємо розуміти, що поява «байрактарів» у нас є питанням не лише економічним, а значною мірою політичним. І є наслідком розуміння турецькою елітою не тільки сьогоднішньої політичної ситуації, а і давньої історії взаємодії наших народів. (Незабаром буде цікавий пост про оцінку нинішнім міністром іноземних справ Туреччини нашої давньої історії.) І хоча в ній було багато чого сумного та трагічного, але спроби порозуміння на культурно-історичному рівні траплялись і раніше, [&hellip;]
- [В День Соборності – гроші на ЗСУ!](https://kilok.art/v-den-sobornosti-groshi-na-zsu/): Сьогодні завдяки фантастичному концерту Тараса Компаніченка та “Хореї козацької” в Трапезній церкві Києво-Печерської лаврі знайшли своїх власників багато календарів “Пісні Української революції” на 2023 рік. Це дає нам змогу переказати більше грошей на підтримку ЗСУ! Переводимо другий транш, цього разу фонду “Повернись живим”. Дякуємо всім, хто придбав календар, і особливо тим, хто перераховує більше 300 грн! Кожна зайва гривня — ще одна куля для окупанта. Нагадуємо: календар ще продається, але кількість примірників вельми обмежена. Щоб сума пожертв на ЗСУ була більшою, долучайтесь!
- [Перші гроші за календар 2023 вже пішли на рахунок ЗСУ](https://kilok.art/pershi-groshi-za-kalendar-2023-vzhe-pishly-na-r/): Весь прибуток, отриманий на сьогодні від продажу календаря “Пісні Української революції”, переведено на рахунок ЗСУ. Дякуємо всім, хто придбав календар, і особливо тим, хто перераховує більше 300 грн! Кожна зайва гривня — ще одна куля для окупанта. Нагадуємо: календар ще продається, але кількість примірників вельми обмежена. Щоб сума пожертв за ЗСУ була більшою, долучайтесь!
- [Мрія про Всесвіт (Dreaming of the Universe)](https://kilok.art/mriya-pro-vsesvit-dreaming-of-the-universe/)
- [Співець непримиренної України](https://kilok.art/spivecz-neprymyrennoyi-ukrayiny/): 29 грудня 1972 року народився Тарас Силенко. Позаминулого року його не стало. Нещодавно йому мало б виповнитись 50 років. Хоча він бував у гарячих точках, його життя забрала важка хвороба. Про Тараса різне казали. Що він і кобзар, і лірник, і композитор, і танцюрист, і фольклорист, і волонтер, і просто митець&#8230; Багато чого казали! Але була в його житті надзадача, яку, не знаю, чи сформулював він сам для себе, але виконував її наполегливо та послідовно, багато років поспіль, поки сили та здоров’я дозволяли. От кажуть, що Польщу від втрати національної ідентичності врятувала церква. А Україну — її село. Так воно і [&hellip;]
- [Втретє про «Червону калину»](https://kilok.art/vtretye-pro-chervonu-kalynu/): Перша частина Друга частина Пропагандист російського світу, «історик» Олександр Широкорад, в одній зі своїх книг написав про те, що отримання незалежності Польщею та Балтійськими країнами після Першої світової війни було «тимчасовим». І натякнув, що те саме після розпаду СРСР є також «тимчасовим». Росії треба просто набратися сил&#8230; Зрозуміло, що він не є людиною, яка приймає рішення в росії. Але зрозуміти, чого прагне імперська росія, не складно.&nbsp; Складно було повірити, що ця програма буде втілюватись у ХХІ сторіччі. Але схоже, що саме так про росіян думали поляки, які зробити висновки з подій 1939 року. Польща з 1991 року не забувала про підготовку [&hellip;]
- [Співає Тарас Компаніченко. Промо до календаря 2023 "Пісні Української революції".](https://kilok.art/do-kalendarya-2023-pisni-ukrayinskoyi-rev/)
- [Співає Тарас Компаніченко. Промо до календаря 2023 "Пісні Української революції".](https://kilok.art/do-kalendarya-2023-pisni-ukrayinskoyi-revo/)
- [<strong>Фільми Параджанова як зразок авторського часопростору</strong>](https://kilok.art/filmy-paradzhanova-yak-zrazok-avtors/): Традиція як підоснова кінематографа Параджанова «Український» період творчості Параджанова &#8211; час формування і певних констант часопросторової організації фільмів. Звернімося до деяких визначальних його рис. У висновку сценарно-редакційної колегії на відзнятий матеріал «Тіней забутих предків» режисерові С. Параджанову дорікнули тим, що у натурних сценах люди «перебувають на другому чи на загальному плані і поки що розчиняються серед природи, мовби потрапляючи в її безроздільну владу»1. Така персоніфікація, «оживлення» простору, що чи то підпорядковує собі людей, чи то стає правдивим відображенням їхнього колективного «я», є типово міфологічним підходом. Це поширювалося і на сучасність: на обговоренні «Київських фресок» режисер наголошував, що досі Київ у кіно [&hellip;]
- [Удруге про «Червону калину»](https://kilok.art/udruge-pro-chervonu-kalynu/): Перша частина За період з 2014 року наша країна дуже сильно змінилася. Змінилася так, що іноді в це важко повірити. Тим більше, зміни ці часто відбувались поступово, так, що не було зовнішніх ознак — а потім щось траплялося, і ти бачив величезний прогрес. В кінці 90-х серед широкого загалу панувала думка, що час боротьби за незалежність минув. Врешті, Україна незалежна, за що ще боротися? Значно актуальнішими видавалися соціальні та економічні питання. Хоча ті, хто були спостережливими або добре зналися на історії, не поділяли цього оптимізму. Згадаймо, як у 90-х вдалося подолати мєшковшину у Криму: окрім політичного маневру, до Криму ввели півсотні [&hellip;]
- [Тізер історичного календаря на 2023 рік](https://kilok.art/tizer-istorychnogo-kalendarya-na-2023-rik/)
- [«Мужицький ангел»: різдвяна історія](https://kilok.art/muzhyczkyj-angel-rizdvyana-istoriya/): «Мужицький ангел» Режисер – Ірина Правило Оператор – Д. Демішев У ролях: Анатолій і Лілія Сулятицькі та ін. Був собі в небесах ангелик у білосніжних шатах. Та вирішив він погуляти з мужицькими дітьми. Гуляв з ними, працював – пас овечок, сіяв – та й замастив свої білі шати. Засмучений, опустився він на коліна в молитві – і стоятиме, доки не покличе його з неба Бог. А покличе Він, коли всі ангели небесні заспівають, віншуючи новонародженого Христа. І була собі бідна селянська родина – мати і син, без батька, що не повернувся з війни. Наближалося Різдво, та хлопчик ходив сумний: не було [&hellip;]
- [Що ж, підбиваємо підсумки року!](https://kilok.art/shho-zh-pidbyvayemo-pidsumky-roku/): Найперше: живі — і це вже перемога.Друге: робота йде. Фільми знімаються, йдуть в кінотеатрах під звуки генераторів і впроміжку між повітряними тривогами, статті про них пишуться, навіть кінофестиваліпроходять. Народжуються нові задуми. Звісно, не буває без факапів, як із проєктом“Бучі”… ну, але для “гарячих” тем це нормально. Головне, щоб далі трейлера справане пішла 🙂Третє, найважливіше: світова зміна “оптики” щодо України. Нас почали помічати йраніше, але тепер відбувся остаточний відрив від тіні росії. Нас сприймають як щосьокремішнє, самобутнє. Іншими словами — нарешті відбулася наша суб&#8217;єктність вочах світу. Головне — не проґавити цей момент і створити гідну кінематографічнурепрезентацію України і українців.По-четверте, війна як матеріал [&hellip;]
- [Красна Маланка: світ українського карнавалу](https://kilok.art/krasna-malanka-svit-ukrayinskogo-kar/): Одним із найгучніших українських фільмів цього року став «Памфір» Дмитра Сухолиткого-Собчука, кримінальна драма, дія якого розгортається напередодні української Маланки. І як тут не згадати про його ж таки документальну «Красну Маланку»? Поринути в світ українського традиційного карнавалу, хоч би й в кіні, – що може бути краще, щоб хоч на хвилю скинути з себе воєнну жалобу? Впевнено рекомендуємо до перегляду, а заодно розповідаємо про фільм. Красна Маланка: світ українського карнавалу «Красна Маланка»Режисер – Д. Сухолиткий-СобчукГол. оператор – О. ЛєбєдєвУ фільмі знялися: Антон і Микола Плешка, Георгій Ілліч, Ілля й Іван Ілліуци та ін.Національна кіностудія ім. О. Довженка, 2013 р.Людське життя – [&hellip;]
- [Сашко Лірник: «Я хочу робити вічні речі»](https://kilok.art/sashko-lirnyk-ya-hochu-robyty-vichni-rechi/): Розмовляла Анастасія Канівець – Наскільки легко було вам як казкареві перейти від казки до сценарію? – Це було тяжко, це була катастрофа! Тому що ти маєш задум, а реалізувати неможливо: «ми це не знімем», або «це сильно дорого», або інше бачення&#8230; Коли знімали «Пекельну хоругву», я посивів, у мене ледве не стався інфаркт. Я завжди вважаю себе співавтором фільму, тому що це, як своя дитина: ти ж не можеш її випустити роздягнену у світ! І навіть коли вже щось не так знято, можна врятувати щось, тобто це безперервний процес, від першого дня… Дуже важко адаптувати для фільму. Та бувають щасливі збіги. [&hellip;]
- [Про «Червону калину»](https://kilok.art/pro-chervonu-kalynu/): В останні місяці мотив «Червоної калини» можна почути не тільки в Україні. І скрізь, де він лунає, він нагадує про відчайдушну боротьбу нашого народу за волю. В тому, що цю пісню тепер знають у світі, безперечно, є заслуга наших митців та їх колег з інших країн. Але вона щось символізує лише тому, що цілі покоління українців співали її, йдучи на смерть. І співають сьогодні. Коли я був зовсім маленьким, батько наспівував мені «Червону калину». Це було на початку 80-х. В дитячому садочку (російськомовному, бо який ще садочок міг бути у Києві?) мене вчили зовсім інших пісень, наприклад: «Союз нєрушимий рєспублік свободних [&hellip;]
- [Календар "Пісні Української революції" на 2023 рік](https://kilok.art/kalendar-pisni-ukrayinskoyi-revolyuczi/): Творча ініціатива КІЛok.art разом з Тарасом Компаніченком перевипускає календар &#8220;Пісні Української революції&#8221; на 2023 рік. Це не просто спроба популяризувати нашу мілітарну пісенну культуру: весь прибуток від продажу календаря через сайт та соцмережі KІЛok.art піде на допомогу ЗСУ. Час Української революції був і часом розквіту нової української пісні. Умовно нової: досі побутували популярні старі пісні, та й нові часто складалися на відомі мелодії, отже, народна творчість буяла не на порожньому місці. Але важливо було те, що співали слова, які торкалися серця, присвячені сьогоденню, визвольній боротьбі. І не просто співали, «перехиливши чарку», а організовували хори, оркестри. Недарма «Кобзаря» читав майже кожен, хто [&hellip;]
- [Тарас Компаніченко — про пісенну культуру Перших визвольних змагань](https://kilok.art/taras-kompanichenko-pro-pisennu-kul/): Цей вміст захищений паролем. Для його перегляду введіть, будь ласка, пароль: Пароль:
- [Без коментарів](https://kilok.art/bez-komentariv/)
- [Презентація книги “Тарас Силенко. Співець непримиренної України”](https://kilok.art/prezentacziya-knygy-taras-sylenko-spi/): Розкішне гроно діячів української культури прийде вшанувати сл. п. кобзаря Тараса Силенка 17 грудня 2022 р. до Літературного музею в Києві. “Тарас Силенко формував культурний простір, привносячи в нього елементи давньої української епіки, – писав у спогаді про нього Тарас Компаніченко. – І робив це по-мистецькому, робив це артово, харизматично, віддано, щедро. Він щедро це сіяв! Тобто він був просвітником, сіячем, служителем на вівтарі української культури. І, на жаль, як сказав один видатний український художник, за просвітництво в нас Шевченківські премії не дають… Тарас не удостоївся навіть посмертно ордена чи щось таке – за служіння, за вірне служіння!” Презентація книги спогадів [&hellip;]
- [Пісні Української революції](https://kilok.art/pisni-ukrayinskoyi-revolyucziyi/): Колись давно, здається, у минулому житті, наша знімальна група розпочала роботу над фільмом «Українська революція за спогадами Всеволода Петріва». Можливо, і наша робота внесла свою лепту в те, що на днях в Києві вулицю радянського генерала Кирпоноса (який починав свою кар’єру в Червоній армії, допомагаючи радянській росії завоювати Україну) перейменували на вулицю українського генерала Всеволода Петріва. В ході роботи ми дуже дбали про те, щоб історична реконструкція була максимально достовірною. В усіх деталях. А важливою деталлю були пісні. Треба зазначити, що пісні відігравали велику роль у визвольній боротьбі 1917-1920 років. Українські вояки в цивільному житті мали великий досвід співів у сільських, [&hellip;]
- [“Клондайк”: воєнна драма чи український поствестерн](https://kilok.art/klondajk-voyenna-drama-chy-ukrayins/): Всі ми пам&#8217;ятаємо ці знакові сцени з класичних вестернів: містечко in the middle of nowhere, запилені вулиці, поодинокі жителі, що злякано визирають з вікон, поки герой-самітник повільно їде на своєму запиленому з далекої дороги коні&#8230; А тепер приберемо героя — і вони лишаться самі, ці жителі. Лишаться сам на сам зі своїми рідними занепалими місцями, з лиходіями, що всім тут заволоділи, нарешті, зі своїми нібито такими дрібними проблемами: постійним страхом, постійною невпевненістю у завтрашньому дні, постійним герцем зі смертю. Який тут героїзм? Тут би дотягнути до завтра — і дотягти свою родину. Народжених і ненароджених. &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Десь отакі асоціації найперше викликає [&hellip;]
- [До Дня Збройних Сил України!](https://kilok.art/do-dnya-zbrojnyh-syl-ukrayiny/): Незабаром — одне з головних свят воюючої країни. Ми бажаємо нашим захисникам перемоги та щасливого повернення додому! Так само, як і 100 років тому, наше військо боронить нас проти загарбників з півночі. Як це було тоді, як створювалось українське військо, як проходили перші бої української авіації, розповідається в романі «Циндао-Відень-Київ». На честь свята книгу з додатками можна придбати зі знижкою, зокрема: Книга з поштівками 450 грн. 420 грн. – роман “Циндао–Відень–Київ” – набір поштівок (6 шт.) Книга та 3D-буклет 550 грн. 450 грн. – роман “Циндао–Відень–Київ” – 10 ілюстрацій у 3D та 3D-окуляри Подарунковий набір Спеціальна ціна 575 грн. 500 грн. [&hellip;]
- [Голодомор в анімації](https://kilok.art/golodomor-v-animacziyi/): Говорячи про Голодомор у кіно, ви навряд чи першою назвете анімацію. Разом із тим, буквально за останні роки вийшло кілька цікавих робіт, про які варто згадати (і які варто подивитися&#8230; без маленьких дітей, але про це нижче). &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; У 2018 році вийшов “Голодний дух” (студія Animagrad, реж. Костянтин Федоров, худ. Аліна Харченко, комп. Мілош Єліч). Фільм створений на замовлення Міністерства інформаційної політики України, в рамках комунікаційної кампанії до Дня пам&#8217;яті жертв Голодомору. Проте це не лише інформаційний продукт, а й цілком якісна анімація, з гарним малюнком, продуманим колоритом (тьмяні кольори з переважанням сірого й сепії) і виразними деталями. Анімаційна кінострічка тривалістю [&hellip;]
- [Фільми про Голодомор: короткий екскурс в історію і сучасність](https://kilok.art/filmy-pro-golodomor-korotkyj-ekskur/): Повномасштабне вторгнення росії не лише вивело стосунки обох країн на новий рівень і стало світовою подією, значення якої для новітньої історії ще важко осягнути. Вона показала в новому світлі і події минулого. Українці, що вчили історію, легко знайшли паралелі з більшовицьким вторгненням до України та розгорнутими ними репресіями проти населення, у той час як «світ» зі здивуванням спостерігав, як терор, голод і холод стають зброєю, причому оберненою не лише проти українців, але й проти будь-якої країни, що випадково опинилася на дорозі. Викликаний блокадою українських портів голод зачепив низку країн – і це змусило по-новому глянути на історичні події, зокрема Голодомор, що [&hellip;]
- [War Documentary. Promo](https://kilok.art/war-documentary-promo%ef%bf%bc/): «Плачте, але знімайте!» — у Другу світову говорив Довженко документалістам. І вони знімали. Знімають і зараз, подекуди творячи справжнє кіномистецтво&#8230; як не дивно звучить це щодо знімків такої страшної дійсності. Збереглися світлини часів Першої світової війни — моторошні й водночас по-своєму прекрасні фото мертвого пейзажу війни: порита окопами земля, поодинокі дерева і багато, багато колючого дроту. Тепер маємо вдоста подібних кадрів просто під Києвом: чорні воронки-«кратери» на засніженому полі, протитанкові «їжаки» на безлюдній дорозі, візерунок від шин автівок на землі&#8230; Пропущені через око камери і серце автора, вони стають чимось більшим за звичайну фіксацію війни. Додаймо до цього те, що можна [&hellip;]
- [Севастополь 3.0](https://kilok.art/sevastopol-3-0/): Севастополь накрило густим шаром бавовни! Як співав відомий у росії рок-гурт, «в об’ятьях полуп’яних жєнщін гіблі морякі», Владівосток-2000, або Севастополь-200, хто там розбере. Можливо, то були не напівп’яні жінки, а просто сирени з українськими прапорцями/стрічечками. Російські офіціяли все одно правди не скажуть. Нехай ми не знаємо, що точно сталося, але загальна картина зрозуміла. Російський флот, який вже давно готується до «негативного сплиття», нарешті заскочили за черговою спробою! Наші російські «стратегічні партнери» вирішили розширити спектр матеріалів до календаря «Російський військовий корабель на дні». Зрештою, де один флагман, там місця і для другого вистачить. Або: чому бувати, того не мінувати. Від слова «міна», [&hellip;]
- [Усім шанувальникам kilok.art!](https://kilok.art/usim-shanuvalnykam-kilok-art/): У зв’язку з бойовими діями ростуть ціни на все. Тому ми з першого листопада змушені будемо підняти ціни на нашу друковану продукцію. Отже, ті, хто роздумує над купівлею роману Івана Канівця «Циндао-Відень Київ», мають ще кілька днів, щоб придбати його за старою ціною. Це стосується як самої книги так і доповнень до неї — оригінальних листівок і буклету з 3D-зображеннями.
