Tsingtao-Wien-Kyiv

Історія про людей, які воювали за Україну тоді, коли вона ще тільки народжувалася

Він вирушив у навколосвітню подорож —
а опинився в епіцентрі світової війни.

Від Циндао до Відня, від окопів Січових стрільців до зимового Києва 1917–1918 років —
це історія вибору, який змінює не лише долю людини, а й долю країни.

Атмосфера роману

Про роман «Циндао-Відень-Київ»

«Циндао–Відень–Київ» — це історичний роман про Українську революцію 1917–1921 років та покоління, яке опинилося в центрі державотворчих подій. Це не просто художня історія про окрему людину. Це розповідь про час, коли вирішувалося, чи з’явиться українська держава — і якою вона буде.

Події роману охоплюють період Першої світової війни та переломні роки 1917–1918, коли руйнувалися імперії — Російська та Австро-Угорська — а разом із ними старий світовий порядок. У Києві формується Центральна Рада, на фронтах воюють Січові стрільці, а мільйони людей змушені робити вибір: залишатися підданими імперій чи ставати громадянами нової держави.

Головний герой проходить шлях від далекого Циндао в Китаї, через Відень до зимового Києва 1918 року. Його особиста історія — це історія вибору, який змінює не лише долю однієї людини, а й долю країни. Він опиняється серед подій, що формують українську державність, і стає свідком народження модерної української нації.

Роман поєднує документальну точність із художнім баченням епохи. В основі — історичні джерела, консультації з фахівцями та глибоке дослідження контексту Української революції. Але це не підручник і не хроніка. Це жива історія про страх і надію, про втрати й відповідальність, про кохання на тлі народження держави.

«Циндао-Відень-Київ» показує революцію не лише як політичний процес, а як внутрішню трансформацію покоління. Людей, які ще вчора служили імперіям, а сьогодні вирішували, що означає бути українцем. Людей, які не чекали дозволу на державу — і брали відповідальність на себе.

Це роман про час, коли історія перестає бути абстракцією і стає особистим вибором. Про 1917–1918 роки, які визначили траєкторію української державності на десятиліття вперед. І про те, чому ці події залишаються важливими сьогодні.

Історичний роман про Українську революцію 1917–1921. Уривок з роману

Київ, січень 1918 року

Боротьба за столицю Української Народної Республіки.

Старшини куреня були збентежені тим, що відбувалося в місті. Здавалося, що Центральна Рада може втратити контроль над столицею. Проте арешти Ковенка та поведінка окремих політиків справляли враження, що це лише фракційна боротьба всередині Центральної Ради.

Щоб почати активно діяти, куреню потрібен був чіткий наказ очільників держави. А тепер, без телефонічного зв’язку, його й отримати було важко.

Вранці наступного дня вантажівка виїхала до залізничної станції, і незабаром автівка з Євгеном Коновальцем та Андрієм Мельником вирушила до Центральної Ради.

На підмогу до семінарії прибула частина сотні Помічного куреня Січових Стрільців. Це були кілька десятків студентів та студенток — вони добровільно зголосилися стати до лав захисників України. Їх очолював молоденький підпоручник Спиридон Довгаль.

Стрільцям дивно було бачити дівчат у цивільному одязі, з саморобними жовто-блакитними розетками, які посилено вчилися управлятися з крісом Мосіна.

У дворі семінарії проводився додатковий вишкіл тих, хто записався добровольцями з біженців і не мав попереднього військового досвіду.

З десяток вільних від завдань стрільців зібралися навколо студентського гурту. Серед них був і Олександр. Стрільці показували, як правильно орудувати зброєю. Одна з дівчат — тендітна чорнявка з довгою косою — не могла зарядити набій у кріс.

— Давайте допоможу! — запропонував хлопець і потягнувся до її зброї.

— Не треба! Лише підкажіть, я сама зроблю, — відповіла вона, відводячи кріса.

— Чого ви так? Я ж допомогти хочу.

— А в бою ви теж мені допомагати будете? Я сама маю все вміти! — гордо відказала дівчина.

Знічений Олександр пояснив їй, що саме вона робить неправильно. За хвилину студентка вже успішно заряджала та розряджала зброю.

— Поясніть, як знімати багнет, — попросила вже доброзичливіше.

Він пояснив. З першого разу у дівчини нічого не вийшло, проте вона знову відмовилась від допомоги і тренувалася, поки не опанувала й цю премудрість.

— Дякую, що навчили! Мене звати Маруся. А вас?

— Олександр.

— Вибачте, що я так… недружньо поводилась. Але нас усі намагаються опікати, а ми ж хочемо не тягарем бути, а підтримкою!

— Ви пробачте, але навколо стільки здорових чоловіків! Наше призначення — охороняти вас. Навіщо ви ризикуєте?

— І де ж ці здорові чоловіки? Я за сьогодні бачила вже не менше двох сотень большевиків — і це тільки в центрі міста! А то ж переважно російські робітники та міська голота, і на околицях їх має бути значно більше. А вас скільки? Крім того, в новому суспільстві жінка повинна мати такі самі права та обов’язки, як і чоловік.

Олександр згадав про тих колишніх офіцерів, яких стільки вешталося Києвом. У чомусь дівчина мала рацію.

— Але якщо з вами щось станеться, для чоловіків це буде великим ударом. Може злякати нестійких.

