У вже далекому червні 1981-го року на світові екрани вийшов фільм «Індіана Джонс: У пошуках втраченого ковчега». Тоді, в часи СРСР, мешканці України могли його побачити хіба що на нелегальних відеокасетах. У червні цього року в прокат виходить п’ята, мабуть, остання частина пригод зухвалого археолога. Важко повірити, що, з огляду на вік виконавця головної ролі (80 років!), створити такий наповнений трюками та пригодами фільм в принципі можливо.

Збираючись на показ фільму «Індіана Джонс і реліквія долі», важко позбутися двох думок: перше, чи можна увійти у ту саму річку п’ять разів, та друге, чи вдасться «омолодити» Харрісона Форда так, щоб він не виглядав комп’ютерною моделлю себе самого.

Щодо першої думки, то я ще пам’ятаю, як дитиною, у 1989 році, читав в одному з кінооглядів (були в часи пізнього СРСР такі друковані журнали, які дозволяли дізнатися про вміст заборонених в СРСР фільмів) статтю про майбутній вихід третьої частини Індіани Джонса. Там автор на повному серйозі розмірковував над тим, що не можна протягом майже десяти років заманювати глядача у кінотеатр одноманітними пригодами того самого персонажа. Врешті, глядачу треба щось нове, а спроби втретє затягнути людей в кіно містичними історіями про артефакти в екзотичних місцях, скоріше за все, зазнають фіаско. Тоді ця думка виявилась помилковою. А тепер, 34 роки потому? Тим більше, нового зараз…

Щодо другої думки, то, зізнаюсь, мав певний скепсис. У «Зоряних війнах» принцеса Лея та губернатор Таркін виглядали доволі штучно, але там жанр фільму дозволяв дивитися на це крізь пальці. У другій частині «Вартових галактики» омолоджений Курт Рассел теж не дуже схожий на справжню людину, але за сюжетом він є інопланетянином у чужій для себе людській подобі. Та й «молодий Джонні Депп в останній частині «Піратів Карибського моря» теж був не надто природнім… Отже, я боявся, що «омолоджений» Індіана Джонс буде виглядати «комп’ютерним», особливо враховуючи живу неповторну міміку Харрісона Форда. А це вб’є всю магію історії. Але автори буквально в перші хвилини фільму показали, що я дарма хвилювався. «Молодий» Індіана Джонс — справжній!

Трейлер та тизер фільму залишають абсолютно незрозумілим сюжет картини. Грають на ностальгії щодо головного героя у фанатів франшизи та трюках і боротьбі з нацистами у інших глядачів.

Отже, різних думок про те, що ж я побачу (як надихаючих, так і не дуже), було доволі багато. Але все, про що думалося перед показом, вилетіло з голови вже під час першої сцени. Авторам вдалося захопити увагу і перевершити навіть найкращі сподівання від стрічки. Але я не буду далі розповідати про сюжет: хочеться, щоб читачі були так само приємно здивовані його поворотами, як і я.

Фільм дуже сильно відрізняється від перших чотирьох. Але це не дивно. За час з 1981 року змінився кінематограф, змінились і ми. Якщо четверта частина намагалась наслідувати перші три в, так би мовити, «сучасних» умовах, то п’ята зовсім не така. Впадає в око, що картину намагалися зробити цікавою як для поціновувачів Індіани Джонса, так і для тих, хто народився значно пізніше 1981 року. Важко говорити за таку аудиторію, але мені було приємно побачити, що автори шанують сюжети попередніх стрічок, за можливості даютчи відсилки до них, згадуючи їх персонажів.

У стрічці відчувається, що Індіана Джонс вже не молодий. Хоча йому доводиться так само бігати, стрибати та битися, як і раніше, видно, що ставиться він цього вже інакше. Як і взагалі до життя. Це робить фільм не таким веселим, як попередні, але виглядає природньо. При цьому всі трюкові сцени виглядають … не те щоб «природньо», бо в стрічках про Індіану Джонса вони, мабуть, ніколи так не виглядали, але скажемо так: занурившись у атмосферу фільму, їм віриш.

У цьому фільмі значно більшу роль відграють супутники Індіани Джонса. Це логічно: вони молодші, активні. Це дає можливість організувати те, чого не було в попередніх стрічках — взаємодію, змагання, боротьбу в рамках команди. Але ця команда не така, як часто буває у фільмах, де декілька недосвідчених героїв об’єднуються навколо головного. Тут все складніше: є конфлікт поколінь, конфлікт цінностей. Зневіра молодих у тому, в що вірили їх батьки. Звичайно, це все проходить на задньому плані, головне —це пригоди, бійки, перегони. Але питання «чи можеш ти довіряти своєму партнеру?» під час небезпечних для життя моментів значно додає фільму гостроти. В той самий час, молоді персонажі з їхнім поглядом на життя осучаснюють історію. Хоча так глибоко в неї Індіана Джонс ще ніколи не занурювався.

Основна дія фільму відбувається у 1969. Зараз не здивувати відтворенням того часу на екрані, але у фільмі він відтворений детально, з любов’ю. Цікаво, що Стівену Спілбергу, режисеру попередніх чотирьох частин (в цій він «лише» виконавчий продюсер), тоді було 23 роки, і, мабуть, він згадує ті часи з ностальгією…

Взагалі, кінематографісти трохи «сповільнили» час. Якщо п’ята частина вийшла через 42 роки після першої, то у фільмах минуло лише 33 роки. З 1936 по 1969. Магія чисел.

Окремо хочеться відзначити негативних персонажів. Томас Кретчманн в ролі класичного нациста органічний, як ніколи. Мадс Міккельсен в образі, за яким проглядається Вернер фон Браун, додає додаткового шарму фільму тим, що зрозуміти його не так просто. Кілька разів, коли здається, що для тебе вже очевидні його мотивація і плани, він несподівано «перекидає шахівницю». Саме тому тізер та трейлер ретельно приховують головну складову сюжету картини. А вона варта того, щоб її побачити.

У фільмі багато кліше негативних персонажів, але це також використовується, щоб здивувати глядача, бо, коли ти очікуєш чергового штампу, відбувається щось зовсім несподіване.

Приємно здивувала поява Антоніо Бандераса. Його роль епізодична, але блискуча.

Як висновок, можна сказати, що ця стрічка зовсім не така, як можна було очікувати, рецепти четвертої частини відкладені в сторону. Але цей фільм — це справжній фільм про справжнього Індіану Джонса. Який, судячи з усього, не передбачає продовжень. Отже, це останні пригоди людини, яка була героєм дитинства для багатьох поколінь наших сучасників.

І, можливо, остання велика робота Харрісона Форда в кіно.