- [Вітаємо з 14 жовтня – Днем захисника і захисниці України!](https://kilok.art/vitayemo-z-14-zhovtnya-dnem-zahysnyka-i-za/): Вітаємо з 14 жовтня – Днем захисника і захисниці України!
- [Іностранниє найомнікі](https://kilok.art/inostrannyye-najomniki%EF%BF%BC/): Зовсім недавно я писав про російських косплеєрів, а потім про нашу авіацію 1918 року. І от, конвертуючи фільм «Українська революція» в 4К, в своєму архіві наштовхнувся на вражаючий документ, про який, чесно кажучи, давно забув. Але він якраз іде в тему до попередніх дописів. Це телеграма Муравйова його начальству (Леніну і компанії) про бої за Київ. Я зазвичай перекладаю, але тут хочеться дати мовою оригіналу: «Контрреволюционеры сражалис упорно в их рядах билис французкие английские и румынские офіцера в также киевские монахи. Французкие летчики бросали бомбы с аеропланов наша артиллерия бомбардировала центральные кварталы где контррев долго держалис. Среди пожаров городская дума попыталас [&hellip;]
- [Незабаром День Захисника України](https://kilok.art/nezabarom-den-zahysnyka-ukrayiny/): Незабаром ми будемо відзначати Свято Покрови, День Українського козацтва, День створення УПА, День Захисника України. Саме так це свято записано календарях, які виготовляє наша знімальна група. Ми, як громадяни України, довго йшли до такого розуміння цього свята. Роками для когось це був просто День Українського козацтва, для когось — просто День створення УПА, а для когось — лише релігійне свято. І всіх цих людей було дуже-дуже мало. Для більшості це був лише звичайний день. Більше тих, хто розумів, стало у 2014, а ще більше — у 2022. Коли вбивати та катувати людей та знищувати міста почали не десь там далеко, а [&hellip;]
- [Кляті косплейєри](https://kilok.art/klyati-kosplejyery/): Ворожа влада не може без косплею. Для Києва це тепер відтворення дій Муравйова у 1918 році. Січень 1918 року, Муравйов доповідає Леніну: «Я наказав артилерії бити по високим і багатим палацам, по церквам і попам». З його ж наказу тим, хто штурмував Києв «посилити канонаду, громлячи нещадно місто» Пізніше: «Ми йдемо вогнем і мечем встановлювати радянську владу. Я зайняв місто, бив по палацах і церквах &#8230; бив, нікому не даючи пощади! „ Також він хизувався &nbsp;«Я спалив великий будинок Грушевського і він протягом трьох діб палав яскравим полум&#8217;ям». За кілька днів випустили по Києву від 5 до 15 тисяч снарядів. Сьогодні [&hellip;]
- [Пару слів про російську могилізацію](https://kilok.art/paru-sliv-pro-rosijsku-mogylizacziyu/): З одного боку я не є військовим експертом і не маю жодних інсайдів, але в росії всі рішення приймає  путін, який також не є військовим експертом. Більше того, все, що ми побачили у його виконанні з 2014 року і по 2022, є косплеєм місцями російського завоювання України у 1917-1921 роках, місцями Другої світової війни (про це зокрема тут, тут, і тут). А ці періоди в силу своєї професійної діяльності я знаю непогано. Отже, від самого початку мобілізації йдуть дискусії з приводу того, скільки людей путін мобілізує і як буде їх готувати. Варіанти: 300 тисяч, мільйон, 3 мільйони. Підготовка: відсутня, пару тижнів, [&hellip;]
- [Третя, остання частина коштів за календар — вже на рахунку ЗСУ](https://kilok.art/tretya-ostannya-chastyna-koshtiv-za-kalen/): Сьогодні ми здійснили третій, останній переказ коштів, зібраних для ЗСУ завдяки продажу календаря “Російський військовий корабель на дні”. Дякуємо всім, хто придбав календар, і особливо тим, хто перераховує більше 300 грн! Кожна зайва гривня — ще одна куля для окупанта! До 24 вересня збираємо гроші на ЗСУ завдяки продажу роману &#8220;Циндао-Відень-Київ&#8221;! Долучайтесь!
- [Виступ Анастасії Канівець на презентації книги “Енергія відродження. Українське кіно 2014-2020”](https://kilok.art/vystup-anastasiyi-kanivecz-na-prezent/): 15 вересня відбулася презентація колективної монографії “Енергія відродження. Українське кіно 2014-2020” під редакцією Л. Брюховецької, що в ній побачила світ і моя стаття “Травматичні моменти національної історії в сучасному ігровому українському кіно” Передусім, звісно, хочеться подякувати Ларисі Іванівні Брюховецькій за можливість взяти участь у цьому чудовому і, без сумніву, дуже важливому проєкті. Насправді, “тримати пульс” сучасного кіно нічим не легше, а подекуди й важче, ніж досліджувати історію кіно. І приємно усвідомлювати, що журнал “Кіно-Театр” долучився до обох цих дуже важливих напрямків. Також може здатися, що поняття “сучасне кіно” і “історія” малопоєднувані&#8230; але, насправді, важливо відстежувати й аналізувати ті процеси, що відбуваються [&hellip;]
- [10 років прем’єрі першої серії фільму «Українська революція»](https://kilok.art/10-rokiv-premyeri-pershoyi-seriyi-filmu/): У цьому вересні, коли ми всі радіємо успішному наступу українського війська та звільненню наших територій, у нашої знімальної групи є ще один привід для святкування. 10 років тому, 8 вересня 2012 року, в Києві, в Будинку кіно відбулась презентація першої серії фільму «Українська революція за спогадами Всеволода Петріва». Це була історія про те, як українці боролися за незалежність з росією, як перемагали на полі бою чисельного та безжального ворога. Про те, як далекі від політики люди усвідомлювали, що треба боротися, і що це боротьба за саме існування нашої держави. Тоді не думалося, що ці події повторяться в нашій історії настільки буквально. [&hellip;]
- [Анонс. Презентація книжки «Енергія відродження. Українське кіно 2014 – 2020»](https://kilok.art/anons-prezentacziya-knyzhky-energiya-vi/): 15 вересня 2022 року о 17.00 у Блакитній вітальні Будинку кіно             Після Революції Гідності почалося поступове звільнення українського кінопростору від російського продукту. Процес очищення разом із підтримкою уряду України вітчизняної кіноіндустрії стимулював розвиток українського кіно: появу численних фільмів, нових імен режисерів, акторів, операторів, художників і, що особливо важливо, сценаристів, у центрі уваги яких була українська дійсність, події, якими жили наші громадяни. Ми стали свідками раніше неможливого: наші фільми стали показувати в кінотеатрах. Українська кінопродукція виходила за межі України й раніше, але процес інтеграції, включно з розвитком спільного з європейськими країнами кіновиробництва, відчутно посилився, побільшало фестивальних перемог, серед яких особливо переконливими [&hellip;]
- [“Радянські мультики” і радянська цензура в підрадянській Україні](https://kilok.art/radyanski-multyky-i-radyanska-cze/): &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Існує таке уявлення, що радянська епоха була “золотою добою” для анімації і аніматорів, коли можна було вільно творити і один за одним випускати у світ культові “мультики”. З одного боку, так і було: держава фінансувала виробництво, працювали кіностудії, майстри творили в стабільних умовах, і, дійсно, основний масив тодішньої анімації, “радянські мультики” з задоволенням дивишся і показуєш дітям і сьогодні. З іншого — стабільність ця існувала не завжди. І навіть у найкращі часи “йшла в пакеті” з жорсткими цензурними обмеженнями.&nbsp; &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Іншою стороною тієї ж проблеми є стосунки з “братньою москвою”. Якщо ви почнете говорити про самостійність української анімації, вам можуть [&hellip;]
- [Вундервафлі із… вафлі](https://kilok.art/vundervafli-iz-vafli/): Попередні статті по темі: «Москва» і «Жемчуг» Брехлива пропаганда «Стєрєгущєго», або як закалялись 28 панфіловців Невдалий заплив російського «Сокола» Тримайся, «Орьол», «Соколом» будеш! Анало говнєт росії ХІХ сторіччя («Пьотр Вєлікій») «Побєдний» похід ганьби Найчесніший конкурс у світі… по-російськи. У російського флоту є 300-річні традиції… шахрайства, дурості та ганьби. Цьому присвячений календар на 2022-2023 роки «Російський військовий корабель на дні». Але не всі цікаві історії увійшли до нього, і з цього допису ви дізнаєтесь про те, як росіяни збирали вундервафлі із вафлі. У попередньому дописі йшлося про те, як росіяни організували проєктування свого першого лінкора. Сьогодні розглянемо, що у них врешті вийшло. [&hellip;]
- [Шукаємо людину, яка оплатила книгу та не отримала її!](https://kilok.art/shukayemo-lyudynu-yaka-oplatyla-knygu-ta-n/): Близько тижня тому ми отримали оплату за роман «Циндао-Відень-Київ», але покупець не заповнив анкету, і ми не знаємо, куди висилати книгу. Просимо відгукнутись того, хто перевів гроші, але не отримав книги чи повідомлень від нас. Пане Романе! Вийдіть, будь ласка, з нами на контакт через фейсбук. Або просто заповніть анкету, звісно, нічого більше не оплачуючи. Чекаємо на звістку від Вас!
- [Анастасія Канівець у подкасті «Закляття Бабая»](https://kilok.art/anastasiya-kanivecz-u-podkasti-zaklya/)
- [Найчесніший конкурс у світі… по-російськи.](https://kilok.art/najchesnishyj-konkurs-u-sviti-po-rosij/): Попередні статті по темі: «Москва» і «Жемчуг» Брехлива пропаганда «Стєрєгущєго», або як закалялись 28 панфіловців Невдалий заплив російського «Сокола» Тримайся, «Орьол», «Соколом» будеш! Анало говнєт росії ХІХ сторіччя («Пьотр Вєлікій») «Побєдний» похід ганьби У російського флоту є 300-річні традиції… шахрайства, брехні та ганьби. Цьому присвячений календар на 2022-2023 роки «Російський військовий корабель на дні». Але не всі цікаві історії увійшли до календаря, і з цього допису ви дізнаєтесь про шахраїв державного рівня. Під час російсько-японської війни росія втратила 17 броненосців — основних бойових кораблів тієї доби. Щоправда, три з них були броненосцями берегової оборони, і за технічними характеристиками не могли рівнятися [&hellip;]
- [Україна і море](https://kilok.art/ukrayina-i-more/): Мене часто запитують: чому таку увагу ти приділяєш флоту? Ми ж практично не морська країна… І дійсно, документальний фільм «Тризуб Нептуна», календар до сторіччя підняття українських прапорів Чорноморським флотом, робота над документальною стрічкою «29 квітня» в рамках проєкту «Генерація волі», перша частина роману «Циндао-Відень-Київ», оповідання «Воля в Трапезунді» та «Червона Україна», робота над новим романом про український Крим у 1918 році, ідея та участь в організації церемонії підняття військово-морського прапору до сторіччя підняття українських прапорів Чорноморським флотом, лекції, стендові виставки та інфографіка про українське море потребували дуже багато творчого часу. Дещицю часу було присвячено і російському флоту та справжній ціні його [&hellip;]
- [З Днем Незалежності!](https://kilok.art/z-dnem-nezalezhnosti/): Україна має давню історію взаємодії з потужними імперіями. Колись ці землі завойовувала Монгольська імперія, і де вона тепер? Згодом на наші землі зазіхала російська імперія. За компанію з нею Австро-угорська. Де вони зараз? Потім СРСР, який попри назву, теж був імперією. А ще Третій рейх. Пішли туди ж, куди і їх попередники. А Україна є. Зараз нас намагається завоювати пародія на імперію, косорукий франкенштейн — помісь СРСР та імперської росії. Україна переможе! З Днем Незалежності!
- [З допомогою роману «Циндао-Відень-Київ» збираємо гроші на ЗСУ!](https://kilok.art/z-dopomogoyu-romanu-czyndao-viden-kyyi/): Для багатьох українців початок нинішньої війни з Росією у 2014 році став моментом переоцінки цінностей, усвідомленням того, ким вони є і чого прагнуть. Для інших це сталося 24 лютого 2022 року. Щоб відповісти на питання «що мені робити в цих умовах?», спочатку слід чесно зізнатися собі, ким ти себе вважаєш. Такі питання виникали у кількох поколінь українців сто років тому, коли розпочалася світова війна, з’явилися перші українські підрозділи, далі Україна проголосила незалежність і мусила її боронити від росії. Коли, зрештою, у містах замайоріли українські прапори, а в небо злетіли перші літаки з українською символікою. Про це йдеться у романі Івана Канівця [&hellip;]
- [Вітаємо усіх з Днем Прапора!](https://kilok.art/vitayemo-usih-z-dnem-prapora/): Ці два кольори дають надію, об’єднують нас і служать вірним маркером безпеки.Там, де наші герої піднімають український прапор, темрява відступає.Так є сьогодні, і так було раніше.В цей день хочеться згадати, як вперше модерне українське військо — Січові стрільці — підняло наш прапор над нашим містом:&#8220;Потрапивши до легіону в червні, він опинився у сотні Дмитра Вітовського. Одразу зрозумів, що новий командир — людина непересічна. В австрійському війську національні почуття галичан не віталися. Різними наказами та розпорядженнями намагалися максимально обмежити будь-які прояви української свідомості. Але сотник завжди діяв на межі заборон, нерідко ці межі перетинаючи…Незабаром розпочалися бої за Галич, стародавній княжий град. Коли [&hellip;]
- [Нова версія «Української революції»](https://kilok.art/nova-versiya-ukrayinskoyi-revolyucziyi/): 10 років тому, 8 вересня 2012 року, відбулась прем’єра першої серії фільму «Українська революція за спогадами Всеволода Петріва». Це — документальна екранізація спогадів генерал-хорунжого УНР Всеволода Петріва. В ті, вже далекі, часи виробництво документального фільму про українську історію було вкрай важким. Для створення кіно потрібен ресурс, людський та технічний. Як правило, його отримують за гроші. Але держава за часів президента Януковича не вважала героями тих, хто воював за Україну. І мова не про керманича особисто: він навряд чи задумувався над цими питаннями. Мова про широкі верстви чиновництва, для яких всі, хто воював з «русскім міром», були не варті згадки. Як дехто [&hellip;]
- [«Побєдний» похід ганьби](https://kilok.art/pobyednyj-pohid-ganby/): Попередні статті по темі: «Москва» і «Жемчуг» Брехлива пропаганда «Стєрєгущєго», або як закалялись 28 панфіловців Невдалий заплив російського «Сокола» Тримайся, «Орьол», «Соколом» будеш! Анало говнєт росії ХІХ сторіччя («Пьотр Вєлікій») У російського флоту є 300-річні традиції… традиції вбивств та ганьби. Цьому присвячений календар на 2022-2023 роки «Російський військовий корабель на дні». Ми всі нещодавно — за історичними масштабами — спостерігали, як російській авіаносець «Кузнєцов» здійснив похід у Середземне море, щоб повбивати цивільних сирійців (про це&nbsp; також не могли не згадати в календарі). Але мало хто знає, що це не перший похід російського корабля в ті краї, коли над його технічною «вправністю» [&hellip;]
- [Друга частина коштів за календар — вже на рахунку ЗСУ](https://kilok.art/druga-chastyna-koshtiv-za-kalendar-vzh/): Сьогодні ми здійснили другий переказ коштів, зібраних для ЗСУ завдяки продажу календаря “Російський військовий корабель на дні”, переведено на рахунок ЗСУ. Дякуємо всім, хто придбав календар, і особливо тим, хто перераховує більше 300 грн! Кожна зайва гривня — ще одна куля для окупанта. Нагадуємо: календар ще продається, але кількість примірників вельми обмежена. Щоб сума пожертв за ЗСУ була більшою, долучайтесь!
