Є режисери-візіонери, після фільмів яких ти бачитимеш світ трошки іншим. До таких належав Девід Лінч. Його фільми – це не лише вигадлива структура, вишуканий візуальний і звуковий ряди, плетиво сенсів і підсенсів, образи, що прорвуться у свідомість і заквітнуть у ній назавжди… Девід Лінч – це окреме світовідчуття. Тепер Майстер полинув у засвіти, в яких черпав колись натхнення для власного універсуму. Сам стане образом, легендою, міфом. Дивитиметься на свого глядача вогнями далекого міста за Малхолланд-драйвом, звучатиме лісопильнею біля Твін-Пікса, приходитиме у снах синьою скринькою чи добродушним велетом. Він завжди лишиться для нас загубленим шосе, де ми втрачаємо себе і віднаходимо – трохи іншими. Ви пішли у dreams – сни і мрії, сномрії – Майстре, і вирішили лишитись там завжди. Прощавайте… і до зустрічі