Сб. Гру 21st, 2024

“Варіативне кіно: режисура екранних творів з сюжетами, що змінюються”

Навчальний посібник Івана Канівця з режисури кіно та телебачення.

З питань замовлення звертайтесь на фейсбук kilok.art

Про посібник

В роботі “Варіативне кіно: режисура екранних творів з сюжетами, що змінюються” пропонується новий погляд на варіативність як на можливість існування екранного твору у кількох варіантах, що є новою технологією режисури в образотворчих мистецтвах. В рамках цієї інтерпретації, варіативність може використовуватись з метою розширення можливостей з формування драматургічного конфлікту, поглиблення характерів героїв екранних творів, відкриття нових рис художніх образів.

Розглянута можливість впливу варіативності на жанрові ознаки екранного твору. Показано тенденції еволюції варіативності від моменту появи і до сьогодення. Автор репрезентує перспективну концепцію застосування варіативності в екранному творі.

Рекомендовано як навчальний посібник з режисури кіно та телебачення у вищих навчальних закладах, оскільки містить методичні вказівки до роботи над сучасними кіно- телепроектами. Для студентів і фахівців у галузі кінематографу та телебачення і для усіх, хто цікавиться цією темою.

Рекомендовано до друку Вченою радою Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого

(протокол №11 від 26 грудня 2017 р.)

Держкіно про варіативність

Восени 2014-го року Державне агентство України з питань кіно, під час оголошення Сьомого конкурсу проектів для формування програми виробництва та розповсюдження фільмів на 2015—2016-ий роки, висунуло нову умову:

“При подачі кінопроекту, орієнтованого на широку глядацьку аудиторію, суб’єктам продюсерської системи потрібно надати документи, що підтверджують зацікавленість в участі у створенні фільму загальнонаціональних телеканалів та кінодистриб’юторів, маркетингова стратегія та продюсерське бачення кінопроекту мають містити концепцію створення телевізійної версії фільму”

Таким чином, Державне агентство України з питань кіно пропонує використовувати варіативність для отримання версій стрічки з різним хронометражем. Докладінше про це дивись у посібнику.

Про автора

Канівець Іван Анатолійович, — кінорежисер, викладач Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого, член Спілки кінематографістів України.

Народився у 1978 р. в місті Києві.

У 2001 році закінчив Національний технічний університет України «КПІ», факультет авіакосмічних систем.

У 2010 році закінчив Київський національний університет культури і мистецтв, Інститут кіно і телебачення, кафедру режисури.

У 2010 році закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, Інститут екранних мистецтв, кафедра режисури.

З 1998 року працював на телебаченні та у кіно.

З 2009 року присвятив свою творчу діяльність висвітленню подій Української революції 1917—1921 років. Поєднує екпериментальні методи побудови сюжету з новітніми комп’ютерними технологіями створення та обробки зображення.

Зокрема, у фільмі “Українська революція за спогадами Всеволода Петріва” хронометраж кадрів, які пройшли таку обробку, складає понад 90 відсотків, що є надвисоким показником не тільки для українського кінематографу, а й для світового.

Докладніше про роботу над першою частиною фільму у інтерв’ю 2012 року:

З 2016 року працює над першим українським документальним фільмом у форматі 3D.

Режисер фільмів: «Світло для світу» (2004), «Українські епізоди» (2008), «Інше місце» (2009), «Тризуб Нептуна» (2010), «Українська революція за спогадами Всеволода Петріва» (2012—2015), першого українського документального проекту у 3D форматі “Генерація волі” (в роботі) та ін.

Відгуки

У роботі розкрите бачення варіативності, сформоване в результаті ретроспективного погляду на історію кіно та аналізу багатьох кінострічок, показане її філософське підґрунтя.

Еволюція варіативності як творчого засобу розглядається на відомих прикладах з історії кінематографу. Автор розробив класифікацію форм та видів варіативних стрічок за функціональною ознакою та за побудовою, і навів їх розгорнуте пояснення.