- [“Розіп'ятий хлопчик” і “іроди-фашисти” у радянських фільмах про війну](https://kilok.art/rozipyatyj-hlopchyk-i-irody-fashys/): Мем про “розіп&#8217;ятого хлопчика” особливо представлення не потребує: ще від початку війни, з 2014 року, він став одним із символів російської пропаганди з її претензіями на міфотворчість. Але до чого тут радянське кіно? А до того, що “розіп&#8217;ятих хлопчиків” (чи спроб “розіп&#8217;яти хлопчика”) доволі і там. Передусім, звісно, у фільмах про війну з нацистською Німеччиною. І мова зараз не про те, чи були такі випадки в реальності. Мова про те, що в свідомість глядача закладалася віра в саму можливість і навіть природність таких речей. І те, що, обираючи між Батьківщиною і дитиною, ти мусиш обрати першу&#8230; чи, принаймні, не обрати другу. [&hellip;]
- [Анало говнєт росії ХІХ сторіччя («Пьотр Вєлікій»)](https://kilok.art/analo-govnyet-rosiyi-hih-storichchya-pot/): Попередні статті по темі: «Москва» і «Жемчуг» Брехлива пропаганда «Стєрєгущєго», або як закалялись 28 панфіловців Невдалий заплив російського «Сокола» Тримайся, «Орьол», «Соколом» будеш! У російського флоту є 300-річні традиції… браку, брехні та ганьби. Цьому присвячений календар на 2022-2023 роки «Російський військовий корабель на дні». Але не всі цікаві історії увійшли до календаря, і з цього допису ви дізнаєтесь про анало говнєтсво царської росії. Під час Кримської війни (1853–1856) на території України вперше у світі відбувся бій за участі броненосних кораблів. Це були французькі броненосці батареї, які успішно атакували російську фортецю Кінбурн. Цей тип кораблів був до певної міри еволюційним розвитком тодішнього [&hellip;]
- [Тримайся, «Орьол», «Соколом» будеш!](https://kilok.art/trymajsya-orol-sokolom-budesh/): У російського флоту є 300-річні традиції… традиції ганьби. Він неодноразово ганьбився так, як цього не робив жоден інший. Цьому присвячений календар на 2022-2023 роки «Російський військовий корабель на дні». Але не всі цікаві історії увійшли до календаря, і з цього допису ви дізнаєтесь про «покращення по-російськи». У попередньому дописі я розповів, як вдала (на початку) спроба росіян отримати новітні військово-морські технології в кінці ХІХ сторіччя перетворилася на ганьбу, приправлену болючими поразками. Звісно, з цих поразок вони почали робити геройства, але висновків не зробили… Наступна спроба росіян отримати новітні технології була проведена ще тупіше, і завершилась для них ще гірше. Передісторія В [&hellip;]
- [Вітаємо військовослужбовців Повітряних сил Збройних Сил України!](https://kilok.art/vitayemo-vijskovosluzhbovcziv-povitrya/): Вітаємо військовослужбовців Повітряних сил Збройних Сил України! Сьогодні від вас залежить спокій наших міст та життя наших мирних громадян по всій території України. Завтра ви забезпечите просування наших військ для звільнення окупованих ворогом земель! Глибока подяка усім вам від народу України. А ось невеличка історія про перші бої наших повітряні сил 100 років тому: Незабаром розпочався виліт. Мали оглянути Дарницю, де вранці бомбили ворога, й атакувати ворожі потяги. Щоб не плутатись, Олександр повинен був повторювати все за Єгоровим. Двигун «Сопвіча» завівся без проблем. Хлопець змінив пілотку на шолом. Неймовірно, він буде в повітрі, але не заради розваг, чужої країни чи порятунку [&hellip;]
- [Невдалий заплив російського «Сокола»](https://kilok.art/nevdalyj-zaplyv-rosijskogo-sokola/): Російський флот за 300 років неодноразово ганьбився так, як цього не робив жоден інший. Цьому присвячений календар на 2022-2023 роки «Російський військовий корабель на дні». Але не всі цікаві історії увійшли до календаря, і з цього допису ви дізнаєтесь про сумний результат інтелектуального піратства росіян. Усі державні лідери завжди прагнули озброїти своє військо більш досконалою зброєю. І хоча багато досвідчених генералів та адміралів стверджували. що головна зброя — це людина, проте жоден з них, мабуть, не відмовився б мати кращі гармати, танки або кораблі. Будь-яка зброя створюється не просто так, а виходячи із задумів з її застосування. Це особливо важливо щодо [&hellip;]
- [Перші гроші за календар вже пішли на рахунок ЗСУ.](https://kilok.art/pershi-groshi-za-kalendar-vzhe-pishly-na-ra/): Весь прибуток, отриманий на сьогодні від продажу календаря “Російський військовий корабель на дні”, переведено на рахунок ЗСУ. Календар ще продається. Щоб ця сума була більшою, долучайтесь! Замовити календар:
- [Відбулась презентація календаря “Російський військовий корабель на дні”](https://kilok.art/vidbulas-prezentacziya-kalendarya-ro/): 30 липня в Національному військово-історичному музеї України відбулася спільна акція музею  та творчої ініціативи “КІЛок.art”: презентація календаря на 2022-2023 роки “Російський військовий корабель на дні”. Для обґрунтування своєї агресії проти інших народів росіяни створюють міфи. Спочатку міф про те, що все належить їм, потім міфи про непереможність їхньої зброї. Наш календар робить свій внесок у руйнування міфу про славу російського флоту. Кінорежисер Іван Канівець розповів про ідею календаря, описав висвітлені в ньому події, на прикладі з історією крейсера “Варяг” пояснив причини, що неодноразово приводили флот росії до ганебних поразок: “Кожні 20-30 років росіяни усвідомлювали, що морська техніка пішла далеко вперед, і [&hellip;]
- [Київ у кіно: 1000 облич тисячолітнього Міста](https://kilok.art/kyiv_u_kino/): З нагоди (минулого уже, щоправда) Дня Києва гріх не згадати, як українську столицю відобразив срібний екран. Київ у кіно з&#8217;являвся часто, хоча можна, на жаль, констатувати, що повноцінного екранного втілення “київський міф” не отримав — окремі фільмові з&#8217;яви Тисячолітнього міста стали явищем і київської історії, і українського кіно. Вони досліджують і осмислюють Київ та киян у різних ракурсів, разом пропонуючи багатогранну, складну картину — як, власне, багатогранним і складним є і сам образ міста. Київ революційний: &#8220;Арсенал&#8221; Найбільш блискучим — і найбільш контроверсійним — безперечно, Київ у кіно зображений в “Арсеналі” Олександра Довженка (1929). Зазвичай цю класику радянського кіноавангарду і заразом [&hellip;]
- [Новий історичний short: Симон Петлюра — шлях крізь революцію і війну](https://kilok.art/symonpetliuraalife/): Ми опублікували нове історичне коротке відео, присвячене Симону Петлюрі (1879–1926) — одній із ключових постатей української боротьби за незалежність на початку ХХ століття. Відео показує життя Петлюри як візуальну подорож крізь дванадцять важливих етапів: від дитинства у Полтаві та навчання в семінарії до підпільної української діяльності, журналістики, соціал-демократичного руху, праці у воєнний час, організації українського війська, керівництва в добу революції, очолення Директорії УНР, союзу з Польщею та років еміграції. За допомогою кінематографічних історичних сцен відео простежує шлях людини, яку формували книжки, ідеї, революція та війна — від юнацьких пошуків до ролі одного з найвідоміших провідників українського національного руху. Проєкт зосереджується не [&hellip;]
- [Еволюція українського військового однострою (1914–1920)](https://kilok.art/evolyucziya-ukrayinskogo-vijskovogo-odnostroyu-1914-1920/): Ми підготували нове відео — це кінематографічна візуальна еволюція українського військового однострою доби Перших визвольних змагань. У ролику показано, як змінювався вигляд українського вояка впродовж 1914–1920 років: від Українських січових стрільців у складі австро-угорської армії та українізованих частин колишньої російської армії до формацій Армії Української Народної Республіки. У відео представлені, зокрема, Українські січові стрільці, матрос лінкора «Воля», полк імені Богдана Хмельницького, полк імені Костя Гордієнка, Синьожупанники, Галицька армія, Чорні запорожці, Гуцульський полк морської піхоти та інші. Відео створене kilok.art на основі серії плакатів «Військові підрозділи доби Перших визвольних змагань», представленої 24 грудня 2014 року в книгарні «Є» на вулиці Лисенка. Для [&hellip;]
- [Про Андрія Мельника як Січового Стрільця](https://kilok.art/pro-andriya-melnyka-yak-sichovogo-strilczya/): Останніми днями ім’я Андрія Мельника знову з’явилося в новинах через перепоховання його праху в Україні. Це добра нагода згадати не лише пізнішого політичного діяча, а й молодого старшину Українських січових стрільців часів Першої світової війни. Перший епізод — атака на горі Маківка в Карпатах навесні 1915 року, під час боїв УСС проти російської армії. Другий — розмова Мельника з російським генералом після полону в бою на горі Лисоня біля Бережан, у вересні 1916 року. Обидва епізоди написані на основі історичних документів, хоча сам текст залишається художнім. Маківка: Олександр спостерігав за роботою гармат з середини західного схилу, де зосередилися перший курінь Січових [&hellip;]
- [Мельєс і “повстання машин”: “Ґуґусс і автоматон” — перший фільм про робота?](https://kilok.art/melies-povstannya-mashin-guguss-i-avtomaton/): Історія фільму “Ґуґусс і автоматон” дозволяє по-новому поглянути на тему “Мельєс і повстання машин”, адже вже у 1897 році кіно несподівано торкнулося страху перед механічними створіннями. Знахідка Бібліотеки Конгресу: загублений фільм Мельєса Не так давно Американська бібліотека Конгресу (US Library of Congress) оприлюднила перший, мабуть, фільм про&#8230; робота. (Мабуть — бо з раннім кіно мало про що можна говорити з упевненістю: воно як розкопки Помпеїв — весь час віднаходиться щось нове.) Історія віднаходження, як це часто трапляється з ранніми фільмами, не те щоб зовсім типова, але й не унікальна. Фільм вважався втраченим, аж доки у минулому 2025 році такий собі Білл [&hellip;]
- [«Російська зима» без ілюзій: чому історії “хороших росіян” не працюють для українців](https://kilok.art/rosiiska-zyma-krytyka-horoshyh-rosiyan/): «Хороші росіяни» як комфортний західний наратив «Російська зима» фільм (A Russian Winter) режисера Патріка Чіхи, показаний на Берлінале, пропонує західному глядачеві знайомий образ “хороших росіян” в еміграції. Але якщо подивитися на цю історію з української перспективи, постає значно складніше питання — про відповідальність, позицію та межі співчуття. Напишу я вам про &#8220;русскую зіму&#8221;. &#8220;Пана Нікого&#8221; не бачила — але, судячи з описів, що гуляють по мережі, загальна картина буде до болю знайомою. &#8220;Російська зима&#8221; (Un hiver russe / A Russian Winter), режисер Патрік Чіха, — французька документалка про &#8220;хороших росіян&#8221; в екзилі, показана на Берлінале в секції &#8220;Панорама&#8221;. (Так, у тій [&hellip;]
- [Леонід Осика і екологічні проблеми в українському кіно](https://kilok.art/leonid-osyka-ekologichni-problemy/): Леонід Осика — один із найважливіших українських кінорежисерів другої половини ХХ століття і представник українського поетичного кіно. У своїх фільмах він не лише звертався до історичних і культурних тем, а й порушував проблему взаємин людини і природи. Екологічні мотиви особливо помітні у стрічках «Море» (1978) та «Увійдіть, стражденні» (1987), де режисер розглядає питання відповідальності людини за довкілля. У цій статті розглянемо, як Леонід Осика осмислював екологічні проблеми у своїй творчості та чому ці фільми залишаються актуальними сьогодні. Чому екологічна тема в кіно залишається актуальною Проблема взаємин суспільства і довкілля, практичне вирішення проблем охорони останнього потребували осмислення людиною не одне століття. Проте [&hellip;]
- [Жіночий досвід у кіно: історії сили, травми і солідарності](https://kilok.art/zhinochyy-dosvid-u-kino/): Жіноча тематика в світовому кіно, передусім авторському та кіно соціально-політичного неспокою, лишається однією з ключових. Причому йдеться тут не лише про фільми власне на тему жіночої емансипації &#8211; мова йде також про тут множину повсякденних досвідів, кожен із яких розкриває окрему грань того, як це &#8211; бути жінкою. Жіночий досвід у кіно залишається однією з ключових тем світового авторського кінематографа. Продовжуючи серію матеріалів, присвячених Берлінале-2026, пропонуємо спеціальний огляд до дня 8 березня, він же Міжнародний жіночий день, точніше, Міжнародний день боротьби за права жінок. Жіночий досвід у кіно: досвіди дитинства Відкрити цей розділ хочеться бразильською документальною стрічкою “Чарівна машина часу” (A [&hellip;]
- [Берлінале 2026: переможці, головні фільми та огляд фестивалю](https://kilok.art/berlinale-2026-oglyad/): Ось і відшумів 76-й Берлінале, з його прем&#8217;єрами, дискусіями і навіть маленькими політичними скандалами. Переможці оголошені, червона доріжка згорнута, і фільми готуються рушати в путь, до світового глядача. А ми тим часом кинемо погляд назад і поділимося враженнями, а заразом розкажемо детальніше про фільми-переможці Берлінале 2026 та стрічки, що, хоч і не одержали лаврового вінка, не менше варті уваги. Основні тенденції фестивалю Берлінале 2026 незмінні. &#8220;Мистецтва заради мистецтва&#8221; тут майже не побачиш, практично всі стрічки так чи інакше мають справу з соціальною чи політичною проблематикою. Не завжди це йде на користь художньому висловлюванню: подекуди трендові ідеологічні моменти виглядають такими собі дармовисиками [&hellip;]
- [Фільм «Тризуб Нептуна» на YouTube: оновлена версія доступна онлайн](https://kilok.art/film-tryzub-neptuna-na-youtube/): Оновлений фільм «Тризуб Нептуна» на YouTube тепер доступний для перегляду з українськими, англійськими та польськими субтитрами. Стрічка присвячена подіям 1917–1918 років та становленню українського флоту в період революційних змін. Документальний фільм розповідає про український рух у Чорноморському флоті та події, що призвели до підняття українського прапора 29 квітня 1918 року в Севастополі. Ця дата стала символічним моментом формування Українського флоту в нових історичних умовах. Нова версія фільму суттєво відрізняється від оригінального релізу 2010 року. До стрічки додано два раніше не використані архівні фото святкування Зелених свят у Севастополі 1917 року, які дають можливість краще відчути атмосферу того часу. Уся графіка була [&hellip;]
- [“Сліди”: кіно про силу жіночого спротиву](https://kilok.art/slidy-kino-pro-sylu-zhinochogo-sprotyvu/): На Берлінале традиційно представлено чимало фільмів на політичну й військову тематику, і на їхньому тлі — принаймні, на тлі того, що вдалося подивитися, — українські &#8220;Сліди&#8221; вирізняє надзвичайна атмосфера опірності та&#8230; конструктиву. Більшість із фільмів транслює послання: &#8220;Досить! Потрібно щось робити! Потрібна допомога!&#8221; Український же промовляє: &#8220;Ми діємо і змінюємо&#8221;. Жінки, що пережили полон і сексуальне насильство, — одна з найтравматичніших тем, що їх можна уявити. Перша думка, яка виникла ще на етапі читання анотації, — про виклики перенесення її на екран, про те, наскільки можливою — і чи є можливою взагалі — коректна репрезентація такого досвіду на екрані. Свого часу [&hellip;]
- [Український флот і Севастополь 1918 року: фільм «Тризуб Нептуна»](https://kilok.art/ukrainskyi-flot-sevastopol-1918-tryzub-neptuna/): У Будинку кіно представили оновлену версію документального фільму «Тризуб Нептуна», присвяченого подіям 1917–1918 років у Севастополі. Стрічка розповідає про боротьбу моряків за український флот та підняття синьо-жовтого прапора над кораблями у головній базі Чорноморського флоту у квітні 1918 року. У Будинку кіно відбулася презентація оновленої версії стрічки про Чорноморський флот 1917–1918 років 15 лютого у Синій залі Будинку кіно відбувся показ оновленої версії документального фільму «Тризуб Нептуна», присвяченого подіям Української революції та становленню українського флоту. Фільм повертає глядача до весни 1917 року в Севастополі — часу, коли українська громада вийшла з підпілля, а тисячі моряків відкрито заявили про свою національну ідентичність. [&hellip;]
- [🎬 Прем’єра на Берлінале: Wo Men Bu Shi Mo Sheng Ren — важлива віха для сінгапурського кіно](https://kilok.art/premyera-na-berlinale-wo-men-bu-shi-mo-sheng-ren/): Ми раді поділитися коротким блог-записом про прем’єру фільму Wo Men Bu Shi Mo Sheng Ren на 76-му Berlin International Film Festival — історичний момент не лише для самої стрічки, а й для всього кінематографа Сінгапуру. Режисером, сценаристом і продюсером фільму виступив Anthony Chen. Стрічка була показана в основному конкурсному програмі фестивалю 16 лютого 2026 року, ставши першим сінгапурським фільмом, відібраним до конкурсу за “Золотого ведмедя” — одну з найпрестижніших нагород світового кіно. Події розгортаються у сучасному Сінгапурі. 21-річний Джун’ян несподівано стикається з дорослим життям, коли його стосунки з дівчиною набувають несподіваного й доленосного повороту. Водночас у житті його батька з’являється нове [&hellip;]
- [Світлопис “Всі люблять Білла Еванса" / Everybody Digs Bill Evans](https://kilok.art/svitlopys-vsi-lyublyat-billa-evansa/): Не знаю, хто одержить &#8220;Ведмедя&#8221; за операторську роботу, але свого особистого фаворита, гадаю, я вже знаю. &#8220;Всі люблять Білла Еванса&#8221; (Everybody Digs Bill Evans) Ґранта Ґі — глибока психологічна драма про той період життя легенди джазу Білла Еванса, коли він після творчого злету трагічно втрачає свого побратима по музиці, віолончеліста Скотта ЛаФаро, і бере &#8220;паузу&#8221; в житті та, головне, в музиці. Оператор Пірс МакҐрейл оркеструє візуальний ряд: чорно-біле зображення, доповнений кольоровими флешфорвардами. Останні ще більше підкреслюють шляхетну стриману експресію чорно-білого: останнє апелює до початку 60-х, коли розгортається оновна дія, в той час як кольорові спалахи стилізовані під технології й естетику 70-х. [&hellip;]
- [Берлінале 2026: червона доріжка. Моменти з біля Berlinale Palast](https://kilok.art/berlinale-2026-momenty-z-chervonoyi-dorizhky-bilya-berlinale-palast/): Berlin International Film Festival 2026 знову перетворив Берлін на центр міжнародного кіно. Берлінале 2026: червона доріжка була голвною подією тижня. Режисери, актори та поціновувачі кінематографа зібралися біля культового Berlinale Palast, щоб відзначити історії з усього світу. Серед численних виходів на червону доріжку нам пощастило зафіксувати кілька моментів із акторами та творчою командою No Good Man, які привнесли особливу атмосферу та енергію до фестивального вечора. Їхня присутність відобразила дух співпраці та творчості, який визначає Берлінале. Фестиваль також привітав міжнародних зірок, серед яких була Michelle Yeoh, чия поява додала вечору ще більшої урочистості. Берлінале — це більше, ніж кінофестиваль. Це місце зустрічі культур, [&hellip;]
- [Український прапор над Чорноморським флотом — показ фільму «Тризуб Нептуна», оноленого у 2025](https://kilok.art/pokaz-filmu-tryzub-neptuna-2025/): 29 квітня 1918 року над кораблями Чорноморського флоту замайорів український прапор.Цей день став Днем флоту Української Народної Республіки — і символом боротьби українців за право мати власне море, власний флот і власну державу. Про ці події розповідає документальний фільм, показ фільму «Тризуб Нептуна», його оновленої версії, відбудеться 15 лютого в Будинку кіно. Стрічка переносить глядача у вир Першої світової війни та революції 1917–1918 років — час, коли після загибелі Російської імперії світові держави змагалися за чорноморські лінкори, а українські моряки в Севастополі масово заявили про свою ідентичність і політичну волю. Саме тоді українська громада міста стала визначальною силою, здатною змінювати хід [&hellip;]
- [В передчутті свободи: іранське кіно на Берлінале 2026](https://kilok.art/v-peredchutti-svobody-iranske-kino-na-berlinale-2026/): На знак солідарності з повсталих народом Ірану публікуємо інформацію про іранську присутність у програмі Берлінале. &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Незалежне іранське кіно — частий гість на фестивалі. Досить згадати про &#8220;Мій улюблений торт&#8221; (My Favourite Cake) Мар&#8217;ям Моґхаддам та Бехташа Санаіга, лірико-соціальну драму про жінку, що намагається оберегти свій приватний простір в умовах тоталітарного теократичного режиму. Її дім із садом стає таким собі острівцем свободи, де можна послухати “гріховну” музику, випити забороненого краном вина чи — нечуваний злочин! — куди можна привести на побачення чоловіка. Цікавою є розмова немолодої героїні і врятованої нею дівчини, яку “поліція моралі” спробувала заарештувати за неправильно пов&#8217;язаний хіджаб. Це зустріч [&hellip;]
- [Гармата під Крутами 1918: важлива постать - сотник Семен Лощенко](https://kilok.art/garmata-pid-krutamy-1918-vazhlyva-postat-sotnyk-semen-loshhenko/): Маловідомий епізод бою під Крутами та нові знахідки у відреставрованій хроніці часів Центральної Ради Більше ста років тому, наприкінці січня, поблизу залізничної станції Крути відбувся бій захисників України з російськими загарбниками. Попри значну чисельну перевагу ворога, українським військам вдалося затримати російський наступ і виграти дорогоцінний час. Це дало змогу уряду Української Народної Республіки укласти мир із Німеччиною та отримати військову допомогу в боротьбі проти агресії з півночі. За підтримки німецької армії українським військам згодом вдалося вигнати окупантів та припинити червоний терор, який під прикриттям «боротьби за права трудящих» був спрямований на знищення новонародженої Української Народної Республіки. Під Крутами полягли молоді українські [&hellip;]
- [Програма “Ретроспектива” на Берлінале-2026: страх перед світом на порозі змін?](https://kilok.art/programa-retrospektyva-na-berlinale-2026/): Програма “Ретроспектива” &#8220;Загублені у 90-х&#8221; (&#8220;Lost in the 90s&#8221;) — так дещо двозначно звучить назва ретроспективної програми цьогорічного Берлінале. За словами програмної директорки фестивалю Трісі Таттл: “Відправною точкою для ретроспективи, кураторка якої Гелен [Ґеррітсен] та її команда, є Берлін після падіння Берлінської стіни — період, що ознаменувався кардинальними змінами та новими починаннями як на національному, так і на міжнародному рівні. Жанрові й візуальні експерименти, а також бунтівний дух незалежного кіно характеризують кінематограф наступної ретроспективи Берлінале&#8230;” Як зазначено в пресрелізі, програма містить три тематичні розділи: “Берлін”, “Схід зустрічає Захід” (додамо від себе, що теми ці перетинаються не в одному і не в [&hellip;]
- [Новорічна акція для любителів історії!](https://kilok.art/novorichna-akcziya-dlya-lyubyteliv-istoriyi/): Шукаєте особливий новорічний подарунок — захоплюючий, надихаючий?Роман «Циндао–Відень–Київ» — це книга, яка поєднує велику історію, кохання та вибір, що визначає долю людини й нації. Незабаром завершення важкого року в історії нашої країни.Як і 100 років тому, українське військо боронить нас від загарбників з півночі. Про те, як формувалося українське військо, як проходили перші бої української авіації та як народжувалася держава, розповідає роман «Циндао–Відень–Київ». Новорічна акція для любителів історії АКЦІЯ ТРИВАЄ ДО 5 СІЧНЯ (ВКЛЮЧНО) Усі, хто придбає книгу до 5 січня, можуть безкоштовно отримати подарунок — набір поштівок (6 шт.) та 3D-буклет з ілюстраціями і 3D-окулярами.Подарунок надсилаємо Укрпоштою за наш рахунок. [&hellip;]
- [Акційна ціна на Amazon: $0.99 за том](https://kilok.art/aktsiina-tsina-na-amazon-0-99-za-tom/): На Amazon.com триває промоційна кампанія для англомовної книжкової серії Ukrainian Stories of Life and Fight. Обидва томи — Volume I та Volume II — доступні в електронному форматі за спеціальною ціною $0.99 за кожен том. Акція створена для міжнародної аудиторії та стосується лише англомовних видань. Зверніть увагу: промоція діє виключно на Amazon.com. 👉 Детальніше про серію та посилання на Amazon — на сторінках книг.
