У Будинку кіно представили оновлену версію документального фільму «Тризуб Нептуна», присвяченого подіям 1917–1918 років у Севастополі. Стрічка розповідає про боротьбу моряків за український флот та підняття синьо-жовтого прапора над кораблями у головній базі Чорноморського флоту у квітні 1918 року.
У Будинку кіно відбулася презентація оновленої версії стрічки про Чорноморський флот 1917–1918 років
15 лютого у Синій залі Будинку кіно відбувся показ оновленої версії документального фільму «Тризуб Нептуна», присвяченого подіям Української революції та становленню українського флоту.
Фільм повертає глядача до весни 1917 року в Севастополі — часу, коли українська громада вийшла з підпілля, а тисячі моряків відкрито заявили про свою національну ідентичність. Кульмінацією цих подій став 29 квітня 1918 року — день підняття українського прапора над кораблями Чорноморського флоту.
Перед показом виступив Сергій Тримбач, заступник голови Національної спілки кінематографістів України, відомий український кінокритик та кіноісторик, який поділився своїм баченням місця фільму «Тризуб Нептуна» в сучасному українському культурному контексті.
Особиста історія — як початок великої теми
Автор і режисер стрічки Іван Канівець розповів, що його інтерес до теми народився ще в дитинстві:
«У дитинстві я багато часу проводив у Севастополі. Море й кораблі захоплювали мене. Але тоді панував радянсько-російський наратив, який майже не залишав місця українцям у морській історії».
Працюючи над фільмом про український флот, режисер зіткнувся з майже повною відсутністю архівних матеріалів:
«Фактично існували лише дві фотографії українських мітингів у Севастополі. Пошук тривав роками».
Згодом вдалося віднайти нові світлини українського Севастополя. А за сприяння тодішнього посла України в Туреччині Андрія Сибіги були знайдені кінокадри Чорноморського флоту приблизно 1916 року — саме тих кораблів, про які йдеться у стрічці.
Саме ці знахідки стали підставою для створення нової, доповненої версії фільму.
Тяглість боротьби: від 1918-го до сьогодні
Капітан 2 рангу Тимур Баротов виступав ще під час прем’єри фільму у 2010 році в Севастополі. Тоді він наголосив на історичній глибині української морської традиції:
«Культурний і економічний розвиток України завжди був пов’язаний із морем. Завдяки розвитку мореплавства наших пращурів функціонував шлях “із варягів у греки”. Події 1917–1918 років стали важливою віхою формування українського флоту».
Сьогодні слова вже полковника Тимура Баротова звучать інакше — вже в контексті повномасштабної війни.
Під час нинішньої презентації він провів прямі паралелі між подіями столітньої давнини та сучасністю. Він нагадав про 2014 рік, коли українські кораблі в Криму зазнали тиску і спроб примусу перейти під контроль Росії. Економічні обмеження, блокування портів, санкційна політика — усе це він назвав продовженням боротьби за контроль над морем.
Окремо полковник Баротов зупинився на зміні самої природи війни на морі. Україна, не маючи великого флоту, змогла знайти інші способи протидії:
«Великі кораблі більше не гарантують перемоги. Україна навчилася воювати інакше».
Морські дрони, безпілотні системи, асиметричні удари — за його словами, саме ці інструменти дозволили змінити баланс сил у Чорному морі.
Він підкреслив, що Україна довела: навіть без крейсерів і великих фрегатів можна зруйнувати міф про непереможність флоту противника. А це значить, що український флот має великий потенціал.
«Генерація волі»: продовження роботи
У своєму виступі Баротов також згадав про проєкт «Генерація волі», в межах якого триває дослідження подій Української революції та історії українського флоту.
За його словами, український флот після 1918 року зазнав складної долі: частину кораблів інтернували, частину роззброїли, деякі були вивезені за межі України. Багато архівних матеріалів було втрачено або знищено. Ця історія дає нам урок на майбутнє, тому, наголосив він, важливо шукати матеріали зараз — щоб українці мали повну картину.
Голос офіцерської спільноти
Почесний голова Спілки офіцерів України, капітан 1 рангу Євген Лупаков звернув увагу на маловідомі сторінки як 1918 року, так і початку 1990-х. Він нагадав про події січня 1992 року та складні процеси перетворення радянського Чорноморського флоту на український флот, які й досі залишаються недостатньо осмисленими.
На його переконання, українська військова історія потребує подальшої фіксації та дослідження:
«Треба знімати продовження. Бо з часом свідчення можуть зникнути».
Український флот. Прапор над морем
Оновлена версія «Тризуба Нептуна» створена у форматі HD та доповнена нововиявленими архівними матеріалами. Хронометраж стрічки — 18 хвилин. Після показу відбулося жваве обговорення.
Якщо у 1918 році український прапор над Чорноморським флотом став символом народження державності, то сьогодні боротьба за море є питанням її майбутнього. Україна довела, що здатна змінювати правила гри. І право українського прапора бути на своєму морі — залишається незмінним.
Українська 
English