— Не треба такого казати! Зараз не кам’яний вік, і жінка, якщо не хоче, не має сидіти вдома та чекати на порятунок. Якщо ви не можете впоратись самостійно, ми допоможемо. Зрештою, ми таким чином бережемо і свої життя!

— А ваші батьки?

— Мої батьки не знають, що я тут. Волію їх не хвилювати.

— Але ж для них, якщо з вами, боронь Боже, щось станеться, це буде трагедія!

— А для батьків юнака? З нашого університету багато хто записався до допоміжного студентського куреня, і тепер вони на Лівобережжі — проти військ Муравйова. Гадаєте, якщо хтось із них не повернеться, це не буде трагедією для батьків? Я навчаюся так само, як інші, і битися буду так само!

Олександр подумав, що в боях з озброєними робітниками така допомога дійсно стане в нагоді. Але в разі зіткнення з досвідченими фронтовиками користі від неї практично не буде. За кілька місяців, мабуть, можна вишколити жінку так само, як і чоловіка, зробити її вправним вояком. Але як та, що розпорювала шлунки та розбивала черепи, зможе повернутися до нормального життя, він не розумів.

З іншого боку, якщо вони готові цю справу захищати ціною власного життя, значить не один він бачить у вільній Україні щось по-справжньому святе.

Повернулася вантажівка з новою партією зброї. Розвантаживши її, вояки почали перетворювати автівку на імпровізований панцерник. Встановили на платформу скоростріла, стіни обклали мішками з піском.

Водій розповів, що до Києва повернувся потяг з-під станції Крути, і що нібито там учора, 17 січня, відбувся великий бій між нашими юнаками й студентами з армією Муравйова. В результаті бою наші відступили.

Тут з боку Сінної площі почулися постріли, а за мить у двір семінарії в’їхало авто з Коновальцем та Мельником.

Вони наказали старшинам зібратися на нараду, а стрільцям — бути готовими до виступу.

Далі — лише в повному тексті роману.

About the author

Ivan Kanivets — український режисер і сценарист, дослідник історії визвольних змагань початку ХХ століття.

Народився у Києві у 1978 році. Здобув режисерську освіту в КНУКіМ та КНУТКіТ ім. І. К. Карпенка-Карого. З початку 2000-х років працює над документальними фільмами про боротьбу українців за державність.

Автор і режисер історичних стрічок:

• "Neptune's Trident" (2010) — про підняття українських прапорів Чорноморським флотом у 1918 році
• "Ukrainian Revolution, memories of Vseolod Petriv" (2012–2015) — про легендарний полк ім. Костя Гордієнка
• "Generation of freedom" (у виробництві) — перший український історичний документальний 3D-фільм про події 1917–1918 років

Автор наукових і публіцистичних статей з історії та кіномистецтва, викладач КНУТКіТ ім. І. К. Карпенка-Карого, голова журі міжнародного фестивалю історичного кіно «Поза часом».

Роман «Циндао–Відень–Київ» — це історичний роман про Українську революцію, який поєднує документальну точність із художнім баченням епохи.

About the edition

• Publisher: Marco Melnik
• Рік видання: 2021
• Обсяг: 584 сторінки
• Формат: історичний роман

Відзнаки та публічні згадки

Роман “Циндао-Відень-Київ” потрапив до десятки кращих книжкових новинок з Форуму видавців у Львові!

Ivan Kanivets' first novel: a pacifist goes to war for Ukraine (in Ukrainian)

Вийшло нове інтерв’ю з автором роману «Циндао–Відень–Київ» Іваном Канівцем

Materials about the novel

Під час роботи над книгою автор публікував окремі матеріали про історичний контекст, дослідження та процес створення роману:

• «В пошуках загубленого авіапарку»
• «Про справжні та вигадані сюжети»
• «Створення ілюстрацій до книги»
• «Тріб’ют хорватському народовi»
• «Українці, море … і «Кайзерін Елізабет»
• «Далекосхідний Гібралтар кайзера»
• «Шевченко, календар, обітниця»

Українська революція 1917–1921: історичний контекст роману

Українська революція 1917–1921 років стала однією з найважливіших і найскладніших сторінок української історії. Після падіння Російської імперії постало питання: чи зможе Україна скористатися історичним шансом і створити власну державу?

У Києві виникає Центральна Рада, проголошуються Універсали, формується Українська Народна Республіка. Водночас на території України діють різні військові сили — більшовицькі загони, частини колишньої імперської армії, австро-угорські та німецькі підрозділи. Країна стає полем боротьби не лише за владу, а й за саму ідею державності.

Особливу роль відіграють Січові стрільці — військове формування, що стає символом організованої української сили. Для них війна перестає бути імперською службою і перетворюється на боротьбу за власну державу.

1918 рік стає переломним. Бої за Київ, зміна влади, спроби стабілізувати молоду державу в умовах війни відбуваються в атмосфері невизначеності. Українська Народна Республіка змушена одночасно оборонятися, будувати адміністрацію та шукати міжнародної підтримки.

Попри поразку державного проєкту того часу, революція не була марною. Саме в ці роки формується покоління, для якого українська державність стає політичною реальністю, а не абстрактною мрією.

Події роману «Циндао–Відень–Київ» розгортаються саме в цьому історичному просторі. Особиста історія героя проходить крізь реальні події революції, дозволяючи побачити історію держави через людські вибори, відповідальність і дію.

Питання та відповіді