- [Жива історія України: відреставровані кадри зі Скоропадським, Петлюрою та Коновальцем](https://kilok.art/zhyva-istoriya-ukrayiny-vidrestavrovan/): Сьогодні зацікавлена публіка зібралася на презентації &#8220;Жива історія України&#8221; — відреставрованого архівного матеріалу, яка об’єднала фахівців та поціновувачів кіно й історії України. Учасники заходу переглянули кадри кінохроніки Української революції 1917–1920 років, відреставровані командою КІЛок.art, після чого відбулося жваве обговорення та сесія запитань і відповідей. Представлені матеріали містять унікальні зображення ключових постатей української історії — Павла Скоропадського, Симона Петлюри та Євгена Коновальця, зафіксованих у живій кінодокументації доби визвольних змагань. Ведучим події став відомий кінознавець Сергій Тримбач, який модерував дискусію та окреслював історичний і культурний контекст показаних кадрів, наголошуючи на їх значенні для сучасного осмислення української візуальної спадщини. У своєму виступі Іван Канівець [&hellip;]
- [Інтерв’ю Івана Канівця про роман «Циндао–Відень–Київ»](https://kilok.art/avtochernetka/): Це інтерв’ю Івана Канівця — українського письменника та режисера, автора історичного роману «Циндао–Відень–Київ». У розмові йдеться про створення книги, історичні джерела та події Української революції 1917–1921 років. Інтерв’ю Івана Канівця про роман «Циндао–Відень–Київ» з’явилося на YouTube-каналі «Історичний вебінар / Historical Webinar». У розмові український письменник і режисер розповідає про створення книги, роботу з історичними джерелами та особливості відтворення подій початку ХХ століття. Довідка про роман Роман «Циндао–Відень–Київ» присвячений боротьбі українців за свободу 100 років тому. У творі автор поєднує події, що розгортаються у Китаї, Австро-Угорщині та Україні, показуючи їхній вплив на долі окремих людей у період глобальних змін. Ця книга у [&hellip;]
- [Ми оновили kilok.art — простіше читати, дивитися й знаходити матеріали про кіно, літературу та історію](https://kilok.art/my-onovyly-kilok-art-prostishe-chytaty-dyvyty/): Друзі, маємо важливу новину: kilok.art отримав оновлений дизайн. Ми зробили сайт зручнішим, щоб вам було простіше читати тексти, переглядати відео й знаходити матеріали про кіно, літературу та історію. Що саме змінилося Чому це важливо для вас Оновлення зроблено з думкою про читача й глядача: тепер шукати огляди, статті та історичні матеріали простіше — інтерфейс менше відволікає, а контент стає центром уваги. Це означає менше кліків до потрібного тексту чи відео і зручніший перегляд матеріалів на різних пристроях. Що варто перевірити одразу Ваші відгуки важливі Ми цінуємо вашу думку. Якщо помітите неточності, проблеми з навігацією або маєте пропозиції щодо покращення — залиште [&hellip;]
- [Сергій Параджанов і його українське кіно: як естетичне стає політичним. Частина 2.](https://kilok.art/sergij-paradzhanov-i-jogo-ukrayinske-k-2/): Сергій Параджанов. Політичне. Коли творчість – це виклик системі Першу частину читайте тут. Шедевральні, нашумілі “Тіні забутих предків” стали останнім здійсненим проєктом Параджанова на студії, що носила ім&#8217;я “батька” поетичного кінематографу в Україні Олександра Довженка. “Київські фрески” (від яких лишилися лише переформатовані в короткометражний фільм кінопроби), “Інтермеццо”, “Сповідь”, “Бахчисарайський фонтан” лишилися нездійсненими задумами. На жаль, наступний український етап біографії Сергія Параджанова визначається переслідуваннями і тюремним ув&#8217;язненням. Як же сталося, що кінематографіст-естет став сприйматися як загроза для радянської політичної системи? І тут варто поговорити про особистість Параджанова. “Творчу” не в тому сенсі, що йдеться про митця, а в тому, що для Параджанова [&hellip;]
- [Анонс: У Києві покажуть відреставровані кадри зі Скоропадським, Петлюрою та Коновальцем](https://kilok.art/anons-u-kyyevi-pokazhut-vidrestavrova/): 14 грудня, у неділю, в Синій залі Будинку кіно відбудеться презентація «Жива історія України: відреставровані кадри зі Скоропадським, Петлюрою та Коновальцем». На заході представлять фрагменти відреставрованого фільму «Документи епохи» (1928), над відновленням якого працював Іван Канівець. Показ відкриває можливість побачити українську кінохроніку 1917–1920 років у відновленій якості та дослідити маловідомі деталі подій Української революції. Подія проходить у співпраці з Центральним державним аудіовізуальним та електронним архівом України за участі директорки архіву Ємельянової Тетяни Олександрівни. «Документи епохи» є наразі єдиним відомим джерелом унікальних кінокадрів із гетьманом Павлом Скоропадським, головою Директорії Симоном Петлюрою та командиром Осадного корпусу Січових Стрільців Євгеном Коновальцем. Реставрація здійснювалася в [&hellip;]
- [Прем’єра нового відео: «У-танку 01: Запах степу в серці»](https://kilok.art/premyera-novogo-video-u-tanku-01-zapah/): Ми раді представити прем’єру першого відео з поетичної серії «У-танку» — проєкту, у якому давня японська форма танку поєднується з українською силою, відвагою та духом незламних захисників. Початок серії відкриває відео «У-танку 01: Запах степу в серці» — танку про українського воїна та його сталевого побратима, танк-дракона, що стоїть на сторожі нашої землі. Кожен наступний випуск присвячуватиметься іншому герою: пілоту, моряку, розвіднику та іншим захисникам, які творять сучасну українську легенду. Про відео «У-танку 01: Запах степу в серці» передає тишу степу перед боєм, відчуття відповідальності та напругу очікування.Танк — не просто машина, а символ сили, мудрості й вірності.Воїн — той, хто [&hellip;]
- [Довженко в Берліні. Частина 2. Довженко - повернення.](https://kilok.art/dovzhenko-v-berlini-chastyna-2-dovzhenko/): У попередній частині нашої статті ми писали про час, проведений Олександром Довженком у Берліні, і про потенційний його вплив на творчість майстра. У сьогоднішньому нашому продовженні – про те, як Берлін пам&#8217;ятав і пам&#8217;ятає Довженка, як у німецькому інформаційному просторі поступово відбувається світоглядний перехід від образу «радянського» до образу «українського» класика, і до чого тут нинішня війна. Як неважко здогадатися, до недавнього часу Олександр Петрович шанувався як представник кола класиків радянського кіно. Яскравим прикладом отакого «об&#8217;єднавчого» підходу під шапкою «єдиної й неділимої» радянської культури були зорганізовані в 1973 році спільні виставки Державного кіноархіву НДР і Союзу кінематографістів СРСР, присвячені Довженку й [&hellip;]
- [Унікальна українська кінохроніка 1917–1920: чому це важливо сьогодні — інтерв’ю](https://kilok.art/unikalna-ukrayinska-kinohronika-1917-1920/): Ми працюємо з рідкісними архівними матеріалами початку ХХ століття, відновлюючи українську кінохроніку у форматі 4К. Українська кінохроніка 1917–1920 стала основою першого українського історичного 3D-фільму «Генерація волі». Незабаром у Києві відбудеться презентація відреставрованих кадрів з Павлом Скоропадським, Симоном Петлюрою, Євгеном Коновальцем. Поки ж пропонуємо вашій увазі вебінар про реставрацію фільму «Український рух» 1917 року та про унікальність кінохроніки загалом. Для каналу «Історичний вебінар / Historical Webinar» Іван Канівець розповідає, як відновлення хроніки 1917–1920 років відкриває нові факти, допомагає ідентифікувати історичних постатей, аналізувати символіку, прапори та події Української революції. Він пояснює, як сучасні технології — від математики до штучного інтелекту — дозволяють побачити [&hellip;]
- [Гетьман Павло Скоропадський, Симон Петлюра, Євген Коновалець: унікальні кадри української історії відреставровані у 4K](https://kilok.art/getman-pavlo-skoropadskyj-symon-pe/): Павло Скоропадський, Симон Петлюра, Євген Коновалець у кінохроніці Павло Скоропадський, Симон Петлюра, Євген Коновалець — три постаті, що стали символами боротьби за незалежну Україну. Сьогодні їх можна побачити у відновлених кадрах історичної хроніки, ця реставрація вперше представлена на сайті Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву України.Цей унікальний матеріал — результат нашої цифрової обробки фільму у 4K, здійсненої вперше з 1991 року. Проєкт має на меті не тільки відродження української кіноспадщини: ми не лише відновили зображення, а й повертаємо глядачам живу історію, яку радянська пропаганда намагалася перетворити на ідеологічний інструмент. Реставрація здійснена для проекту «Генерація волі», першого українського документального історичного 3D-фільму. Рік [&hellip;]
- [Український чорний квадрат](https://kilok.art/ukrayinskyj-chornyj-kvadrat/): «Малевич» Сценаристки: Дар&#8217;я Онищенко, Анна Паленчук Режисерка Дар&#8217;я Онищенко Оператор Олександр Рощин У ролях: Віталій Ажнов, Олексій Горбунов, Ірма Вітовська, Марина Кошкіна, Саша Новіков, Костянтин Темляк та ін. Україна, Швейцарія, Італія, Сербія, 2024. Війна за культурну спадщину – важлива складова української боротьби за своє виживання. Зокрема, з початком повномасштабного вторгнення зусиллями активістів у деяких світових музеях відбулося «повернення» Україні митців, свого часу присвоєних росією: Іллі Рєпіна, Івана Айвазовського, Архипа Куїнджі&#8230; Серед цих перемог було і визнання амстердамським музеєм Stedelijk Казимира Малевича українським, а не російським художником. За Малевича боротьба ведеться вже досить давно: Дмитро Горбачов послідовно розробляє тему українського авангарду і [&hellip;]
- [Довженко в Берліні. Частина І. «Берлінець» Довженко](https://kilok.art/dovzhenko-v-berlini-chastyna-i-berline/): У 1921 році нарком іноземних справ Дмитро Мануїльський пропонує молодому службовцеві Олександру Довженку дипломатичну роботу. Сам майбутній кінорежисер (який ще про це не знає) хоче отримати мистецьку освіту – цікаво, що архітектурну – тож його «підкуповують» можливістю здобути її за кордоном. Як Довженко згодом напише в «Автобіографії», Наркомпрос, дізнавшися про його любов до живопису, спеціально рекомендував його на роботу тодішньому представнику УСРР у Польській республіці Олександру Шумському, якраз із тим, щоб обдарований молодик використав поїздку за кордон для навчання мистецтву. Дипломатичною роботою Довженко займається неохоче і, щойно отримавшиможливість, кидає її1. Спочатку працює в Польщі, а потім, у лютому 1922 року, його [&hellip;]
- [Сергій Параджанов і його українське кіно: як естетичне стає політичним. Частина І.](https://kilok.art/sergij-paradzhanov-i-jogo-ukrayinske-k/): Частина І. Естетичне. Як шедеври народжуються&#8230; або не народжуються “Мистецтво поза політикою” у наш час стало уже мемом. Втім, ті, хто пам&#8217;ятає — чи досліджував — Радянський Союз, знають, що мистецтво там набувало політичного забарвлення навіть поза будь-якою інтенцією автора. Історія Параджанова є тому чи не найяскравішим прикладом. Починалося все мирно. Наближався 1964 рік, сторіччя від народження класика української літератури Михайла Михайловича Коцюбинського. Традиційно до таких ювілеїв готувалася низка урочистостей, зокрема могли знімати фільми — такі кінострічки жартівливо називали “датськими”. І ось наприкінці 1962 року донька класика, директорка Меморіального музею Михайла Коцюбинського в Чернігові Ірина Коцюбинська пише київській кіностудії ім. О. [&hellip;]
- [Цикл інтерв'ю "Деколонізація українського кіно. Розмови з кінематографістами". Дарія Онищенко](https://kilok.art/czykl-intervyu-dekolonizacziya-ukrayins/): Не секрет, що після десятиліть існування в рамках радянського кінематографу з його дуже чіткою настановою виховання “справжніх радянських людей”, кіно вже незалежної України мало пройти довгий і важкий шлях переосмислення й перебудови. Проходить воно її й зараз — зі складнощами і борнею, зі злетами і невдачами — проте вперто і послідовно. Майдан 2004 року, Революція Гідності, війна стали тими каталізаторами, що прискорили перехід кінематографу з українського територіально до українського посутньо. В усій своїй складності й багатоманітності — зокрема культурній і етнічній — це яскраве і цікаве явище, варте детального вивчення. Це одна з граней культурної й політичної історії України, що твориться [&hellip;]
- [КІЛок.art відкриває цикл інтерв'ю "Деколонізація українського кіно. Розмови з кінематографістами"](https://kilok.art/kilok-art-vidkryvaye-czykl-intervyu-dekolo/): Не секрет, що після десятиліть існування в рамках радянського кінематографу з його дуже чіткою настановою виховання “справжніх радянських людей”, кіно вже незалежної України мало пройти довгий і важкий шлях переосмислення й перебудови. Проходить воно її й зараз — зі складнощами і борнею, зі злетами і невдачами — проте вперто і послідовно. Майдан 2004 року, Революція Гідності, війна стали тими каталізаторами, що прискорили перехід кінематографу з українського територіально до українського посутньо. В усій своїй складності й багатоманітності — зокрема культурній і етнічній — це яскраве і цікаве явище, варте детального вивчення. Це одна з граней культурної й політичної історії України, що твориться [&hellip;]
- [Кримськотатарський космос українського кіно](https://kilok.art/krymskotatarskyj-kosmos-ukrayinsk/): Як Крим — складова України, так і кримськотатарське кіно — складова українського. Щоправда, потрібно ще розрізняти, коли мова йде про власне кримськотатарське кіно, створене самими киримли, “зсередини”, а коли — про кіно на кримськотатарську тематику&#8230; Але зараз ми говоритимемо не про ці нюанси, а про те, коли і як в українському кіно зображували кримських татар і татарський Крим. Перший такий фільм було створено ще в 1920-ті — тоді, коли в умовах тимчасового послаблення ідеологічної цензури українське кіно переживало розквіт, і фільми виходили один за одним — зокрема ті, що показували різні етнічні й культурні світи. Крим в той момент не входив [&hellip;]
- [29 квітня 1918 року — День флоту, який став символом українського суверенітету](https://kilok.art/29-kvitnya-1918-roku-den-flotu-yakyj-stav-sy/): День Українського моря 29 квітня 1918 року — одна з найславетніших дат в історії українського військово-морського флоту — День Флоту, День Українського моря. Саме цього дня Чорноморський флот, який до того перебував під російським командуванням, урочисто, з наказу командувача, підняв українські жовто-блакитні прапори на своїх кораблях. Ця подія стала безпрецедентною демонстрацією волі українських моряків до національного самовизначення та державної незалежності.​ Український прапор замайорів на більшості кораблів флоту, що стояли в Севастополі. За наказом контр-адмірала Михайла Сабліна було проголошено: Чорноморський флот переходить під контроль Української Народної Республіки. Це був не просто військовий акт — це було національне пробудження, підтвердження того, що Україна [&hellip;]
- [«Я, клон...» Життя, смерть і політика у «Мікі 17»](https://kilok.art/ya-klon-zhyttya-smert-i-polityka-u-mi/): Таємниця життя і все більш пливкі кордони того, чим життя — і передусім життя людини — вважати, не перестає хвилювати уяву й отримує все нові й нові мистецькі інтерпретації. Звучить банально, та що поробиш, якщо воно так і є. Останній, досить-така іронічний кінофільм на тему — нашумілий «Мікі 17» Пона Джунхо. Екранізація науково-фантастичного роману Едварда Ештона «Мікі 7» береться до справи з розмахом і охоплює одразу низку фундаментальних тем: згадану вище таємницю життя і смерті, проблему суспільного й політичного устрою, освоєння космосу як «останнього фронтіру» (означення з культового фантастичного серіалу «Стартрек») і пов&#8217;язану з тим проблема колонізації нововідкритих планет&#8230; Звідси — [&hellip;]
- [«Гривня та її історія» — Наш забутий проєкт  «Історія Онлайн», випуск 3](https://kilok.art/gryvnya-ta-yiyi-istoriya-nash-zabutyj-p/): Гривня та її історія: шлях української валюти крізь століття Ми вирішили повернутися до витоків та згадати наше минуле. Двадцять років тому, надихнувшись подіями Помаранчевої революції, Іван Канівець і Володимир Каштанов задумали створити проєкт, що відновлював би цікавість до історії. Його метою було нагадати нашим громадянам важливі факти, які варто було б засвоїти ще у шкільні роки, але які з різних причин залишилися поза увагою. Ми побачили можливість поєднати освітній контент із розважальним форматом, зробивши історію більш доступною та цікавою. Нашою місією стало не лише розповісти про минуле, а й надихнути людей досліджувати його глибше, відвідувати музеї та цінувати культурну спадщину України. [&hellip;]
