Пн. Тра 27th, 2024

Завершився перший день X-го Міжнародного фестивалю історичного кіно «Поза часом».

Документальний проєкт «Маріуполь в огні» режисера В`ячеслава Бігуна змусив нас ще раз згадати трагедію цього українського міста та героїзм його захисників. Трагедію, яка складається з десятків тисяч понівечених людських доль та обірваних життів. Цей проєкт має нагадати про це світу.

У фільмі «Доля і воля. Маруся» цього ж режисера ми побачили нетиповий підхід до питань життя та смерті, філософської проблеми, актуальної не тільки під час війни. Попри сміливість автора у трактованні ключового питання буття, у фільмі залишились не до кінця реалізовані сюжетні лінії. Священник, якого ми декілька разів бачили у кадрі, здається, заслуговує окремої стрічки. Не менш інтригуючими є і причини його нетипової поведінки. Здається, автор фільму має можливість зробити ще більш глибоку стрічку, яка покаже глибший зріз українського суспільства.

Стрічка «Звичайний рашизм» режисера Ігоря Піддубного вже була на фестивалі. Тим не менш, ще один її показ є доцільним, адже автору вдалося дуже добре схопити саму суть сучасного російського світогляду, який для багатьох став зрозумілим лише зараз.

У фільмі «Прифронтове життя» режисерки Марії Яремчук можна побачити людей, подвиг яких зараз часто відходить на другий план, тих, хто живе та працює за кілометри від лінії фронту. Ми знаємо Марію Яремчук як авторку фільмів про УПА, але її нова документальна стрічка про сучасність показує, що з в цій галузі вона працює з не меншим професіоналізмом.

Внесок сучасних режисерів у нинішню боротьбу — це демонстрація її світу. Сьогодні ми побачили, як українські режисери можуть це робити.

Від admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

ukУкраїнська