Сб. Лип 27th, 2024

Блог “Кіновізія”

“Кіновізія” – блог Анастасії та Івана Канівців 

Про режисуру, історію кіно, сьогодення та майбутнє вітчизняної кіногалузі – від дослідниці кіно та режисера.


Далекосхідний Гібралтар кайзера

У матеріалі, присвяченому історичному реалізму в кіно, ми обіцяли написати про Циндао. Виконуємо обіцяне. У кінці ХІХ сторіччя європейські країни були зацікавлені у встановленні економічного панування над Китаєм. Попри бідність значної частини населення та слабкість політичного режиму, Китай був гігантським ринком, який, з одного боку, продукував товари, ціновані європейськими споживачами (тканини, кераміку, витвори мистецтва і […]

Сходження до безодні

Про війну можна писати по-різному. Можна – пригодницьку літературу. Можна – документальну. А можна – містику та жахи. При цьому не баналізуючи і не «знижуючи» тему, а навпаки, по-новому висвітлюючи її, переплавляючи в моторошних та водночас майже (майже?) правдивих історіях колективний і особистий досвід. «Безодня» Влада Сорда так і означена – «Мілітарі-горор, написаний українським солдатом, […]

Помилки ціною кіна

Про те, як 6-дюймова гармата руйнує репутацію адмірала. Багато говорять про те, що треба мити руки перед їжею, дивитися на світлофор перш ніж переходити дорогу, та трошки розумітись на історії, якщо плануєш знімати історичне кіно. Як правило, говорять марно. Тому сьогодні я опишу дуже показовий приклад того, як нерозуміння кінематографістами деталей створеної ними ж сцени […]

Неспішний чвал в нікуди: «Туринський кінь» Бели Тарра

  «Апокриф» про божевілля Ніцше – у Турині він побачив, як візник гамселить непокірного коня, впав тварині на шию, заплакав і втратив свідомість – вартий того, щоб бути екранізованим. Утім, «екранізовувати» філософа – річ невдячна. З ним можна лише вступати в діалог… а то й розгорнути його думку у власну. Як це, власне, і зробив […]

Пеннівайз-Деррі-Україна

  Зустріч з кінгівським «Воно» відбулася в мене вже в досить пізньому віці, причому в дещо специфічному контексті: під час роботи над рецензією на нову екранізацію (що вже обертається «прицільним», досить-таки навіть параноїдальним читанням). І, як водиться, автор повернувся іншим боком, незгірш як хатинка на курячих ніжках у казці. Так, «Кінг-шкільних-років-автор-жахастиків» і «Кінг-дорослого-читача-з-гуманітарною освітою» перетинаються […]

3D-фото Першої світової війни

Ми розпочинали наш блог з допису «Історія України у фото і кіно: 3D-формат». Так сталося невипадково, адже вже кілька років ми працюємо над переведенням кінохроніки періоду Української революції 1917-1921 років у 3D. Проект, в якому вона має бути застосована, називається «Генерація волі». Перші результати роботи навіть пройшли певну апробацію: в Музеї театрального музичного і кіномистецтва […]

Книги ночі, тіней і снів

Є книги для певного настрою. Є – для певного часу доби. Сьогодні мова піде про книги «нічні». «Книга вигаданих неістот» Євгена Ліра й Кшисі Федорович, «Пісні тіней і порожнечі» поетів українських двадцятих, зібрані тим самим Євгеном Ліром, вийшли у «Домі Химер» – молодому видавництві, що спеціалізується на «темній» літературі. «Темними» у найкращому сенсі слова є […]

Повість про Машеньку

  Не знаю, чи це ознака того, що наш блог вже сходить на пси, але ми вирішили зробити крок до мейнстріму. Ну, майже. Бо котиків не буде. Буде Машенька, тому що чоловік рішуче сказав мені: «Пиши не про туринського коня, а про білогородську мишу». Машенька увійшла в наше життя вже більше року тому. Спочатку знайомство […]

Німецький хлопчик і червона химера в степах України

 1920 рік, німецька колонія в степах України, дружба німецького й єврейського хлопчика на тлі неймовірної змови проти одного з більшовицьких лідерів… Звучить досить інтригуюче (хоч і не без кон’юнктурщинки), чи не так? Лишається дізнатися, наскільки виконання відповідатиме задуму. Україно-грузино-литовська копродукція відомого грузинського режисера Зази Урушадзе (передчасно покинув світ у 2019 році) має в основі книжку […]

ukУкраїнська