- [Наш забутий проєкт — «Історія Онлайн», випуск 2 «Пектораль та золото скіфів»](https://kilok.art/nash-zabutyj-proyekt-istoriya-onlajn-2/): Пектораль та золото скіфів: скарби стародавнього народу Ми вирішили зазирнути в глибини історії та пригадати минуле. Двадцять років тому, натхнені подіями Помаранчевої революції, Іван Канівець і Володимир Каштанов задумали створити проєкт, що пробуджував би інтерес до історії. Його метою було нагадати нашим громадянам захопливі факти про минуле, які вони мали б знати ще зі шкільних років, але з різних причин не засвоїли або забули. Ми побачили можливість поєднати історичний контент із розважальним форматом, зробити його цікавим і доступним для широкої аудиторії, а також заохотити глядачів відвідувати музеї та досліджувати культурну спадщину України. Планувалося створити серію з 20 випусків, і ми з [&hellip;]
- [Наш забутий проєкт — «Історія Онлайн», випуск 1 «Мисливці на мамонтів»](https://kilok.art/nash-zabutyj-proyekt-istoriya-onlajn/): «Історія Онлайн» Ми вирішили трошки згадати минуле. Двадцять років тому Іван Канівець і Володимир Каштанов, натхнені подіями Помаранчевої революції, задумали створити проєкт, який би нагадав нашим громадянам різні цікаві факти з нашої історії, що їх ми мали б вчити в школі, але чи то не вчили, чи то забули. У короткому розважальному форматі ми бачили можливість одночасно пробудити цікавість до минулого, та заохотити глядачів відвідати музеї. Ми склали план із близько 20 випусків та завзято кинулись до роботи. Чомусь мені здавалося, що телеканали з радістю сприймуть цей проект. Але не так сталося, як бажалося. Ентузіазму ми ніде не побачили, десь перемовини [&hellip;]
- [Короткочасна знижка на унікальну збірку історичних оповідань про боротьбу України від 1870-х, до 1920-х](https://kilok.art/korotkochasna-znyzhka-na-unikalnu-zbi/): Чудова новина для всіх, хто цікавиться українською історією та літературою та володіє англійською! На купівлю електронної книги Івана Канівця англійською мовою – Ukrainian stories of life and fight: volume I наразі доступна знижка на Amazon. Не проґавте можливість придбати її за вигідною ціною! Ukrainian stories of life and fight: volume I Книга присвячена в першу чергу подіям Української революції 1917–1921 років. П’ять оповідань – «Захисники», «“Воля” в Трапезунді», «Важливий вчинок», «Добровольці» та «Червона зірка» – розповідають про непростий вибор, який стояв перед українцями в боротьбі за Незалежність. Деякі історії базуються на реальних подіях, інші ж переосмислюють історичні факти через призму авторської [&hellip;]
- [Боротьба з фотографіями](https://kilok.art/borotba-z-fotografiyamy/): Серед ініціатив нової адміністрації в Сполучених Штатах Америки — боротьба з програмами різноманіття, запровадженими федеральними органами у попередні роки. В рамках цієї програми Пентагон почав масштабне видалення контенту, що містить теми різноманітності, рівності та інклюзії (DEI). Це можна було б сприйняти як виконання передвиборчих обіцянок кандидата, врешті, попередні адміністрації також запроваджували зміни, відповідні до їхніх політичних переконань. Та цей випадок вийшов далеко за межі заявлених цілей, порушив здоровий глузд і перетнув межу, яку не варто переступати. Під гарячу руку нового режиму у цілком орвеллівському дусі потрапила навіть пам’ять про тих, кому країна завдячує своїм захистом. Болюча тема для багатьох українців? За [&hellip;]
- [Українська громада підтримала фільм "Стрічка часу" на Берлінале](https://kilok.art/ukrayinska-gromada-pidtrymala-film/): Українська громада прийшла підтримати український фільм &#8220;Стрічка часу&#8221; з основної програми Берлінале перед його прем&#8217;єрою. Подія зібрала багато глядачів, серед яких були як представники кіноіндустрії, так і звичайні шанувальники українського кіно. Атмосфера була наповнена хвилюванням і гордістю за національний кінематограф. Режисер та творча команда поділилися враженнями про роботу над фільмом і його значенням для української культури. Глядачі зустріли картину з великою зацікавленістю. Ця подія стала важливим моментом для українського кінематографа на міжнародній арені.
- [Боротьба України за свободу 1917-1918](https://kilok.art/borotba-ukrayiny-za-svobodu-1917-1918/): Українська революція 1917-1918 років стала вирішальним моментом в історії — запеклою боротьбою за незалежність від російської агресії. Після падіння Російської імперії Україна проголосила суверенітет, і розпочалися жорстокі бої за свободу. Дивіться цей захоплюючий вступ до фільму Українська революція та відчуйте мужність, жертви й рішучість тих, хто понад століття тому боровся за незалежність. Історія повторюється — боротьба України за свободу триває! 🇺🇦✊
- [Лінія фронту - екран. Україна на Берлінале-2025](https://kilok.art/liniya-frontu-ekran-ukrayina-na-berlina/): &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Фільми-учасники цьогорічного Берлінале вже оголошені, тож настав час розповісти про участь України.               Отже: в основній конкурсній програмі Берлінале-2025 з-поміж 19 претендентів змагатиметься документальна “Стрічка часу” Катерини Горностай, знята в копродукції України, Люксембургу, Нідерландів і Франції. Режисерка уславилася творчим осмисленням шкільної тематики (її &#8220;Стоп-Земля&#8221; про життя київських підлітків, до речі, брала участь у Берлінале-2021 і виборола &#8220;Кришталевого ведмедя&#8221; юнацького журі програми Generation 14plus); тепер вона продовжує розробляти тему на документальному матеріалі. І на матеріалі війни. “Незважаючи на війну, школи в Україні продовжують працювати. Перед обличчям постійних загроз учні та вчителі намагаються продовжувати навчання. Фільм-мозаїка показує їхнє повсякденне життя в різних куточках України”, [&hellip;]
- [Він став зорею над Малхолланд-драйв](https://kilok.art/vin-stav-zoreyu-nad-malholland-drajv/): Є режисери-візіонери, після фільмів яких ти бачитимеш світ трошки іншим. До таких належав Девід Лінч. Його фільми &#8211; це не лише вигадлива структура, вишуканий візуальний і звуковий ряди, плетиво сенсів і підсенсів, образи, що прорвуться у свідомість і заквітнуть у ній назавжди… Девід Лінч &#8211; це окреме світовідчуття. Тепер Майстер полинув у засвіти, в яких черпав колись натхнення для власного універсуму. Сам стане образом, легендою, міфом. Дивитиметься на свого глядача вогнями далекого міста за Малхолланд-драйвом, звучатиме лісопильнею біля Твін-Пікса, приходитиме у снах синьою скринькою чи добродушним велетом. Він завжди лишиться для нас загубленим шосе, де ми втрачаємо себе і віднаходимо &#8211; [&hellip;]
- [Падіння царя: розгортання революції в Росії](https://kilok.art/padinnya-czarya-rozgortannya-revolyucziyi-v/): Падіння царя: вирішальний момент в історії. Таємна звістка про захоплення Санкт-Петербурга та Москви повсталими масами змусила командирів діяти. Конфіденційний наказ вимагав вірності, але її вже не було. Старий порядок руйнувався, а революція набирала обертів.
- [Позначаючи кордон](https://kilok.art/poznachayuchy-kordon/): Український полк імені Костя Гордієнка здійснив важкий шлях через ліси Полісся та дістався української території. Дорогою вони мали численні сутички та запеклі бої. Тепер їм здавалося, що вони нарешті досягли своєї мети — дому.
- [Різдвяна ніч: втеча через замерзлий Німан](https://kilok.art/rizdvyana-nich-vtecha-cherez-zamerzlyj-ni/): Оточені з трьох сторін червоними підрозділами але наша розвідка була невтомною. Надходили повідомлення: атака на Святвечір. Для полку Гордієнка це була безсонна ніч. Їхній єдиний вихід? Через небезпечні ліси Полісся та непередбачуваний лід річки Німан. Грудень 1917 року, боротьба за виживання досягла свого піку. 👉 Дивіться повну історію у документальному фільмі &#8220;Українська революція: спогади Всеволода Петріва.&#8221;🎥 Дізнайтеся більше: kilok.art/en/films/ur
- [Ми починаємо публікувати частини фільму "Українська революція за спогадами Всеволода Петріва" у форматі YouTube Shorts!](https://kilok.art/my-pochynayemo-publikuvaty-chastyny-fil/): Ми раді повідомити, що відтепер ви можете переглядати окремі фрагменти нашого документального фільму &#8220;Українська революція за спогадами Всеволода Петріва&#8221; у форматі коротких відео на нашому YouTube-каналі. У кожному відео ми розповідатимемо про ключові події боротьби України за незалежність, унікальні історії українських солдатів, а також про шлях полковника Всеволода Петріва – видатного військового діяча, який стояв на передовій цієї боротьби. Чому варто дивитися YouTube Shorts? Підписуйтеся на наш канал, ставте вподобайки та діліться відео з друзями! Перший фрагмент уже доступний за посиланням: https://youtube.com/shorts/lwaIBDNL7Po Разом пізнаваймо нашу історію!
- [Український донкінхот проти вітчизняних реалій](https://kilok.art/ukrayinskyj-donkinhot-proty-vitchyzn/): «Редакція» Сценаристи: Алла Тютюнник, Роман Бондарчук, Дар’я Аверченко Режисер Роман Бондарчук Оператор Вадим Ільков У ролях: Дмитро Багненко, Жанна Озірна, Римма Зюбіна, Андрій Кирильчук, Василь Кухарський та ін.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Україна, Німеччина, Словаччина, Чехія, 2023. У жанровому розмаїтті українського кіно завжди бракувало вельми важливого жанру – сатири. Вміння чесно подивитися на себе, проаналізувати й висміяти власні вади, аби з тим більшим успіхом з ними боротися, – ознака зрілого суспільства. Довгі роки українські кінематографісти успішно оминали цей «незручний» жанр – і ось, нарешті, в нас з&#8217;явилася своя політична сатирична комедія. Причому досить якісна, щоб гідно прозвучати на престижному Берлінале. «Редакція» Романа Бондарчука, відомого своїм [&hellip;]
- [Презентація відреставрованого фільму «Український рух» 1917 року](https://kilok.art/prezentacziya-vidrestavrovanogo-fil-2/): Презентація 26 листопада в Синій залі Будинку кіно відбулася презентація відреставрованого фільму «Український рух» 1917 року, яка стала значущою подією для української культурної спільноти. Стрічка, що зберегла унікальні кадри Центральної Ради, була відновлена завдяки сучасним технологіям: 4K-скануванню, цифровій реставрації та використанню алгоритмів штучного інтелекту. Захід зібрав представників різних сфер, дотичних до збереження історичних візуальних матеріалів. Були присутні: продюсерка кінокомпанії «ВІАТЕЛ» Галина Криворчук, завдяки якій вдалося оцифрувати стрічку та зорганізувати цю презентацію, директорка Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву Тетяна Ємельянова (у своєму виступі вона наголосила на значенні архівів у збереженні національної пам’яті), кінорежисер Василь Вітер, завідуючий кафедри режисури телебачення Київського національного [&hellip;]
- [Від Стокгольма до Києва: спорт і історія в об'єктиві](https://kilok.art/vid-stokgolma-do-kyyeva-sport-i-istori/): У 1912 році в Швеції відбулися Олімпійські ігри, які стали однією з найяскравіших спортивних подій початку ХХ століття. У цих змаганнях брали участь і спортсмени, які походили з території сучасної України, і двоє з них здобули бронзові медалі. Мене зацікавив двогодинний фільм про ті Олімпійські ігри, адже я сподівався побачити там перших українських олімпійців. На жаль, саме змагання, в яких вони брали участь, не увійшли до хроніки. Також ці спортсмени не з’явилися крупним планом під час церемонії відкриття. Хоча моя здогадка була хибною, я не втрачаю надії знайти їхні фото у тогочасних газетах і журналах. Вже за кілька років по всьому [&hellip;]
- [Чи були українські зірки в ранньому кіно?](https://kilok.art/chy-buly-ukrayinski-zirky-v-rannomu-ki/): &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Питання складне, бо і кіно тоді ще формувалося, як і система “зірок”, та й поняття українськості було (і залишається) подекуди проблематичним. Хтось із читачів уже здогадався, що тут ми згадаємо Віру Василівну Холодну, уроджену Левченко. Втім, легендарна полтавчанка стала знаковим обличчям саме російського німого кіно, і навіть останні, зняті в Одесі стрічки за її участі не можна трактувати як українську кіноспадщину. Таким чином, у випадку Холодної можна говорити хіба що про той “зірковий” потенціал, який могло б мати українське кіно, якби існувало як розвинена національна кіноіндустрія. (Підкреслюємо: саме як розвинена, адже в принципі кіно в Україні знімалося, і досить активно.) &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Інший [&hellip;]
- [Продовольча криза та голод в українському кіно 1920-х-поч.1930-х рр.](https://kilok.art/prodovolcha-kryza-ta-golod-v-ukrayins/): Голод супроводжував радянську владу, по суті, від самого початку. Визнаний мало не необхідною складовою «революційної розрухи», у передсталінську добу він і не замовчувався, більше того: «Цар-голод» активно з&#8217;являвся на екрані. Зокрема і з пропагандистською метою: якісь із фільмів мали спонукати селян активніше здавати зерно державі, якісь ставали частиною інформаційної кампанії для Заходу, що допомагав СРСР долати Великий голод 1921–1922 років, якісь мали перекинути відповідальність за харчову кризу на «ворогів», якісь – просто фіксували голод як реалію часу. Тож пройдімося екранами 1920-х років і переддня Голодомору 1932–1933 років і поглянемо, як саме виглядав голод у тодішньому українському кіно. Ранні роки: війна з [&hellip;]
- [23 листопада 2013 року](https://kilok.art/23-lystopada-2013-roku/): Хроніка революції&#8230; Живі кадри суспільного піднесення, надії, віри у волю, торжество прогресу й справедливості. Кожна революція в Україні з ХХ століття мала свою хроніку. Вже за кілька днів, 26 листопада, ми покажемо в Будинку кіно відреставровану хроніку Української революції 1917—1921 рр., де нарешті чітко і зблизька, мов наших сучасників — ну, майже як наших сучасників — побачимо дієвців українського визвольного руху сторічної давнини. Але сьогодні не про це. Сьогодні — про любительську, невисокої якості, на стільниковий телефон відзняту хроніку. Хроніку нашої революції, початку Третіх визвольних змагань, нової війни за Незалежність. Тоді, 23 листопада 2013 року, про масштаби майбутніх подій важко було [&hellip;]
- [Живі картини минулого: Як постановочне кіно замінювало документалістику](https://kilok.art/zhyvi-kartyny-mynulogo-yak-postanovochn/): На початку ХХ століття кіно тільки зароджувалося, і його можливості для відображення реального життя були обмеженими. Плівці не вистачало чутливості, і знімати можна було практично тільки на вулиці при яскравому світлі. Й, звичайно, чіткого розуміння як подавати історичні події в кіно теж не існувало. У цей період реконструкція історичних подій стала популярним жанром, але часто ці &#8220;відтворення&#8221; не відповідали реальним фактам і були вигаданими або перебільшеними. Ця тенденція виникла з кількох причин: технічні обмеження, прагнення задовольнити суспільний попит на видовища та інтерес до актуальних подій, а також вплив театральної естетики, яка була характерною для ранніх кінематографістів. Не дивно, що серед тих, [&hellip;]
- [Перші досягнення українського кіно](https://kilok.art/pershi-dosyagnennya-ukrayinskogo-kino/): Україна увійшла в Незалежність, сповнена стереотипів про свою історію та культуру. Коли я тільки починав вчитися на кінорежисера, нам читали курс історії кінематографу. Українське кіно тоді починалося з ВУФКУ (Всеукраїнське фотокіноуправління — радянська інституція, що існувала в період з 1922 по 1930 роки). Тобто виходило, що до СРСР ніякого українського кіна не було. Такою було авторитетна думка деяких кінознавців. Але від викладачів режисури я чув, що все-таки щось знімалося. Але от що? Наскільки наше кіно було на рівні зі світовим? Один викладач дав мені книгу Володимира Миславського «Кіно в Україні 1896 — 1921. Факти. Фільми. Імена», вона і досі є найбільшим [&hellip;]
- [Тарасу Компаніченку 55!](https://kilok.art/tarasu-kompanichenku-55/): Сьогодні 55 років виповнюється Тарасу Компаніченку, кобзарю, досліднику старовинної музики, правдивому голосу України. Пан Тарас допоміг нашому режисеру Івану Канівцю втілити чимало проектів, від фільму «Українська революція» до серії календарів присвячених УНР. Вітаємо пана Тараса з ювілеєм!
- [Запрошуємо на презентацію відреставрованого фільму: "Історія оживає"](https://kilok.art/zaproshuyemo-na-prezentacziyu-vidrestav/): Маємо надзвичайну новину для всіх поціновувачів української історії та кіно! Вже 26 листопада відбудеться унікальна подія – презентація відреставрованого фільму &#8220;Украинское движение&#8221; 1917 року. Ця рідкісна стрічка дає нам можливість поглянути на минуле України крізь об’єктиви камери майже сторічної давнини. Дата: вівторок, 26 листопада Місце: Київ, Будинок кіно, Синя зала Час: 18:00 Фільм &#8220;Украинское движение&#8221; – це справжній історичний скарб, що розкриває важливі події та настрій епохи, котра формувала майбутнє української нації. Завдяки сучасним технологіям, багаторічній роботі та штучному інтелекту, команда kilok.art відновила стрічку, ліквідувавши більшість дефектів, привнесених часом. Цей проєкт став можливим завдяки співпраці з Центральним державним аудіовізуальним та електронним [&hellip;]
- [Спогад про Дагомею, або історія одного повернення](https://kilok.art/spogad-pro-dagomeyu-abo-istoriya-odnogo/): &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Дагомея&#8230; Країна, якої не побачиш уже на політичній карті світу, але яка живе в історії (складній і неоднозначній, адже йдеться про один із центрів работоргівлі свого часу!). І, звісно, живе в пам&#8217;яті нащадків, що є громадянами країн під уже геть іншими назвами. Пам&#8217;яті і поверненню її присвячено фільм &#8220;Дагомея&#8221; французької режисерки Маті Діоп. Цьогорічний лауреат Берлінале (де Африка загалом стала одним з лейтмотивів фестивалю) розкриває цю тему на матеріалі дражливому і болючому — історії колоніального завоюванні Африки й вивезення її культурних скарбів європейцями. &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Розпочинається &#8220;Дагомея&#8221; (Франція, Сенегал, Бенін) нібито на позитивній ноті, і загалом в основу її лягла історія маленької перемоги: [&hellip;]
- [Кіноіпостасі Миколи Вінграновського](https://kilok.art/kinoipostasi-mykoly-vingranovskogo/): Миколу Вінграновського ми знаємо перш за все як поета, далі – як прозаїка та дитячого письменника. І куди менше людей згадають про те, що він був також кінематографістом. Та кіноспадок його, хоч поступається спадку літературному, все ж вартий того, щоб бути згаданим. Микола Вінграновський-актор, Микола Вінграновський-режисер, Микола Вінграновський-сценарист – три іпостасі, що склалися в свою сторінку «книги буття українського кінематографу». Актор Вінграновський Освіту митець отримав кінематографічну. І вчителем його став не абихто, а сам Олександр Довженко: метр світового масштабу звернув увагу на студента Київського театрального інституту і забрав його до Москви, у ВДІК. За рік Довженка не стане, та вплив його [&hellip;]
- ["Втрачені" українські стрічки 1930-х презентовані Бундесархівом](https://kilok.art/vtracheni-ukrayinski-strichky-1930-h-preze/): Чудова новина! На Українському кінофестивалі в Берліні, Ukrainian Film Festival Berlin, Бундесархів представив українські фільми 1930-х, що вважалися втраченими: “Чванливе курча” Іполита Лазарчука 1936 р. і “Поздоровляю з переходом” Ївги Григорович 1932 р. Іполит Лазарчук — знакова фігура української анімації: один із провідних її режисерів у 1930-ті, у кін. 1950-х — на поч. 1960-х він відродить українську анімаційну школу на студії “Київнаукфільм”. “Чванливе курча” за сценарієм Сергієвської і Катінова стало першою самостійною роботою Лазарчука. За сюжетом, зарозуміле пташеня потрапляє за паркан і, переживши низку небезпек і випробувань, повертається додому — аби вже разом з друзями радіти життю. Технічною “родзинкою” було використання [&hellip;]
- [Ілюстрації, згенеровані ШІ: кумедні помилки та несподівані результати](https://kilok.art/ilyustracziyi-zgenerovani-shi-dzherelo-gu/): Це четверта стаття в серії про ілюстрації, згенеровані ШІ. Ось посилання на інші: 4 способи проілюструвати нову книгу для початківців Створення ілюстрацій до книги, коли ви не вмієте малювати Створення ілюстрацій для вашої книги за допомогою ШІ Вплив маркетингу: Формування сприйняття та помилкових уявлень Маркетинг оточує нас у кожному вимірі нашого життя. Без нього важко уявити сучасну цивілізацію. Хоча він допомагає продавати продукти, він також може створювати оманливі враження. Візьмемо, наприклад, 3D-фільми: те, що ми бачимо в кінотеатрах, не є справжнім 3D. Насправді це стерео, тобто ми не можемо змінити точку зору, щоб побачити глибину, як у реальному житті &#8211; це [&hellip;]
- [Створення ілюстрацій для вашої книги за допомогою ШІ](https://kilok.art/stvorennya-ilyustraczij-dlya-vashoyi-knygy/): Це третя стаття в серії. Ви можете знайти першу [тут] і другу [тут]. У цій статті я розповім, як почав створювати ілюстрації за допомогою штучного інтелекту. Перша спроба створити іллюстрацію з ШІ Перш за все, не варто боятися терміну &#8220;штучний інтелект&#8221;. Для використання більшості інструментів ШІ не потрібна спеціальна освіта. Хоча деякі програми вимагають навичок програмування, багато платформ ШІ можуть давати хороші результати без будь-яких знань кодування. Коли я вирішив створювати ілюстрації за допомогою штучного інтелекту, у мене вже був досвід роботи зі штучним інтелектом для створення відео та текстів, тож я мав базове уявлення про те, як він працює. Однак, [&hellip;]
- [Створення ілюстрацій до книги, коли ви не вмієте малювати](https://kilok.art/stvorennya-ilyustraczij-do-knygy-koly-vy/): Це друга стаття з цієї серії. Першу можна знайти [тут]. У цій статті я розповім, як створював ілюстрації до свого роману &#8220;Циндао, Відень, Київ&#8220;. Я не використовував штучний інтелект, хоча маю досвід роботи з ним &#8211; про це я розповім в окремій статті. Пошук ідеї Як режисерові, мені часто доводилося змінювати зображення, щоб досягти різних візуальних ефектів. З початку 90-х з&#8217;явилися фільтри, що дозволяють зробити відео схожим на олійні картини чи ескізи вугіллям. Коли, в 90-х роках, я вперше постав перед завданням зробити відео подібним до картини, я знав, з чого почати. Однак стандартні фільтри в більшості програм зазвичай дають посередні [&hellip;]
- ["Сліди пам'яті в історії" - Відродження минулого: Подорож Києвом 89-го року](https://kilok.art/slidy-pamyati-v-istoriyi-vidrodzhennya-m/): Відкриття забутих спогадів У 2008 році команда kilok.art розпочала захопливу справу. Тоді вдалося отримати цифрові копії документальних фільмів кінця 20-го століття, історичних перлин, які якимось чином уникнули невблаганних жерновів часу. Перенесемося у 2024 рік, і магія екрану вдихає нове життя в ці захоплюючі візуальні образи. Процес реставрації У 2008 році ми усунули деякі суттєві дефекти та відновили кольори до їхньої колишньої краси, але знали, що попереду ще багато роботи. Тепер, маючи під рукою передові технології, ми підвищили роздільну здатність, стабілізували зображення та виправили частоту кадрів. Хоча, через обмеження цифрового формату 2008 року, ми не змогли відновити це відео як відновили хроніку [&hellip;]
- [4 способи проілюструвати нову книгу для початківців](https://kilok.art/4-sposoby-proilyustruvaty-novu-knygu-dl/): Мій досвід як письменника Мене звати Іван Канівець, я український кінорежисер. Я почав свій творчий шлях у кінематографі, але з часом помітив, що ідей стає більше, ніж я можу зняти. Це підштовхнуло мене до того, щоб частину з цих концепцій перетворити на літературу. Приблизно десять років тому я почав писати короткі оповідання, що зрештою вилилось у 600-сторінковий роман. Під час навчання в університеті ми проходили спеціальну підготовку з адаптації літературних творів у сценарії. Спочатку я думав, що це буде просто, особливо працюючи з добре написаною літературою. Однак дуже швидко я зіткнувся з численними викликами. Це спонукало мене піти далі й написати [&hellip;]
- [Відкрийте для себе незламність духу в "Українських історіях життя і боротьби", том ІІ - тепер на нашому сайті!](https://kilok.art/vidkryjte-dlya-sebe-nezlamnist-duhu-v/): Чи замислювалися ви коли-небудь, як це – зазирнути у калейдоскоп історії, рішучості та відчайдушної мужності? Що ж, більше не потрібно гадати! Ми з радістю представляємо на нашому сайті нову книгу англійською мовою: «Українські історії життя та боротьби», том II. Ця збірка – це не просто добірка оповідань, а данина незламності та нездоланному духу українського народу в часи труднощів. Багатий історичний спадок України «Українські історії життя та боротьби» – це емоційна розповідь, що охоплює понад століття української історії. До другого тому увійшли п&#8217;ять оповідань, кожне з яких ретельно опрацьоване, щоб відобразити важку тривалу боротьбу українців. Вони охоплюють період з 1872 по 2022 [&hellip;]
- [(Не)зрозумілий Довженко](https://kilok.art/nezrozumilyj-dovzhenko/): Серед найвідоміших українських фільмів першої половини ХХ-го сторіччя особливе місце посідає «Арсенал» Олександра Довженка. Інноваційна з художньої точки зору, стрічка була присвячена одному зі знакових епізодів Української революції 1917-1921 років. У сторіччя цих подій варто ще раз уважно подивитись, чи не залишилось непоміченим щось із того, що хотів сказати своєю роботою майстер. Окрім художньої цінності, кінокартина виділяється серед інших тогочасних фільмів на історичну тематику тим, що режисер був безпосереднім учасником показаного на екрані — штурму заводу «Арсенал». При цьому, хоча у стрічці події висвітлюються з точки зору большевиків, Довженко в той час був на іншому боці, у складі українського війська. Радянське [&hellip;]
- [“Мирні росіяни” на війні. Два кінопогляди](https://kilok.art/myrni-rosiyany-na-vijni-dva-kinopog/): Дві кінострічки, які, попри всю свою протилежність, так доповнюють одна одну, що могли б стати диптихом&#8230; &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Фільм перший. На цьогорічному Венеційському фестивалі — “Росіяни на війні” (&#8220;Русские на войне&#8221;) режисерки Анастасії Трофімової. Колишньої співробітниці Russia Today, котра нині працює “під нейтральним прапором”, себто під прапором канадійським замість російського. У “гуманістичному”, “людинолюбному” ключі, що ним так майстерно вміють оперувати росіяни (традиція їх вітчизняної класики!), фільм показує “звичайного російського солдата”&#8230; Таємничим чином режисерка побувала на окупованій українській території як гостя окупаційної російської армії, і так само таємничим чином не побачила жодних ознак воєнних злочинів і геноциду. Хоча&#8230; чи таємничим? Дозволимо тут собі розлогу [&hellip;]
- [До Дня Державного Прапору та Дня Незалежності України!](https://kilok.art/do-dnya-derzhavnogo-praporu-ta-dnya-nezal/): Вітаємо всіх з Днем Державного Прапору та завтрашнім Днем Незалежності! Бажаємо всім українцям незламного духу, щасливої долі та процвітання на рідній землі. Останні 10 років ці свята, як і слова, якими ми вітаємо один одного в ці дні, стали особливими для багатьох з нас. Хай Україна буде сильною, вільною та незалежною! Сьогодні найкращі громадяни України жертвують найцінніше для цієї сили, волі та незалежності. Як і багато інших поколінь українців. На жаль, ця боротьба потребує жертв не тільки від України. Для перемоги нам вкрай потрібна допомога країн, які можуть забезпечити нас зброєю. Щоб пояснити громадянам цих країн суть нинішньої війни через історію [&hellip;]
- [Сьогодні та завтра! Безкоштовно! Книга на Amazon “Українські історії життя та боротьби: Том І”](https://kilok.art/sogodni-ta-zavtra-bezkoshtovno-knyga/): 8 та 9 серпня 2024 року отримайте &#8220;Українські історії життя та боротьби: Том І&#8221; англійською мовою безкоштовно на Amazon.com! Поділіться цією інформацією! Нехай кожен іноземець, який підтримує Україну, прочитає цю книгу! “Українські історії життя та боротьби” – це данина незламному духу українського народу, що розповідає про його багаторічну боротьбу за волю. Більше інформації за посиланням: https://kilok.art/books/usolaf_i/ Попередній перегляд на Amazon: https://amzn.eu/01h79MTN До книги увійшли п’ять оповідань: “Захисники”, “&#8221;Воля&#8221; в Трапезунді”, “Важливий вчинок”, “Добровольці” та “Червона зірка”. Кожна історія переносить читачів у різні періоди, пов’язані з Українською революцією, а деякі з них навіть виходять за межі 1917-1921 років. Наприклад, дія оповідання “Добровольці” [&hellip;]
- [Анонс: Українські історії життя та боротьби: Том II](https://kilok.art/anons-ukrayinski-istoriyi-zhyttya-ta-bor/): Нова книга Майже завершена робота над другою частиною англомовного збірника «Українські історії життя та боротьби: Том II». Як і до попереднього тому, до книги увійшли 5 оповідань. Історичний період, охоплений цими сюжетами, дещо розширився. Дія оповідання «Змовники» відбувається у 1872 році, тоді як «Козаки йдуть» розповідають про події 24 лютого 2022 року. Незабаром книга буде доступна в електронній формі на amazon.com. Нові сюжети Які таємниці ховають українські дороги? Що може статися з подорожнім в українських степах? Як вирватися з тенет комуністичного підпілля? Чи були в Україні антиросійські змови в XIX сторіччі? На що міг сподіватись український патріот під час українізації 1920-х? [&hellip;]
- [Відео-тизер до книги "Українські історії життя та боротьби: Том І" - подорож крізь історію](https://kilok.art/video-teaser-for-ukrainian-stories-of-life-and-fight-volume-i-a-journey-through-historyvideo-tyzer-do-kny/): Представляємо тизер Ви готові вирушити в історичну мандрівку періодом Української революції 1917-1921 років? З радістю повідомляємо про вихід відео-тизеру до книги &#8220;Українські історії життя та боротьби: Том І&#8221;. Ця збірка оповідань тепер доступна в електронному виглядію. Вона розкаже історії про мужність, стійкість та незламність духу українського народу. Книга видана англійською мовою! Зазирнути в історії До книги увійшли п&#8217;ять захоплюючих історій: &#8220;Захисники&#8221;, &#8220;Воля» в Трапезунді&#8221;, &#8220;Важливий вчинок&#8221;, &#8220;Добровольці&#8221; та &#8220;Червона зірка&#8221;. Кожна історія переносить читачів у різні періоди, пов&#8217;язані з революцією, а деякі з них навіть виходять за межі 1917-1921 років. Наприклад, дія оповідання &#8220;Добровольці&#8221; відбувається у 1877 році, а &#8220;Важливий вчинок&#8221; [&hellip;]
- [Генерація Волі: Широкоекранний кадр із панорами](https://kilok.art/generacziya-voli-shyrokoekrannyj-kadr-i/): Робота над проєктом Робота над проєктом &#8220;Генерація Волі&#8221; продовжується, і ми раді поділитися з вами новими досягненнями. Нещодавно ми завершили реставрацію хроніки, що стало важливим кроком у нашій роботі. Але це ще не все! Реставрація Хроніки: Нове Життя Старих Кадрів Реставрація хроніки для проєкту &#8220;Генерація Волі&#8221; була складною, але захоплюючою задачею. Ми працювали над тим, щоб повернути старим записам їхню первинну чистоту та чіткість. Тепер ця хроніка виглядає так, як її ніколи ще не бачили. Демонстрація Робочого Матеріалу: Панорамні Кадри Сьогодні ми хочемо продемонструвати вам ще один важливий аспект нашої роботи &#8211; створення широкоекранного кадру із панорами. Ми працюємо над тим, [&hellip;]
- [Почесний диплом НАМУ](https://kilok.art/pochesnyj-dyplom-namu/): 27 червня 2024 року, на урочистому засіданні Національної академії мистецтв України були вручені нагороди.Велику золоту медаль НАМУ вручено головній редакторці журналу &#8220;Кіно-Театр&#8221; Брюховецькій Ларисі Іванівні.Почесний диплом НАМУ &#8211; Канівець Анастасії Олександрівні за продовження кращих традицій кінознавчої науки у вивченні та популяризації кіномистецтва України.Почесний диплом НАМУ &#8211; Брюховецькій Ользі Вячеславівні за грунтовне вивчення, наукове осмислення і популяризацію творчого доробку Сергія Параджанова в Україні та світі.Вітаємо нашу співзасновницю й авторку Анастасія Канівець з почесною нагородою і зичимо подальших трудів і днів на ниві українського кінознавства. Корінь вітчизняного кіно гіркий, і плоди його не завжди солодкі, та воно &#8211; плоть від плоті народу, а [&hellip;]
- [“Циндао-Відень-Київ”, романтичний тизер для  YouTube Shorts](https://kilok.art/czyndao-viden-kyyiv-romantychnyj-ty/): Захоплюючий Світ Роману “Циндао-Відень-Київ” Кінорежисер Іван Канівець продовжує працювати над матеріалами до роману “Циндао-Відень-Київ”. І тепер ми маємо ще одне відео – романтичний тизер, спеціально створений для платформи YouTube Shorts. Трохи Про Сюжет Дія відбувається влітку 1914 року. Юний львів’янин Олександр стає гостем на розкішній яхті, яка вирушає в навколосвітню подорож. Один з її пунктів – Циндао, німецька колонія в Китаї, де безтурботних мандрівників заскочує початок Першої світової війни. У вихорі масштабних історичних подій Олександр має вирішити, ким він є – лояльним громадянином імперії чи українцем. Чому Це Важливо? Сюжет роману “Циндао-Відень-Київ” не тільки захоплює, але й піднімає важливі питання про [&hellip;]
