
Генерація волі
«Генерація волі» — перший український документальний історичний 3D-фільм Івана Канівця, присвячений Українським визвольним змаганням 1917–1921 років. Виробництво проєкту розпочалося у 2015 році та переросло у масштабну багаторічну ініціативу, що поєднує кіно, історичні дослідження й сучасні технології.
Це інноваційний багатосерійний кінопроєкт із додатковими тематичними фільмами, побудований на спогадах учасників боротьби за незалежність України на початку ХХ століття. У стрічках оживають діячі Української Народної Республіки, Гетьманату Павла Скоропадського та Директорії, а також українські військові, моряки, вільні козаки й цивільні, які стали творцями державності.
Основу візуальної частини становить відреставрована автентична кінохроніка та унікальні фотографії 1917–1921 років, адаптовані у формат 3D. Такий підхід дозволяє максимально наблизити історичні події до сучасного глядача та створити ефект глибокого занурення в епоху визвольної боротьби.
Ключовою складовою проєкту є три документальні 3D-фільми, що послідовно висвітлюють етапи українського державотворення: період УНР, Гетьманату та Директорії. Історія подається через особисті свідчення, що робить наратив живим, емоційним і переконливим.
Окрім основної трилогії, до проєкту входить низка фільмів різного формату, які розкривають окремі знакові сторінки української історії. Серед них — стрічки про підняття українських прапорів у Севастополі, бій під Крутами, а також фільми, присвячені унікальній українській кінохроніці початку ХХ століття та іншим маловідомим, але надзвичайно важливим подіям.
«Генерація волі» — це поєднання історичної достовірності, новітніх технологій та глибокої поваги до української боротьби за незалежність.
«Генерація волі» — це не лише фільм про минуле. Це історія покоління, яке боролося за свободу України та надихало наступників продовжувати цю боротьбу.
Перший тізер документального проєкту «Генерація волі»
Публікуємо перший тізер документального проєкту «Генерація волі». Вперше про визвольні змагання – у 3D!
В домашніх умовах 3D можна переглядати у кількох варіантах:
Анагліф (для перегляду потрібні червоно-сині окуляри):

Вертикальне розділення (для перегляду потрібні сучасний телевізор чи монітор з функцією 3D та відповідні окуляри):

Горизонтальне розділення (для перегляду потрібні сучасний телевізор чи монітор з функцією 3D та відповідні окуляри, або пристрої для перегляду віртуальної реальності):

Для тих, хто не має можливості переглядати 3D, публікуємо звичайну версію тізера. Але, дивлячись її, ви втрачаєте найцікавіше — відчуття об’єму:
Реставрація хроніки
Ключовою особливістю проєкту є масштабна реставрація оригінальних кінокадрів, знятих у 1917–1921 роках. Автентичну кінохроніку ретельно відновлюють і адаптують для сучасного сприйняття, зокрема переводять у формат 3D. Це дозволяє глядачеві не лише побачити історію, а й буквально зануритися в неї, відчути атмосферу епохи та наблизитися до подій столітньої давнини.
26 листопада 2024 року у Блакитній залі Будинку кіно в Києві відбулася презентація відреставрованого фільму 1917 року «Український рух» — унікального відеосвідчення доби Української Центральної Ради. Завдяки сучасному 4K-скануванню, цифровій реставрації та застосуванню AI-технологій вдалося відновити сильно пошкоджені кадри та повернути чіткість зображенню, зберігши його історичну автентичність. Подія об’єднала архівістів, істориків, кінематографістів і поціновувачів культурної спадщини, підкресливши важливість збереження візуальної пам’яті України. Відреставрований фільм тепер доступний онлайн, дозволяючи широкій аудиторії доторкнутися до живої історії та побачити події минулого в новій якості.
До фільму додаються коментарі Івана Канівця, що допомагають краще зрозуміти історичний контекст та значення цього фільму.
Результат цієї восьмирічної праці на сайті Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву або тут:
14 грудня 2025 року у Блакитній залі Будинку кіно в Києві відбулась наступна презентація відреставрованого історичного матеріалу — фрагментів відреставрованого фільму «Документи епохи» (1928), над відновленням якого працював Іван Канівець. «Документи епохи» є наразі єдиним відомим джерелом унікальних кінокадрів із гетьманом Павлом Скоропадським, головою Директорії Симоном Петлюрою та командиром Осадного корпусу Січових Стрільців Євгеном Коновальцем.
Переглянути відео можна на нашому YouTube-каналі kilok.art, а також на офіційному сайті архіву:
Публікація Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву України
Ми продовжуємо роботу над реставрацією наступних плівок періоду 1917-1920 років.
«Генерація волі», цитати зі спогадів
Проєкт «Генерація волі» ставить за мету широко висвітлити події Перших Визвольних Змагань 1917-1921 років через спогади їхніх безпосередніх учасників. Робота над матеріалами спогадів розпочалась у кінці 2015 року.
Зібраний за кілька місяців матеріал спогадів тільки з 1917-1918 років заслуговують на години екранного часу. Серед авторів, тексти яких увійгли до сценарію сценарію:
та багато інших.
Ціле покоління людей, які боролися за волю України в першій половині ХХ-го сторіччя, змалювало нам історію відродження України, соціальні та політичні механізми формування української державності, історію формування війська, його поразки та перемоги, суспільні процеси в країні, долі людей, які вели інших за собою.
Ось приклади цікавих фрагментів спогадів, не всі з яких увійдуть у фільм, але всі варті, щоб їх прочитали:
Большевики у Полтаві
(зима 1917-1918 років, зі спогадів Віктора Андрієвського) В місті цілу ніч ішли труси в Українців,
В австрійському полоні
(1917 рік, зі спогадів Василя Проходи) Велике обурення серед нас викликав напад російських кирасирів на
В Севастополі
(1917 рік, зі спогадів Михайла Михайлика) Пройшло з пів місяця по оголошенню „здобутків революції,” себто
Дивна зустріч
(1918 рік, зі спогадів Всеволода Петріва) Одного разу йду я собі по вулиці Антонівки та
(1917 р., зі спогадів Вадима Богомольця) В липні 1917 року одною з подій, яка струснула
Наприкінці віку
(кінець 19 ст., зі спогадів Сергія Єфремова) Хто з українців пережив свідомо часи великої реакції
Охорона кордону на Донеччині
(весна 1918 року, зі спогадів Степана Самійленко, скорочено) Ранньої весни большевицькоrо духу вже й чути
Роздуми у німецькому полоні
(1917 рік, зі спогадів Віктора Зелінського) Розмова з Йолтуховським, його інформації про українську справу струснули
Служба в першому автопанцерному дивізіоні
(1917 рік, зі спогадів Степана Самійленко) Після відпустки почалась щоденна кропітка праця в дивізіоні. Я
Шевченківські концерти
(1902 р., зі спогадів Дмитра Дорошенко) На весну 1902 року, десь у березні чи на