Запропонований у посібнику підхід до інтерактивності ґрунтується на потребах режисури та драматургії. Окрім аналізу матеріалу, який надають вітчизняні та зарубіжні кінокартини, автор звернувся і до проблеми впливу інтерактивності та варіативності на телевізійні проекти.

Висвітлено питання зв’язку розглянутої теми з останніми технічними досягненнями в галузі кіно та телебачення, зокрема з ЗD технологіями, віртуальною реальністю, інтерактивністю на основі Інтернету.

У посібнику викладені методики застосування варіативності, пропонуються методи побудови драматургічного конфлікту, його композиції та декомпозиції, засоби побудови характеру персонажів, режисерські прийоми втілення драматургічних задач, висвітлено особливості знімального процесу та маркетингового підходу при створенні нових екранних творів. Цілісне бачення проблеми та представлені автором практичні рекомендації по роботі з новітніми творчими засобами будуть сприяти підвищенню якості підготовки та інноваційному розвитку фахівців галузі.

Л.В. Стародубцева, доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри медіакомунікацій Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

Викладений матеріал дозволяє усвідомити варіативність як творче явище, простежити її розвиток від моменту появи кіно і до наших днів. Автор зміг обґрунтувати поєднання філософських чинників, драматургічних особливостей окремих стрічок, творчих режисерських засобів та кінематографічних і телевізійних технологій у єдину систему, що дозволяє поставити виробництво сучасних інтерактивних екранних творів на наукову основу.

Важливою особливістю навчального посібника є застосування запропонованих методів і до роботи з картинами, де з технічних причин інтерактивність неможлива чи недоречна. Таким чином, у сферу використання авторських методик потрапляють практично будь-які сучасні кіно та телепроекти. У посібнику наголошено на перевагах застосування новітніх творчих засобів у вітчизняному творчому продукті.

К.І. Станіславська, професор кафедри сценічного та аудіовізуального мистецтва Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, доктор мистецтвознавства, професор

Навчальний посібник Івана Канівця «Варіативне кіно: режисура екранних творів з сюжетами, що змінюються» потрапив до моїх рук не випадково. Я знала, що Іван готує його до друку і була рада, коли незабаром він побачив світ. Відверто кажучи, ніколи не думала, що читання навчального посібника виявиться для мене таким цікавим заняттям. Наукова праця І.Канівця захопила майже з першої сторінки. Вразила своєю простою і легкою мовою, не обтяженою науковими термінами і разом з тим наповненою сучасним науковим і практичним мисленням режисера-практика і викладача-теоретика. Варіативне кіно для автора цієї книги – це майбутнє світового кінематографа і разом з тим вже сьогоднішній, а в деяких випадках і вчорашній день у практиці кіно. Широта мислення, величезний фактаж і особлива здібність до аналізу мистецьких кінотворів у конкретних випадках, тобто окремо взятих фільмах, – ось що особливо вирізняє творчий дух цієї книги. Переводячи читача своєї книги від глави до глави, автор захоплює своєю науковою темою «варіативного кіно» і наводить унікальні приклади, яким чином це явище формувалося в надрах світової практики екранних мистецтв: як кінематографічних, так і телевізійних. Але ще цікавішими стають його прогнози і подекуди мрії, що спираються і на нову практику Інтернету,  якщо дозволено мріяти автору наукового мистецтвознавчого твору.

Та найцікавіше інше. Не встигла я перегорнути останню сторінку книги, як до мене зателефонували мої молоді колеги, які знімали дебютний фільм на нашій студії «ВІАТЕЛ». І питали поради: чи можна один і той же фільм, тільки різного хронометражу подавати на два різних кінофестивалі?  Відповідь моя була негайною: «Можна – і це буде феномен варіативного кіно: один фільм – продюсерська версія, а інший – режисерська. Це вже стає світовою практикою. І про це написано в науковому посібнику Івана Канівця: «Варіативне кіно: режисура екранних творів з сюжетами, що змінюються». А хто буде сумніватися – нехай дивляться світові шедеври і читають розумні книжки».

Г.І. Криворчук, директор студії “ВІАТЕЛ”

ukУкраїнська