- [Іван Миколайчук як виразних світових кінотенденцій 1960-1970-х рр.](https://kilok.art/ivan-mykolajchuk-yak-vyraznyh-svitovyh/): Специфіка професії актора – репрезентативність, поєднання зовнішності та представленого (репрезентованого) нею внутрішнього, що зумовлює знакову функцію актора. За Ю. Лотманом, кінообраз складається із синтезу двох основних «сутностей» – виконавця ролі та образу самого актора як кіноміфу, що також визначає сприйняття ролі. В українському кіно І. Миколайчук, либонь, є найяскравішим прикладом синтезу внутрішнього світу актора та персонажа. Його обличчя, що нагадує іконописні, вписане в полотно твору поетичного кіно, набуває особливого звучання, стає своєрідним втіленням духовного первня народного/національного в кінематографі. Наповненість образу Миколайчука виявилася настільки сильною і значною, що нейтралізувати її стало можливим або присвоєнням, введенням у потрібний контекст (роль Петра, а не [&hellip;]
- [Відновлення історії: Презентація реставрованого фільму 'Украинское движение' 1917 року](https://kilok.art/vidnovlennya-istoriyi-prezentacziya-res/): Відновлення історії: Презентація реставрованого фільму &#8216;Украинское движение&#8217; 1917 року Нещодавно в Центральному державному аудіовізуальному та електронному архіві відбулася довгоочікувана презентація реставрованого фільму &#8216;Украинское движение&#8217; 1917 року. Проєкт kilok.art: Вісім років кропіткої праці Відновлення фільму стало можливим завдяки зусиллям команди проєкту kilok.art, які протягом восьми років працювали над реставрацією цього унікального архівного матеріалу. Вони доклали максимум зусиль, щоб ми могли побачити фільм у його первісному вигляді. Обговорення проблем реставрації Після перегляду матеріалу відбулося жваве обговорення проблем, з якими стикаються реставратори кінофотодокументів. Захід зібрав представників різних сфер, які мають стосунок до збереження історичних візуальних матеріалів. Відкрила подію директорка архіву Тетяна Ємельянова. Учасники дискусії [&hellip;]
- [Українські історії життя та боротьби: вільний перегляд на Amazon 9 червня](https://kilok.art/ukrayinski-istoriyi-zhyttya-ta-borotby/): Відлуння історії Епічні масштаби нинішньої війни, жертви, які приносить наш народ, виборюючи право на життя, часто змушують нас забути події сторічної давнини, коли наші діди та прадіди так само боролися з тим же ворогом. Це зрозуміло: сьогодення завжди ближче до минувшини. Для більшості з нас ті події — лише можливість віддати данину пам&#8217;яті та згадати ті важливі часи. Але не можна недооцінювати значення історичних подій, адже вони формують наше сьогодення і майбутнє. Міжнародна перспектива Але якщо перетнути кордон України, то значення тих подій змінюється. Для багатьох європейців, не кажучи вже про мешканців інших частин світу, ця війна — прикра випадковість між [&hellip;]
- [Ukrainian Historical Fiction: Stories of Life and Fight – Discover the Untold Tales](https://kilok.art/ukrainian-historical-fiction/): Коли читачі шукають українську історичну прозу англійською, вони хочуть більше, ніж просто дати і факти. Вони прагнуть зрозуміти, як звичайні люди жили в надзвичайні часи — як приймалися рішення, як зберігалася ідентичність і як переслідувалася свобода, незважаючи на неймовірні труднощі. Історія України пропонує саме такі сюжети. Ознайомтеся з серією «Українські історії життя та боротьби». Чому українська історія надихає на потужну прозу Протягом століть Україна переживала іноземне панування, репресії та неодноразові спроби знищити її культуру. Ці виклики створили моменти, коли повсякденне життя стало нерозривно пов’язане з моральним вибором — родюче поле для історичної прози. Історії з України — це не лише про [&hellip;]
- [Вийшла збірка оповідань «Ukrainian stories of life and fight: volume I» — перша англомовна книга Івана Канівця.](https://kilok.art/vyjshla-zbirka-opovidan-ukrainian-stories-of-life-and-fight-volume-i/): Раді поділитися приємною новиною! В електронному вигляді вийшла збірка оповідань про період Української революції 1917—1921 років. До неї увійшли п’ять оповідань: «Захисники», ««Воля» в Трапезунді», «Важливий вчинок», «Добровольці» та «Червона зірка». Час дії оповідань трохи виходить за рамки 1917—1921 років: наприклад, «Добровольці» розповідають про 1877 рік, а дія у «Важливому вчинку» відбувається у 1920-х. Проте всі історії поєднані темою незборимого прагнення українців до волі. Свідомо, а іноді й несвідомо, герої роблять свій вибір у житті, прагнучи захистити близьких, і тим наближають визволення України. Звичайні люди, котрі опинилися в складних обставинах, несподівано стають рушіями історичного поступу. Оповідання збірки написані в різних стилях: [&hellip;]
- [КіноІстоКиця №2. Перші коти в кіно: "Falling Cat" та "Boxing Cats"](https://kilok.art/kinoistokyczya-2-pershi-koty-v-kino-falling-cat-t/): Дивіться перший допис у новій рубриці тут. Історія перших кінематографічних котів Історія перших котів у кінематографі розпочинається ще задовго до винаходу кінематографу братів Люм&#8217;єрів. Одним із піонерів кінематографічних експериментів був британсько-американський фотограф і винахідник Едвард Майбрідж. Його роботи в другій половині XIX століття стали важливим кроком у вивченні рухів тварин, включаючи котів. Майбрідж здобув визнання завдяки своїм серіям фотографій, що фіксували рух у послідовності кадрів. Він використовував складну систему камер, які спрацьовували одна за одною, створюючи враження руху. Один із його відомих експериментів включав зйомку коня на ходу, що дозволило вперше наочно побачити рухи тварини у деталях. Проте Майбрідж не обмежився [&hellip;]
- [Презентація відреставрованого фільму “Украинское движение” 1917 року: важливість збереження історичних візуальних матеріалів](https://kilok.art/prezentacziya-vidrestavrovanogo-film/): Опис події та учасники 21 травня 2024 року в Центральному державному аудіовізуальному та електронному архіві відбулася презентація відреставрованого силами проєкту kilok.art фільму “Украинское движение” 1917 року. Захід зібрав представників різних сфер, які мають стосунок до збереження історичних візуальних матеріалів. Відкрила подію директорка архіву Тетяна Ємельянова. Матеріал представляла Галина Криворчук, продюсерка кінокомпанії “ВІАТЕЛ”, завдякий якій вдалося відсканувати фільм для реставрації. Серед глядачів були присутні працівники архіву, саме завдяки їх професіоналізму в ідеальному стані зберігаються кіноплівки, з яких ми сьогодні можемо робити цифрові реставрації унікальних кадрів, що дозволяють сучасному глядачеві поринути в атмосферу початку XX століття. Також на презентації були присутні історики з [&hellip;]
- [В книгарні "Є" акція на роман "Циндао-Відень-Київ"](https://kilok.art/v-knygarni-ye-akcziya-na-roman-czyndao-vid/): Огляд роману &#8220;Циндао-Відень-Київ&#8221; Роман &#8220;Циндао-Відень-Київ&#8221; написаний Іваном Канівцем поєднує історичні події з особистими історіями своїх персонажів. Сюжет роману розгортається навколо трьох міст — Циндао, Відень та Київ, які символізують різні етапи життя головного героя. Кожне місто представляє собою окремий культурний та історичний контекст, що додає глибини та значущості подіям роману. Головний персонаж — хлопець, що обирає між різними життєвими шляхами та мотиваціями. Основні теми роману включають пошук ідентичності, культурну взаємодію та вплив історичних подій на особисте життя людей. Автор зображує, як зміни в суспільстві та політиці можуть впливати на внутрішній світ людини. Роман також піднімає питання про значення дому та коріння, [&hellip;]
- [КіноІстоКиця №1. Грушевський і котик](https://kilok.art/kinoistokyczya-%E2%84%961-grushevskyj-i-kotyk/): Котики в кіно та історії: відкриття нової рубрики Вітаємо, шановні читачі! Сьогодні ми раді представити вам нову рубрику нашого блогу — &#8220;КіноІстоКиця&#8221;! Тут ми будемо розповідати про те, як котики, ці пухнасті та чарівні створіння, опиняються у потрібний час у потрібному місці. Чи впливає їхня присутність на зміст фільмів? Чи не відіграє десь важливу роль виступ котика в історії? І, звісно, що приховує за собою людиноцентрична концепція розвитку цивілізації? Усі ці запитання ми розглянемо у нашій новій рубриці, адже котики&#8230; вони всюди! Котики, камера, дія! Кіно завжди було магічним світом, де кожен може знайти щось цікаве для себе. І, як виявляється, [&hellip;]
- [Англійська версія сайту: розширяємо горизонти](https://kilok.art/anglijska-versiya-sajtu-rozshyryayemo-g/): Англійська версія сайту: шлях до нових можливостей Щасливі новини, друзі! Наш сайт тепер доступний і англійською мовою. Це великий крок у розвитку нашого проекту, який відкриває перед нами нові можливості. Хоча ще не всі матеріали перекладено, ми працюємо над цим і впевнені, що незабаром англомовні відвідувачі зможуть скористатися повністю функціонуючим сайтом. Розширення аудиторії: нові горизонти Запровадження англійської версії сайту відкриває перед нами можливість залучити нових читачів та глядачів з усього світу. Ми впевнені, що наші україномовні контент і англійські переклади знайдуть своїх шанувальників серед любителів літератури та кіно з різних країн. Це надасть нам можливість обмінюватися думками та ідеями з представниками [&hellip;]
- [Такий сучасний Шекспір: Дещо про нестандартні екранізації... та українські не-екранізації](https://kilok.art/Takyj-suchasnyj-SHekspir-Deshho-pro-nesta/): &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;23 квітня (ймовірно) 460 років виповнилося від дня народження Вільяма Шекспіра. Тож скористаємося нагодою, щоб пригадати декілька неординарних екранізацій його п&#8217;єс&#8230; А заодно порозмірковуємо над тим, а де ж наш “кіно-Шекспір”.               Чи не найсміливішу версію “Гамлета” створили у 1920-х. За нею принц датський був&#8230; жінкою. Німецький “Гамлет: Драма помсти” Свена Ґаде та Гайнца Шалля відштовхувався від книги Едварда П. Вайнінга &#8220;Таємниця Гамлета: Спроба вирішити стару проблему&#8221;. За сюжетом, король і королева приховують стать свого нащадка, адже лише хлопчик може успадкувати трон; далі дія розгортається більш чи менш близько до оригіналу, з поправкою на стосунки з Гораціо (в якого принцеса закохана) й [&hellip;]
- [29 квітня — День Українського моря! Боротьба триває...](https://kilok.art/29-kvitnya-Den-Ukrayinskogo-morya-Boro/): Для багатьох українців море завжди було символом волі, а серця моряків завжди билися за нашу країну. Головна увага українців за останній рік була прикута до тих подій нинішньої війни, що відбуваються на суші: бої на фронті, іноземна допомога. Але на морі також відбулося багато цікавого, і, можливо, не менш важливого&#8230; Так само і у 1918 році. 29 квітня Центральна Рада в Києві ухвалила Конституцію Української Народної Республіки, в цей же день відбулося проголошення (як дехто каже, переворот) Павла Скоропадського гетьманом України. Малопоміченою в Києві залишилась телеграма з Севастополя від командувача Чорноморським флотом адмірала Сабліна про те, що флот урочисто підняв українські [&hellip;]
- ["Любов, брехня і кровопролиття": американська казка про girl power](https://kilok.art/Krov-brehnya-i-krovoprolyttya-ameryka/): На європейській прем&#8217;єрі фільму &#8220;Любов, брехня і кровопролиття&#8221; Роуз Гласс на Берлінале творці стрічки сказали, що хотіли зняти дуже &#8220;американське&#8221; кіно. І правда, гри з &#8220;американським міфом&#8221; тут вдоста — від ну дуже американських пейзажів до іронічних референсів на тему &#8220;американської мрії&#8221;. &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Ось сцена, якою відкривається стрічка: пізній вечір, шосе, спортивний клуб на околиці, немов відрізаний від всього світу, — гра світла й темряви, відчуття призупиненої миті, сповненої водночас величезної внутрішньої напруги&#8230; ніби спокійна водна гладь, що приховує небезпечну підводну течію. Атмосферою це сильно нагадує Девіда Лінча з його &#8220;Малголланд-Драйвом&#8221; і &#8220;Шосе в нікуди&#8221;, з такими &#8220;ноктюрновими&#8221; урбаністичними пейзажами. Вишукана позірна [&hellip;]
- [Перший день X-го Міжнародного фестивалю історичного кіно «Поза часом»](https://kilok.art/Pershyj-den-x-go-Mizhnarodnogo-festyval/): Завершився перший день X-го Міжнародного фестивалю історичного кіно «Поза часом». Документальний проєкт «Маріуполь в огні» режисера В`ячеслава Бігуна змусив нас ще раз згадати трагедію цього українського міста та героїзм його захисників. Трагедію, яка складається з десятків тисяч понівечених людських доль та обірваних життів. Цей проєкт має нагадати про це світу. У фільмі «Доля і воля. Маруся» цього ж режисера ми побачили нетиповий підхід до питань життя та смерті, філософської проблеми, актуальної не тільки під час війни. Попри сміливість автора у трактованні ключового питання буття, у фільмі залишились не до кінця реалізовані сюжетні лінії. Священник, якого ми декілька разів бачили у кадрі, [&hellip;]
- [Презентація відреставрованого фільму “Украинское движение” 1917 року](https://kilok.art/Prezentacziya-vidrestavrovanogo-film/): У 2019 році, в рамках роботи над проєктом «Генерація волі» режисера Івана Канівця, було успішно завершено реставрацію документального фільму “Украинское движение” 1917 року. Ця стрічка є унікальним кіноматеріалом, де можна побачити керівництво Центральної Ради перед російським вторгненням. У фільмі можна побачити Михайла Грушевського, Володимира Винниченка, Миколу Порша, а також низку діячів, що уможливили створення і захист української державності в роки революції. На жаль, оригінал стрічки зберігається в росії, в Україні ж є лише копія зроблена з сильно пошкодженої плівки. Тож покращення зображення потребувало значного часу і ресурсів. В останні роки широке розповсюдження одержали технології обробки зображення за допомогою штучного інтелекту. В [&hellip;]
- [АНОНС: X Міжнародний фестиваль історичного кіно «Поза часом»](https://kilok.art/ANONS-ix-Mizhnarodnyj-festyval-istorych/): 18-19 квітня 2024 року у Київській фортеці відбудеться X Міжнародний фестиваль історичного кіно «Поза часом». Протягом всіх років існування фестивалю, з 2014 року національно історико-архітектурний музей «Київська фортеця» виступає співорганізатором цього просвітницького і мистецького заходу. Міжнародний фестиваль історичного кіно «Поза часом» – один з небагатьох фестивалів історичного кіно в Європі (такі фестивалі є ще в Румунії, Франції, Бельгії та Хорватії). Від початку існування щорічний фестиваль не було проведено лише один раз: у 2022 році – через початок повномасштабної фази війни в Україні. Про всі фестивальні фільми докладніше можна буде дізнатися на сторінці фестивалю у ФБ https://www.facebook.com/profile.php?id=100069537246584 Попередня програма: 18 квітня14.30 Реставрація [&hellip;]
- [Марія Миколайчук](https://kilok.art/Mariya-Mykolajchuk/): Пам&#8217;ятаєте дивовижну сцену з “Пропалої грамоти” Бориса Івченка — ту, де козак Василь від&#8217;їжджає з рідного села, аби відвезти ой-як-важливу грамоту імператриці, а три жінки співають “Благослови, земле”? &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Одна з тих жінок — Марія Миколайчук (8 квітня 1941 р., с. Витилівка Кіцманського р-ну Чернівецької обл. — 1 лютого 2023 р., Чернівці). Співачка, фольклористка, акторка. Народна артистка України, дійсно що народна, бо так співати народну пісню міг мало хто. А ще — дружина Івана Миколайчука, і така, що подружжя це стало окремою світлою легендою української культури. Дивовижне взаємодоповнення: зображення і звук, обличчя і голос, Іван і Марічка&#8230;               Трохи шкода лише, що чоловікова [&hellip;]
- [«Імперський» образ України в українському поетичному кіно](https://kilok.art/Imperskyj-obraz-Ukrayiny-v-ukrayins/): Стаття опублікована в журналі &#8220;Кіно-Театр&#8221; (№3, 2013 р.) і збірнику &#8220;Світова кінокласика&#8221; (вип. 7, 2014 р.) Проблема стосунків імперії й колонії, одна з найболючіших в історії, не могла не знайти відображення в мистецтві, зокрема в кінематографі. Останній дає особливо широкі можливості для створення бажаного образу – як імперії, так і колонії. Ця особливість кіно значуща тим більше, що споконвіків імперія прагне асимілювати колонізовану культуру, зокрема створити такий її образ, який легко увіллється в загальноімперське річище. Серед численних грубих і тонких механізмів нівеляції колонізованої національної культури можна виділити дві лінії – лінію заборон і лінію «дозволу» (або: «височайшого дозволу»). Звичайно, обмеженого, тобто [&hellip;]
