Ср. Жов 9th, 2024
A009C011_220208_R1ES

Складно жити в добу змін! А тим складніше, коли тобі ще немає сімнадцяти, і ти сама стоїш на порозі нового, дорослого життя. За власними проблемами не дуже-то й помічаєш, як міняється світ навколо… Хоча, про це легко писати кінокритикам ХХІ століття, які добре знають, що означає для України 1991 рік. А Кіра, героїня драми “Ти мене любиш?”, в цей час творить власну життєву історію. Їй та її близьким не до політики, тут би вижити самим і якось налагодити життя. І лише десь на задньому фоні голосом радіодиктора між іншим звучать новини про події, що змінюють світ довкола.

Ty mene lubysh? | Do You Love Me?
Country: UKR, SWE 2023
Director: Tonia Noyabrova
Photo description: Karyna Khymchuk
Section: Panorama 2023
File: 202304946_1
© Family Production

Режисерка фільму Тоня Ноябрьова вийшла на великий екран із соціальною комедією “Герой мого часу” (2018), де вдоста поіронізувала — не стільки над героєм-провінціалом, що приїхав “підкоряти столицю”, скільки над самою столицею з її претензійністю та незрідка прихованим під “гламурним” лоском жлобством. “Ти мене любиш?” має геть іншу тональність. Це вже історія не певного місця — хоча й тут ідеться про Київ — а певного часу. Розгортається історія на схилку “перебудови”. Занепад Радянської імперії, занепад однієї сім’ї, а на цих руїнах — формування нового життя, нової історії. Юнка Кіра зростає на очах; за зростанням цим на задньому плані лишається народження України, але глядач — український, принаймні — обов’язкове матиме це на думці. Історія лірична, але ліричність ця особливого штибу: жорстка, з гірчинкою, в дусі часу. Що єднає цей фільм із “Героєм” — то це чесність. Тут не варто чекати на стандартний гепі-енд… як і, втім, на якийсь особливий трагізм. “Все, як у житті”.

Ty mene lubysh? | Do You Love Me?
Country: UKR, SWE 2023
Director: Tonia Noyabrova
Photo description: Karyna Khymchuk
Section: Panorama 2023
File: 202304946_2
© Family Production

І все, як у дев’яності, що самі по суті виступають героєм фільму. Відтворити образ і дух епохи було окремим завданням знімальної команди. З одного боку, це легко, адже “артефактів” з тих часів вдоста, і пам’ять про ті роки свіжа. З іншого — ой як непросто, бо ж “фахівцями” з показаного періоду виявиться левина частка аудиторії. Але, здається, в авторів все вийшло. Принаймні, подібні до фільмових інтер’єри і сьогодні ще можна бачити в багатьох квартирах, особливо в людей старшого покоління. А про колоритні прикмети пізньорадянського повсякдення на кшталт “толкучок” та стихійних “відеосалонів” у квартирах “самовидці” можуть розповідати нескінченно. Дійсно, якщо задуматися — цей час неймовірно далекий: так багато всього відбулося з тих пір! А з іншого боку, 90-ті багато в чому досі з нами. І фільми про цей період, що просто хвилею пішли в останні роки (“Носоріг” Олега Сенцова, “Я і Фелікс” Ірини Цілик, “Ля Палісіада” Філіпа Сотниченка), також це засвідчили. “Ти мене любиш?” займе в цьому ряду гідне місце.

Ty mene lubysh? | Do You Love Me?
Country: UKR, SWE 2023
Director: Tonia Noyabrova
Photo description: Karyna Khymchuk
Section: Panorama 2023
File: 202304946_3
© Family Production

У центрі фільмової історії — Кіра, в центрі фільму — виконавиця її ролі Карина Химчук. Не будучи професіональною актрисою, вона зіграла точно й щиро, ставши центральним нервом фільму. Дівчина з короткою стрижкою і глибоким поглядом проходить шлях від пестунки-дочки в заможній родині до молодої жінки, з певним життєвим досвідом, але досі відкритої до неясного майбутнього. Виконавиця переконливо розігрує драму дорослішання, змушуючи глядача вірити й співпереживати. Вона — це втілення юності з її подекуди зворушливим, а подекуди лякаючим егоїзмом, невинністю, нахабством, щирістю й безкомпромісністю (остання, можливо, — до першого серйозного випробування). Вона вразлива, але й сильна. Думається, попереду на героїню чекає багато випробувань, багато теренів і каменів на дорозі, але вона з тих, що витримають все. В будь-якому разі, образ досить цікавий, щоб заслужити на продовження. Цікаво було б дізнатися, що станеться з Кірою далі…

Ми мало сказали про родину дівчини, а тим часом, вона відкриває окрему цікаву підтему . Батько дівчини — кінорежисер, елітна в ті часи професія! Його лінія розгорнула перед глядачем окрему драму, драму кризи українського кінематографу, що втрачає фінансування, поступово згортає виробництво, губить престиж і свого глядача… Якщо задуматися, після цієї кризи наше кіно оговтується досі, вона задорого обійшлася: і незнятими фільмами, і втраченими фахівцями, і аудиторією, що переключилася на російський кінопродукт з усім відомими результатами. Все це лишилося за кадром… але й це має тримати на мислі глядач, щоб зрозуміти епоху. І не тільки фільмову, але й власну.

Утім, це підтекст, а головне у фільмі — все ж вічна історія дорослішання і пошуку. Пошуку кохання, пошуку свого місця в родині і світі. Зрештою, пошуку самої/го себе. Заголовне питання фільму, “Ти мене любиш?”, центральне для героїні. Вона ставить його світу… а світ, певним чином, ставить його Кірі. А от відповідь має знайти глядач.

Світова прем’єра кінострічки відбулася на “Берлінале”, у програмі Panorama. Цьогорічний Берлінський кінофестиваль, нагадуємо, присвячений Україні, українськими учасниками представлена безпрецедентна кількість фільмів. У цьому контексті дуже символічно, що до конкурсної програми потрапила саме повнометражні стрічка про “народження” України, про першу її генерацію (уособленням якої для режисерки є її Кіра). Складно сказати, наскільки західному глядачу зрозумілі всі нюанси епохи — а проте історія досить універсальна і розіграна досить майстерно, щоб зацікавити. Фільм прийняли з симпатією. Хай призів він не виборов… але сама прем’єра на “Берлінале” — хіба не приз? І, головне, послання його пішло до глядача і було прийнято. Далі — слово за глядачем українським. Сподіваємося, скоро “Ти мене любиш?” вийде на широкий екран, і ми побачимо, наскільки глядачі й глядачки впізнаватимуть в історіях персонажів власні.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *