Володимир Гурін – солдат, Андрій Лелюх – командир, Ігор Колтовський – директор школи Погана дорога – власне, цим відкривається фільм. Звичайнісінька ґрунтівка, якою авторка – сценаристка, режисерка і авторка однойменної…

Володимир Денисенко, учень Олександра Довженка, постать напрочуд цікава. У 1949 р. його, одного з найкращих студентів Київського інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого, було заарештовано нібито за зв’язок з молодіжною…

Про війну можна писати по-різному. Можна – пригодницьку літературу. Можна – документальну. А можна – містику та жахи. При цьому не баналізуючи і не «знижуючи» тему, а навпаки, по-новому висвітлюючи…

«Апокриф» про божевілля Ніцше – у Турині він побачив, як візник гамселить непокірного коня, впав тварині на шию, заплакав і втратив свідомість – вартий того, щоб бути екранізованим. Утім, «екранізовувати»…

Зустріч з кінгівським «Воно» відбулася в мене вже в досить пізньому віці, причому в дещо специфічному контексті: під час роботи над рецензією на нову екранізацію (що вже обертається «прицільним», досить-таки…

Є книги для певного настрою. Є – для певного часу доби. Сьогодні мова піде про книги «нічні». «Книга вигаданих неістот» Євгена Ліра й Кшисі Федорович, «Пісні тіней і порожнечі» поетів…

Не знаю, чи це ознака того, що наш блог вже сходить на пси, але ми вирішили зробити крок до мейнстріму. Ну, майже. Бо котиків не буде. Буде Машенька, тому що…

1920 рік, німецька колонія в степах України, дружба німецького й єврейського хлопчика на тлі неймовірної змови проти одного з більшовицьких лідерів… Звучить досить інтригуюче (хоч і не без кон’юнктурщинки), чи…

До Шевченківських днів – матеріал про екранізації Шевченка в кіно (лише ігровому: анімація – окрема тема). В основу лягла моя ж стаття «Мотиви і образи Кобзаря в кіно» (журнал «Кіно-Театр»,…