- [Прах Суворова](https://kilok.art/Prah-Suvorova/): Як переказують, скількись днів тому у Запорізькій області у рашистів сталасянеприємність. Прах Алєксандра Суворова, що його спеціально для “СВО” витягли змогили й почали тягати про фронтовій лінії, розмістили в одному з пунктів управліннявійськами. І зігнали туди духовних нащадків фельдмаршала “помолитись іпоговорити”. Бог почув їхні молитви і послав знамення в образі снаряда, передчасно інавічно відправивши у відставку чотирьох (на жаль, лише) учасників зібрання…Спробуємо реконструювати, як би цю новину подали у рашистських ЗМІ: В прошлую пятницу воины войска Христова удостоены были посещениемпраха светоча войска Российского, незабвенного Александра Васильевича Суворова.Достойные офицеры собрались вокруг праха — помолиться, поговорить.Собравшиеся были осенены Божьей благодатью: на них сошел [&hellip;]
- [Та, що пройшла крізь вогонь. Марія Капніст](https://kilok.art/Ta-shho-projshla-kriz-vogon-Mariya-Kapni/): &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;22 березня 110 років виповнилося від дня народження Марії Капніст – постаті, просто-таки емблематичної для всієї історії України ХХ ст. Якщо ви погуглите ім&#8217;я акторки, чи не найчастішим її означенням буде: «графиня з ГУЛАГу». Марія (а насправді Марієтта) Ростиславівна Капніст належала до старовинного шляхетського роду&#8230; точніше, родів.               По чоловічій лінії вона була графинею Капніст (найбільш уславленим в цьому роду був відомий поет ХУІІІ ст. Василь Капніст, автор знаменитої сатиричної комедії “Ябеда”), по жіночій – спадкоємицею козацько-старшинського роду Дуніних-Борковських (який мав споріднені зв’язки з гетьманом Павлом Полуботком і отаманом Іваном Сірком). &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Революція, попри ліберальні погляди батька, не пожаліла родину Капністів: вал революційного [&hellip;]
- [30 хвилин - "Крокус Сіті Холл" стає історією](https://kilok.art/30-hvylyn-Krokus-Siti-Holl-staye-istoriye/): Зараз багато інформації йде про події у російському &#8220;Крокус Сіті Холл&#8221;. Це не дивно, але цікаво інше. Вже існує стаття у російській вікіпедії. На всяк випадок, враховуючи, що документи горять, ось скріншот: В цій статті вказано, що все почалося о 20:00 по заболотному часу. Цікаво, що сторінка створена о 17:32 UTC, що відповідає 20:32 заболоття. Звичайно, це не те, щоб сторінка з&#8217;явилася до події, але якось дивно оперативно. Англомовна сторінка з&#8217;явилася о 17:54 UTC. Вже є й україномовна: Що ж такого важливого в цій події, що усього за 30 хвилин &#8220;Крокус Сіті Холл&#8221; стає історією? Висновки робіть самі&#8230;

## Pages

- [Ukrainian Stories of Life and Fight](https://kilok.art/ukrainian-historical-fiction-series/): Два томи. Десять оповідань. Одна довга боротьба за свободу. Українські Історії Життя та Боротьби — це серія історичних оповідань англійською мовою, присвячена боротьбі України за свободу, самобутність та гідність. Ці історії, що охоплюють різні століття, війни, окупації та особисті долі, розповідають про людей, змушених робити важкий вибір. Виберіть том Том I — Історичні розповіді про боротьбу України за свободуДія першого тому розгортається на тлі Української революції та її наслідків; у ньому досліджуються теми мужності, іронії, ідентичності та морального вибору.👉 Про Том I Том II — Виживання та опірУ другому томі, що охоплює період з 1872 по 2022 рік, досліджуються такі теми, [&hellip;]
- [Про роботу над фільмом "Українська революція"](https://kilok.art/films/ukrainian-revolution-film/working-on-the-film/): Тут можна дізнатися про багато цікавих аспектів про роботу над фільмом &#8220;Українська революція&#8221;. Зйомки фільму &#8220;Українська революція&#8221; були загалом завершені у 2011-2012 роках. Окремі кадри дознімалися також у 2013-2014. Останьою була зйомка Михайла Грушевського. Монтаж і спецефекти для стрічки виготовлялися протягом усіх чотирьох з половиню років роботи наж нею. Відео про роботу над фільмом &#8220;Українська революція&#8221; Інтерв&#8217;ю режисера Івана Канівця Відеозвіт про запис пісень Відео записане в Good Records Studio під час запису автентичних пісень 1918 року, для фільму «Українська революція». Пісні виконав Тарас Компаніченко. Звукорежисер Андрій Пархоменко. Відеозвіт про роботу з оркестром Богдан Бенюк про фільм &#8220;Українська революція&#8221; Фільм &#8220;Українська [&hellip;]
- [Ukrainian Stories of Life and Fight: volume II](https://kilok.art/books/ukrainian-resistance-historical-fiction-volume-2/): Ukrainian resistance historical fiction Stories of Life and Fight: Volume II розширює масштаб серії, простежуючи історію України з 1872 по 2022 рік через п’ять історичних оповідань, написаних англійською мовою. Замість зосередження виключно на боях книга досліджує виживання в умовах іноземної окупації — те, як люди проходять крізь страх, компроміси, спротив і витривалість упродовж поколінь. Історична проза про спротив і виживання Ці історії зображують життя під окупацією, де кожен вибір має наслідки. Одні персонажі чинять відкритий спротив, інші тихо пристосовуються, а дехто співпрацює, аби вижити. Книга не дає простих відповідей — лише людські досвіди, сформовані жорстокою реальністю. П’ять історій на тлі 150 [&hellip;]
- [Ukrainian Stories of Life and Fight: Volume I](https://kilok.art/books/ukrainian-revolution-historical-fiction-volume-1/): Ukrainian Revolution historical fiction Stories of Life and Fight: Volume I — це англомовна збірка історичних оповідань, присвячена одній з найтрагічніших і водночас найменш зрозумілих подій європейської історії — Українській революції 1917–1921 років. Через п’ять історій книга досліджує, як звичайні люди реагують, коли історія змушує їх робити вибір: боротися, захищати, тікати або просто виживати. Ці оповіді розкривають людську ціну революції та тиху відвагу, що стоїть за боротьбою за свободу. Історична проза про Українську революцію Події оповідань відбуваються переважно в роки революції та після неї й відображають суспільство в стані глибокої трансформації. Добровольці, цивільні та несподівані герої стикаються з розпадом імперій і [&hellip;]
- [Допомогти проєкту КІЛok.art](https://kilok.art/help/): Якщо ви хочете допомогти проєкту КІЛok.art, ви можете придбати нам кави: або придбати якийсь із наших продуктів:
- ["Варіативне кіно: режисура екранних творів з сюжетами, що змінюються"](https://kilok.art/books/ps/): Навчальний посібник Івана Канівця з режисури кіно та телебачення. З питань замовлення звертайтесь на фейсбук kilok.art Про посібник В роботі &#8220;Варіативне кіно: режисура екранних творів з сюжетами, що змінюються&#8221; пропонується новий погляд на варіативність як на можливість існування екранного твору у кількох варіантах, що є новою технологією режисури в образотворчих мистецтвах. В рамках цієї інтерпретації, варіативність може використовуватись з метою розширення можливостей з формування драматургічного конфлікту, поглиблення характерів героїв екранних творів, відкриття нових рис художніх образів. Розглянута можливість впливу варіативності на жанрові ознаки екранного твору. Показано тенденції еволюції варіативності від моменту появи і до сьогодення. Автор репрезентує перспективну концепцію застосування варіативності [&hellip;]
- [Інші проєкти](https://kilok.art/other/): Окрім фільмів та книг, Іван та Анастасія Канівці беруть участь у інших просвітницьких та історичних проєктах, це реставрація хроніки, історичні календарі, виставки та громансбкі акції. Ось інформація про деякі проєкти: Відновлення історії: Реставрація кінохроніки З 2016 року команда kilok.art веде роботу над реставрацією кінохроніки для проєкту для проєкту &#8220;Генерація волі&#8221;. У 2024 та 2025 роках відбулися презентації перших результатів цієї роботи. Дивитись. ukrnavy.art Двомовний сайт про український флот часів 1917-1920 років. Дивитись. Проєкти історичних календарів Починаючи з 2017 року, в рамках наших творчих проектів виходять історичні календарі. Перший з них, присвячений одностроям армії УНР, надрукований завдяки співпраці з Інститутом національної пам&#8217;яті. [&hellip;]
- [День українського моря 2018. Урочисте підняття військово-морського прапора на честь 100-річчя підйому українських прапорів Чорноморським флотом](https://kilok.art/ukrainian-sea-day/): Урочисте підняття військово-морського прапора на Майдані Незалежності в Києві. У неділю 29 квітня 2018 року, на Майдані Незалежності відбулось урочисте підняття прапору Військово-морських сил України. Так в Києві було відзначено 100-річчя піднесення українських прапорів Чорноморським флотом. З 1919 року цей день святкувався як День українського моря, або День флоту УНР. Захід ініціював кінопроект &#8220;Генерація волі&#8221;, за підтримки Науково-дослідного інституту українознавства. Організаторами виступили віце-адмірал Гайдук Сергій Анатолійович, кінорежисер нашого кінопроекту Канівець Іван, капітан 2 рангу Тимур Баротов. Військово-морський прапор вносили та піднімали: Грищук Анатолій Володимирович, капітан 1 рангу, ветеран військової служби; Волошин Володимир Андрійович, полковник морської піхоти, ветеран військової служби; Ковба Руслан, [&hellip;]
- [Виставка «Український флот 1917-1921 рр.»](https://kilok.art/ukrayinskyy-flot-1917-1921/): Виставка «Український флот 1917-1921 рр.» Виставка&nbsp;«Український флот 1917-1921 рр.» підготовлена Українським інститутом національної пам’яті спільно з Науково-дослідним інститутом українознавства.&nbsp; Виставка розповідає про історичне тло та передумови створення Українського флоту, а саме про Українську революцію 1917 – 1921 років. У створенні банерної експозиції були використані унікальні світлини того часу, цитати очевидців та цікаві історичні факти. Центральним у виставкових полотнах є ілюстрації художника Івана Канівця, на кожному з 11-ти банерів зображений корабель з серії робіт художника «100 років підняттю українських прапорів Чорноморським флотом». Особливу увагу на виставці було приділено трьом кораблям: Есмінець «Завидний», Крейсер «Пам’ять «Меркурія» та Лінкор «Воля», які відіграли важливу роль [&hellip;]
- [Документальний проєкт "Історія Онлайн" - "Українські епізоди"](https://kilok.art/films/history-online/): &#8220;Українські епізоди&#8221; (2008) це документальний фільм, який увібрав у себе матеріал з трьох короткометражних документальних фільмів про історію України, які в оригіналі називалися: &#8220;Історія Онлайн&#8221; (2005). &#8220;Історія Онлайн&#8221; Двадцять років тому Іван Канівець і Володимир Каштанов, натхнені подіями Помаранчевої революції, задумали створити проєкт, який би нагадав нашим громадянам різні цікаві факти з нашої історії, що їх ми мали б вчити в школі, але чи то не вчили, чи то забули. У короткому розважальному форматі ми бачили можливість одночасно пробудити цікавість до минулого, та заохотити глядачів відвідати музеї. Згодом у дещо зміненому вигляді серії &#8220;Історії Онлайн&#8221; увійшли у наш проєкт &#8220;Українські епізоди&#8221;. [&hellip;]
- [Конкурс "Українська революція з першоджерел"](https://kilok.art/films/ukrainian-revolution-film/contest/): Сюжет про конкурс &#8220;Українська революція з першоджерел&#8221; Сюжет про конкурс «Українська революція з першоджерел» на п&#8217;ятому каналі. Переможці конкурсу Відбулось нагородження переможців! &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;11 січня 2014 року в приміщенні Музею Української Революції 1917-1921 років відбулося нагородження переможців конкурсу «Українська революція з першоджерел». &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Переможці конкурсу: Ярослав Тинченко (м.Київ), Дмитро Рогожин (м. Севастополь), Ігор Лосєв (м. Севастополь), Дмитро Калинчук (м. Київ), Володимир Борисов (м. Деражня Хмельницької обл.), Ярослав Файзулін (м. Київ), Ігор Сюндюков (м. Київ), Сергій Грабовський (м. Київ), Ганна Коваленко (м. Боярка Київської обл.), Олеся Ісаюк (м. Львів). &nbsp;&nbsp;&nbsp; Нагородження проводив Народний артист України Богдан Бенюк. &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Серед отриманих переможцями призів були дипломи, [&hellip;]
- [Серія плакатів "Військові підрозділи доби Перших визвольних змагань"](https://kilok.art/films/ukrainian-revolution-film/military-units-of-the-ukrainian-war-of-independence/): П&#8217;ятий канал про презентацію плакатів УНР 24 грудня 2014 року у приміщенні книгарні «Є» за на вулиці Лисенка відбулась презентація плакатів серії «Військові підрозділи доби Перших визвольних змагань». Дозволяється вільно використовувати ці файли з некомерційною метою. Для плакатів знімалися учасники ВІК &#8220;Повстанець&#8221;. Фотограф Світлана Кульчицька. 1. Вояк Першої Української дивізії Синьожупанників Завантажити у форматі А1; 2. Українській матрос з лінійного корабля «Воля» Завантажити у форматі А1; 3. Козак українського полку імені Богдана Хмельницького Завантажити у форматі А1; 4. Кулеметник 3-ї Залізної дивізії Дієвої Армії УНР Завантажити у форматі А1; 5. Гайдамака полку імені кошового отамана Костя Гордієнка Завантажити у форматі А1; [&hellip;]
- [документальний фільм "Українська революція за спогадами Всеволода Петріва"](https://kilok.art/films/ukrainian-revolution-film/): Інформація про фільм Фільм «Українська революція» &#8211; це документальна екранізація спогадів генерал-хорунжого УНР Всеволода Петріва.Він народився в Києві у родині генерала російської царської армії. Закінчив Київський кадетський корпус (1900), Павловське Вище воєнне училище в Петербурзі (1902), Миколаївську Академію Генерального Штабу (1910). У березні&nbsp; 1917 року отримав звання полковника. Під час Першої світової війни за бойові заслуги був нагороджений Георгієвською зброєю (24 січня 1917 за бій 27 травня 1915) та всіма орденами до Святого Володимира III ступеня з мечами та биндою. Спогади Петріва розповідають про його участь у Перших Визвольних Змаганнях 1917-1921 років.Ці спогади дуже важливі тим, що їх автор не описує [&hellip;]
- [Тризуб Нептуна (2010)](https://kilok.art/films/neptunes-trident/): Тризуб Нептуна Імперія падає.Море лишається. У вирі Першої світової війни загинула Російська імперія. Після революції 1917 року за контроль над Чорноморським флотом змагалися великі держави — Англія, Франція, Німеччина, Радянська Росія та Австро-Угорщина. Лінкори, крейсери та есмінці ставали об’єктом геополітичного інтересу, адже флот означав контроль над Чорним морем. Але в Севастополі з’явився ще один гравець. Українська громада, яка раніше діяла обережно, виходить з підпілля. Багатотисячні збори матросів і солдатів, що відкрито називають себе українцями, стають несподіванкою для багатьох сучасників. Навесні 1917 року український рух у флоті набуває визначального впливу. Йдеться не лише про символіку — формується бачення власного військово-морського майбутнього. 29 [&hellip;]
- [Циндао-Відень-Київ](https://kilok.art/books/tsingtao-wien-kyiv/): Циндао-Відень-Київ Історія про людей, які воювали за Україну тоді, коли вона ще тільки народжувалася Він вирушив у навколосвітню подорож —а опинився в епіцентрі світової війни. Від Циндао до Відня, від окопів Січових стрільців до зимового Києва 1917–1918 років —це історія вибору, який змінює не лише долю людини, а й долю країни. Роман доступний до замовлення Атмосфера роману Про роман «Циндао-Відень-Київ» «Циндао–Відень–Київ» — це історичний роман про Українську революцію 1917–1921 років та покоління, яке опинилося в центрі державотворчих подій. Це не просто художня історія про окрему людину. Це розповідь про час, коли вирішувалося, чи з’явиться українська держава — і якою вона буде. [&hellip;]
- [Документальний проект «Генерація волі»](https://kilok.art/films/generation-of-freedom/): «Генерація волі» — перший український документальний історичний 3D-фільм Івана Канівця, присвячений Українським визвольним змаганням 1917–1921 років. Виробництво проєкту розпочалося у 2015 році та переросло у масштабну багаторічну ініціативу, що поєднує кіно, історичні дослідження й сучасні технології. Це інноваційний багатосерійний кінопроєкт із додатковими тематичними фільмами, побудований на спогадах учасників боротьби за незалежність України на початку ХХ століття. У стрічках оживають діячі Української Народної Республіки, Гетьманату Павла Скоропадського та Директорії, а також українські військові, моряки, вільні козаки й цивільні, які стали творцями державності. Основу візуальної частини становить відреставрована автентична кінохроніка та унікальні фотографії 1917–1921 років, адаптовані у формат 3D. Такий підхід дозволяє максимально [&hellip;]
- [Книги](https://kilok.art/books/)
- [Фільми](https://kilok.art/films/): Фільми, які можна переглянути на сайті: Фільми яких немає онлайн:

## Optional

- [Agent (MCP protocol)](websites-agents.hostinger.com/kilok.art/mcp)

[comment]: # (Generated by Hostinger Tools Plugin)